Справа №2-346\ 2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2007 року Крюківський райсуд м Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Маханькова О.В. при секретарі - Козлової І.В. за участю адвоката Гошко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої ДТП та зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних та моральних збитків., -
СУТЬ СПРАВИ:
В квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та прохав суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 5000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди , 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
В подальшому двічі уточнював свої вимоги, остаточно прохав стягнути з відповідача на його користь 33414 грн. 13 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо транспортної пригоди, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 450 грн. витрат на проведення судової експертизи.
На обґрунтування заявлених вимог позивач пояснював, що 09.09.2004 року на 281 км. Автошляху Бориспіль-Запоріжжя, в районі с Млинок, сталася ДТП за участю автомобілів М-2140 д\н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, автомобілем ВАЗ 21011 д\н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобілем Рено 19 д\н НОМЕР_3, яким він керував на підставі довіреності, власником якого виступав ОСОБА_5 Матеріальна шкода завдана автомобілю позивача, визначена висновком судового експерта від 26.04.2007 року № 04\07-05 становить 10 938 грн. вартість матеріальних збитків та 22476 грн. 13 коп. вартість відновлюваного ремонту. Окрім цього внаслідок ДТП позивачу завдана моральна шкода, в зв'язку з чим він був змушений вишукувати додаткові кошти та витрачати додаткові зусилля на організацію свого життя, внаслідок пошкодження автомобіля він позбавлений можливості скористатися автомобілем в повному обсязі.
Відмова відповідача в добровільному порядку відшкодувати завдані збитки спричинили позивачу моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 грн.
В жовтні 2005 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 на їх користь 7 370 грн. -вартість встановлюю чого ремонту, 2810 грн. - вартість матеріальної шкоди, понесеної внаслідок ДТП та 10000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказувала що дійсно 09.09.2004 року на 281 км. траси Бориспіль - Запоріжжя сталася ДТП під час якої їх автомобіль зазнав механічних пошкоджень, а його дружина отримала тілесні ушкодження. Вказане ДТП на їх думку було викликано недодержанням водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, оскільки останній не вибрав безпечну швидкість руху, коли виявив небезпеку, допустив зіткнення з їх автомобілем. Вважають, що вина ОСОБА_2 не доведена, про що свідчить постанова судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.11.2004 р. в якої не встановлена його вина, справа закрита в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Згідно з висновком експерта матеріальна шкода завдана їх автомобілю становить 7370 грн. Окрім цього внаслідок ДТП за їх твердженням була спричинена моральна шкода оскільки події, що відбулися порушили їх нормальний життєвий уклад, спонукали їх сім*ю нести додаткові витрати для захисту порушених прав, витрачати кошти на лікування дружини, адвоката, вимушені були докладати зусиль для організації свого життя в зв'язку з чим вони оцінюють завдану їм моральну шкоду на суму 5 000 грн. 21.090.2006 року Крюківським райсудом м. Кременчука було прийнято рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_1, в зустрічному позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03.01.2007 року рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 21.09.2006 року скасоване, а справу направлено на новий розгляд.
Третя особа по справі ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. Суд вважає, що в справі є наявні достатні докази та підстави для розгляду справи за відсутності третьої особи ОСОБА_4
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали заявлені вимоги з підстав, викладених в позові, зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнав. Вважає що ДТП сталося з вини відповідача.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов, пред'явлений ОСОБА_1 не визнали, прохали суд відмовити в його задоволенні а зустрічну позовну заву задовольнити.
Вважає що його вина не доведена, оскільки постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука адміністративна справа
провадженням закрита в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає що ДТП сталося з вини водія ОСОБА_1
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що в вересні 2004 року вона разом зі своєю донькою поверталася до м. Кременчука з с Дереївки Онуфріївського району Кіровоградської області і зупиняли попутні транспортні засоби, щоб швидше добратися до міста. Ідучи по узбіччю дороги, близько 19 годин вона бачила, як на великій швидкості проїхала іномарка яка врізалася в автомобіль, як потім вона дізналася це був автомобіль Москвич марки 2140 . Від удару Москвич викинуло на смугу зустрічного руху і друга машина, яка рухалася по цій смузі вдарила її. Внаслідок чого Москвич перевернувся на бік. Погода була прохолодна, була мряка. Через деякий час вона з місцевого телебачення «Візит» почула оголошення з проханням свідків даного ДТП повідомити про обставини скоєння ДТП .
