УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця „09" дня колегія суддів судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В.
Філатової Є.В.
При секретарі: Войциховській Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодовування матеріальної і моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
26.07.2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодовування матеріальної і моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що 09.06.2005 року при проїзді перехрестя вул. Інтернаціональна - 60 років ВЛКСМ в м. Євпаторія водій зустрічного транспортного засобу ОСОБА_2 грубо порушив правила дорожнього руху, не пропустив його транспортний засіб, який мав переважне право проїзду перехрестя і зробив лобове зіткнення з його автомобілем, в результаті чого відбулося пошкодження передньої частини автомобіля позивача. В результаті дорожньо-транспортної події йому спричинено матеріальну шкоду в розмірі 49416, 15 грн, а також моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, оскільки позивач переживав за свою доньку, яка також знаходилась в машині в момент ДТП, її були спричинені легкі тілесні ушкодження, у нього травмована лобна частина голови зі струсом головного мозку. Автомобіль прийшов в непридатність, він не має можливості ним користуватися, постійно відчуває почуття гіркоти та розчарування.
Рішенням Євпаторійського міського суду від 04 квітня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 49416, 15 грн, моральну шкоду в сумі 5000 грн, витрати по оплаті за проведення судової авто товарознавчої експертизи в сумі 348, 80 грн, а також по оплаті держмита в сумі 400 грн, а усього - 55164, 15 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави несплачене державне мито в розмірі 94,16 грн та 8,5 грн, а разом 102, 66 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн та 7,5 грн, а усього 140,16 грн. У решті частини позову відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Справа № 22-4506/2006 р.
Головуючий суду першої інстанції
Захарова І.О.
Доповідач Горбань В.В.
Заслухавши суддю-д оповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, його представника та відповідача, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності доводів позивача щодо вини відповідача в заподіянні позивачеві шкоди у зв'язку з невиконанням відповідачем Правил дорожнього руху.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що в результаті дорожньо-транспортної події, яка мала місце 02.06.2005 року з вини відповідача, коли він керуючи автомобілем АУДІ-80 держномер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, не вжив заходів безпеки руху, на перехресті вул. Інтернаціональна -60 років ВЛКСМ в м. Євпаторія при повороті наліво не пропустив автомобіль позивача, який рухався у зустрічному направленні та скоїв зіткнення, чим останньому заподіяна шкода.
Згідно з висновками судової автотехничної експертизи № 144 від 22 лютого 2006 року, а також поясненням експерта в засіданні суду першої інстанції у вказаній дорожній обстановці водій автомобілю АУДІ-80 ОСОБА_2 з метою забезпечення безпеки руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 16.13 ПДРУ, а водій КІА ОСОБА_1 - у відповідності до вимог п.п. 11.2, 12.3 ПДРУ. Технічна можливість запобігти зіткненню для водія автомобілю АУДИ-80 ОСОБА_2 полягала у виконанні ним вищевказаних вимог Правил дорожнього руху, для чого перешкод технічного характеру не було, тому з урахуванням обставин подій, водій ОСОБА_1 діяв у відповідності з вимогами Правил дорожнього руху. Оскільки зіткнення відбулося на стороні руху автомобілю КІА та водій ОСОБА_1 користувався переважним правом на рух, то з технічної точки зору аналіз його дій стосовно вимог п. 11.2 ПДР у даному випадку не має сенсу. Безпека для руху та аварійна ситуація були створені діями водія ОСОБА_2, які не відповідали вимогам п.п. 10.1, 16, 13 Правил дорожнього руху і знаходилися у причинному зв'язку з наслідками, що наступили. Водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти дорожньо-транспортної події.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що з вини водія ОСОБА_2, який управляв автомобілем АУДИ-80, сталася дорожньо-транспортна подія, в результаті якої автомобілю під управлінням позивача заподіяні механічні пошкодження.
Відповідно до висновків авто-товарознавчої експертизи сума матеріальної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобіля позивача, складає 49416 грн.
Цю суму суд обґрунтовано стягнув з відповідача, оскільки з його вини сталося дорожньо-транспортна подія.
Стягуючи моральну шкоду згідно зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, суд першої інстанції виходив із того, що в результаті цієї дорожньо-транспортної події, позивачеві була спричинена моральна шкода, яку суд оцінив в сумі 5 000 грн, оскільки позивач отримав тілесні ушкодження, порушено його право власності, він не міг користуватися своєю автомашиною, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя і поновлення свого здоров'я. З такими висновками суду колегія суддів погоджується, вважає х правильними і відповідними вимогам закону і матеріалам справи. Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України відповідач не надав доказів, які б могли спростувати висновки викладені в рішенні суду першої інстанції. Що стосується доводу відповідача про не доведення та відсутність доказів його вини в заподіянні шкоди, то він спростовується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.06.2005 року та відповідними схемами ДТП і протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 02.06.2005 року, а також висновком судової авто-технічної експертизи № 144 від 22.02.2006 року. Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з'ясував обставини справи та не надав оцінки доказам, не взяв до уваги доводи відповідача щодо відсутності вини в скоєні даної дорожньо-транспортної події, а тому необгрунтовано задовольнив вимоги позивача про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, є безпідставними. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, висновкам експертиз згідно зі ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків. Інші доводи апеляційної скарги не містять достатніх безумовних підстав для скасування рішення суду. Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів УХВАЛИ ЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 04 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.