Справа 22ц-1815/2006 року Головуючий 1-ї інстанції: Щербина С.В.
Категорія 5 Суддя-доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
УХВАЛА Іменем України
2006 року листопаду місяця 9 дня судова колегія в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Славгородської Н.П.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Кутової Т.З.,
при секретарі: Негрун І.О.,
за участю: відповідачки ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 серпня 2006 року за позовом
ОСОБА_3, до
ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
ОСОБА_6., Адміністрація Заводського району м. Миколаєва
про знесення самовільно збудованих споруд та відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди ВСТАНОВИЛА: В листопаді 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про знесення самовільно збудованих споруд та відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
В позові зазначено, що сторони є співвласниками будинку № АДРЕСА_1 в м. Миколаєві. Відповідачка розпочала самовільне будівництво прибудови до належної їй частини будинку.
Посилаючись на те, що самовільна прибудова перешкоджає позивачці вільно користуватися своєю частиною будинку, в зв'язку з чим вона вимушена звертатися в різні установи, що потребувало значного вільного часу, а тому потягло за собою звільнення її з роботи, позивачка просила задовольнити заявлені вимоги.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 серпня 2006 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2. знести самовільну будівлю - сіні "6-4" - 1,13*4,1+((4,1+2,06)/2*4,0-2,2*0,4 (загальна площа 12,9 кв.м.) розташовану за адресою м. Миколаїв, вул. АДРЕСА_2.
В задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачка просить вказане рішення суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд, посилаючись на те, що суд дав не вірну оцінку доказам, а тому ухвалив невірне рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, сторони є
співвласниками будинку № АДРЕСА_1 в м. Миколаєві, в якому позивачці належить 1/8, а відповідачці 11/50 частин вказаного домоволодіння, інша ж його частина належить в різних долях третім особам по справі (а.с. 19, 21-23). Для обслуговування зазначеної будівлі виділена земельна ділянка розміром 522 м.кв., яка знаходиться в загальному користуванні всіх співвласників за домовленістю між ними.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Суд в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, доказам, які надали сторони, дав належну оцінку і дійшов вірного висновку про те, що земельна ділянка для будівництва спірної прибудови до частини домоволодіння, яке належить відповідачці, в установленому законом порядку не виділялась, на це будівництво не давався дозвіл відповідного органу і не затверджувався план будівництва, а тому вказана забудова є самовільною.
Враховуючи те, що спірне самовільне будівництво порушує права позивачки, а саме обмежує підхід до належної їй частини житлового будинку і можливість користування загальним двором, суд правильно на підставі ч. 7 ст. 376 ЦПК України постановив рішення про покладення зобов'язання на відповідачку знесення самовільної прибудови сіней літ. "6-4", загальною площею 12, 9 м.кв.
Посилання апелянта на наявність рішення постійної комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин, архітектури та будівництва від 30 листопада 2005 року та 16 серпня 2006 року про надання відповідачці дозволу на будівництво спірної прибудови не спростовує висновків суду, оскільки фактично це рішення є рекомендацією для адміністрації Заводського району м. Миколаєва щодо надання правових документів, а тому само по собі не тягне юридичних наслідків.
Перевіривши законність та обгрунтованність оскаржуваного рішення суду, колегія вважає, що воно відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308,311 ЦПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2. - відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 серпня 2006 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
Згідно з оригіналі
суддя апеляційної
Миколаївської області ТЗ.Кутова