Справа № 22 ц-1840                                              Головуючий у 1 інстанції Патрик Ю.Ю.

Категорія: 11                                                           Доповідач апеляційного суду Базовкіна Т.М.

РІШЕННЯ

Іменем України

ЗІ  жовтня  2006 року                колегія  суддів  судової палати  в  цивільних  справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Славгородської Н.П.,

суддів:           Шолох З.Л.,

Базовкіної Т.М., при секретарі судового засідання:      Негрун І.О.,

за участю:  позивача ОСОБА_1,  відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представника ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   м.   Миколаєві   цивільну   справу  за апеляційною скаргою  ОСОБА_2, ОСОБА_3 на   рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2006 року, ухвалене    за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

встановила::

У січня 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2про відшкодування збитків і моральної шкоди.

Позивач зазначав, що відповідач 15 листопада 2005 року на виконання усного договору випасав стадо корів, в якому були і дві його корови. Увечері дружина відповідача ОСОБА_3 повідомила його, що одна з корів впала в річку та знаходиться там. Внаслідок падіння, корова була травмована, у з'вязку з чим він був змушений транспортувати її до дому та намагався її лікувати. Однак, вилікувати корову не вдалося, а тому за порадою ветеринарного лікаря, він був змушений зарізати корову та здати м'яса на 910 грн.

Втратою корови з вини відповідача, який неналежним чином її випасав, йому заподіяно 1892 грн. збитків і 2000 грн. моральної шкоди, які він і просив стягнути з відповідача.

У лютому 2006 року позивач уточнив та доповнив свої вимоги, пред'явив їх також до ОСОБА_3 і просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку 2000 грн. моральної шкоду та 4303 грн. збитків, а саме: 3500 грн. вартість корови, 740 грн. не отриманих прибутків від продажу молока за листопад 2005 - лютий 2006 року, 43 грн. 50 коп. витрачених на лікування корови та 20 грн. на її транспортування.

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2006 року з ОСОБА_2та ОСОБА_3 стягнуто у солідарному порядку 3032 грн. 50 коп. матеріальної шкоди ( 2590 грн. вартість корови за відрахуванням отриманих 910 грн. за м'ясо, 43 грн. на лікування корови та 399 грн. не отримані прибутки за нездане молоко), ЗО грн. судових витрат. В задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. На думку апелянта, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам процесуального права. Судом не враховано, що :

· між позивачем та ними не існує договірних правовідносин, а посилання суду на договір між ними та громадою безпідставні, оскільки позивач не довів право останньої діяти від імені ОСОБА_1і такий договір не є підставою для їх відповідальності,

· позивач як власник корови повинен нести ризик випадкової гибелі скотини, проданої на його розсуд на забої,

- відсутні висновки спеціалістів про причини захворювання корови та необхідність її забою.

ОСОБА_1 заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить її відхилити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідачів, їх представника, позивача, третьої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши докази по справі, суд обґрунтовано дійшов висновку, що позивачеві були завдані збитки, пов'язані з втратою корови, які виникли внаслідок неналежного виконання договору про надання послуг (ст. ст. 901,902 ЦК України).

Так, з пояснень сторін в судовому засіданні, довідки Возсіятської сільської ради Єланецького району Миколаївської області від 18 листопада 2005 р. (а.с. 19) вбачається, що між позивачем й іншими мешканцями с Возсіятське з одного боку та відповідачем ОСОБА_2 з іншого було укладено договір про надання послуг, за умовами якого останній брав на себе зобов'язання випасати за оплату корів громадян, в тому числі дві корови позивача, і здійснювати за тваринами належний догляд.

З вини ОСОБА_2, який 15 листопада 2005 р. був відсутній на пасовиську, належна позивачу корова отримала ушкодження, у зв'язку з чим позивач вимушений був її дорізати (а.с. 8), що спричинило йому збитки.

За таких обставин та виходячи з положень ст. 906 ЦК України завдані позивачеві збитки підлягають відшкодуванню ОСОБА_2

Однак, суд помилково вважав, що ОСОБА_3 є поряд з ОСОБА_2 належним відповідачем по справі, тоді коли вона не укладала договір по наданню послуг, а тому відсутні підстави для покладення на неї відповідальності за неналежне виконання договору.

За такого рішення суду в частині відшкодування збитків з ОСОБА_3 не відповідає обставинам справи і в силу п. З ч. 1ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у цій частині про відмову в позові до ОСОБА_3

Крім того, вирішуючи питання про розмір спричинених внаслідок неналежного виконання договору збитків, суд вважав, що вартість втраченої корови складає 3500 грн. В той же час відповідно до довідки директора селищного ринку (а.с. 17) вартість 1 кг живої ваги крупної рогатої худоби становить 5 кг. Оскільки вага належної позивачу корови (400 кг) її вартість - 2000 грн. Інших належних доказів про вартість втраченої корови позивачем не надано. З урахуванням отриманих ОСОБА_1 910 грн. від реалізацію м'яса корови, а також витрат на лікування корови - 43 грн. 50 коп. та вартості неотриманого молока - 399 грн. сума збитків, яка підлягає стягненню з відповідача, - 1532 грн.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення збитків з ОСОБА_2необхідно змінити.

Що стосується рішення суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди, то в цій частині рішення є правильним, тому що законом не передбачено відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах.

Доводи апелянтів про відсутність правових підстав для покладення на них матеріально-правової відповідальності спростовуються як поясненнями позивача, так поясненнями в судовому засіданні відповідачів про те, що на загальних зборах мешканців села вони погодилися випасати скот, отримуючи з господарів корів по 7 грн. оплати за випас (а.с. 74,75), тобто уклали договір про надання послуг.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 27 квітня 2006 року в частині позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В позові ОСОБА_1до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

Те ж рішення в частині відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_2змінити.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 1532 (тисячу п'ятсот тридцять дві) грн. матеріальної шкоди.

В решті вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.