У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Дело № 11/190/2/13 Доповідач : Євдокімова В.В.
08.01.2013 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:
ГоловуючогоЯзєва С.О.
СуддівЄвдокимової В.В., Дорошенко Т.І.
За участю прокурораМатвійчук С.Л.
при секретарі потерпілого захисника засудженого Солодовник Т.С. ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_6 на вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.08.2012 р., за яким
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Біюк - Каралез Куйбишевського району Республіки Крим, раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнений з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, з покладанням на нього у силу ст. 76 КК України обов'язків: повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, а також періодично з'являтися для реєстрації в указані органи.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь Бахчисарайської центральної районної лікарні засоби, витрачені на лікування ОСОБА_6 - 163 грн. 60 коп.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь НІЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим у рахунок відшкодування судових витрат за проведення експертизи холодної зброї - 294 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку ОСОБА_8 визнаний винним і засуджений за те, що він, 05.09.2011 р., приблизно о 10 годині, знаходячись поблизу дома № 12, розташованого по вул. Мічуріна в с. Червоний Мак Бахчисарайського району АР Крим, зустрівся з ОСОБА_6, де із - за неприязних відносин, що раніше склалися між ними, відбувся конфлікт. Після чого, ОСОБА_8 зайшов до себе в будинок, розташованого по АДРЕСА_1, де узяв ніж і повернувся на вулицю.
Цього ж дня, приблизно о 11 годині, ОСОБА_8, знаходячись по вищезгаданій вулиці, побачив ОСОБА_10 і ОСОБА_6, де навпроти дома № 8, наніс ОСОБА_6 удар ножем в область правого передпліччя, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_8 провину визнав повністю.
В апеляції потерпілий ОСОБА_6 просить вирок суду першої інстанції скасувати за м'якістю призначеного ОСОБА_8 покарання, призначивши засудженому покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуванням, передбачену санкцією ч.1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що судом першої інстанції при призначенні засудженому ОСОБА_8 міри покарання не врахована поведінка засудженого під час заподіяння йому тілесного ушкодження.
Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_6, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7, прокурора, які заперечували проти доводів апеляції, засудженого, який в останньому слові просив вирок суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи і доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина засудженого ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за даною статтею, підтверджується сукупністю зібраних по справі і перевірених у судовому засіданні доказів, яким у вироку дана належна оцінка, і не оспорюються в апеляції.
Під час апеляційного розгляду даної кримінальної справи, було частково поновлено судове слідство по справі для призначення ОСОБА_8 стаціонарної судово - психіатричної експертизи.
Згідно представленому висновку стаціонарної судово - психіатричної експертизи № 90 від 05.12.2012 р., ОСОБА_8 будь - яким психічним захворюванням в даний час не страждає і не страждав таким на момент інкримінованого йому діяння. На момент інкримінованого йому діяння ОСОБА_8 не знаходився ні в стані фізіологічного афекту, ні в іншому емоційному стані, який міг істотно вплинути на його свідомість і діяльність.
Доводи потерпілого про м'якість призначеного засудженому ОСОБА_8 покарання, на думку колегії суддів є необгрунтованими.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог ст. 75 УК України у випадку, якщо при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5 років з урахуванням тяжкості злочину, особи винного і інших обставин справи суд дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
При призначенні ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 75 КК України суд першої інстанції привів у вироку переконливі підстави постановлення такого рішення.
Зокрема, суд першої інстанції повною мірою врахував всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого засудженим ОСОБА_8 злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання і обставини, які його пом'якшують - визнання провини, щире каяття у вчиненому злочину і добровільне відшкодування завданого збитку, а також врахував особу засудженого, який раніше не судимий, має похилий вік.
У матеріалах кримінальної справи є цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_6, про стягнення заподіяного йому збитку, витрачені їм на лікування в сумі 5 788 грн. 95 коп., які були відшкодовані ОСОБА_8 під час досудового слідства (а.с. 123).
При таких обставинах, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, встановлених КК України, належно мотивував дане рішення, і прийшов до правильного висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Наведені в апеляції потерпілого доводи щодо неможливості виправлення засудженого ОСОБА_8 без відбування покарання не є достатніми для визнання неправомірним застосування ст. 75 КК України.
Крім того, колегія суддів вважає, що звільнення ОСОБА_8 від покарання з випробуванням дозволить йому прийняти заходи до відшкодування судових витрат і погашення суми витраченою на лікування потерпілого в Бахчисарайській центральній районній лікарні.
Істотних порушень вимог кримінально - процесуального законодавства, які були б підставою для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
У зв'язку з викладеним, апеляція потерпілого не підлягає задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне в порядку ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції змінити в частині стягнення судових витрат, оскільки судом першої інстанції неправильно стягнуті судові витрати за проведення експертизи холодної зброї на користь НІЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим, а не в дохід держави.
На підставі ст. 93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених. Згідно з п. 11 Інструкції, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 01.07.1996 р., науково - дослідницькі установи судової експертизи проводять судову експертизу по кримінальним справам і справам про адміністративні правопорушення за рахунок засобів, передбачених в державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне внести зміни в резолютивну частину вироку суду першої інстанції, вказавши про стягнення судових витрат за проведення судово - хімічної експертизи у дохід держави, а не на користь НІЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 р.), п. 15 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
В порядку ст. 365 КПК України вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2012 р. відносно ОСОБА_8 в частині стягнення судових витрат змінити, вказати в резолютивній частині вироку про стягнення судових витрат за проведення експертизи холодної зброї по справі в сумі 294 грн. в дохід держави, а не на користь НІЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим.
У решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
Судді:
Язєв С.О. Євдокимова В.В. Дорошенко Т.І.
- 4 -