УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/7740/2012Головуючий суду першої інстанції:Власенко А.П.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.

"03" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЧистякової Т.І.

Суддів Курської А.Г. Синельщікової О.В.

При секретаріПостіковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_6 про стягнення штрафу за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення штрафу за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 травня 2006 року між сторонами було укладено кредитний договір № 2203/06/КИ-108, згідно якому позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі в сумі 148 000, 00 грн. Відповідно до договору про внесення змін № 1 від 12.07.2006 р. до кредитного договору сума кредитної лінії була збільшена та склала 197 600, 00 гривен. Відповідач отримав кредитну лінію у сумі 185 000, 00 грн. Відповідно до п. 5.7 кредитного договору позичальник протягом 3 робочих днів зобов'язаний повідомити банк про зміну своєї фактичної або поштової адреси, паспортних даних, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та/або ім'я, а також факти розлучення, шлюбу, народження дітей та інші обставини, які можуть вплинути на виконання зобов'язань за цим договором, з наданням відповідних документів, які підтверджують ці обставини. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконував неналежне, що стало підставою для подання до Сакського міськрайонного суду АР Крим позовної

заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки. В ході розгляду зазначеного позову позивачу стало відомо, що відповідач в порушення п. 5.7 кредитного договору не повідомив банк про зміну фактичної адреси та не надав документи, які це підтверджують. Оскільки кредитним договором передбачена договірна санкція - штраф у розмірі 10 % від отриманих у кредит коштів, позивач просить стягнути з відповідача 18500 грн.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачем ставиться питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі, з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Доводи скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Між тим, факт зміни ОСОБА_6 місця проживання знайшло відображення в ухвалі Апеляційного суду АР Крим від 04.07.2012 р. у справі №22-ц/0190/4359/2012.

В судове засідання апеляційного суду відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, всупереч положень ч.2 ст.77 ЦПК України, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання. Колегія суддів вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, та вважає можливим розгляд справи у його відсутності у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із його необґрунтованості і недоведеності. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Із матеріалів справи вбачається, що 15 травня 2006 року між сторонами було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 2203/06/КИ-108, згідно якому банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі в сумі 148 000, 00 грн. Відповідно до договору про внесення змін № 1 від 12.07.2006 р. до кредитного договору сума кредитної лінії була збільшена та склала 197 600, 00 гривен. Відповідач отримав кредитну лінію у сумі 185 000, 00 гривень.

На момент укладення договору та отримання грошових коштів за кредитним договором позичальник був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, про що зазначено в преамбулі, розділі 8, додатку №1, додатку №2 до договору про відкриття кредитної лінії №2203/06/КИ-108 від 15.05.2006 р. та в преамбулі, розділі 6 договору про внесення змін №1 від 12.07.2006 р. до договору про відкриття кредитної лінії №2203/06/КИ-108 від 10.05.2006 р.

У відповідності до п. 5.7. кредитного договору позичальник прийняв на себе

зобов'язання протягом 3 (трьох) робочих днів повідомляти банк про зміну своєї

фактичної або поштової адреси, паспортних даних, місця роботи, номерів телефонів,

прізвища та/або ім'я, а також факти розлучення, шлюбу, народження дітей та інші обставини, які можуть вплинути на виконання зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору за ненадання позичальником банку у встановлені цим договором строки будь-яких документів, обов'язок надання яких передбачений цим договором, а також за неповідомлення позичальником банку про факти, вказані в п. 5.7. цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від загальної суми отриманих кредитних коштів».

Оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконував неналежне, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до Сакського міськрайонного суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. У ході розгляду вказаної справи позивачу із апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 02.04.2012 р. про відкриття провадження по цивільній справі № 2/117/808/2012, стало відомо про те, що відповідач змінив фактичне місце проживання, та мешкає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті третій зазначеного закону встановлено, що реєстрація це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи.

Довідкою адресно - довідкового сектору Сакського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 16.08.2012року підтверджується, що із зареєстрованого місця проживання відповідач не вибував.( а.с.52) Повістки в судове засідання як суду першої так і суду апеляційної інстанції відповідач отримав саме за цією адресою.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивач вказав іншу адресу по справі № 2/117/808/2012 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначення в цій справі іншої адреси є виконанням відповідачем його процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.74 ЦПК України і не має відношення до виконання ним кредитного договору.

Крім того, відповідно до положень ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

В зв'язку з чим, колегія суддів вважає необхідним зауважити, що умови кредитного договору, передбачені п.5.7 щодо обов'язку позичальника повідомляти про зміну своєї почтової або фактичної адреси з наданням відповідних, підтверджуючих цей факт документів, викладені нечітко і є незрозумілими для виконання. Так, є незрозумілим, виїзд на який термін вважається зміною фактичної адреси і які документи має надати позичальник в такому разі.

Позивач трактує положення п.5.7 договору на свою користь, однак, у відповідності до вищезазначених норм Закону України «Про захист прав споживачів», ці положення тлумачаться на користь споживача, тому оскільки відповідач не змінював зареєстрованого місця проживання, то не мав обов'язку, передбаченого п.5.7 кредитного договору.

Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Оскаржуючи висновки суду, апелянт не надала допустимих доказів, які спростовують висновки суду. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Чистякова Т.І. Курська А.Г. Синельщікова О.В.