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що в той день попрохав ОСОБА_1. забрати його з роботи. Біля 18 год. 09.09.2004 року він знаходився в автомобілі разом з позивачем і рухалися по напрямку в м. Кременчук . В с Млинок Онуфрієвського району на перехресті доріг їм перегородив дорогу Москвич який виїхав з другорядної дороги. В результаті чого виникло зіткнення автомобілів, після чого автомобіль Рено з'їхав в кювет, а автомобіль Москвич викинуло на зустрічну смугу, в результаті чого в нього вдарився автомобіль ВАЗ. Після зіткнення даних автомобілів Москвич перевернувся на бік. Зіткнення було неминучим бо автомобіль Москвич внезапно виїхав на дорогу, не надавши перевагу транспорту який рухався по головній дорозі. Оглядовість була в нормі, погода була дощова. Швидкість руху автомобілів приблизно була однакова 70 км\год. Автомобіль Москвич вони помітили за 30 м., він стояв на перехресті і не рухався. Можливості уникнути ДТП не було.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він працює інспектором ДАІ і виїзжав на оформлення даного ДТП. На місці пригоди він був через 30-40 хвилин, після повідомлення. Схему ДТП складав в присутності свідків. Швидкої допомоги не було. Автомобіль Москвич був перевернутий на бік, автомобіль Рено був у кюветі, автомобіль ВАЗ знаходився на дорозі. Протокол був складений на водія ОСОБА_2 т.я. водій порушив правила дорожнього руху, не пропустивши транспорт який рухався по головній дорозі. Але при складанні протоколу огляду місця події були допущені помилки і на підставі даного протоколу провести експертизу майже нереально. Претензій у водіїв між собою не було, про що було зафіксовано в протоколі. Вважає, що ДТП склалося з вини водія автомобіля Москвич - ОСОБА_2
Третя особа - ОСОБА_5 пояснив, що десь в 1998-99 pp. придбав автомобіль Рено. Приблизно в 2004 році по генеральному дорученню він передав автомобіль Рено-19 ОСОБА_1, уповноважуючи його керувати,
знімати з обліку, продавати даний автомобіль. Зауважень до ОСОБА_2 він н має, позов пред'являти не буде.
Третя особа - ОСОБА_9 пояснив, що по генеральному дорученню передав автомобіль Москвич гр. ОСОБА_10, який в свою чергу по генеральному дорученню передав автомобіль Москвич гр.. ОСОБА_2 Про аварію дізнався тільки в суді, претензій ні до ОСОБА_2, ні до водія Рено ОСОБА_1 не має. Позов заявляти не буде.
Суд, заслухавши сторони по справі, свідків, оцінивши, дослідивши і проаналізувавши надані докази вважає, що в справі є всі наявні та достатні письмові докази. На підставі пояснень сторін, досліджених та оцінених письмових доказів, суд
ВСТАНОВИВ:
09 вересня 2004 року на автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ -Запоріжжя на 281 км в сю Млинок сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобілів Москвич 2140 д\н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, автомобіля ВАЗ 21011 державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля Рено 19 д\н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 В результаті ДТП всі три автомобілі зазнали технічні ушкодження.
Власником автомобіля Рено 19 д\н НОМЕР_3 є ОСОБА_5 На момент ДТП належним йому автомобілем на підставі довіреності від 16 липня 2004 року керував позивач ОСОБА_1 Власником автомобіля М 2140 д\н НОМЕР_1 є ОСОБА_9. На момент ДТП належним йому автомобілем керував відповідач - позивач ОСОБА_2 на підставі доручення від 28 липня 2004 року. Власники автомобілів ОСОБА_5 та ОСОБА_9 не знаходилися в належних їм автомобілях на момент дорожньо-транспортної пригоди, вони також не були очевидцями самого ДТП, про яке вони дізналися лише в суді.
Працівниками ДАІ відносно ОСОБА_2 складений протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України внаслідок недодержанням останнім вимог ппіб.11 ПДР України Постановою Автозаводського райсуду м. Кременчука Полтавської області від 10 листопада 2004 року провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України закрите в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, одночасно вказано в постанові що ОСОБА_2 допустив зіткнення з двома автомобілями. ОСОБА_2 оскаржив постанову Автозаводського суду від 10.11.2004 року. За результатами розгляду скарги встановлено, що зіткнення автомобілів сталося на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг. Рухаючись по другорядній дорозі ОСОБА_2 не надав перевагу транспортному засобу який рухався по головній дорозі, тобто порушив п. 16.11. ПДР, що
спричинило дорожньо транспортну пригоду. В задоволенні скарги відмовлено.
По відношенню до гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 адміністративний протокол не складався. Згідно в висновку експерта-автотоварознавця від 26.04. 2005 року № 04\07 -05 в результаті ДТП автомобілю Рено 19 д\н НОМЕР_3 завдана матеріальна шкода на загальну суму 33414 грн.13 коп., що складає 22476 грн. 13 коп. вартість відновленого ремонту, 10938 вартість матеріальних збитків.
Згідно висновку експерта - авто товарознавця від 28.09.2005 року № 04\44 - 05 в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю М-2140 державний номер НОМЕР_1 завдана матеріальна шкода на загальну суму 10180 грн.94 коп. що складає 7370 грн. 11 коп. вартість відновлюваного ремонту 2810 грн. 83 коп. вартість матеріальних збитків. Відповідно до п.4 Постанови Пленуміу Верховного суду України « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадяни, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного управління, або з інших підстав.
Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 03 січня 2007 року дана цивільна справа повернута до суду на новий розгляд в іншому складі із вказівкою про необхідність притягнення до участі в справі власників транспортних засобів ОСОБА_5 та ОСОБА_9.
В судовому засіданні ОСОБА_9. пояснив, що за генеральною довіреністю передав ОСОБА_10 Н.І. право керування, який в свою чергу передав автомобіль М 2140 за дорученням ОСОБА_2 Як власник транспортного засобу автомобіля М 2140 держ.номер НОМЕР_1 не має претензій до ОСОБА_1, позов заявляти не бажає. Про дорожньо-транспортну пригоду йому стало відомо лише в суді. Претензій до ОСОБА_2 він теж не має.
В судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що автомобіль Рено 19 д\н НОМЕР_3 в 2004 році передав гр.. ОСОБА_1 по дорученню. Договор купівлі-продажу не складався. Як власник транспортного засобу автомобіля Рено 19 д\н НОМЕР_3 претензій до ОСОБА_2 не має, позову заявляти не бажає. Претензій до ОСОБА_1 не має.
Отже суд приходить до висновку що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є належними позивачами, належними позивачами по даній справі повинні бути ОСОБА_9. та ОСОБА_5 як власники транспортних засобів. Довіреністю від 16 липня 2004 року ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_1 керувати та розпоряджатися транспортними засобом автомобілем Рено-19, 1990 року випуску, д\н НОМЕР_3.
Довіреністю від 28 липня 2004 року ОСОБА_10 згідно доручення ОСОБА_9. від 29 червня 2004 року уповноважив ОСОБА_2 керувати, зняти з обліку, продавати автомобіль М-2140, 1981 року випуску, д\н НОМЕР_1.
Зважаючи на викладене цивільний позов ОСОБА_1 та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 , суд вважає необгрунтованим та таким що задоволенню не підлягає.
Вимоги ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, в зв'язку з тим що вина ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлена, отримані ушкодження знаходяться в причинному зв*язку з діями ОСОБА_2, як водія автомобіля М 2140, в якому знаходилася ОСОБА_3
Керуючись ст.ст.4,10,57-60,213-214 ЦГЖ України, ст.1188 ЦК України, п.4 Постанова Пленуму ВС України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодуванню шкоди, суд-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Крюківський райсуд м. Кременчука
В разі неподання заяви про апеляційне оскарження , рішення набирає чинності після закінчення 10-денного терміну з дня проголошення рішення, а в разі не подання.апеляційної скарги - після закінчення 20-денного терміну.