Справа № 22 ц-1779 Головуючий у 1 інстанції Стрельніков Д.В.
Категорія 21 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання Цвєтковій Ю.В.,
за участю:
позивачки ОСОБА_1.,
відповідача ОСОБА_2.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 7 серпня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди.
Позивачка зазначала, що 25 січня 2006 року на перехресті вулиць В. Морська та М. Морська в м. Миколаєві сталося зіткнення автомобілів ГАЗ-3234 з держномером НОМЕР_1 (далі - автомобіль ГАЗ), яким керував ОСОБА_3. і ВАЗ - 2106 з держномером НОМЕР_2 (далі - автомобіль ВАЗ), яким керував ОСОБА_2 і де вона знаходилася у якості пасажира. Зіткнення сталося з вини ОСОБА_2., який притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху (далі - Правила). Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (далі - ДТП) вона отримала тілесні ушкодження та була змушена лікуватися, витративши 332 грн. 51 коп. Крім того їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 2000 грн.
Посилаючись на викладене, позивачка просила стягнути з відповідача майнову та моральну шкоду у вказаному розмірі.
В судовому засіданні відповідач позов визнавав частково та погоджувався сплатити позивачці 332 грн. 51 коп. витрачених нею на придбання ліків.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 7 серпня 2006 року на користь ОСОБА_1. з ОСОБА_2. стягнуто 332 грн. 43 коп. майнової, 2000 грн. моральної шкоди та 59 грн. 50 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд. На думку апелянта, суд не врахував відсутність доказів отримання позивачкою тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, не врахував що зіткнення автомобілів сталося внаслідок погодних умов, необгрунтовано стягнув моральну шкоду, а також в порушення норм ЦПК України не притягнув до участі у справі володільця автомобілю яким він керував.
В апеляційному суді ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу задовольнити, одночасно погоджуючись, що повинен відшкодувати майнову шкоду.
Позивачка просила відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач, керуючи на підставі довіреності автомобілем ВАЗ, 25 січня 2006 року перевозив в якості пасажира позивачку. Рухаючись по другорядній дорозі (вул. М.Морської) у бік вул. Потьомкінської в м. Миколаєві, відповідач порушив п. 16,3 Правил та п. 2.1 додатку до Правил, виїхавши на перехрестя доріг і не надавши перевагу в русі транспортному засобу, яким по головній дорозі (вул. В. Морської) керував ОСОБА_3. Саме з цієї причини сталося зіткнення автомобілів, внаслідок чого позивачці завдані легкі тілесні ушкодження, які не потягли короткочасного розладу здоров'я. На лікування ОСОБА_1. витратила 332 грн. 51 коп., що є її майновою шкодою. Внаслідок ДТП їй також завдано моральну шкоду.
За таких обставин суд дійшов вірного висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачці майнову та моральну шкоду, завдану з його вини.
Разом з тим, визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд не врахував конкретних обставин справи, а саме, ненавмисного характеру дій відповідача, та відсутність для позивачки тяжких наслідків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення відповідно до п.З ч. 1 ст. 309 ЦПК України слід змінити, зменшивши розмір моральної шкоди до 1000 грн.
Посилання відповідача на недоведеність отримання позивачкою тілесних ушкоджень внаслідок ДТП та відсутність його вини в цій пригоді спростовуються: постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2. від 4 лютого 2006 року, актом судово - медичного обстеження позивачки від 1 лютого 2006 року, постановою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2006 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за порушення Правил, випискою з амбулаторної картки ОСОБА_1. де зазначено, що вона з 27 січня по 18 лютого 2006 року проходила лікування у звязку зі струсом головного мозку (а.с. 8,10,11,12).
Доводи апелянта про необхідність залучення до участі у справі власника автомобіля ВАЗ, як володільця джерела підвищеної небезпеки, не можуть бути взяті до уваги. Так, виходячи з вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України володільцем вказаного джерела є саме відповідач, оскільки керував автомобілем ВАЗ на підставі довіреності від 2 вересня 2005 року (а.с. 34).
Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія судців
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2. задовольнити частково.
Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 7 серпня 2006 року в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди змінити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 1000 гн. моральної шкоди.
В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
О.Я.Мурлигіна