Справа № 22ц-1793/ 2006 р.                           Головуючий у 1 -й інстанції Костюченко Г.С.

Категорія 5                                                        Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

УХВАЛА Іменем України

31 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Шолох З.Л., при секретарі Негрун І.О.,

за участю: представника апелянта ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за  апеляційною   скаргою Миколаївської міської ради на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29 липня 2005 року

за   позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Промтех" (далі - ТОВ „Промтех") до Адміністрації Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської

ради і ОСОБА_2про визнання договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення дійсним,

визнання права власності на самовільно переобладнане нежитлове приміщення,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2005 р. ТОВ „Промтех" звернулося до суду з позовом до Адміністрації Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської ради і ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення дійсним, визнання права власності на самовільно переобладнане нежитлове приміщення.

В якості третьої особи притягнута Біржа нерухомості „Едвайс-Консульт".

Позивач зазначав, що за договором купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_2 придбав у ОСОБА_2 174/100 частини нежитлового приміщення, підвалу площею 236,5 кв.м. по АДРЕСА_1. Договір було зареєстровано на Біржі нерухомості „Едвайс-Консульт", сторони виконали всі умови договору. Після придбання все приміщення було переобладнане, на що давала згоду міська рада, однак Адміністрація Центрального району відмовила в узаконюванні цього приміщення.

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29 липня 2005 р. позовні вимоги задоволені, визнано дійсним договір купівлі-продажу 174/100 частини нежитлового приміщення, підвалу по АДРЕСА_1, укладений ІНФОРМАЦІЯ_2 між ОСОБА_2 і ТОВ „Промтех", та визнано право власності на переобладнане нежитлове приміщення за вказаною адресою.

В апеляційній скарзі Миколаївський міський голова, посилаючись на те, що рішення суду, яке зачіпає інтереси міської ради, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення , дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Промтех" пред'явило позовні вимоги до Адміністрації Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської ради і ОСОБА_2, яка зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою на підставі свідоцтва ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зазначено в договорі купівлі-продажу.

Таким чином, сторони по справі є юридичні особи і суб'єкт підприємницької діяльності, а спір стосується господарської діяльності, який у відповідності до статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарському суду.

При таких обставинах, згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Крім того, суд визнав дійсним договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення, підвалу укладений між ТОВ „Промтех" і ОСОБА_2, який був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 на Біржі нерухомості „Едвайс-Консульт" за реєстровим НОМЕР_1і право власності зареєстроване у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації (а.с.15-16).

Тоді як, Цивільним кодексом УРСР, який діяв до 1 січня 2004 p., обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягали лише договори купівлі-продажу житлових будинків. Тобто на час укладання сторонами договору обов'язкове нотаріальне посвідчення його не вимагалося.

Визнаючи право власності за ТОВ „Промтех" на нежитлове приміщення, суд виходив з того, що воно позивачем самовільно переобладнано.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що на переобладнання нежитлових приміщень виконавчий комітет Миколаївської міської ради давав згоду, про що зазначається і в позовній заяві, а тому не можна вважати, що приміщення самовільно переобладнанні. В такому разі питання про оформлення права власності на ці приміщення вирішується органом самоврядування, куди позивачу і необхідно було звертатися.

Керуючись статтями 303, 310, 205, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29 липня 2005 р. скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Промтех" до Адміністрації Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської ради і ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення дійсним, визнання права власності на переобладнане нежитлове приміщення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.