2-1666/2007p. РІШЕННЯ

Іменем України

4 червня 2007 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді: Стахової Н.В.

при секретарі судового засідання: Гавриленко В.В.

за участю прокурора Швиденко О.С.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовною заявою прокурора м. Лисичанська в інтересах держави в особі Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 3020,56  грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування вимог посилався на те, що ОСОБА_1., перебуваючи з 12.01.2006 року по 26.04.2006 рік на обліку у Лисичанському міському центру зайнятості в статусі безробітного був направлений на професійне навчання за спеціальністю - „підприємець початківець. На підставі наказу № НТ 060418 від 18.04.2006 року відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Ваганову для організації підприємницької діяльності була виплачена одноразова допомога по безробіттю у сумі 3020,56 грн. Як фізична особа підприємець відповідач був зареєстрований 19.04.2006 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію № 680473 від 19.04.2006 року. Посилаючись на те, що протягом шести місяців з дня отримання допомоги по безробіттю, зокрема з 28 квітня 2006 року по 28 жовтня 2006 рік відповідачем не подавалися в Державну податкову інспекцію у місті Лисичанську декларації про доходи , зобов'язання щодо сплати податків також не виконувалися, , документів які б підтвердили неможливість здійснення підприємницької діяльності на засіданні комісії з питань надання одноразової допомоги по безробіттю відповідачем надано не було, у добровільному порядку повернути суму допомоги у розмір 3020.56 грн., відповідач відмовився, просив стягнути з останнього на користь Лисичанського міського центру зайнятості 3020,56 грн.

У попередньому судовому засіданні прокурор підтримав позов, просив його задовольнити. В своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в позовній заяві, в обґрунтування яких надано суду відповідні докази.

Представник Лисичанського міського центру зайнятості у попередньому судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити, пояснивши суду, що відповідач, будучи зареєстрованим у Лисичанському міському центру зайнятості в статусі безробітного, отримав на підставі наказу НТ 060418 від 18.04.2006 року відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" одноразову допомогу для організації безробітними підприємницької діяльності у сумі 3020,56 грн. Посилаючись на те, 19 квітня 2006 року Ваганов зареєструвався як фізична особа-підприємець, але протягом шести місяців з дня отримання допомоги не подавав в ДПІ м. Лисичанська декларації про доходи та не сплатив податки, що свідчить про нездійснення останнім протягом шести календарних місяців з дня отримання вказаної допомоги підприємницької діяльності, тому просив стягнути з відповідача на користь Лисичанського міського центру зайнятості в рахунок відшкодування коштів виплачених як допомога по безробіттю у сумі 3020,56 грн.

Відповідач у попереднє судове засідання не з'явився, суду надав письмову заяву в якій просив слухати справу за його відсутності, позов визнав у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

2

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до умов договору №120806032100042, укладеного з Лисичанським міським центром зайнятості 21 березня 2006 року, був направлений як безробітний на підвищення кваліфікації в Луганський інститут праці та соціальних технологій за спеціальністю підприємець початківець, в зв'язку з чим 18 квітня 2006 року у центрі зайнятості міста Лисичанськ отримав допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності у сумі 3020,56 грн. (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порушення умов вищеназваного договору, зокрема ст.. З п.п. 3.1.2 не виконуються зобов'язання щодо повернення Лисичанському міському центру зайнятості суми матеріальної допомоги, отриманої у період професійного навчання у розмірі 3020,56 грн.,

Наданою позивачем довідкою ДШ м. Лисичанська підтверджується той факт, що відповідач протягом шести місяців: з 28 квітня 2006 року по 28 жовтня 2006 рік не подавав декларації про доходи, та не сплачував податки, (а.с.11).

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що визнання позову відповідачем слід прийняти , оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст.10,11, 88, 130, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ

Позов прокурора м. Лисичанська в інтересах держави в особі Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 3020,56 грн.задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1   на користь Лисичанського міського центру зайнятості (м. Лисичанськ, проспект Леніна, будинок 177, код 13391634) - 3020 (три тисячі двадцять) грн.. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 51 (п'ятдесят одну) грн. державного мита.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області 30 (тридцять) грн. інформаційно-технічного збору, пов'язаного з розглядом справи у суді.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про акеляціішеЬскарження.