Справа № 1-65/11

Провадження №1/2610/44/2012

В И Р О К

іменем України

03 грудня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді: Осаулова А. А.

при секретарі : Петросян М.М., Мирошниченко Т.С., Чубар Ю.П.

за участю прокурора: Юрко Т.Г., Шаповалова Є.О.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представників потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5

та потерпілих: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рівне, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, -

в скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 КК України, -

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт.Ємільчине, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого провідником «Київпастранс», неодруженого, згідно ст..89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3, проживаючого в АДРЕСА_4, -

в скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На початку серпня 2007 року ОСОБА_10 вирішив шляхом обману заволодіти коштами громадян та розробив злочинний план, згідно з яким він за допомогою своїх знайомих повинен був підшукувати осіб, які б бажали придбати військове майно - аєродромні плити, повідомляти їм вигадану ним же неправдиву інформацію про можливість вирішення питання продажу вказаних плит на вигідних для потерпілих умовах, місце знаход ження вказаних плит, умови продажу, а також документацію щодо продажу вказаного та іншого військового майна. Внаслідок повідомлення ОСОБА_10 завідомо неправдивої інформації про можливість вирішення ним питання з продажу цих плит у потерпілих мало виникнути бажання їх придбати шляхом передачі ОСОБА_10 грошових коштів за купівлю цих плит. Вказані кошти ОСОБА_10 повинен був отримати від потерпілих, зникнути та розпорядитись викраденими коштами на свій власний розсуд.

Так, ОСОБА_10 був знайомий з жителем м.Черкаси ОСОБА_12, якому повідомив неправдиву інформацію про те, що він зможе допомогти у придбанні аеродромних плит. В подальшому через ОСОБА_12 на початку серпня 2007 року ОСОБА_10 познайомився із жителем м.Черкаси ОСОБА_13, який бажав придбати аеродромні плити ПАГ-14.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в середині серпня 2007 року ОСОБА_10 під час особистої зустрічі з ОСОБА_13 в приміщенні ресторану «Прем'єр плаза», розташованому по пр. Шевченка, 5 в м. Києві, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами і виникнення у потерпілого бажання передати саме йому грошові кошти за купівлю плит, запевнив ОСОБА_13 у правильності і добро совісності своїх дій, повідомив останньому завідомо неправдиву інформа цію про те, що він може у найближчий час вирішити питання про придбання вказаним потерпілим військового майна - аєродромних плит по ціні -1200 грн. за 1 штуку.

Отримавши згоду ОСОБА_13 щодо придбання 500 зазначе них плит, ОСОБА_10 повідомив, що для їх придбання необхідно передати йому гроші в доларах США, яка б дорівнювала 600 000 гривень.

В свою чергу ОСОБА_13, будучи введеним в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_10, приблизно в кінці вересня 2007 року зустрівся з ОСОБА_10 біля будинку АДРЕСА_5, де потім неподалік вказаному місця в автомобілі потерпілого передав ОСОБА_10, а останній отримав шляхом обману у ОСОБА_13 та заволодів його грошовими коштами в сумі - 120 000 доларів США, що згідно середнього курсу Націо нального банку України станом на вересень 2007 року складає - 606 000 гривень.

Продовжуючи свої шахрайські дій, ОСОБА_10 з метою остаточного запев нення ОСОБА_13 у своїх можливостях та серйозності намірів, знову повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію, що квитанції про сплату коштів передасть пізніше, оскільки на місці не було головного бухгалтера та запевнив, що плити пере дасть потерпілому за 2-3 тижні.

Після чого, ОСОБА_10 жодних заходів щодо вирішення обумовленого питання щодо придбання плит в інтересах потерпілого не вживав,з місця вчинення злочину з отриманими грошима зник, розпорядившись викраденими коштами на свій власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_13 матеріальної шкоди в особливо великих розмірах на загальну суму - 606 000 гривень, оскільки ця сума в 600 і бі льше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений зако нодавством України на час вчинення злочину, після чого зустрічей та спілкування з потерпілим уникав.

Продовжуючи свої злочинні дії, з метою полегшення для себе вчинення злочинів і можливого уникнення відповідальності за вчиненні у майбутньому злочини, ОСОБА_10 вирішив схилити до співучасті у вчиненні шахрайських дій малознайомого мешканця м.Житомира ОСОБА_11, з яким приблизно на по чатку квітня 2008 року в м. Києві вони вступили в злочинну змову з метою зба гачення за рахунок чужого майна шляхом вчинення шахрайських дій, розробили спільний зло чинний план та розподілили між собою ролі.

Відповідно до розподілених у злочинному плані ролей, ОСОБА_10 повинен був підшукувати осіб, які бажали придбати аеродромні плити, надавати ОСОБА_11 вигадану інформацію про місце знаходження вказаних плит, умови продажу, а також документацію щодо продажу військового майна та координати, засоби зв»язку з такими особами. Після цього ОСОБА_11, представляючись таким особами офіцером Збройних сил України під вигаданим ім»я, який має відношення до реалізації військового майна, використовуючи повідомлену ОСОБА_10 інформацію та надані документи, повинен був ввести покупців в оману, отримати від них грошові кошти, після чого зникнути та розподілити отримане майно і кошти потерпілих з ОСОБА_10

За таких обставин протягом часу з 15 квітня 2008 року по 21 квітня 2009 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за попередньою групою осіб вчинили ряд особливо тяжких злочинів проти власності та заволоділи чужим майном у особливо великих розмірах шляхом обману при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_10 по телефону познайомився із ОСОБА_14, якому по телефону повідомив неправдиву інформацію про те, що він ОСОБА_10 та може допомогти у придбанні аеродромних плит, але для детального обговорення цього питання їм необхідно зустрітися в м. Києві. Вказану завідомо неправдиву для ОСОБА_10 інформацію від нього, ОСОБА_14 передав ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які бажали придбати аєродромні плити ПАГ-14.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 під час зустрічі з ОСОБА_8 та ОСОБА_16, яка відбувалась 15 квітня 2008 року приблизно о 13 годині в автомобілі «Мазда СХ-7», д. н. НОМЕР_2 по вул..Т Липській, 27/6, в м. Києві, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами і виникнення у потерпілих бажання передати саме йому грошові кошти за купівлю плит, запевнив останніх у правильності і добро совісності своїх дій, повідомивши їм завідомо неправдиву інформа цію про те, що він може у найближчий час вирішити питання про придбання вказаним потерпілим військового майна - аєродромних плит по ціні -1000 грн. за 1 штуку.

Отримавши згоду ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо придбання 1000 зазначених плит, ОСОБА_10 під вигаданим прізвищем ОСОБА_10 з метою заволодіння коштами шляхом обману повідомив, що для їх придбання як передплату необхідно передати йому грошові кошти в сумі - 50 000 гривень.

В свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будучи введеними в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_10 та будучи впевненими в його порядності, одразу у вказаному місці в м.Києві в той же час і в цьому ж автомобілі погодились та передали ОСОБА_10, а останній отримав шляхом обману у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та заволодів їх грошовими коштами - передплатою за купівлю плит ПАГ-14 в розмірі - 50 000 гривень.

Продовжуючи свою злочину діяльність, 24 квітня 2008 року ОСОБА_10 у змові із ОСОБА_11 з метою заволодіння всіма грошовими коштами потерпілих щодо вартості 1000 плит згідно домовленості, зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_16 в кафе по вул. Ярославській, 22, неподалік від ДП «Таско-Експорт», в м. Києві, де з метою остаточного запевнення останніх у своїх можливостях та серйозності намірів та діючи за попередньою змовою групою осіб, представив їм ОСОБА_11 як представника Міністра Оборони України.

В подальшому в це же час та у цьому ж місці, ОСОБА_10, діючи умисно з корисливих мотивів запросив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до холу ДП «Таско-Експорт», де шляхом повідомлення неправдивої інформації про необхідність нібито оформлення заявки на плити ПАГ-14, отримав від ОСОБА_9 шляхом обману та заволодів його грошовими коштами в сумі - 50 000 гривень.

