2/1312/164/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2012 р. Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді ,

при секретарі -Федечко М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника Личаківської районної адміністрації ЛМР Батенчук М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Личаківської районної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання права власності, позов ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, третьої особи Личаківської районної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права власності, суд -

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися з позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні сараєм за адресою АДРЕСА_1 та просять визнати за ними право власності на сарай у АДРЕСА_1.

ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_8, третьої особи Личаківської районної адміністрації про усунення перешкоду користуванні власністю, а саме земельною ділянкою по АДРЕСА_2 у м. Львові шляхом демонтажу самовільно збудованого сараю по АДРЕСА_2 у м. Львові.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, проти позову ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 заперечив.

Представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_8 в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що позивачі є власниками АДРЕСА_1. Під час приватизації їх квартири до такої помилково не було внесено сарай . Такий знаходиться на земельній ділянці біля будинку АДРЕСА_1, позивачі користуються ним. На цій підставі просить визнати за ними право власності на сарай та усунути перешкоди у користуванні ним. Знають, що сарай розміщений на земельній ділянці належній відповідачу, що ним отримано державний акт. Однак вважають, що на підставі ст..ст.15,16 ЦК України можливо визнати за позивачами право власності.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, позов ОСОБА_3,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтримала. Суду пояснила, що відповідачі ОСОБА_11 є власниками земельної ділянки по АДРЕСА_2. Земельна ділянка передана для обслуговування будинку та господарських споруд. Відповідачем ОСОБА_3 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку 8.01.2010 року. Однак відповідачі не мають змоги вільно користуватися нею, оскільки на ній розміщений сарай, яким користуються позивачі без будь-якої правової підстави. Тому просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2 шляхом демонтажу самовільно збудованого сараю.

Представник Личаківської районної адміністрації в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_8 заперечив, позов ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10,, ОСОБА_11 підтримав. Суду пояснила, що ухвалою Львівської міської ради від 29.03.2007 року та від 21.10.2009 року відповідачам передано у власність земельну ділянку площею 0,0291 га та земельну ділянку площею 0,0079 га. Відповідачу ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 у м.Львові. Рішенням суду від 26.10.2011 року встановлено, що сарай, яким користуються позивачі ОСОБА_8 розміщений на цій земельній ділянці. Підстави для визнання за ними права власності на сарай відсутні, жодні звернення про узаконенню сараю до адміністрації не поступали.

Оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_8 слід відмовити задоволивши позов ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_6 є співвласниками АДРЕСА_1 ( а.с.7)

З письмових заяв та довідки долученої до справи позивачами, що не запечено в судовому засіданні сторонами стверджується, що ОСОБА_1 користувався сараєм, як підвалом з 1988 року( а.с.8)

Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності на сарай та усунення перешкод у користуванні сараєм на тій підставі, що користуються ним та вважають, що не доведено та ніде вказано, що сарай розміщений саме на земельній ділянці по АДРЕСА_2 у м.Львові, що належить ОСОБА_3

Як вбачається з свідоцтва про право власності на будинок, будинок вцілому, що знаходиться у м.Львові по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на праві спільної сумісної власності.

Крім цього, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0370 га на підставі ухвали Львівської міської ради №687 від 29.03.2007 року, №3020 від 21.10.2009 р., що розташована по АДРЕСА_2 в м. Львові, цільове призначення земельної ділянки обслуговування житлового будинку. Співвласниками земельної ділянки є ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

Відповідно до вимог ст..391 ЦК України власник майна має право вимагати захисту свого права від всіх порушень, які перешкоджають йому користуватися своїм майном.

Питання щодо правомірності виділення відповідачам земельної ділянки було предметом розгляду Личаківського районного суду м. Львова, який постановою від 26.10.2011 року встановив, що спірний сарай встановлено на земельній ділянці по АДРЕСА_2 у м. Львові. Судом встановлено, що сарай перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1, однак правовстановлюючі документи чи дозвільні документи на користування сараєм у останніх відсутні.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2012 року постанову Личаківського районного суду м. Львова від 26.10.2011 року залишено без змін.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідачі є власниками земельної ділянки по АДРЕСА_2 у м. Львові, на такій знаходиться сарай, яким користуються відповідачі без жодних правових підстав та правовстановлюючих документів. Позивачем в судовому засідання не наведено жодних правових підстав на підставі яких підлягає визнання за ними право власності на сарай. Тому суд приходить до висновку, що позов відповідачів ОСОБА_11 слід задоволити захистивши їх право власності.

Керуючись ст. ст.3, 4-6, 208, 209, 294 ЦПК України; ст.ст. 15, 16, 373, 374, 375, 376,319,321,316,318,386,391,392 ЦК України ,

суд, -

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 -відмовити.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 -задоволити.

Зобов»язати ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2 у м.Львові шляхом зобов»язання проведення демонтажу самовільно збудованого сараю по АДРЕСА_2 у м.Львові.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь держави 107 грн. 3 коп. судового збору.

Рішення підлягає оскарженню в порядок та строки передбачені ст..294 ЦПК України.

Суддя: ,