Справа № 22ц-1799/ 2006 p.                                 Головуючий у 1-й інстанції Тустановський О.М.

Категорія 12                                                       Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

У X В А Л А Іменем України

9 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Кутової Т.З., Колосовського С.Ю., при секретарі Негрун І.С., за участю:

·     позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2.,

·     представників відповідача Кравцова Є.М., Арбатського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за  апеляційною   скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс" (далі ТОВ "Базіс") на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 серпня 2006 року

за  позовом

ОСОБА_1 до ТОВ "Базіс"

про визнання договору купівлі-продажу майна дійсним та визнання права власності

на майно,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ТОВ "Базіс" про визнання договору купівлі-продажу майна дійсним та визнання права власності на майно.

Позивач зазначав, що 10 жовтня 2005 р. між ним та відповідачем в особі директора Кологривого В.В. укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель, розташованих в м. Вознесенську по вул. АДРЕСА_1, до складу якого входять будівлі за літ. Б-1, Б-2 загальною площею 668,9 кв.м. та обладнання, яке знаходиться у вказаних приміщеннях. Він сплатив відповідачу 100000 грн., а відповідач зобов'язався до 31 січня 2006 р. оформити договір в нотаріальному порядку. Однак відповідач не виконав свого зобов'язання, договір не оформив у встановленому порядку, але сплачені ним кошти не повернув.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від З серпня 2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені.

В апеляційній скарзі директор ТОВ "Базіс" Кравцов Є.М., посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач посилається на безпідставність доводів скарги і просить залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд правильно виходив з того, що на час укладання з позивачем договору купівлі-продажу директор ТОВ "Базіс" Кологривий В.В. мав право на повне розпорядження майном товариства, яке йому було надане Статутом

в»

2 ТОВ "Базіс" та укладеним з ним контрактом (а.с.23-25,56,62). Сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовим договором (а.с.5), і відбулося повне виконання договору. Директор передав позивачу ремонтну майстерню, яка розташована в будівлях за літ. Б-1, Б-2 загальною площею 668,9 кв.м., з обладнанням (а.с. 118), а позивач сплатив його вартість - 10000 грн. (а.с. 14,134). Зазначений договір не був нотаріально посвідчений в зв'язку з тим, що рішенням зборів учасників ТОВ "Базіс" від 15 жовтня 2005 р. директор Кологривий В.В. був звільнений з роботи, спір про поновлення його на роботі довгий час розглядався судами, а в подальшому новий директор Кравцов Є.М. не бажав нотаріально посвідчувати цю угоду.

Оскільки наявні підстави, передбачені ч. 2 ст. 220 ЦК України, то суд обґрунтовано визнав зазначений договір купівлі-продажу дійсним.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що на відчуження майстерні з обладнанням вимагалося рішення зборів учасників ТОВ "Базіс" відповідно до п. 43 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5, та ч. 2 ст. 98 ЦК України, є необгрунтованими.

Так, згідно п. 43 вказаної Інструкції відчуження майна, що є колективною власністю, здійснюється за рішенням органів управління товариства (загальних зборів, виконавчого органу), якщо інше не встановлено законом та (або) установчими документами (актами).

В п. 6-11 Статуту ТОВ "Базіс" зазначено, що виконавчим органом товариства є дирекція, в яку входять директор та його заступник. Однак, посада заступника директора не була заповненою, а директору надано право вирішувати всі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції зборів учасників. Вирішення питань про відчуження майна не входить до компетенції зборів учасників ТОВ "Базіс" згідно п.6.6 Статуту. Вирішення цього питання не належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства і згідно положень ст. 145 ЦК України, ст. 59 Закону України "Про господарські товариства".

Що стосується ч. 2 ст. 98 ЦК України, то вона передбачає загальне правило про порядок прийняття рішень загальними зборами, а не про обов'язковість розгляду такими зборами питань відчуження майна товариства на суму, що становлять п'ятдесят і більше відсотків майна товариства.

Крім того, вартість майна визначається за балансом, а не за ціною, встановленою за домовленістю сторін у договорах, про що стверджує апелянт. Тоді як, балансова вартість відчужуваного майна складала 11840 грн., а вартість майна товариства на час укладання договору купівлі-продажу складала 43770 грн.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що гроші за договором купівлі-продажу від 10 жовтня 2005 р. були сплачені ОСОБА_3. ТОВ "Базіс" лише у березні 2006 p., спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивач звернувся з даним позовом до суду 13 лютого 2006 р. і додав до позовної заяви копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 64 від 10 жовтня 2005 р. про прийняття ТОВ "Базіс" від нього 10000 грн.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, половина отриманих від ОСОБА_1. коштів витрачена на потреби товариства: платежі до державного бюджету, заробітну плату, а також виплату учасникам товариства ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6. прибутку (а.с.131-137). Зазначені учасники товариства давали згоду на реалізацію майстерні з обладнанням (а.с.119-121). Відомості про те, що інші два учасника не згодні з зазначеною угодою, відсутні.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

2

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс" відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від З серпня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий:                                                               підпис

З