В подальшому ОСОБА_10 вказав на необхідність наступну зустріч в м.Києві, де ОСОБА_10 повинен був передати на підпис документи щодо придбання плит, а потерпілі повинні були йому іншу суму грошових коштів, якими він мав заволодіти шляхом шахрайства.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння усією сумою коштів потерпілих згідно попередньої домовленості, ОСОБА_10, діючи умисно з корисливих мотивів шляхом обману за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11, 13 травня 2008 року знову біля ДП «Таско-Експорт», що по вул. Ярославська, 22, в м. Києві отримали та шляхом обману заволоділи від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 іншою сумою грошових коштів в розмірі - 160 000 гривень, які ОСОБА_8 передав в руки ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_10 за придбання аеродромних плит ПАГ-14.

В цей час ОСОБА_10, діючи умисно шляхом введення потерпілих в оману під виглядом створення враження у потерпілих справжності укладення угоди на купівлю аеродромних плит ПАГ-14, передав на підпис ОСОБА_8 проект договору на поставку вказаних плит в кількості 1000 штук, який з свого боку підписав ОСОБА_8, а з іншого боку цей договір підписаний не був, на що ОСОБА_10 повідомив знову завідомо неправдиву інформацію, що договір буде підписаний пізніше і він та вся бухгал терська та супутня договірна документація буде передана їм пізніше, оскільки його ке рівництво у відряджені та відповідні підписи поставити на даний час не може.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на заволодіння усією сумою коштів потерпілих згідно попередньої домовленості, ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_10 та на виконання спільного злочинного умислу, діючи умисно з корисливих мотивів шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, 15 травня 2008 року в денний час зустрівся із ОСОБА_8 біля будинку Міністерства оборони України, розташованого по просп. Повітрофлотському, 6 в м. Києві, де отримав та шляхом обману заволоділи від ОСОБА_8 іншою сумою грошових коштів в розмірі - 50 000 гривень, які ОСОБА_8 передав в руки ОСОБА_11

В подальшому 29 травня 2008 року ОСОБА_11, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою домовленістю з ОСОБА_10. та вказівкою останнього, зателефонував ОСОБА_8 та повідомив йому завідомо неправдиву інформацію з метою незаконного заволодіння іншою сумою грошових коштів потерпілих, а саме про те, що на замовлені ними плити ПАГ-14 військовою прокуратурою на кладено арешт та для вирішення цих не передбачених проблем необхідно передати їм грошові кошти в сумі - 50 000 гривень.

В свою чергу, ОСОБА_8, будучи впевненим у добросовісності дій підсудних та справжності повідомленої інформації ОСОБА_11, 02 червня 2008 року зібрав вказану суму коштів та на зустрічі біля Університету залізничного транспорту -Південний Вокзал, будинку №15, по вул. Лукашевича, в м. Києві передав їх ОСОБА_11, а той їх отримав та заволодів ними шляхом обману, а саме грошовими коштами в сумі -50 000 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_11, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою домовленістю з ОСОБА_10. та вказівкою останнього, 30.08.2008 року зателефонував ОСОБА_8 та в телефонній розмові повідомив йому завідомо неправдиву інформацію з метою заволодіння іншим майном потерпілого про те, що документи щодо придбання плит готові, але для прискорення їх підписання, ОСОБА_8 необхідно купити та передати їм в м.Київ ящик коньяку «Гринвіч»та ноутбук.

В свою чергу, ОСОБА_8, будучи впевненим у добросовісності та порядності дій ОСОБА_11 та не знаючи про справжні наміри підсудних, в той же день по свого місцю проживання в м.Вознесенськ Миколаївської області придбав ноутбук марки «МСІ»VR-601 за 3400 гривень, згідно накладної №ЧП-0001544 від 30.08.08 та ящик кон»яку «Гринвіч»в кількості - 12 пляшок на суму - 360 гривень і 31 серпня 2008 року за допомогою потяга «Київ-Одеса»через ОСОБА_17 передав їх особисто у руки ОСОБА_11, якими останній заволодів шляхом обману на загальну суму -3760 грн.

Кошти отримані внаслідок вчинення злочину ОСОБА_11 передавав кожного разу після їх отримання ОСОБА_10, якими вони розпорядились на свій власний розсуд та з місця вчинення злочину зникали.

За вищевикладених обставин, ОСОБА_10 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11, не вчиняючи жодних заходів щодо вирішення обумовленого питання щодо придбання плит в інтересах потерпілих, шляхом шахрайства заволоділи майном ОСОБА_8 на загальну суму - 183 400 гривень та майном ОСОБА_9 на загальну суму - 180 360 гривень, що складає особливо великі розміри, оскільки в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України на час вчинення злочину, якими розпорядились на власний розсуд та після чого зустрічей та спілкування з потерпілим уникали.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_18 завідомо неправдиву інформацію про те, що може допомогти у придбанні аеродромних плит особам, що мають бажання їх придбати. В зв»язку з чим, ОСОБА_18 надав ОСОБА_10 телефон ОСОБА_7, що хотів придбати плити, і тому ОСОБА_10 приблизно 01 лютого 2009 року познайомився по телефону та зв»язався із приватним підприємцем ОСОБА_7, який бажав придбати аеродромні плити ПАГ-18, та повідомив, що для детального обговорення цього питання з ОСОБА_7 зв'яжеться чоловік на ім'я ОСОБА_19, під виглядом якого повинен був діяти ОСОБА_11 В подальшому по цьому епізоду вчинення злочину ОСОБА_10 проінструктував ОСОБА_11 щодо вигаданого місця знаходження плит для «продажу», їх кількості, ціни та необхідних документів і суми отриманих коштів в майбутньому і інші його подальші дії.

В свою чергу ОСОБА_11, діючи умисно з корисливих мотивів шляхом обману, представився вигаданим ім'ям - ОСОБА_19, видаючи себе за службову особу - підполковника Міністерства оборони України, під час телефонної розмови та на зустрічі з ОСОБА_7, яка відбувалась на (повороті в с. Озерне автомобільної траси Вінниця-Житомир) 03 лютого 2009 року при близно о 13 годині 30 хвилин, повідомив йому наступну завідомо неправдиву інформацію.

Зокрема, в тому ж місці і в той же час ОСОБА_11, діючи умисно з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 та на виконання вказівок і домовленості з останнім, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами і виникнення у ОСОБА_7 бажання передати саме йому грошові кошти за купівлю плит, на зустрічі був у формі підполковника Збройних сил України та запевнив його у правильності і добро совісності своїх дій, повідомивши їм завідомо неправдиву інформа цію про те, що він може у найближчий час організувати реалізацію від Міністерства Оборони України через Дочірне підприємство «УкрІнМаш»військового майна - аєродромних плит, що знаходяться на території військового літовища в с.Озерне, Житомирської області по ціні -1750 грн. за 1 штуку.

Отри мавши згоду ОСОБА_7 щодо придбання 1000 зазначених плит, ОСОБА_11 повідомив, що для їх придбання необхідно передати йому 1 750 000 гривень, а також для прискорення підписання необхідних документів, його керівникам необхідно подарувати два оптичних приціли «Цейс»та один «Своровські»для стрілецької зброї.

В свою чергу ОСОБА_7, будучи впевненим в порядності ОСОБА_11 в силу його військового звання та рекомендацій і будучи введеним в оману щодо справжності його намір, придбав два оптичних приціли «Цейс»для стрілецької зброї, вартістю 24 000 гривень кожен, на загальну суму 48 000 гривень, та 09 лютого 2009 року біля будинку № 5, по вул. Грушевського в м. Києві передав їх ОСОБА_11, а останній отримав у ОСОБА_7 та заволодів його вказаним майном шляхом обману на суму -48 000 грн.

Після цього, 12 лютого 2009 року в салоні невстановленого автомобіля, на якому приїхав ОСОБА_7 біля будинку Міністерства оборони України, розташованого по просп.Повітро-флотському, 6 в м. Києві, де ОСОБА_7 передав ОСОБА_11, а останній, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10, отримав шляхом обману у ОСОБА_7 та заволодів його коштами в сумі - 700 000 гривень. Продовжуючи свої шахрайські дій, ОСОБА_11 з метою остаточного запевнення ОСОБА_7 у своїх можливостях та серйозності намірів, знову повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію що до необхідності передачі йому документів на осіб та транспорт, які будуть проводити демонтаж плит для підготовки перепусток.

Після того, з метою отримання усіх коштів грошових коштів ОСОБА_7 згідно попередньої домовленості про купівлю 1000 штук плит, 15 лютого 2009 року в салоні невстановленого автомобіля, на якому приїхав ОСОБА_7 біля кафе «Чайкофф», розташо ваному по пр.Перемоги, 1, в м. Києві, ОСОБА_7 передав ОСОБА_11, а останній, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10, отримав шляхом обману у ОСОБА_7 та заволодів його коштами в сумі - 400 000 гривень та запиту вані останнім документи. Також, ОСОБА_11 запевнив потерпілого, що вся бухгалтерська та су путня документація будуть йому передані після сплати повної суми коштів.

Продовжуючи свою злочину діяльність щодо отримання всіх коштів ОСОБА_7, 24 лютого 2009 року біля станції Київського метрополітену «Берестейська», розташованої по пр. Перемоги, 79/77, в м. Києві, ОСОБА_7 передав ОСОБА_11, а останній, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10, отримав шляхом обману у ОСОБА_7 та заволодів його коштами в сумі - 620 000 гривень та оптичний приціл «Своровські», вартістю 30 000 гривень для стрілецької зброї.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 26 лютого 2009 року біля станції Київського метрополітену «Житомирська»по просп..Перемоги, 102 в м.Києві, ОСОБА_7 передав для ОСОБА_11, а останній, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10, отримав шляхом обману у ОСОБА_7 та заволодів його коштами в сумі - 30 000 гривень.

Кошти отримані внаслідок вчинення злочину ОСОБА_11 передавав кожного разу після їх отримання ОСОБА_10, якими вони розпорядились на свій власний розсуд, з місця вчинення злочину зникали та жодних заходів щодо вирішення обумовленого питання щодо придбання плит в інтересах потерпілого не вживали.

Таким чином, за вищевикладених обставин, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_11 шляхом обману, повторно заволоділи майном ОСОБА_7 на загальну суму 1 820 000 гривень, що складає особливо великі розміри, оскільки в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України на час вчинення злочину, якими розпорядились на власний розсуд, після чого зустрічей та спілкуван ня з потерпілим уникали.

Крім того, ОСОБА_10 приблизно в середині березня 2009 року через своїх знайомих знайшов ОСОБА_20, якому повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що може допомогти у придбанні аеродромних плит та для детального обговорення цього питання з ними зв'яжеться чоловік на ім'я ОСОБА_19, під виглядом якого повинен був діяти ОСОБА_11 Вказані неправдиві дані, будучи впевненим в їх достовірності, ОСОБА_20 передав своєму знайомому ОСОБА_6, який на той час хотів придбати аеродромні плити ПАГ-18.

Далі ОСОБА_10 проінструктував ОСОБА_11 про його подальші дії та надав необхідні документи. В подальшому по цьому епізоду вчинення злочину ОСОБА_10 проінструктував ОСОБА_11 щодо вигаданого місця знаходження плит для «продажу», їх кількості, ціни та необхідних документів і суми отриманих коштів в майбутньому і інші його подальші дії.

В свою чергу ОСОБА_11, діючи умисно з корисливих мотивів шляхом обману, представився вигаданим ім'ям - ОСОБА_19, видаючи себе за службову особу - підполковника Міністерства оборони України, під час телефонної розмови та на зустрічі з ОСОБА_6 і ОСОБА_20, яка відбу валась в с. Озерне Житомирській області 18 березня 2009 року, повідомив їм завідомо неправдиву інформацію наступного змісту.

Зокрема, в тому ж місці і в той же час ОСОБА_11, діючи умисно з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10 та на виконання вказівок і домовленості з останнім, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами і виникнення у ОСОБА_6 бажання передати саме йому грошові кошти за купівлю плит, на зустрічі був у формі підполковника Збройних сил України, продемонстрував фото знімки вказаних плит та запевнив його у правильності і добро совісності своїх дій, повідомивши їм завідомо неправдиву інформа цію про те, що він може у найближчий час організувати реалізацію від Міністерства Оборони України через Дочірне підприємство «УкрІнМаш»військового майна - аєродромних плит, що знаходяться на території військового літовища в с.Озерне, Житомирської області по ціні -1800 грн. за 1 штуку. На вказану пропозицію ОСОБА_6 та ОСОБА_20, що був присутній також, пообіцяли подумати і в подальшому знову зустрілись із ОСОБА_11 22.03.2009 року в кафе «Чайкофф»біля універмагу «Україна», що на площі Перемоги в м.Києві, де ОСОБА_6, будучи введеним в оману щодо справжності намірів ОСОБА_11, повідомив про згоду на купівлю 2000 штук таких плит.

Отримавши згоду ОСОБА_6 щодо придбання 2000 зазначених плит, ОСОБА_11 повідомив, йому що для їх придбання

необхідно передати йому до 17 квітня 2009 року передоплату в розмірі 1 400 000 гривень.

Продовжуючи свої шахрайські дій, ОСОБА_11 з метою остаточного запевнення ОСОБА_6 у своїх можливостях та серйозності намірів, знову повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію щодо можливості придбання через нього іншого військового майна, та передав потерпілому дисковий накопичувач із переліком такого військового майна.

Також, продовжуючи свої злочинні дії щодо заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_6 у попередньо обумовленій сумі, 26 березня 2009 року, приблизно о 14 го дині, знаходячись у кафе «Чайкофф», розташованому по пр. Перемоги, 1 в м. Києві, ОСОБА_6 передав ОСОБА_11, а останній, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10, отримав шляхом обману у ОСОБА_6 та заволодів його грошовими коштами в якості предоплати в сумі -80 000 гривень та заявку на придбання плит ПАГ-18.

В свою чергу ОСОБА_11 з метою запевнення справжності своїх намірів повідомив ОСОБА_6, що вся бухгалтерська та супутня доку ментація будуть йому передані після повної передоплати.

Після цього, 10 квітня 2009 року в денний час біля будинку № 1, що на Солом'янській площі в м. Києві, ОСОБА_6 передав ОСОБА_11, а останній, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10, отримав шляхом обману у ОСОБА_6 та заволодів його грошовими коштами в сумі - 89 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 10 квітня 2009 року складає - 685 300 гривень.

Крім того, з метою заволодіння коштами потерпілого у попередньо обумовленій сумі, 17 квітня 2009 року біля станції ме трополітену «Берестейська», розташованої по пр. Перемоги, 79/77, в м. Києві, ОСОБА_6 передав ОСОБА_11, а останній, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10, отримав шляхом обману у ОСОБА_6 та заволодів його грошовими коштами в сумі - 77 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку Украї ни станом на 17 квітня 2009 року складає 592 900 гривень.

Під час цієї зустрічі ОСОБА_11, діючи у відповідності з домовленістю з ОСОБА_10., продовжив вводити в оману потерпілого, надав йому для підписання примірники договорів купівлі-продажу аеродромних плит ПАГ-18, та повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що для прискорення підписання необхідних документів, його керівнику необхідно подарувати двигун для моторного човна марки «Меркурі».

В свою чергу ОСОБА_6, будучи впевненим у добросовісності дій ОСОБА_11, придбав двигун для моторного човна «Меркурій»серійний номер НОМЕР_3, за грошові кошти в сумі - 16 310 гривень, та 21 квітня 2009 року у вечірній час біля будинку № 5 по вул. Будіндустрії в м.Києві, ОСОБА_6, будучи введеним в оману, передав його ОСОБА_11, а останній, діючи умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10, отримав шляхом обману у ОСОБА_6 та заволодів вказаним двигуном для моторного човна, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на суму -16 310 гривень.

Кошти отримані внаслідок вчинення злочину ОСОБА_11 передавав кожного разу після їх отримання ОСОБА_10, якими вони розпорядились на свій власний розсуд, з місця вчинення злочину зникали і жодних заходів щодо вирішення обумовленого питання щодо придбання плит в інтересах потерпілого не вживали.

За викладених обставин, всього ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_11 шляхом обману, повторно заволоділи майном ОСОБА_6 на загальну суму - 1 374 510 гривень, що скла дає особливо великі розміри, оскільки в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України на час вчинення злочину, якими розпорядились на власний розсуд, після чого зустрічей та спілкування з потерпілим уникали.

Підсудний ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину у вчиненні шахрайств не визнав взагалі та суду надав показання, що він почав спілкуватись з ОСОБА_11 з 2005 року і він не знайомий з потерпілим по справі ОСОБА_13 На початку квітня 2008 року йому подзвонив ОСОБА_10 і сказав, що люди хочуть звернутись по питаннях Міністерства Оборони. Через деякий час йому подзвонив ОСОБА_9 і домовився про зустріч 15.04.2008 року в ресторані «Держава»біля ДП «Таско-експорт»з приводу просування по службі племінниця ОСОБА_21 З потерпілими його познайомив ОСОБА_14 і в той час він представився їм справжніми своїми прізвищем, ім»я та по батькові. Він нічого не пропонував їм купити, ніяких плит не продавав. Він цікавився інформацією щодо військового майна, але ніяких документів для потерплих він не готував і договорів на підпис не передавав.

13.05.2008 року біля ДП «Таско-Експорт»вони знову зустрілись і він їм представи ОСОБА_11, в якому були зв»язки в Міністрерстві Оборони. В ДП «Таско-експорт»він познайомив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із менеджерами та залишив їх спілкуватись і чекав їх на виході. Коли вони вийшли, то сказали, що про все домовились. Ніяких коштів він від них не отримував. Вилучений у нього ноутбук не належав ОСОБА_8.

По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_6, то ОСОБА_10 надав суду показання, що він ні ОСОБА_20, ні з ОСОБА_6 не знайомий, вони йому не телефонували жодного разу. По цьому епізоду ОСОБА_11 дає на нього неправдиві показання, щоб його було визнано винним у цьому злочині, він постійно змінює показання. ОСОБА_11 не передава ні коштів, ні двигун до човна як він про це вказує в суді. Він був винен гроші ОСОБА_10 - 10 000 грн. і тому запропонував двигун від човна. ОСОБА_10 погодився і сказав завести двигун на дачу в «Залісся»і передати його брату. Ніякого злочину він не вчиняв. Йому належав автомобіль «Шкода», а автомобіль «Фольксваген-Туарег»не належав ОСОБА_10, а він керував ним на підставі довіреності та написав працівникам міліції заяву про дозвіл на його огляд, оскільки ОСОБА_10 затримали біля цього автомобіля.

По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_7, то ОСОБА_10 надав суду показання, що він з ОСОБА_7 не знайомий, з ним не зустрічався. Потерпілий ОСОБА_7 путається в показання і документів на приціл, що було вилучено у ОСОБА_10 у потерпілого немає, а вилучений у ОСОБА_10 приціл для зброї насправді ОСОБА_10 сам купив у магазині «Мисливство і рибальство»за 2 роки до його вилучення, але документів про це він також не зберіг.

По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_13, то ОСОБА_10 надав суду показання, що він з ним не знайомий, з ним ніколи не зустрічався. Щодо цього епізоду, то до нього у вересні 2009 року приїздив слідчий в СІЗО і питав чи знайомий він із ОСОБА_13, але він його не знає і ніяких коштів у нього на придбання аеродромних плит він не брав. На слідстві проводилась тільки очна ставка між ОСОБА_10 та ОСОБА_13, де останній пояснював, що передав ОСОБА_10 кошти -600 000 грн. для купівлі аеродромних плит. В цей час ваін був з сім»ю на морі і тому не міг зустрічатись із ОСОБА_13 і отримувати від нього кошти на купівлю плит. Організатором цього злочину щодо ОСОБА_10 він вважає ОСОБА_20 та ОСОБА_25 Просив суд його виправдати, оскільки він гроші не від кого не отримував.

Підсудний ОСОБА_11 в судовому засіданні свою вину у вчиненні шахрайств не визнав взагалі та суду надав показання, що в 2008 році йому зателефонував ОСОБА_10 та просив зустрітись і в кафе при зустрічі він представив ОСОБА_9 та ОСОБА_8 його як ОСОБА_11 і вони розмовляли біля 7 хв. та потім він із ОСОБА_10 поїхали. Потмі ОСОБА_10 сказав, що то його земляки. Потім із потерпілими він зустрічався біля Міністерства Оборони в м.Києві і вони передали йому документи в файлах і вони роз»їхались. Через декілька днів позвонив ОСОБА_8 і просив зустрітись і вони зустрілись біля роботи ОСОБА_11 біля Південного залізничного вокзалу. Вони просили щодо влаштування на роботу племінниці. На початку серпня йому подзвонив ОСОБА_8 та казав, що хоче подякувати йому та через сина знайомого передав подарунки -це були ящик кон»яку та цукерки. Передачу з потягу - ящик кон»яку та коробку його просив забрати та зустріти ОСОБА_10 Під час усіх зустрічей із потерпілими він був у цивільному одягу і розмов про купівлю аеродромних плит із потерпілими він не вів і вони йому ніяких грошей не передавали. Із потерпілими він зустрічався на прохання ОСОБА_10

По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_6, то ОСОБА_11 надав суду показання, що з ОСОБА_10 він знайомий з дитинства, і він запропонував ОСОБА_11 працювати на нього і той надавав ОСОБА_10 послуги в тому, що доставляв по його розпорядженню предмети, які він вказував, і забирав такі предмети та інколи навіть він не знав що доставляв. На той час він працював провідником на весні 2009 року. У березні 2009 року йому зателефонував ОСОБА_10 (на той момент він знаходився у м.Житомир). ОСОБА_10 сказав, щоб він зустрівся з людьми і дізнався, що вони конкретно хочуть та щоб він відрекомендувався ОСОБА_19. Тому ОСОБА_11 подзвонив і представився і запропонував їм зустрітись. Під час зустрічі в кафе «Русалочка»на Житмирській трасі розмова йшла про плити і ОСОБА_11 був вдягнутий в форму українського козацтва. Потім вони домовились зустрітись у м.Києві, у кафе «Чайкофф»біля універмагу «Україна»через 4 дні. На зустріч приїхали ОСОБА_27 та ОСОБА_6 і розмова йшла за плити. Вони хотіли придбати плити і він пояснив, що знає, що є плити приблизно біля 2 000 штук плит. Вони погодились надати йому документи, які назвав йому ОСОБА_10 і він написав на бумажці суму передплати, на що потерпілі погодились. Він передавав потерпілим флеш-картку з інформацією, що йому надав ОСОБА_10

Через певний період часу ОСОБА_10 передав йому договір, який повинен був підписати ОСОБА_6, тому вони зустрілись біля кафе «Чайкофф»знову, де ОСОБА_6 підписав договір, поставив печатку і потерпілий передав ОСОБА_11 пачку грошей в гривнях, які він не перераховував, і поклав у пакет, який в автомашині передав ОСОБА_10 в руки. На наступну зустріч біля біля метро «Берестейска»під»їхали ОСОБА_6 та ОСОБА_20 і передали ОСОБА_11 гроші. Потім ОСОБА_11 сів до машини ОСОБА_10 і передав йому пакет з грошима і вони попрощались. Через 3 дні ОСОБА_10 йому повідомив, що потерпілі хочуть зробити керівництву подарунок. ОСОБА_10 сказав, щоб він передав потерпілим, що буде краще, якщо вони подарують моторний двигун для човна. Вони з ОСОБА_6 та ОСОБА_27 зустрілись на Солом»янскій площі М.Києві, де він їм передав слова ОСОБА_10 про двигун, на що вони погодились і потім біля їх офісу завантажили в його автомашину двигун у коробках, який ОСОБА_11 передав ОСОБА_10 Після чого, ОСОБА_10 запевнив ОСОБА_11, що вже буде зустрічатись з цими потерпілими особисто. За вказані послуги ОСОБА_10 платив йому зарплату. Після моменту співпраці з ОСОБА_10 його матеріальне становище значно покращилось, він купив собі та дочці автомобіль, купив квартиру та будував будинок. Явку з повинною на слідстві він писав під фізичним та моральним тиском працівників міліції.

По епізоду щодо потерпілого ОСОБА_7, то ОСОБА_11 надав суду показання, що ніякого злочину по цьому епізоду не вчиняв, а явки з повинною писав під тиском працівників міліції, а коробочки, що йому передавав на зустрічах ОСОБА_7 (казав, що там приціли для зброї), то він передав ОСОБА_10 в руки. Йому передавав потерпілий ОСОБА_7 дійсно якісь пакети і клав туди при ньому документи. У пакетах також щось було, але він не знає що там, не дивився та передавав все отримане від ОСОБА_7 ОСОБА_10 В пакети клали записки, де було зазначено перелік того, що лежало в пакетах. Винним себе не визнає по цьому епізоду.

Незважаючи на повне не визнання підсудними ОСОБА_10, ОСОБА_11 свої вини у вчиненні шахрайства, їх винуватість у вчиненні вищевказаних злочинів повністю підтверджується показаннями потерпілих та свідків, що були надані в суді, та на досудовому слідстві, проаналізовані і перепровірені в судовому засіданні.

Зокрема, вчинення злочинів підсудними носили масових характер, в судовому засіданні було встановлено, що вказані потерпілі безпосередньо передавали з рук в руки підсудному ОСОБА_10 та ОСОБА_11 грошові кошти протягом 2008-2009 років та в різних сумах і упаковці, а він в подальшому передавав їх ОСОБА_10, діяв за його вказівками та за його безпосереднім керівництвом. Підсудні запевняли в різних формах потерпілих про можливість вирішення ними в інтересах потерпілих питань про придбання бетонних плит за отриманні ними кошти, а потерпілі довірились їм, розраховуючи на їх порядність, оскільки вони дали «слово»і просто як особи, яких порекомендували їм інші знайомі, а як особи, що дали слово «офіцера», де ОСОБА_11 під час розмов був у формі підполковника Збройних сил України, що справило належне враження на потерпілих та було способом введення потерпілих в оману з метою заволодіння їх коштами.

По епізоду щодо заволодіння шляхом шахрайства коштами потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 наприкінці весні 2008 року, то винуватість підсудних підтверджується показаннями потерпілих та свідків, що були надані в судовому засіданні та дослідженні і проаналізовані в суді.

Так, потерпілий ОСОБА_9 суду надав показання, що він в квітні 2008 року його знайомий ОСОБА_28 повідомив, що у нього є знайомі, які допоможуть придбати аеродромні плити через помічників депутатів. В той час із ним ще був ОСОБА_14 В зв»язку з цим, 15.04.2008 року він, ОСОБА_14, ОСОБА_8 та ОСОБА_28 з дому з м.Вознесенськ Миколаївської області приїхали до м.Києва для зустрічі і вирішення питання про придбання аеродромних плит, однак з собою гроші вони в цей раз не взяли. Коли вони були в м.Києві, то ОСОБА_14 зв»язався по телефону з якоюсь людиною і домовився про зустріч в ресторані. На зустріч прийшов чоловік, який представився ОСОБА_10, і якого на даний час ОСОБА_9 впізнає як підсудного ОСОБА_10 Після розмови в ресторані вони разом з підсудним поїхали до комітетів Верховної Ради України, де під час розмови в автомобілі ОСОБА_10 повідомив, що він може допомогти вирішити питання про придбання військового майна -аеродромних плит по 1000 грн. за 1 штуку та ще по 300 грн. за кожну додатково. Також, ОСОБА_10 казав, що гроші треба за плити збирати бистріше, оскільки скоро плит стане менше. Після розмови вони порадились та вирішили придбати плити за ті гроші, що в них були і домовились із ОСОБА_10 про наступну зустріч, куди вони приїдуть з дому вже з грошима за купівлю 2000 аєродромних плит ПАГ -14 по ціні -1300 грн. за 1 штуку, а всього на загальну суму -260 000 грн. В свою чергу ОСОБА_10 сказав, що треба передати йому передоплату за плити в сумі -50 000 грн.

На той час він -ОСОБА_29 працював заступником директора фірми «Менада», а ОСОБА_8 був її директором та плитами, що мали намір купити, хотіли зробити дорогу до дитячого табору біля моря.

На першу зустріч ОСОБА_9 приїхав з дому 15.04.2008 року до м.Києва, зустрівся із ОСОБА_10 і на прохання останнього про передоплату в своєму автомобілі біля входу в приміщенні кафе передав гроші ОСОБА_10 в сумі -50 000 грн. за купівлю плит в присутності ОСОБА_21, а сам 5 пачок по 100 грн. кожна. Ці кошти він привіз з м.Вознесенськ і вони належали особисто йому. Після того, ОСОБА_10 залишив йому свій номер телефону.

22.04.2008 року ОСОБА_9 знову приїхав до м.Києва на своєму автомобілі із ОСОБА_8, а ОСОБА_28 та ОСОБА_14 на іншій автомашині, де вони зустрілись в кафе із ОСОБА_10 і в цей час зайшов в кафе чоловік у військовій формі підполковника Збройних Сил України та ОСОБА_10 представив його як праву руку міністра Оборони ОСОБА_55 - це був ОСОБА_11 В той день вони розмовляли про гроші. Потім всі вони поїхали до приміщення ДП «Таско-Експорт», зайшли до приміщення, де ОСОБА_9 знову передав ОСОБА_10 кошти в сумі -50 000 грн. в рахунок оплати коштів за купівлю аеродромних плит та пообіцяли ще зібрати кошти та привезти пізніше і роз»їхались по домах. Ці кошти він привіз з м.Вознесенськ і вони належали особисто йому.

13.05.2008 року вони знову приїхали до м.Києва і домовились про зустріч із ОСОБА_10 Приїхав він, ОСОБА_8 та ОСОБА_14, які мали підписувати договір із керівництвом ДП «Таско-Експорт»на купівлю усіх плит згідно попередньої домовленості. Однак, ОСОБА_10 пояснив, що керівництва немає на даний час і просив підписати документи спершу ними і передати йому. Також, ОСОБА_10 пояснив, що протягом 20 днів документи будуть повністю готові, якщо сума коштів в повному обсязі буде сплачена потерпілими йому і тому в цей день вони біля приміщення ДП «Таско-Експорт»передали ОСОБА_10 ще -160 000 грн. для купівлі плит.

Потім він поїхав до себе додому в м.Вознесенськ, а ОСОБА_8 лишився в м.Києві. ОСОБА_9 в м.Вознесенськ позичив у знайомих гроші в сумі 50 000 грн. і через «Приват-банк»скинув ці гроші на картку своєї дочки, що навчалась у м.Києві, а вона їх зняла з картки 15.05.2008 року і ОСОБА_8 домовився про зустріч із ОСОБА_11, якому ОСОБА_8 в присутності дочки ОСОБА_9 передав гроші в сумі -50 000 грн. біля Міністерства Оборони України.

Після того, 02.06.2008 року ОСОБА_8 отримав по телефону інформацію від ОСОБА_11 про те, що з реалізацією плит виникли якісь проблеми і тому треба для їх вирішення ще 50 000 грн. і тому було передано вказану суму біля приміщення Міністерства Оборони ОСОБА_11 Потім по телефону ОСОБА_11 повідомляв, що документи готові, але на підпису в Кабінеті Міністрів України, потім казав, що на даний час йдуть навчання і немає кому підписати документи.

Під час передачі коштів ОСОБА_10 особисто передали перші 2 рази по 50 000 грн., а потім в його присутності передали ОСОБА_11 - 160 000 грн. та інші рази передавали кошти ОСОБА_11

12.09.2008 року ОСОБА_11 подзвонив до ОСОБА_8 і сказав, що всі документи вже підписані, але потім 16.09.08 на дзвінки до підсудних ніхто не відповідав. Спочатку вони звернулись із заявою про злочин щодо ОСОБА_10 до Військової прокуратури, а потім в м.Київ до міліції написали заяву.

Можливо на досудовому слідстві він вказував дещо не ті дати, про які він зазначив у суді зараз, однак це тому, що події злочину були давно і він часто позичав кошти у знайомих. Дати вказані зараз відповідають дійсності. ОСОБА_28 йому відрекомендував добре людей, через яких вони познайомились із ОСОБА_10, тому при передачі підсуднім коштів, останні розписки не писали. Він бажав придбати аеродромні б/у плити зняті з військових літовищ. Просив суд покарати підсудних на розсуд суду та задовольнити його цивільний позов.

Так, потерпілий ОСОБА_8 суду надав показання, якими підтвердив свідчення потерпілого ОСОБА_9, зазначивши, що в квітні 2008 року до нього звернувся знайомий ОСОБА_9 та просив поїхати до м.Києва для зустрічі із знайомими з питання придбання аеродромних плит. Він погодився поїхати і вони -він, ОСОБА_9, ОСОБА_28 і ОСОБА_14 сіли в автомобіль марки «мазда СХ-7»і поїхали до м.Києва, де 15.04.2008 року зустрілись із людиною, що працює помічником депутата Верховної Ради, в кафе біля приміщення Верховної Ради України. Це кафе було з двох рівнів і вони зустрілись на першому рівні із підсудним ОСОБА_10, але він до них не підходив. Потім ОСОБА_14 сказав, що о 12.00 год. їх чекає біля Верховної Ради людина і коли вони під»їхали, то з приміщення вийшов ОСОБА_10 та сів до них в машину на пасажирське місце спереду. В цей час ОСОБА_9 сидів за кермом, а ОСОБА_8 і ОСОБА_14 сиділи з-заду. Потім ОСОБА_10 почав розповідати про плити та умови їх придбання і в цей час на його прохання ОСОБА_8 особисто передав ОСОБА_10 кошти за купівлю плит в сумі -50 000 грн., а саме 5 пачок купюрами по 100 грн.

Друга зустріч відбулась 22.04.2008 року, де біля приміщення ДП «Таско-Експорт»він в присутності ОСОБА_9 передали ОСОБА_10 ще -50 000 грн. в той час коли заходили це приміщення на переговори, де ОСОБА_10 представив юриста вказаного підприємства, що буде готувати договір. Після того, в той же день в кафе ОСОБА_10 представив їм ОСОБА_11 як «праву руку»міністра Оборони ОСОБА_55. ОСОБА_11 був у формі підполковника Збройних сил України. В цей час вони домовились про наступну зустріч через тиждень, де мали передати інші усі кошти та підписати договір. ОСОБА_11 виглядав солідно і виходив з приміщень ДП «Таско-експорт»та комітетів Верховної ради, що казало про те, що він є серйозною людиною і вирішує питання, тому гроші підсуднім вони віддавали без розписок. Вони чули в той час від інших людей, що плити можна купити.

Потім вони зустрілись 13.05.2008 року біля приміщення ДП «Таско-експорт»і там ОСОБА_10 виніс проект договору на поставку плит на 1000 штук, сказавши, що він домовився на поставку всього 2000 штук плит. В той час ОСОБА_8 підписав цей договір з свого боку, але з боку ДП «Таско-експорт»договір підписаний в той день не був, оскільки ОСОБА_10 сказав, що керівництво у відрядженні і підписати не може. В цей день ОСОБА_8 в присутності ОСОБА_14 передав у пакеті особисто ОСОБА_11 в присутності ОСОБА_10 ще 160 000 грн.

Після того, він лишився в м.Києві, а ОСОБА_9 та інші поїхали додому в м.Вознесенськ, звідки на картку доньки ОСОБА_9 перерахував ще кошти в сумі -50 000 грн. на прохання ОСОБА_10 Вказані кошти він із донькою ОСОБА_9 передали особисто в руки ОСОБА_11 біля Міністерства Оборони на зупинці біля кіоску. В цей час ОСОБА_11 сів в машину, де йому передав ОСОБА_8 в присутності дочки ОСОБА_9 кошти купюрами по 50 грн. -10 банківських упаковок в сумі -50 000 грн. Йшов час і ОСОБА_11 по телефону повідомив, що з плитами виникли проблеми і треба передати ще 50 000 грн. для їх вирішення -це було 28-29.05.2008 року. Вказані кошти 02.06.2008 року вони завезли в м.Київ і біля Південного вокзалу -університету залізничного транспорту передали ОСОБА_11

28.08.2008 року подзвони ОСОБА_11 та сказав, що треба для керівництва передати кон»як та недорогий ноутбук. Вказані речі він купив, а саме ноутбук за 3400 грн. та ящик кон»яку -12 пляшок і передав їх поїздом в м.Києв із сином свого товариша -студентом ОСОБА_17 Вказану посилку на вокзалі отримав ОСОБА_11 Це був подарунок, щоб швидче вирішити питання про купівлю плит.

Плити вони мали намір придбати для власних потреб і на продаж іншим особам, мали намір зробити з них дорогу. Купувало плити база ОСОБА_29 «Менада».

В матеріалах справи є квітанція про купівлю ним ноутбука для підсудних, який був ним переданий по останньому епізоду. На досудовому слідстві він не впевнено впізнав пред»явлений йому ноутбук слідчим. Він знав ОСОБА_10 як ОСОБА_10

Після декількох дзвінків підсудні на дзвінки не відповідали і як з»ясувалось через знайомих, що реалізацію плит в той час ніхто не мав права займатись. Це їм повідомили в прокуратурі. Звертались із заявами про злочин в прокуратуру і Шевченківський РВ УМВС у м.Києві. Цивільний позов підтримує, просив стягнути суму коштів з обох підсудних, збитки не відшкодовано.

Свідок ОСОБА_30 суду надала показання, якими повністю підтвердила показання потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо передачі ними коштів підсудним, вказавши, що дійсно потерпілий ОСОБА_9 є її батьком і в травні 2008 року їй подзвонив батько і повідомив, що в нього є знайомі з Верховної Ради і вони поможуть їй працевлаштуватись в м.Києві. В той час вона працювала спеціалістом відділу з регулювання збитків в банку із заробітною платою -2000 грн. і проживала в м.Бровари. Спочатку вона мала передати ОСОБА_10 свою анкету для працевлаштування на іншу роботу, але вона йому декілька раз дзвонила і він не допоміг з роботою, а анкету забрав. Потім її батько ОСОБА_9 подзвонив і сказав, що в нього є справа про купівлю аеродромних плит і треба передати гроші людям і ці гроші необхідно спочатку скинути їй на банківську картку, а потім зняти та передати людям. На її банківську картку було перераховано батьком грошові кошти -55 000 грн. і вона 15.05.2008 року їх отримала в касі банку зі своєї картки. В це час в м.Києві також був і ОСОБА_8, який під»їхав разом з ОСОБА_30 у своєму автомобілі до певного місця в м.Києві і на заднє сидіння сів підсудний ОСОБА_11, якому вона -ОСОБА_30 передала грошові кошти в сумі -50 000 грн. в банківських упаковках у 10 пачках по 50 грн. кожна. До цього він ще вийшов з автомобіля і купив в кіоску чорний пакет для того, щоб у нього сховати ці грошові кошти. В цей час ОСОБА_8 з машини не виходив та був при передачі коштів присутній.

Свідок ОСОБА_14 суду надав показання, якими повністю підтвердив показання потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо їх спільного приїзду до м.Києва, передачі ними коштів підсудним для купівлі аеродромних плит, вказавши, що дійсно 15.04.2008 року він, ОСОБА_28, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на машині ОСОБА_9 поїхали до м.Києва для зустрічі і домовленості про купівлю аеродромних плит. До поїздки він був присутній як ОСОБА_9 зі свого сейфу на роботі дістав та перерахував в його присутності грошові кошти в сумі -100 000 грн. і ці кошти склав в сумку, що поїхала з ними в м.Київ. В м.Києві в цей же день біля 09.00 год. вони зустрілись із підсудним ОСОБА_10 в м.Києві біля кафе та сказали йому, що вони від ОСОБА_56 і хочуть купити плити. В той час вони розмовляли біля 15 хв., але той повідомив, що у нього немає часу, у нього інша зустріч. Потім ОСОБА_10 передзвонив о 12 год. в цей же день і сказав під»їхати до комітетів Верховної Ради Украни і коли вони під»їхали, то ОСОБА_10 вийшов з приміщення вказаної установи і вони розмовляли в салоні автомобіля ОСОБА_9, але про що він не знає, бо вийшов на двір. В той день по дорозі додому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомили йому, що передали ОСОБА_10 в руки -50 000 грн. для купівлі плит.

Потім із підсудними вони зустрілись в м.Києві в кафе 22.04.2008 року, і в той день поїхали в м.Київ він, ОСОБА_28, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на прохання останнього, який просив його бути свідком передачі коштів. У цьому кафе на вул..Ярославській, 22 в м.Києві ОСОБА_10 представив вперше ОСОБА_11, який був у формі підполковника військових сил України. Потім ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сказали йому, що передали ОСОБА_10 в приміщенні ДП «Таско-екпорт» ще 50 000 грн. для купівлі аеродромних плит.

13.05.2008 року в м.Київ приїхав він, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і зустрілись на проходній ДП «Таско-експорт»і передали підсуднім копії паспортів і технічних паспортів на автомашини, що мали б вивозити плити з визначеного місця, для виготовлення договору. На зустріч приїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та саме їм передав ОСОБА_8 пакет, однак що там було він не бачив. Мабуть кошти в сумі 160 000 грн. Суму, яку ще необхідно було б внести за купівлю плит, ОСОБА_9 пообіцяв підсудному ОСОБА_10 передати на наступний день.

02.06.2008 року йому подзвонив ОСОБА_21 та сказвв, що терба на м.Києв підсуднім передати ще 50 000 грн. і тому в м.Києв поїхав він , ОСОБА_28 та ОСОБА_9 і біля 10.00 год. в їх автомобіль підсів ОСОБА_11 у військовій формі та йому було вручено пакет, але що було в пакеті він не бачив.

Також, він знає, що ОСОБА_9 звонив в м.Києв своїй дочці ОСОБА_30, яка мала отримати кошти в сумі -50 000 грн. на свою картку, зняти та передати їх ОСОБА_21 в м.Києві.

Свідок ОСОБА_17 суду надав показання, якими повністю підтвердив показання потерпілих щодо передачі ОСОБА_11 на залізничному вокзалі м.Києва ящику кон»яку та ноутбука, вказавши, що дійсно 10.08.2008 року він на прохання ОСОБА_8 передав ОСОБА_11 ящик кон»яку -коробку «Гринвіч» та ноутбук на залізничному вокзалі. Вказані речі він привіз з дому з м.Вознесенськ. В коробці він беззаперечно бачив кон»як, а до коробки з ноутбуком він не заглядав, але думав, що там був саме ноутбук.

Крім показань потерпілих та свідків винуватість підсудних у вчиненні шахрайства щодо заволодіння коштами потерпілих по цьому епізоду також підтверджується іншими доказами, що були зібрані на досудовому слідстві та дослідженні і проаналізовані в судовому засіданні, а саме:

- даними заяви ОСОБА_8 від 04.08.2009 р. щодо прийняття мір до осіб відомих йому як ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які протягом 2008 року заволодів шляхом шахрайства його та коштами ОСОБА_9 під приводом продажу аеродромних плит ПАГ-14. Вказані особи кошти від них отримали частинами в різний час та місцях в м.Києві, однак кошти не повернули та плити не продали (т.1. а.с.170-172);

- даними заяви ОСОБА_9 від 05.08.2009 р. щодо прийняття мір до осіб відомих йому як ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які протягом 2008 року заволодів шляхом шахрайства його та коштами ОСОБА_8 під приводом продажу аеродромних плит ПАГ-14. Вказані особи кошти від них отримали частинами в різний час та місцях в м.Києві, однак кошти не повернули та плити не продали (т.1. а.с.173-175);

- даними протоколу пред»явлення осіб для впізнання по фотокарткам від 05.08.2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_8 серед пред»явлених йому на фото осіб впізнав особу на фото №3 (ОСОБА_11), як особу, що при зустрічах із ними називалась ОСОБА_11 та які разом з ОСОБА_10 під приводом продажу йому аеродромних плит, заволоділи його коштами (т.1 а.с.193);

- даними протоколу пред»явлення осіб для впізнання по фотокарткам від 05.08.2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_8 серед пред»явлених йому на фото осіб впізнав особу на фото №4 (ОСОБА_10 ), як особу, що при зустрічах із ними називалась ОСОБА_10 та яка разом з ОСОБА_11 під приводом продажу йому аеродромних плит, заволоділи його коштами (т.1 а.с.194);

- даними протоколу пред»явлення осіб для впізнання по фотокарткам від 05.08.2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_9 серед пред»явлених йому на фото осіб впізнав особу на фото №3 (ОСОБА_11), як особу, що при зустрічах із ними називалась ОСОБА_11 та які разом з ОСОБА_10 під приводом продажу йому аеродромних плит, заволоділи його коштами (т.1 а.с.195);

- даними протоколу пред»явлення осіб для впізнання по фотокарткам від 05.08.2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_9 серед пред»явлених йому на фото осіб впізнав особу на фото №1 (ОСОБА_10 ), як особу, що при зустрічах із ними називалась ОСОБА_10 та яка разом з ОСОБА_11 під приводом продажу йому аеродромних плит, заволоділи його коштами (т.1 а.с.196);

- даними протоколу очної ставки від 08.10.09 між ОСОБА_10 та ОСОБА_8, згідно якого останній вказав на ОСОБА_10 як на особу, що назвалась -ОСОБА_10 і запропонувала продати йому аеродромні плити за ціною 1000 грн. за штуку, з яких 310 грн. необхідно було передати йому готівкою та якому в подальшому за декілька прийомів він та ОСОБА_9 передавали в руки кошти в гривнях в різних місця в м.Києві, а потім в його присутності передавали кошти ОСОБА_11 також за декілька прийомів в різних місцях м.Києва протягом 2008 року. Вказана особа запевняла, що зможе за ці кошти допомогти у вирішенні питання про продаж аеродромних плит, але потім вони зникли та на зв»язок не виходили (т.1 а.с.200-204);

- даними протоколу очної ставки від 08.10.09 між ОСОБА_10 та ОСОБА_9, згідно якого останній вказав на ОСОБА_10 як на особу, що назвалась -ОСОБА_10 і якому він та ОСОБА_8 в м.Києві в різних місцях передавали за купівлю аеродромних плит кошти в різних сумах в національній валюті та який познайомив їх з ОСОБА_11 у формі підполковника Збройних сил України, що потім також отримував від них кошти за плити. На прохання пред»явити документи вказана особа відмовилась та після отримання коштів вони зникли та на зв»язок не виходили (т.1 а.с.205-207);

- даними протоколів огляду та постановами про визнання речовими доказами ноутбука «Самсунг»із переліком військового майна на жорсткому диску, яке може бути відчужено, що були вилучені з квартири ОСОБА_10 (т.2 а.с.1-8);

- даними виписки по рахунками банківської картки донько потерпілого ОСОБА_9 -ОСОБА_30, згідно якої вбачається перерахування їй на картку та зняття коштів в сумі -55 000 грн. в м.Києві 15.05.2008 року із попереднім перерахуванням цих коштів на її рахунок 13.05.08 (т.4 а.с.190-191, 192);

- даними заяви ОСОБА_8 на ім.»я директора ДП «Таско-експорт»про придбання плит в кількості 2000 шт. (т.4 а.с.196);

