Судове рішення #27295158

копія

Провадження № 11/792/41/13

Справа № 2207/2030/2012 Головуючий в 1-й інстанції Матвієць Я.С.

Категорія: ч.1 ст.311, ч.2 ст.307 КК України Доповідач Дуфнік Л. М.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


17.01.2013 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області у складі :

головуючого -судді Дуфнік Л.М.,

суддів Болотіна С.М., Козачка С.В.,

з участю прокурора Павлишина В.І.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, і засудженого ОСОБА_2 на вирок Ізяславського районного суду від 01 листопада 2012 року, -

В с т а н о в и л а:

Вироком Ізяславського районного суду від 01 листопада 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, -

засуджено за ч.3 ст.15, ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Постановлено стягнути з засудженого судові витрати по справі.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній -підписку про невиїзд.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2, працюючи оператором котельні відділу інтендантського та господарського забезпечення Ізяславської виправної колонії № 31 в м. Ізяслав Хмельницької області, будучи ознайомленим з вимогами норм професійної етики про заборону входити в будь-які стосунки із засудженими та користуватися їхніми послугами, 14 травня 2012 року близько 12 год. 40 хв. біля бару «Дружба»в м. Ізяслав, розташованого по вул. Незалежності, за проханням одного із засуджених, який відбуває покарання в ВК № 31 м. Ізяслава, отримав від невстановленої слідством особи м'яку іграшку у вигляді ведмедя, яку приніс до свого місця проживання - в АДРЕСА_1 та, знаючи, що всередині іграшки знаходиться наркотичний засіб, дістав з неї прозорий поліетиленовий пакет, в якому містився особливо небезпечний наркотичний засіб -марихуана.

15.05.2012 року близько 07 год. 30 хв., сховавши прозорий пакет з наркотичним засобом в нижню білизну з метою передачі його вмісту засудженому, що відбуває покарання в Ізяславській ВК №31, ОСОБА_2 пішов до пропускного пункту вказаної установи виконання покарань для виконання своїх трудових обов'язків оператора котельні. При проведенні обов'язкового огляду ОСОБА_2 співробітниками ВК № 31 в його нижній білизні - трусах було виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, що згідно з висновком судово-хімічної експертизи №414 від 24.05.2012 року містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 17,95 г, яку ОСОБА_2 проносив на територію ВК № 31 з метою збуту одному із засуджених, що відбуває покарання, але не зміг довести злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Як вбачається зі змісту апеляції засудженого ОСОБА_2, він просить змінити вирок місцевого суду щодо нього в частині призначеного покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, посилаючись на те, що він визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому , активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, одружений, на утриманні має малолітню дочку, а обставини, які б обтяжували покарання, відсутні.

У своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, не оспорюючи доведеності вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненому та кваліфікації його дій, просить скасувати вирок місцевого суду у зв'язку із м'якістю призначеного йому покарання, постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним за ч.3 ст.15, ч.2 ст.307 КК України та призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, посилаючись на тяжкість та велику суспільну небезпечність злочину, вчиненого ОСОБА_2 з корисливих мотивів.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію та просив не позбавляти його волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції засудженого та просив частково задовольнити апеляцію, подану прокурором, який брав участь у розгляді справи, і скасувати вирок в зв'язку з істотним порушенням місцевим судом при постановленні вироку вимог кримінально-процесуального закону і направити справу на новий судовий розгляд , перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора слід задовольнити частково, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.367, ч.1 ст.370 КПК України (в ред.1960 року) підставою для скасування вироку суду першої інстанції при розгляді справи в апеляційному суді є істотні порушення кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок .

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, місцевим судом порушено вимоги ст.323 КПК України (в ред.1960 року), відповідно до яких вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування в ньому матеріального закону і дотримання при провадженні справи кримінально-процесуального закону. Обґрунтованим визнається вирок, постановлений на матеріалах, всебічно і повно досліджених та правильно оцінених судом, а також, коли висновки, викладені у вироку про подію злочину, про винуватість підсудного у вчиненні злочину, про призначення покарання та ін. з достовірністю випливають з матеріалів справи.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту у місця позбавлення волі, а також у передачі особливо небезпечного наркотичного засобу у місця позбавлення волі. Дослідивши докази по справі, суд у мотивувальній частині вироку, як вбачається з її змісту, фактично визнав доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних діянь, в той же час без наведення відповідних мотивів засудив за ч.3 ст.15, ч.2 ст.307 КК України. Таким чином, висновки, викладені у мотивувальній частині вироку, не відповідають резолютивній частині. При цьому судом не було враховано роз'яснення, дані в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002 року ( з наступними змінами і доповненнями) „Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів", відповідно до яких злочини, передбачені статтями 307, 309 або 311 КК, визнаються закінченими з моменту вчинення однієї із зазначених у диспозиціях цих статей альтернативних дій. У випадках, коли винна особа вчинила одну або декілька зазначених дій, але не встигла вчинити іншу дію із тих, які охоплювалися її умислом, скоєне слід розглядати як закінчений злочин за виконаними діями, а незавершена дія окремої кваліфікації як готування або як замах на злочин не потребує.

Відповідно до ч.2 ст.334 КПК України ( в ред.1960 року) суд зобов'язаний мотивувати свої висновки щодо виду і міри покарання, яке слід призначити підсудному, в тому числі суд повинен мотивувати призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин. Цих вимог закону місцевий суд також не виконав і не зазначив, які саме обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та які дані про особу ОСОБА_2 він врахував, застосовуючи ст.69 КК України. Крім того, призначивши засудженому додаткове покарання у виді конфіскації майна (ст.59 КК України), суд у вироку не вказав, підлягає конфіскації все майно, яке є його власністю, чи частина майна і яка саме.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року (з наступними змінами і доповненнями) „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" звернуто увагу судів на те, що вирок, постановлений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержуючись вимог кримінально-процесуального закону. Зважаючи на те, що наспіх, непослідовно і неохайно написаний вирок може викликати сумніви у його законності, обґрунтованості і справедливості, судді повинні постійно вдосконалювати стиль написання вироку, який повинен бути викладений офіційно-діловою мовою, юридично грамотно, з коротким, точним і ясним описом обставин справи, результатів дослідження доказів і висновків суду.

При складанні даного вироку такі вимоги щодо його написання належним чином не виконані: у формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним , включені обставини, що не мають правового значення; у самому вироку мають місце виправлення (щодо маси наркотичного засобу), а також неточності ( у вступній частині зазначено про наявність на утриманні ОСОБА_2 однієї малолітньої дитини, а у мотивувальній частині вказано, що він має на утриманні дві малолітніх дитини).

В зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону , допущеними судом першої інстанції, апеляцію прокурора слід задовольнити, вирок щодо ОСОБА_2 скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд, який слід провести з суворим дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, постановити законний і обґрунтований вирок з призначенням покарання відповідно до вимог ст.65 КК України, перевіривши при цьому доводи апеляції засудженого, в якій він ставить питання про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в ред. 1960 року), п.11 «Перехідних положень»Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляцію прокурора задовольнити частково, апеляцію засудженого ОСОБА_2 -залишити без задоволення.

Вирок Ізяславського районного суду від 01 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Дуфнік Л.М.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація