Справа № 22ц-1918                               Головуючий першої інстанції: Микитей Л .Л.

Категорія: 33                                           Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

УХВАЛА

Іменем   України

31  жовтня  2006 року                    колегія судців судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Славгородської Н.П.,

суддів:           Шолох З.Л.,

Базовкіної Т.М., при секретарі судового засідання:       Негрун І.О., за участю прокурора Волкожі СВ., відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою           ОСОБА_1на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2006 року, ухвалене за позовом прокурора Кривоозерського району Миколаївської області в інтересах Кривоозерської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про визнання сертифікату на право на земельну частку (пай) недійсним,

встановила:

У червні 2006 р. прокурор Кривоозерського району Миколаївської області в інтересах Кривоозерської районної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання сертифікату на право на земельну частку (пай) недійсним.

Позивач вказував, що на підставі рішення комісії Кривоозерської районної державної адміністрації 16 січня 2006 р. відповідачка отримала сертифікат (НОМЕР_1) на право власності на земельну частку (пай) розміром 5,10 га вартістю п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім грн. як колишній член КСП "Пам'ять Леніна".

Посилаючись на те, що на час отримання КСП державного акту на право колективної власності на землю та розпаювання землі ОСОБА_1 вже не була членом колективного сільськогосподарського підприємства і працювала головним бухгалтером Березківської школи-інтернату та не була включена до списку-додатку до Державного акту про право колективної власності на землю КСП "Пам'ять Леніна", прокурор просив суд визнати сертифікат про право на земельну частку (пай) недійсним, оскільки вважав, що він виданий з порушенням законодавства.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2006 р. позов задоволено.

Постановлено визнати недійсним сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий ОСОБА_1 16 січня 2006 р.

Додатковим рішенням суду від 18 вересня 2006 р. з ОСОБА_1 стягнуто 15 грн. 88 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на помилковість висновків суду про те, що на час отримання господарством державного акту на право колективної власності на землю вона не була членом КСП, і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Суд в межах наданих сторонами доказів правильно встановив, що 15 червня 1995 р. КСП "Пам'ять Леніна" було видано Державний акт на право колективної власності на

землю (а.с. 16-17). У списку членів колективного сільськогосподарського підприємства, який додавався до акту прізвище відповідачки відсутнє (а.с. 19-31).

В процесі паювання землі рішенням загальних зборів КСП "Пам'ять Леніна" від 24 липня 1996 р. були затверджені уточнені списки членів підприємства з 550 осіб, які мають право на земельну частку (а.с. 32-38). Ці списки були затверджені сільською радою. В них також не було включено НОМЕР_1 З урахуванням таких обставин та положень Указу Президенту України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 р. № 720 суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що виданий 16 січня 2006 р. відповідачці сертифікат на право на земельну частку (пай) є недійсним, оскільки був виданий без достатніх правових підстав. Тому в силу ст. ст. 203, 215 ЦК України суд правильно визнав даний сертифікат недійсним.

Колегія судців не може взяти до уваги доводи відповідачки стосовно обставин, які, на її думку, підтверджують її членство в колишньому КСП, оскільки це не має значення для вирішення даного спору, приймаючи до уваги невнесення її прізвища до списку членів підприємства. Щодо списку з 42 осіб, наданих ОСОБА_1, в якому вона зазначена під НОМЕР_2 (а.с. 9-10), то суд вірно не взяв його до уваги, тому що цей список відсутній в архівному відділі, його не було в районній державній адміністрації, він не завірений сільською радою та має вигляд чернетки, робочого проекту Крім того, відсутня дата його виготовлення, не зрозуміло, яким рішенням і якого органу його затверджено.

За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог матеріального й процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307,308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.