33/190/13/13 Головуючий суддя першої інстанції Гребеннікова

Доповідач суддя Скляров Виктор Миколайович

Категорія справи: Порушення порядку провадження господарської діяльності

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 року м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Скляров В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2012 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Козаки Усть-Кутського району Іркутської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.52-1, ч.1 ст.164 КУпАП, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. з конфіскацією парфумної продукції,

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 01.12.2012 року о 10:10 год. за адресою: АДРЕСА_2 здійснював реалізацію парфумної продукції торгової марки «Adidas» без дозволу в порушення ЗУ «Про авторське право та суміжні права», а також без відповідних дозвільних документів МНС на початок роботи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду в частині призначеного йому місцевим судом стягнення змінити і застосувати до нього стягнення у вигляді лише штрафу в розмірі 340 грн. Свої вимоги мотивує тим, що в постанові місцевого суду не вказана норма закону, котру він нібито порушив, відповідно до якої для підприємницької діяльності з реалізації парфумної продукції необхідний дозвіл МНС для початку робіт. Апелянт зазначає про те, що на даний момент в МНС знаходиться його заява на отримання загального дозволу МНС і звертає увагу на ту обставину, що місцевий суд не перевірив наявність або відсутність в нього документів, які в нього є. Крім того, апелянт вважає, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно нього складенні з порушеннями вимог чинного законодавства, а саме: після підписання протоколів графи з свідками були пусті, в той час, коли при отриманні копій протоколів в них незаконно вписані в якості свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Також ОСОБА_1 зазначає про те, що 01.11.2012 року він фактично не здійснював підприємницьку діяльність, а приймав товар для реалізації. Товар, який знаходиться у нього, він закупає на підставі договорів поставки. Щодо порушення апелянтом авторських прав, то він зазначає про те, що не встановлено особу - власника авторських прав, вся описана і конфіскована парфумована продукція не є ані виготовленою продукцією, ані обладнанням і матеріалами призначеними для її виготовлення, як це передбачено ст.51-2 КУпАП, у зв'язку з чим продукція не може бути конфіскована. Разом з тим, апелянт вважає, що місцевий суд не в повному обсязі додержався вимог ст. 33 КУпАП, оскільки на його думку, зазначене правопорушення є малозначним, матеріальної шкоди ним не заподіяно, потерпілі відсутні, раніше він не притягався до адміністративної відповідальності за подібні правопорушення, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, на його утриманні знаходяться дві дитини, заробіток від підприємницької діяльності є єдиним джерелом його доходу, у зв'язку з чим, призначене судом стягнення є для нього занадто суворим і фактично позбавляє його можливості займатися підприємницькою діяльністю без товару в майбутньому.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав вимоги апеляційної скарги і фактично визнав ту обставину, що на час складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ст.52-1, ч.1 ст.164 КУпАП він не мав дозволу МНС на початок роботи, вивчивши доводи скарги, приходжу до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи своє рішення, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаних правопорушень на підставі наявних у справі доказів, які були повно та всебічно досліджені. Крім того, як в суді першої інстанції, так і в апеляції і при розгляді скарги в апеляційному порядку, ОСОБА_1 визнав той факт, що на момент складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ст.52-1, ч.1 ст.164 КУпАП у нього були відсутні документи дозвільного характеру, які надавали б право на провадження певного виду господарської діяльності, як це передбачено діючим законодавством України.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст.52-1, ч.1 ст.164 КУпАП і прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених правопорушень.

Адміністративне стягнення, призначене ОСОБА_1 судом першої інстанції , є достатнім та справедливим, відповідає вимогам ст.33 КУпАП, тому підстав для зміни постанови суду не має.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2012 року залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.