Справа № 212/9446/2012

Провадження № 2/127/1088/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2013 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойко В. М.,

при секретарі Мельник А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Позовні вимоги аргументовані тим, що 16 травня 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. На виконання зазначеного договору позивачем було передано ОСОБА_2 16000 гривень в рахунок сплати вартості квартири.

Як зазначає позивач попередній договір, який був укладений між позивачем та ОСОБА_2 стосувався купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Таким чином, попередній договір, який стосувався купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 обов'язково мав бути нотаріально посвідчений.

Позивач зазначає, що попередній договір, який був укладений між ним та ОСОБА_2 16 травня 2012 року, є недійсним, оскільки його недійсність встановлена законом. На виконання попереднього договору від 16 травня 2012 року ОСОБА_2 отримала від позивача 16000 гривень, які у добровільному порядку повертати відмовляється. Обов'язок повернення грошових коштів, які ОСОБА_2 отримала від позивача на виконання свого зобов'язання за недійсним правочином, тобто майна, яке набуте без достатньої правової підстави, передбачений також п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України. За таких обставин є всі підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 16000 гривень як повернення позивачу коштів.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача проти визнання позову заперечував.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

16.05.2012р., між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі - продажу об'єкту нерухомості та в рахунок сплати вартості нерухомості розташованої по АДРЕСА_1. ( а. с. 4)

01.08. 2012р., між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано попередній договір від 16. 05. 2012р., предметом якого була квартира АДРЕСА_1, який ОСОБА_1 підписувати відмовився. ( а. с. 39)

ч. 1 ст. 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти основний договір в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

ст. 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу зокрема квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 1 статті 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частина 2 статті 215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

ч. 1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що -зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

ч.1 ст. 215 ЦК України встановлено, що - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені ч. 1, 3, 5, 6, статті 203 цього Кодексу.

ст. 58 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

ст. 60 ЦПК України встановлено, що -кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд дослідивши попередній договір від 16. 05. 2012р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 купівлі - продажу об'єкту нерухомості та в рахунок сплати вартості нерухомості розташованої по АДРЕСА_1 встановив, що між сторонами відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України укладено саме попередній договір а не договір про завдаток, як зазначає відповідач.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі. Тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 ідент. код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 16 000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем понесено судові витрати у розмірі 160 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст.ст. 15, 16, 215, 216, 220, 635, 657, ЦК України, ст. ст. 2, ч. 1 ст. 3, ст.ст. 10, 11, 58-61, 88, 212-215, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ідент. код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 16 000 грн. а також судові витрати в розмірі 160 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя :