Судове рішення #27306553


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


Дело № 11/190/113/13 Доповідач : Євдокімова В.В.




15.01.2013 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:


ГоловуючогоЄвдокимової В.В.

СуддівДорошенко Т.І., Куртлушаєва І.Д.

За участю прокурораМатвійчук С.Л.

захисника засудженого ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29.10.2012 р., за яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сімферополя АР Крим, раніше не судимий,

засуджений за ч.1 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_6 у дохід держави в рахунок відшкодування судових витрат за проведення експертиз - 2122 грн. 56 коп.

Вирішено питання щодо речових доказів.


Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він, 15.03.2012 р., приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи в під'їзді будинку № 16, розташованого по вул. Куйбишева в м. Сімферополі АР Крим, незаконно придбав у невстановленої досудовим слідством особи, психотропну речовину - амфетамін, яка знаходилася в прозорому полімерному пакеті, поміщеному в пачку з - під цигарок «Кент» та став зберігати її при собі з метою подальшого збуту.

Цього ж дня, приблизно о 22 годині 20 хвилин, ОСОБА_6 на автомобілі перевіз психотропну речовину до будинку № 67, розташованого по вул. Балаклавській в м. Сімферополі, де в під'їзді зазначеного будинку, приблизно о 22 годині 30 хвилин збув її ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які видали амфетамін співробітникам міліції.

Згідно висновку судово - хімічної експертизи представлена на дослідження речовина масою 7, 817 гр. містить у своєму складі психотропну речовину - амфетамін в кількості 0, 8864 гр., а згідно висновку спеціаліста на момент первинного дослідження порошкоподібна речовина масою 7, 827 гр. містила у своєму складі психотропну речовину - амфетамін у кількості 0, 8876 гр.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 провину визнав повністю.

В апеляції захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6, не оспорюючи обґрунтованості засудження її підзахисного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а також правильності кваліфікації його дій за даною статтею, просить вирок суду першої інстанції змінити, пом'якшити призначену ОСОБА_6 покарання, призначивши його не пов'язане з позбавленням волі.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції при призначенні її підзахисному покарання повною мірою не врахував дані про особу ОСОБА_6, а саме те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, а також його стан здоров'я.

Крім того, захисник просить врахувати і ту обставину, що її підзахисний проживає з матерью і малолітньою сестрою, а також відсутність у справі обставин, які обтяжують покарання.

Заслухавши доповідача, захисника, засудженого, які підтримали доводи апеляції, прокурора, який заперечував проти доводів апеляції і вважав вирок суду першої інстанції залишити без зміни, засудженого, який в останньому слові просив звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком, перевіривши матеріали справи і доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вина засудженого ОСОБА_6 у вчинені злочину, за обставин викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 307 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів по справі, досліджених судом першої інстанції в порядку ст. 299 КПК України, та не оспорюються в апеляції.

Колегія суддів знаходить, що доводи захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про пом'якшення покарання заслуговують уваги.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Таке покарання повинне бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд у кожному випадку зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 65 КК України, виходити з принципів законності, справедливості і індивідуалізації покарання.

Виходячи з вказаных положень кримінального закону, покарання має мету не тільки кару, але і виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Дана вимога закону судом першої інстанції виконана не повною мірою.

Призначаючи ОСОБА_6 міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який у силу ст. 12 КК України є тяжких злочином, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, ніде не працює.

При цьому колегія суддів вважає, що при призначенні міри покарання, суд першої інстанції лише перерахував обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_6, проте фактично їх не врахував.

Суд першої інстанції правильно визнав як обставини, які пом'якшують засудженому ОСОБА_6 покарання визнання провини та його стан здоров'я, який страждає бронхіальною астмою (а.с. 195, 196). Але не врахував ті обставини, що ОСОБА_6 під час досудового слідства та в суді провину визнав повністю, щире розкаявся у вчиненому злочину. Дані обставини колегія суддів вважає визнати як обставини, які пом'якшують ОСОБА_6 покарання.

Крім того, колегія суддів враховує та стан здоров'я його матери - ОСОБА_5

Згідно наявної в справі характеристики, ОСОБА_6 характеризується позитивно, а не негативно, як вказав суд (а.с. 193, 194).

Крім того, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції не встановлено відносно ОСОБА_6 обставин, які обтяжують покарання.

Також, колегія суддів враховує і ту обставину, що в матеріалах справи немає даних про те, що ОСОБА_6 раніше займався збутом психотропних речовин або наркотичних засобів.

З урахуванням данних про особу засудженого ОСОБА_6, сукупність обставин, які пом'якшують покарання, а також відсутність по справі обставин, які обтяжують покарання, колегія суддів приходить до висновку про те, що дані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненного злочину, і на підставі ст. 69 КК України дозволяє перейти до більш м'якого виду покарання, не передбаченом санкцією ч.1 ст. 307 КК України, - обмеженню волі.

Підстав для звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, як про це ставиться питання в апеляції, немає.

При таких обставинах, апеляція захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції - зміні.

Керуючись ст.ст. 365 - 367 КПК України (1960 р.), п. 15 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2012 р. щодо ОСОБА_6 в частині призначенного покарання змінити.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 років обмеження волі.

Відповідно до ст. 72 КК України, в строк відбування покарання засудженому зарахувати час знаходження ОСОБА_6 під вартою з 04.09.2012 р. по 15.01.2013 р. до дня прибуття його до місця відбування покарання, з розрахунку один день позбавлення волі - двом дням обмеження волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді утримання під вартою скасувати, з - під варти звільнити із залу суду.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Судді:

Дорошенко Т.І. Євдокимова В.В. Куртлушаєв І.Д.




- 3 -




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація