Справа №22-а- 581/06                                                                Суддя першої інстанції: Алєйніков В.О.

Категорія 22                                                         Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційно­

го суду Миколаївської області в складі:

головуючої                                                                                  Козаченко В.І.,

суддів                                                                               Кутової Т.З., Галущенка О.І.,

при секретарі судового засідання Варміш О.С.,

3 участю позивача ОСОБА_1та його представника ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2006 року за по­зовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання пра­ва та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

31 травня 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом на неправомірні дії Мі­ністерства оборони України щодо відмови йому в зміні наказів про його звільнення з війсь­кової служби та перерахунку пенсії.

Заявник зазначав, що проходив службу в складі Збройних Сил СРСР з 04 серпня 1953 року по 20 листопада 1974 року, коли був звільнений в запас у званні капітана.

З того часу йому була призначена щомісячна пенсія відповідно до законодавства СРСР, а потім Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб на­чальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (тепер Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), виходячи з того, що він має 21 рік календарної вислуги та 25 років 1 місяць -пільгової.

З 01 січня 2006 року він отримує пенсію в розмірі 1089 грн. 35 коп., при 65% від гро­шового забезпечення.

Однак, на думку позивача, існують два суперечливих накази Головнокомандуючого ВМФ СРСР від 13 листопада 1974 року про його звільнення в запас, що потягло за собою неправильне призначення йому пенсії.

Тому позивач просив зобов'язати відповідача скасувати зазначені накази, видати на­лежний наказ про його звільнення в запас та перерахувати йому пенсію з урахуванням індек­су інфляції.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2006 року в задо­волені позову ОСОБА_1відмовлено.

В апеляційній скарзі він просить рішення суду скасувати як незаконне і постановити нове про задоволення його вимог. Апелянт посилається на те, що постанова ухвалена з по­рушенням вимог матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вва­жає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Суд першої інстанції в межах заявлених позовних вимог повно та всебічно дослідив об­ставини справи, дав належну оцінку доказами, які надали сторони, і дійшов правильного ви­сновку, що наказом Головнокомандуючого ВМФ СРСР ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, був звільнений зі служби в за­пас за віком.

Йому призначена пенсія за вислугу років виходячи з того, що він має 21 рік календар­ної вислуги та 25 років 1 місяць - пільгової. На протязі послідуючих років він отримував пе­нсію за віком.

В зв'язку з чим місцевий суд обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні вимог про скасування, чи видання нового наказу про його звільнення зі служби в запас.

До того ж, з 01 січня 2006 року позивач отримує пенсію в розмірі 1089 грн. 35 коп., ви­ходячи з наступного: посадового окладу в розмірі 146 грн.; окладу за військове звання - 120 грн.; 93 грн. 10 коп. - 35% відсоткової надбавки за вислугу років; 14 грн. 60 коп. - 10% до­даткової надбавки; 100% надбавки у розмірі 359 грн. 10 коп. за Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року; 512 грн. - 70% надбавки за безперервну службу; 33,3% пре­мії від місячного грошового забезпечення в розмірі 414 грн.84 коп.

Таку пенсію йому призначено та виплачується Миколаївським обласним воєнним ко­місаріатом, а не Міністром оборони України.

Встановивши наявність цих обставин, місцевий суд також правильно відмОСОБА_1в задоволенні його вимог до Міністерства оборони України про перерахунок його пенсії.

Оскільки суду першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рі­шення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасу­вання відсутні.

Керуючись ст. ст. 195,198, 200,205,206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а поста­нову Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1до Міністерства оборони України про визнання права та зо­бов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі одного місяця з моменту її проголошення.