Справа №22-ц-1801 /06                                                                   Суддя першої інстанції Подзігун Г.В.

Категорія 44                                                     Судця-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляцій­ного суду Миколаївської області в складі:

головуючої                                                                    Буренкової К.О.,

суддів:                                                                Данилової О.О., Козаченка В.І.

при секретарі судового засідання Гапєєвої Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1. та представника відповідача Зоті-кова С.Є.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за   апеляційною   скаргою   представника відкритого акціонерного товариства "Варварівський елеватор" (далі - ВАТ "Варварівський елеватор"),

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до ВАТ "Варварівський елеватор" про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів,

ВСТАНОВИЛА:

21 березня 2006 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом про визнання не­дійсними рішень загальних зборів акціонерів та спостережної ради ВАТ "Варварівський елеватор".

Позивач зазначав, що станом на 19 лютого 1999 року він був власником 2000 прос­тих іменних акцій ВАТ "Варварівський елеватор". Того дня відбулись перші загальні збо­ри акціонерів цього господарського товариства, на які він не був запрошений і про прийн­яті на зборах рішення дізнався лише 10 березня 2006 року, коли на його запит адміністра­ція товариства направила йому копії таких рішень.

Зокрема, з копії протоколу №1 від 19 лютого 1999 року загальних зборів акціонерів товариства йому стало відомо, що Спостережна рада товариства була обрана у такому складі: представники АППБ „Аваль" Прудкий С.В., Зарецький В.Ф. і Сакаль І.І., предста­вник трудового колективу ВАТ „Варварівський елеватор" Шмогут І.П. та представник держави Бока Л.М.

Однак, відповідно до ст. 46 Закону України „Про господарські товариства", спостере­жна рада акціонерного товариства може створюватися лише з числа акціонерів, а значить, головою й членами спостережної ради ВАТ "Варварівський елеватор" могли обиратися тільки акціонери товариства.

Отже, на думку позивача, обрання до складу спостережної ради ВАТ "Варварівський елеватор" вказаних представників АППБ "Аваль" суперечить чинному законодавству, а як наслідок - рішення прийняті складом цієї ради є протиправними.

Посилаючись на викладені обставини позивач просив суд:

· поновити йому строк позовної давності для звернення до суду за захистом поруше­ного права акціонера;.

· визнати недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Варварівський елеватор" від 19 лютого 1999 року про обрання до спостережної ради ВАТ

„Варварівський елеватор" представників АППБ „Аваль" Прудкого С.В., Зарецького В.Ф. і Сакаля І.І. та представника держави Бока Л.М.

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення спостережної ради ВАТ „Варва­рівський елеватор" від 20 липня 1999 року про затвердження переліку майна ВАТ „Варва­рівський елеватор", що передається до статутного фонду дочірнього підприємства „Мико­лаївський елеватор" з оціночною вартістю 3 607 935,21 грн.

Рішенням Центрального районного суду від 11 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2. повністю задоволені.

В апеляційній скарзі представник ВАТ "Варварівський елеватор", посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права, просив указане рі­шення скасувати і ухвалити нове про відмову позивачу в задоволенні його вимог.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та пе­ревіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеля­ційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апе­ляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи вказане рішення місцевий суд виходив з того, що законодавство Украї­ни про господарські товариства не допускає обрання до складу спостережної ради відкри­того акціонерного товариства фізичних осіб, які не є акціонерами такого товариства.

Також суд вважав, що ОСОБА_2. з поважних причин пропустив строк для зве­рнення до суду за захистом порушеного права акціонера, а тому поновив йому такий строк.

Між тим, не з усіма висновками районного суду можна погодитись.

Не викликає заперечень висновок суду про те, що за змістом ст. 46 Закону України „Про господарські товариства" та роз'яснення Державної комісії з коштовних паперів і фондового ринку від 26 листопада 2002 року, у разі створення спостережної ради акціоне­рного товариства із числа акціонерів, у випадку якщо акціонером є юридична особа, то вона може бути обрана до спостережної ради складу акціонерного товариства. Проте, бра­ти участь у роботі спостережної ради юридична особа може лише через свого вповнова­женого представника (представників).

