Справа № 22ц-1792/ 2006 р.                             Головуючий у 1-й інстанції Жосан В.М

Категорія 34                                                       Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

РІШЕННЯ Іменем України

31 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Шолох ЗЛ., при секретарі Негрун І.О., за участю:

·     позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

·     відповідачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за  апеляційною   скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31 липня 2006 року

за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, припинення права на частку у

спільному майні, ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2005 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя і припинення права на частку у спільному майні.

Позивач зазначав, що з 1989 р. по 2001 р. перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина, 1990 р. народження. За час шлюбу вони придбали квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована на його ім'я, але є їх спільним сумісним майном. Син проживає з ним і знаходиться на його утриманні, а тому він вважає, що його частка складає 3\4 частини квартири. Він не має потреби в житлі, а тому згоден на грошову компенсацію своєї частки.

В подальшому позивач змінив свої позовні вимоги, просив виділити квартиру йому і з нього стягнути на користь відповідачки V* частину вартості квартири.

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31 липня 2006 р. визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 і стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 55659 грн. 18 коп. компенсації за 1\2 частину квартири.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким виділити їй спірну квартиру, а з неї стягнути на користь позивача 1\2 її вартості. Апелянт посилається на те, що визначена судом сума грошової компенсації недостатня для придбання для неї квартири.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 60, ч. 1 ст. 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, у разі поділу якого частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була придбана на ім'я ОСОБА_1 під час перебування сторін в зареєстрованому шлюбі та спільного сумісного проживання.

2

Враховуючи вимоги закону, суд правильно визнав, що частки позивача та відповідачки в квартирі, яка становить їх спільну сумісну власність, є рівними, оскільки відсутні підстави для відступу від принципу рівності їх часток та збільшення частки позивача.

Задовольняючи позовні вимоги про припинення права ОСОБА_3 на частку у спільному майні і стягуючи на її користь з позивача грошову компенсацію за частку у квартирі, суд виходив з того, що сумісне проживання сторін в квартирі неможливе, дитина проживає з позивачем і платоспроможності останнього.

Проте до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального права, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Правила ст. 365 ЦК України допускають можливість припинення права одного зі співвласників на частку у спільному майні на підставі рішення суду за умови: якщо частка цього співвласника є незначною і не може бути виділена або річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Крім того, рішення про припинення права особи на частку у спільному майні суд постановляє тільки за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна квартира складається з двох кімнат житловою площею 13,1 кв.м. та 16,8 кв.м., після припинення шлюбу в ній залишилася проживати відповідачка, яка не має іншого житла.

Таким чином, припинення права ОСОБА_3 на частку у квартирі завдасть істотної шкоди її інтересам, а отримана грошова компенсація недостатня для придбання однокімнатної квартири.

Крім того, позивачем не внесена вартість 1\2 частини квартири на депозитний рахунок суду.

При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31 липня 2006 р. скасувати {ухвалити нове рішення.

Поділити спільне сумісне майно подружжя. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про припинення права ОСОБА_3 на частку у спільному майні відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.