УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня    місяця „23" дня колегія суддів судової палати у

цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді:   Курської А.Г.

Суддів:                                                     Горбань В.В.

Філатової Є. В.

При секретарі:      Волковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Київської районної ради м. Сімферополя, ЖЕО Київського району м. Сімферополя про визнання права користування жилою кімнатою, про примушення до видачі ордера і укладення договору найму жилого приміщення, про об'єднання особових рахунків, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

25 квітня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконкому Київської районної ради м. Сімферополя, ЖЕО Київського району м. Сімферополя про визнання права користування жилою кімнатою, про примушення до видачі ордера і укладення договору найму жилого приміщення, про об'єднання особових рахунків. Вимоги мотивовані тим, що він з дружиною та неповнолітнім сином проживає в трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1. На підставі рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 01.08.1996 року з серпня 1996 року між позивачем та ЖЕУ № 1 Київського району м. Сімферополя був укладений договір найма жилого приміщення на дві кімнати, що займає його сім'я площею 11,4 кв.м. та 16,8 кв.м. З його братом ОСОБА_2 був укладений договір найма жилого приміщення на одну кімнату цієї квартири площею 13,4 кв.м. 20 січня 1998 року він і члени його сім'ї приватизували в рівних частках дві кімнати, в яких проживають. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_2. 14.01.2005 року жінка позивача звернулася до виконкому Київської районної ради м. Сімферополя з заявою про поновлення єдиного особового рахунку по квартирі та про передачу кімнати площею 13,4 кв.м., що звільнилася. 03.02.2005 року виконкомом було відмовлено в задоволені заяви. Вважає відмову виконкому незаконною, що не відповідає вимогам Закону, а саме, ст.ст. 54, 47 ЖК України. Просить визнати за ним право на користування кімнатою площею 13,4 кв.м., що знаходиться в квартирі АДРЕСА_1, зобов'язати виконком видати йому ордер на право зайняття зазначеної кімнати, зобов'язати ЖЕО Київського району м. Сімферополя укласти з ним договір найму жилого приміщення - кімнати площею 13,4 кв.м., зобов'язати ЖЕО Київського району м. Сімферополя об'єднати особові рахунки квартири АДРЕСА_1.

Справа № 22-5505/2006 р.                          Головуючий суду першої інстанції

Бортнік О.П. Доповідач        Горбань В.В.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 04 травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з ухваленням нового про задоволення його вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши судцю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до положень ст. 54 ЖК України ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, де проживають декілька наймачів, на прохання того з них, хто потребує поліпшення житлових умов, надається йому, а за відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору є жиле приміщення - кімната площею 13,4 кв.м., яка використовувалася за окремим договором найму і звільнилися у зв'язку зі смертю наймача - ОСОБА_2.

З плану квартири вбачається, що спірна кімната є ізольованою і знаходиться в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1.

Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивач і члени його сім'ї проживають у загальній квартирі, де займають дві кімнати площею 11,4 кв.м. і 16,8 кв.м., які ними були приватизовані і 20 січня 1998 року видано свідоцтво про право власності на дане житло, згідно з яким вони в рівних частках є власниками квартири загальною площею 43,2 кв.м.

При такому положенні, виходячи з правил ст.ст. 54, 33, 34, 36 ЖК України і встановивши, що позивач разом із членам своєї сім'ї є власником в загальній квартирі тих приміщень, в яких вони раніше проживали як наймачі, та, що на час звільнення спірної кімнати сім'я позивача на квартирному обліку не перебувала і не потребує поліпшення житлових умов відповідно до вимог житлового законодавства, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України відповідач не надав доказів, які б могли спростувати висновки викладені в рішенні суду першої інстанції.

Посилання в скарзі на те, що суд першої інстанції при розгляді справи не застосував до спірних правовідносин правила ч. 2 ч. З ст. 54 ЖК України, що привело до неправильного вирішення спору, колегія судців вважає безпідставними, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм закону.

Вимагати надання на підставі ст. 54 ЖК України жилого приміщення, що звільнилося у квартирі, де проживають два наймача і більше, мають право тільки самі наймачі.

Для власників кімнат у комунальних квартирах такого права законодавством не передбачено. Питання про надання їм жилого приміщення, що використовувалося за договором житлового найму і звільнилося у цій квартирі має вирішуватися в загальному порядку.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із загальних норм житлового законодавства про забезпечення громадян житлом.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.

Згідно за ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307,308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.