СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року Справа № 5020-961/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Антонової І.В.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

заявника, не з'явився, (товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт");

арбітражний керуючий, Кирилін Михайло Володимирович, на підставі паспорту за серія АР 268952 від 04.05.01, (арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович);

учасника провадження у справі про банкрутство, Кирюхіна Яніна Миколаївна, на підставі довіреності за № 495/9/10-0 від 18.10.12, (Державна податкова інспекція у Балаклавскому районі м. Севастополя);

учасника провадження у справі про банкрутство, Голубєва Ніна Анатоліївна, на підставі довіреності за № 010-01/7003 від 31.08.12, (Державний експортно-імпортний банк України);

учасника провадження у справі про банкрутство, Ольжич Олег Олегович, на підставі довіреності за № 553/9/10-0 від 08.11.12, (Державна податкова інспекція у Балаклавскому районі м. Севастополя);

учасника провадження у справі про банкрутство, не з'явився, (Міністерство юстиції України, Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу);

учасника провадження у справі про банкрутство, не з'явився, (Державний реєстратор Балаклавської районної державної адміністрації в місті Севастополі);

учасника провадження у справі про банкрутство, не з'явився, (Головне управління юстиції в місті Севастополі);

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби (вул. 7 Листопада,3, місто Севастополь, 99042) на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 17 жовтня 2012 року у справі № 5020-961/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт" (вул. Ангарська, 10-а,Севастополь,99704)

за участю: Головне управління юстиції в місті Севастополі (вул. 4-а Бастіонна, 3,м.Севастополь,99011)

Міністерство юстиції України, Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу (вул. Городецького, 13,Київ,01001)

Арбітражний керуючий Кирилін Михайло Володимирович (вул. Костромська, 10, кв.18,Севастополь,99022)

Державний реєстратор Балаклавської районної державної адміністрації в місті Севастополі (вул. Новікова, 14,Севастополь,99018)

Державний експортно-імпортний банк України (95000, місто Сімферополь, вул. Набережна імені 60 річчя СРСР, буд.28)

про банкрутство боржника

ВСТАНОВИВ:

28.08.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (далі -заявник, боржник), звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про своє банкрутство у порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заява обґрунтована тим, що кредиторська заборгованість підприємства - 24219000,30 грн. перевищує активи підприємства - 6438000,00 грн., а тому майна підприємства не достатньо для задоволення усіх вимог кредиторів, з яких тільки довгострокових зобов'язань на суму -17721000,50 грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги - 4543000,40 грн., поточні зобов'язання -1950000,00 грн. та інша заборгованість згідно з проміжним ліквідаційним балансом.

Заявою від 16.10.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" змінило мотивувальну частину заяви від 28.08.2012р.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 17 жовтня 2012 року у справі № 5020-961/2012 товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 (дванадцять) місяців, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича.

Приймаючи вищевказану постанову господарський суд виходив з положень статей 105,110 Цивільного кодексу України та статей 7, 22, 23, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також того, що боржником зроблені усі необхідні дії що передують подачі заяви про визнання боржника банкрутом до суду.

Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби (далі -ДПІ) звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову від 17 жовтня 2012 року скасувати, провадження у справі №5020-961/2012 припинити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані посиланням на те, що внаслідок незаконного визнання боржника банкрутом є неможливим встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкових зобов'язань.

Крім того, податковий орган звернув увагу судової колегії на неможливість проведення перевірки платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" в порядку пп. 78.1.7 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України внаслідок відсутності боржника за юридичною адресою та порушення ним вимог пп.11.2,11.3 розділу 11 Порядку обліку платників, зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. за №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011р. за №1562/20300.

Також, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови господарського суду першої інстанції, заявник апеляційної скарги посилався на те, що суд не врахував, що задля звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство та прийняття судом рішення про відсутність достатнього майна боржника для погашення вимог кредиторів при наявності рішення власника Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (рішення загальних зборів учасників та протоколу №3 від 06.08.2012р.) необхідна сукупність наступних вимог:

- в порядку передбаченому статтями 34, 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - боржник повинен надати державному реєстратору про внесення до ЄДРПОУ відомості щодо прийняття рішення про припинення юридичної особи;

- перевірка ДПІ оцінки вартості наявного майна боржника в порядку статті 60 Господарського кодексу України;

- боржник повинен задля виявлення кредиторів, в порядку статті 105 Цивільного кодексу України здійснити публікацію оголошення про рішення щодо припинення юридичної особи, а також скласти проміжний ліквідаційний баланс підприємства;

- наявність перевірки боржника в порядку пп. 78.1.7 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України та Порядку обліку платників, зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. за №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011р. за №1562/20300;

Але, оскаржувана постанова не містить посилань на факти повідомлення ДПІ про ліквідацію підприємства, а також відсутні докази надання ДПІ для перевірки документів юридичної особи (первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку) в порядку частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України.

Також заявником апеляційної скарги заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подачу апеляційної скарги.

14.12.2012р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду ДПІ відновлений строк на подачу апеляційної скарги, а також скарга прийнята до провадження апеляційного господарського суду у складі судової колегії: головуючого судді - Сікорської Н.І., суддів - Антонової І.В., Євдокімова І.В.

18.12.2012р. від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти доводів апеляційної скарги з тих підстав, що відмова ліквідатором ДПІ щодо перевірки боржника внаслідок порушення податковим органом п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України та обізнаність ДПІ щодо банкрутства боржника ще до подачі заяви до суду, не позбавляла податковий орган провести перевірку боржника у відповідності з частиною 3 статті 51 Закону під час провадження у справі про банкрутство, а при дотриманні податкового законодавства і до її порушення.

20.12.2012р. ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи був відкладений на 17.01.2013р.

У призначене на 17.01.2013р. судове засідання з'явились представники ДПІ, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, арбітражний керуючий проти доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на неї. Представник Державного експортно-імпортного банку України підтримав правову позицію арбітражного керуючого.

Інші учасники спору у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез'явившихся представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" зареєстровано Балаклавською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 05.02.1993 (запис № 1 075 107 0002 000191); місцезнаходженням юридичної особи є: 99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А (том 1 арк. с. 12, 26-29).

Пунктом 7.1 та підпунктом „з" пункту 7 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (далі -Товариство) встановлено, що вищим органом управління Товариства є загальні збори Учасників Товариства, до компетенції яких, у тому числі, відноситься прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу (том 1 арк. с. 5-10).

З матеріалів справи убачається, що Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" прийнято рішення про припинення Товариства шляхом його ліквідації; ліквідатором боржника призначено директора Линника Юрія Петровича; встановлено двомісячний строк пред'явлення кредиторами вимог до Товариства з дня публікації повідомлення про ліквідацію; визначено порядок ліквідації Товариства, що відображено у протоколі № 3 від 06.08.2012 (том 1 арк. с. 19-20).

Про припинення юридичної особи боржник письмово повідомив Державного реєстратора Балаклавської районної державної адміністрації України у місті Севастополі; в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації -„Бюлетені Державної реєстрації" № 224(24) від 07.09.2012 було розміщено оголошення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт".

За заявою боржника, інформація про прийняте ним рішення про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" шляхом його ліквідації внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується, зокрема, Спеціальним витягом зробленим господарським судом першої інстанції за електронним запитом від 31.08.2012 ( том 1 арк. с. 26-29).

Ліквідатором боржника про припинення юридичної особи були письмово повідомлені усі відомі кредитори, про що свідчать відповідні листи, надіслані на їх адресу, а також повідомлені орган державної податкової служби та відповідні фонди (том 1 а.с.55-84,106-128).

Матеріалами справи підтверджується, що кредиторська заборгованість боржника складає 23 511 878,97 грн., з яких підтверджено та заявлено в процедурі ліквідації АТ «Укрексімбанком» - 3192334,15 грн., дебіторська заборгованість боржника складає 529091,18 грн. у той час як активи боржника складають лише 6 350 038,75 грн.. Вказана кредиторська, дебіторська заборгованість та активи підприємства виявлені при проведенні ліквідаційної процедури ліквідатором на підставі даних бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт", та знайшли своє відображення у Акті інвентаризації розрахунків боржника з кредиторами та дебіторами та інвентаризаційному опису основних засобів (том 1 а.с. 87-92) та (том 1 а.с.129-134).

28.08.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання себе банкрутом. Ухвалою суду від 30.08.2012 заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-961/2012.

16.10.2012р. протоколом №5 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" затверджений проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 16 жовтня 2012 року (том 2 а.с. 43-64).

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Таким чином законодавство про банкрутство пов'язує можливість відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону з доведенням боржником обставин недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох

робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників

(учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу

про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому

друкованому засобі масової інформації. ( ч. 1 та 2 ст. 105 ЦК України)

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч. 3 ст. 110 ЦК України).

Згідно ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Таким чином, необхідними передумовами для звернення з заявою на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником вимог ст. ст.105, 110, 111 ЦК України.

Як вже зазначалось Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" прийнято рішення про припинення Товариства шляхом його ліквідації; ліквідатором боржника призначено директора Линника Юрія Петровича; встановлено двомісячний строк пред'явлення кредиторами вимог до Товариства з дня публікації повідомлення про ліквідацію; визначено порядок ліквідації Товариства, що відображено у протоколі № 3 від 06.08.2012.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 60 ГК України та ч. 2 ст. 105 ЦК України, повідомлення про припинення юридичної особи боржник письмово повідомив Державного реєстратора Балаклавської районної державної адміністрації України у місті Севастополі; в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації -„Бюлетені Державної реєстрації" № 224(24) від 07.09.2012 було розміщено оголошення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт".(том 1 а.с. 52)

Листом від 29.08.2012 р. ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" було повідомлено ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя про ліквідацію підприємства. Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства здійснено шляхом направлення 5 вересня 2012 року заяви до ДПІ по формі № 8-ОПП ( том 1 а.с. 70-71).

На виконання вимог ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідатором проведена інвентаризація та оцінка вартості майна боржника, за результатами якої встановлено, що кредиторська заборгованість становить 23 511 878,97 грн., активи підприємства 6 350 038,75 грн., дебіторська заборгованість становить 529091,18 грн.

