У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/190/30/13 Доповідач : Євдокімова В.В.

08.01.2013 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:

ГоловуючогоЯзєва С.О.

СуддівЄвдокимової В.В., Дорошенко Т.І.

За участю прокурораМатвійчук С.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 р., за яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ялти АР Крим, раніше судимий: 14.06.2012 р. Ялтинським міським судом АР Крим за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 14.06.2012 р., та остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Провадження по цивільному позову ОСОБА_6 на суму 1036 грн. закрито.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за те, що він, повторно, 27.08.2012 р., приблизно о 23 годині, перебуваючи біля будівлі БТІ, розташованої по вул. Дзержинського в м. Ялта АР Крим, з метою відкритого викрадання майна, підійшов до ОСОБА_6, та завдав удару кулаком правої руки в область правого ока, від чого ОСОБА_6 впав на землю, після чого ОСОБА_5 відкрито викрав з кишені брюк ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Sony Ericsson W 902» з сім - карткою оператора «МТС». Заволодів викраденим майном, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 1036 грн.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 провину визнав частково.

В апеляції засуджений просить вирок суду першої інстанції змінити, пом'якшити призначене йому покарання, зважаючи на її суворість.

Свої доводи мотивує тим, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та його особі.

Так, засуджений посилається на те, що судом першої інстанції при призначенні йому покарання не врахована думка потерпілого ОСОБА_6, який ніяких претензій матеріального характеру до нього не має і просив суд призначити йому більш м'яке покарання.

Також, засуджений просить врахувати при призначенні йому покарання ту обставину, що на його утриманні знаходиться бабуся та неповнолітній брат.

Крім того, засуджений вказує на те, що судом першої інстанції в повному обсязі не враховані ті обставини, що він провину визнав частково, розкаявся у вчиненому злочину, активно сприяв розкриттю злочину та відшкодував потерпілому завданий збиток.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував против доводів апеляції та вважав вирок суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина засудженого ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за даною статтею, підтверджується сукупністю зібраних по справі і перевірених в судовому засіданні доказів, яким у вироку дана належна оцінка, і не оспорюються в апеляції.

Доводи засудженого ОСОБА_5 про пом'якшення йому покарання, на думку колегії суддів є необгрунтованими.

Так, призначаючи ОСОБА_5 міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який у силу ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу засудженого, який раніше судимий за корисливий злочин і знов вчинив аналогічний злочин, за місцем проживання характеризується посередньо.

Крім того, враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_5, суд першої інстанції врахував і ту обставину, що ОСОБА_5 перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом - психічні і поведінкові розлади в результаті вживання летючих розчинників (а.с. 77).

Також, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_5 покарання врахував обставину, яка пом'якшує покарання - відшкодування потерпілому завданого збитку.

Колегія суддів не може визнати як обставини, які пом'якшують ОСОБА_5 покарання - щире каяття у вчиненому злочину, оскільки засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину визнав частково, а також активне сприяння розкриттю злочину, оскільки тільки після впізнання потерпілим ОСОБА_6 у відділенні міліції ОСОБА_5, останній признався у вчиненому злочині.

Обставин, які обтяжують покарання, судом першої інстанції не встановлено.

Та обставина, що потерпілий ніяких претензій до засудженого не має, була врахована судом першої інстанції, через що йому було призначено мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 186 КК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів знаходить неспроможними доводи засудженого ОСОБА_5 про те, що йому призначено надмірно суворе покарання.

На думку колегії суддів, призначене покарання ОСОБА_5 відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження здійснення ним нових злочинів.

Доводи засудженого ОСОБА_5 про те, що на його утриманні знаходиться бабуся і неповнолітній брат, на думку колегії суддів є необгрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 ніде не працював, через що не міг надавати їм матеріальну допомогу.

Необґрунтованими є і доводи засудженого ОСОБА_5 про те, що суд першої інстанції не врахував протиправні дії з боку потерпілого ОСОБА_6, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи і обгрунтовано розцінені судом першої інстанції як спосіб захисту.

При таких обставинах, підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим, апеляція засудженого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 р.), п. 15 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 8 листопада 2012 р. щодо ОСОБА_5 - залишити без зміни.

Судді:

Язєв С.О. Євдокимова В.В. Дорошенко Т.І.

- 3 -