Отже, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що спостережна рада ак­ціонерного товариства може створюватися винятково із числа акціонерів - як фізичних, так й юридичних осіб. Одночасне обрання до складу спостережної ради фізичних осіб, що не є акціонерами цього товариства, без зазначення того, що вони є представниками одного з акціонерів - юридичної особи, суперечить чинному законодавству.

Разом з тим, висновок районного суду про неправомірне обрання до складу спосте­режної ради Прудкого С.В., Зарецького В.Ф. і Сакаля І.І. є помилковим.

Згідно довіреностей від 17 лютого 1999 року (а.с. 61-63), вказані особи були предста­вниками ЗАТ " Аваль-Бталон", яке мало на той час 1305332 акції ВАТ "Варварівський елеватор", що становило 49,6% статутного фонду цього товариства, а тому правомірно бу­ли обрані до складу спостережної ради як представники вказаної юридичної особи. В зв'я­зку з чим, такі доводи позивача про незаконність вказаного рішення спостережної ради від 20 липня 1999 року не заслуговують на увагу.

До того ж, місцевий суд не врахував помилки в протоколі загальних зборів акціоне­рів ВАТ "Варварівський елеватор" від 19 лютого 1999 року стосовно того, що до складу спостережної ради обрані представники АППБ „Аваль", в дійсності ж, Прудкий С.В., За-рецький В.Ф. і Сакаль І.І. були обрані, як представники акціонера - ЗАТ " Аваль-Еталон", -і в подальшому діяли як представники цієї юридичної особи.

Крім того, поновлюючи ОСОБА_2. строк для звернення до суду за захистом порушеного права акціонера, суд першої інстанції недостатньо врахував дійсні обставини справи.

Станом на 29 грудня 2005 року у власності позивача залишилась лише одна акція ВАТ "Варварівський елеватор", що становить 0,000038% статутного фонду товариства.

_з

Ст. 13 ЦК України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утри­муватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

В розвиток такого, ч. З ст. 16 цього ж Кодексу встановлено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею таких положень закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, порушене право підлягає захисту лише в тому випадку, коли суд визнає поважними причинами пропуск строку позовної давності.

До того ж, ст. 76 ЦК України 1963 року, а тепер ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що на загальні збори акціонерів ВАТ "Варварівський елеватор" позивач, всупереч вимогам Статуту цього товариства, персонально не запрошу­вався, а тому не міг своєчасно дізнатись про порушення, допущені при обранні персона­льного складу спостережної ради товариства.

Проте, ОСОБА_2. починаючи з 17 серпня 1999 року працював інженером ДП "Миколаївський елеватор". Вже в 2000 році він звертався до голови правління ВАТ "Вар­варівський елеватор" Шклярського О.Ю. з приводу порушення його прав, як акціонера (а.с. 89).

Крім того, 27 грудня 2000 року позивач був присутнім на загальних зборах акціоне­рів ВАТ "Варварівський елеватор", на яких виступав голова спостережної ради Прудкий С.В. з доповіддю про роботу підприємства в 2000 році.

Водночас, на цих же зборах до складу спостережної ради був обраний виконавчий директор ЗАТ "Аваль-Еталон", Бернаков І.М. (а.с. 54-57).

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що позивач міг довідатись про порушення своїх прав акціонера ще в грудні 2000 року і звернутись до суду з відповідним позовом на його захист, але він подав позовну заяву до суду лише 21 березня 2006 року, тобто пропустивши без поважних причин строк позовної давності, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови в задоволенні позову.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, рішення районного су­ду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314,316 ЦПК України року, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ВАТ "Варварівський елеватор" задовольнити.

Рішення Центрального районного суду від 11 липня 2006 року скасувати та ухва­лити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ВАТ "Варварівський елеватор" про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів та рішень спостережної ради відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:   підпис

Судді:                      підписи

Згідно з оригіналом:

   В.І.Козаченко