28 серпня 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис в графі: Стан юридичної особи: в стані припинення підприємницької діяльності ( том 1 а.с. 26-28).

28 серпня 2012 року голова ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" звернувся до місцевого господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону, оскільки у підприємства недостатньо виявлених активів для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Заява про визнання боржника банкрутом містить клопотання про призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича, який проживає за адресою: 99022, м. Севастополь, вул. Костромська, 10, кв. 18; ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АВ № 470329 видана Державним департаментом з питань банкрутства 29.03.2012.

Отже, господарським судом першої інстанції дотримано вимоги статті 51 Закону щодо призначення ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича.

Судова колегія також звертає увагу, що матеріали справи також містять проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 16 жовтня 2012 року, який затверджений 16.10.2012р. протоколом №5 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" (том 2 а.с. 43-64).

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, встановлено на підставі належних доказів ознаки неплатоспроможності боржника та правомірно визнано боржника банкрутом з підстав, передбачених ст. 51 Закону і відкрито ліквідаційну процедуру, а доводи апеляційної скарги щодо невиконання загальних вимог Цивільного кодексу України при подачі заяви про визнання боржника банкрутом не знайшли свого обґрунтування, оскільки, як встановлено, ліквідатором було зроблено усі необхідні дії щодо її подачі.

При цьому доводи заявника апеляційної скарги про те, що у зв'язку з введенням ліквідаційної процедури ДПІ позбавлена можливості провести позапланову перевірку, та внаслідок незаконного визнання боржника банкрутом неможливо встановити податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень не спростовують висновків суду першої інстанцій, оскільки по -перше, апеляційна скарга органу державної податкової служби не містить посилань на перешкоджання ліквідатором боржника представникам державних податкових органів у проведенні перевірки чи вчиненні інших дій, передбачених повноваженнями податкових органів.

По-друге, з матеріалів справи вбачається, що про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Лінарт" ДПІ було відомо ще до подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника. Про обізнаність ДПІ свідчить лист ДПІ від 11.08.2012р. за вих. №1832/10/22-0 (том 1 а.с. 72). Крім того, на адресу ДПІ господарським судом першої інстанції була надіслана ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство, а також була опублікована інформація в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації -„Бюлетені Державної реєстрації" № 224(24) від 07.09.2012р. щодо ліквідації підприємства.

Крім того, ДПІ, будучи обізнаною про прийняття боржником рішення про його ліквідацію Листом від 26.09.2012р за вих.№ 20110/22-112 (том 1 а.с. 74) звернулась до ліквідатора боржника з приводу проведення позапланової перевірки його господарської діяльності, але Листом від 09.10.2012 р. за вих. № 44/64 ліквідатором було відмовлено у допуску ДПІ до перевірки з підстав порушення нею п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження податковим органом до суду дій ліквідатора боржника у зв'язку з відмовою ним у допуску ДПІ до перевірки боржника, як не містять відомостей про повторне звернення до боржника з відповідною перевіркою.

З огляду на викладене та з врахуванням повноважень органу податкової служби, останній вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку господарської діяльності суб'єкта господарювання згідно наданих ліквідатором документів, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати документи для проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство або звернутися до правоохоронних органів з відповідними заявами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виходячи з положень частини 3 статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлено місячний термін для подання кредиторами своїх заяв із вимогами до боржника, у ліквідаційній процедурі боржника орган державної податкової служби не позбавлений права здійснити податкову перевірку та у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви з кредиторськими вимогами.

Отже, само по собі відкриття ліквідаційної процедури не може розцінюватися, як перешкода податковому органу у здійсненні ним позапланової перевірки боржника та не свідчить про порушення прав податкового органу на проведення податкової перевірки згідно норм податкового законодавства.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 27.12.2012 р. по справі №29/5005/7373/2012. а також у постановах від 13.11.2012 по справі №15/148-б-50/411-2012 та від 03.08.2011р. по справі № 5/196/10.

Не заслуговують на увагу посилання ДПІ на порушення боржником пп.11.2,11.3 розділу 11 Порядку обліку платників, зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. за №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011р. за №1562/20300, оскільки вимоги п.11.2 виконано боржником шляхом подачі до ДПІ 29.08.2012р. відповідної заяви про зняття з обліку у 3-денний термін після внесення 28.08.2012р. відомостей до ЄДРПОУ про припинення юридичної особи, що підтверджується матеріалами справи.

Посилення заявника апеляційної скарги на неможливість проведення перевірки внаслідок відсутності боржника за юридичною адресою, не можуть братись до уваги судовою колегією, оскільки, як вже зазначалось, вимога ДПІ про проведення перевірки була отримана боржником та листом від 09.10.2012 р. за вих. № 44/64 ліквідатором було відмовлено у допуску ДПІ до перевірки, і вказана відмова не оскаржена у судовому порядку, що свідчить про наявність боржника за місцем розташування та отриманням ним листування ДПІ.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що постанова господарського суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 17 жовтня 2012 року у справі № 5020-961/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.І. Сікорська

Судді І.В. Антонова

І.В. Євдокімов