Справа № 1308/1651/2012 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й..

Провадження № 33/783/43/13 Доповідач: Пешков М. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року місто Львів

Апеляційний суд Львівської області в складі судді судової палати в кримінальних справах Пешкова М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 17 грудня 2012 року,-

встановив:

цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 2550,00 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

Згідно постанови судді, ОСОБА_2, 22 жовтня 2012 року, біля 00:45 год. в с. Добросин Жовківського району Львівської області, керував мопедом марки «Дельта», без номерного знаку, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, почервоніння очей), чим порушив п. 2.9 ПДР України.

На дану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та закрити справу.

В мотивах апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду прийняте без урахування всіх фактичних обставин справи, а зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду справи докази не є достатніми для визнання його вини у вчиненні зазначеного правопорушення.

Скаржник вважає, що докази, які прямо вказували на перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, відсутні. Так, зазначені у протоколі дані вказують лише на те, що ОСОБА_2 відмовився від підпису протоколу, проте аж ніяк не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що судом визнано як кваліфікуюча ознака правопорушення.

Крім цього не взято до уваги те, що висновок щодо результатів медичного огляду №167 від 22.10.2012 року, що міститься в матеріалах справи, також засвідчує лише факт вживання алкоголю ОСОБА_2, а не керування транспортним засобом. Таким чином, суд своїм рішенням фактично визнав ОСОБА_2 винним у правопорушенні, протокол про яке при ньому не складався, а саме, винним у перебуванні у стані сп'яніння та у відмові від підписання протоколу.

ОСОБА_2 також вважає, що судом не приділено належної уваги деяким обставинам складання протоколу про адміністративне правопорушення та направлення ОСОБА_2 для проходження медичного огляду.

Скаржник також вказує, що суд, виносячи рішення по даній справі взяв до уваги лише факт оформлення протоколу із залученням свідків при медобстеженні, і не взяв до уваги покази самого ОСОБА_2 стосовно подій, які відбулися цього вечора, а саме те, що ОСОБА_2 мопедом не керував, а стояв і чекав, що даний мопед забере його батько, який пішов до знайомого за бензином.

Крім цього, ОСОБА_2 звертає увагу на те, що свідки в судовому засіданні не змогли дати чітких та достовірних пояснень у справі.

Вважає, що вину ОСОБА_2 матеріалами справи та зібраними по справі доказами не доведено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи № 1308/1651/2012 та проаналізувавши доводи апеляції, суд приходить до переконання, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне порушення суд зобов'язаний всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини у справі та вирішити питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та інші питання, які мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи рішення по справі, суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що стверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення ВСІ № 307723 від 22.10.2012 року;

- поясненнями в судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, знижують увагу та швидкість реакції № 167 від 22.10.2012 року,

а також іншими матеріалами кримінальної справи. Даний висновок ОСОБА_2 не оскаржував.

На підставі наведеного, фактичні обставини скоєного адміністративного правопорушення встановлені судом першої інстанції правильно та їм дано вірну правову оцінку. Вважати висновок суду сумнівним чи недостовірним підстав немає.

Жодних нових допустимих доказів, які б давали підстави для обґрунтованих сумнівів у вірогідності зібраних у справі доказів, апеляційному суду не надано.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта про незаконність протоколу про адміністративне правопорушення, а відтак і постанови суду, оскільки висновок судді підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

постановив:

Постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 17 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Львівської області М.І. Пешков