- даними виписок про поточний ремонт автомобіля марки «Мазда СХ-7»ОСОБА_9 15.04.2008 року та запису вказаного автомобіля на його ім.»я, що вказує на те, що останній заможна людина та підтверджує його показання в суді, що саме на вказаному автомобіля вони приїзджали неодноразово м .Києві, де зустрічались із підсудними та в один із разів саме в салоні вказаного автомобіля передавав потерпілий кошти ОСОБА_10 (т.4 а.с.194-195);

- даними банківських виписок від 12.05.10, згідно яких ПП ОСОБА_8 відкрито рахунок в банку, з якого йому по чекам в лютому, квітні та травні 2008 року видавались грошові кошти в значних розмірах у десятках тисяч гривень та копіює розписки ОСОБА_8 про отримання в борг ним 12.04.08 у ОСОБА_35 грошових коштів в сумі -100 000 грн. (т.5 а.с.100-101);

- даними видаткової накладної щодо купівлі в м.Вознесенськ ПП ОСОБА_8 30.08.08 ноутбука марки «МСІ»вартістю -3400 грн., що підтверджує показання потерпілого про купівлю ноутбука для передачі його підсудним на їх прохання разом із кон»яком, який 31.08.2008 року отримав на залізничному вокзалі підсудний ОСОБА_11 (т.5 а.с.102);

- даними копій розписок ОСОБА_9 від квітня-травня 2008 року про отримання ним в борг коштів у великих сумах у різних осіб, знаходження та зняття коштів з рахунку очолюваного ОСОБА_9 ПП «Менада»в сумі -146 000 грн., що підтверджує показання потерпілих про отримання коштів від своїх знайомих та своїх коштів і передачу їх та ящику кон»яку саме в цей період підсудним для купівлі плит (т.5 а.с.106-110, 143);

- даними уточненої позовної заявою ОСОБА_8 на загальну суму матеріальної шкоди -183 400 грн. та 10 000 грн. витрати на правову допомогу (т.5 а.с.98-99);

- даними уточненої позовної заявою ОСОБА_9 на загальну суму матеріальної шкоди -180 295 грн. та 10 000 грн. витрати на правову допомогу (т.5 а.с.104-105).

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні шахрайства щодо заволодіння коштами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у відповідних сумах згідно доведеного в суді обвинувачення за нібито вирішення підсудними питання про придбання потерпілими аеродромних плит доведена в судовому засіданні з огляду на сукупність досліджених у справі доказів.

Так, не дивлячись на відсутність будь-яких розписок про передачу потерпілими і отримання коштів та майна підсудними на придбання плит, з показань потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та безпосередніх свідків передачі коштів та майна підсуднім від потерпілих -ОСОБА_14 і ОСОБА_17 вбачається отримання вказаних коштів підсудними в різних сумах протягом 15.04.2008 року -02.06.2008 року саме за вирішення питання про придбання потерпілими плит для себе. Потерпілі та свідки по цьому епізоду із вказівкою на дати та місця передачі коштів спочатку ОСОБА_10, а потім ОСОБА_11 із хронологічною точністю вказали про суми передачі коштів, їх обставини, присутніх при цьому осіб, спосіб передачі і отриманні коштів підсудними. Надані в суді показання потерпілих і свідків суд приймає до уваги, вважає їх правдивими і такими, що узгоджуються між собою та з показаннями, наданими ними на досудовому слідстві в заявах про злочин, протоколах слідчих дій і з іншими письмовими доказами у справі. Підстав не довіряти і не приймати до уваги такі показання потерпілих і свідків у суду не має.

Обставини знайомства потерпілих із підсудними, отримані рекомендації щодо повноважень з вирішення різного роду важливих питань підсудними, їх зовнішній вигляд (ОСОБА_11 був у військовій формі, яку потерпілі сприйняли як форму підполковника Збройних сил України, його було відрекомендовано ОСОБА_10 як права рука Міністра Оборони, а ОСОБА_10 на думку потерпілих був працівником Верховної Ради України), манери та спосіб введення в обману потерпілих вказують на вчинення підсудними саме злочинів згідно доведеного в суді обвинувачення.

Крім того, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 надав суду показання, що дійсно вказаним потерпілим його представив ОСОБА_10, представивши як ОСОБА_11, він отримував від потерпілих документи, ящик кон»яку на прохання ОСОБА_10 Однак, до зміни в судовому засіданні показань підсудним ОСОБА_11 в частині невизнання вини по цьому епізоду суд відноситься критично та вважає це способом захисту від пред»явленого обвинувачення, оскільки такі показання не узгоджуються із вище дослідженими в сукупності показаннями потерпілих і свідків про вчинення злочину підсудними.

Суд не приймає до уваги показання підсудних про те, що потерпілі ОСОБА_9 і ОСОБА_8 не передавали їм ніколи ніяких грошових коштів, таких коштів вони не мали при собі та мати не могли, оскільки джерело їх походження не вказано, а ноутбук взагалі ніхто їм не передав, там був лише ящик коньяку та невідома коробка і вони просто зустрічались і розмовляли, а потерпілі в суді їх оговорюють, суд вважає це способом захисту від пред»явленого обвинувачення. Зокрема, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що потерпілі були досить заможними людьми на час вчинення злочину та могли мати при собі значні кошти, оскільки ОСОБА_9 був власником престижного автомобіля марки «Мазда СХ7»(т.4 а.с.194-195), передані кошти підсудним були отримані потерпілими під розписки у інших осіб, зняти з банківських рахунків ними ж (т.4 а.с.190,191, 192, т.5 а.с.100-101, 106-110,143), а свідок ОСОБА_17 впевнено підтвердив, що він передав в руки ОСОБА_11 саме ноутбук у коробці.

У відповідності до ст..275 КПК України суд розглядає справу в межах пред»явленого обвинувачення і тому не буде порушення прав підсудних чи норм КПК України і не є збільшенням чи зменшенням обвинувачення якщо з врахуванням уточнених показань потерпілих в суді щодо дат передачі коштів і відповідно вчинення злочинів по їх заволодінню підсудними, судом такі дати по цьому епізоду було уточнено з 13.05.08 згідно пред»явленого обвинувачення на 22.04.08 -передачі коштів в сумі -50 000 грн., з 20.05.08 на 13.05.08 передача коштів в сумі -160 000 грн. та з 21.05.08 на 15.05.08 передача коштів в сумі - 50 000 грн.

Крім того, судом по цьому епізоду 31.08.08 було замінено найменування майна, яким заволоділи шляхом вчинення злочину підсудні в дійсності, а саме вони заволоділи насправді ноутбуком марки «МСІ»VR-601, а не ноутбуком марки «Самсунг»згідно пред»явленого обвинувачення, оскільки в суд були надані стороною захисту та досліджені документи на ноутбук марки «Самсунг»як такий, що був придбаний підсудним ОСОБА_10 офіційно в магазині ще до вчинення злочину по цьому епізоду (т.5 а.с.20-38) та самі потерпілі в судовому засіданні також надали документи про те, що вони придбали та передали потягом ОСОБА_11 сам ноутбук марки «МСІ»VR-601 куплений в м.Вознесенськ Миколаївської області за 3400 гривень, згідно накладної №ЧП-0001544 від 30.08.08, тобто саме за день до передачі цього майна підсудному. Зміна судом марки ноутбуку як об»єкту злочинного посягання не впливає на кваліфікацію, не збільшу чи зменшує обсяг обвинувачення, а тому порушенням норм закону вважатись не може.

По епізоду щодо заволодіння шляхом шахрайства коштами потерпілого ОСОБА_6 навесні 2009 року, то винуватість підсудних підтверджується показаннями потерпілого та свідків, що були надані в судовому засіданні та дослідженні і проаналізовані в суді.

Так, потерпілий ОСОБА_6 суду надав показання, що він є директором ТОВ «Гідробудшлях»та в нього на виробництві виникла необхідність в придбання аеродромних плит. У лютому 2009 року його знайомий ОСОБА_20 повідомив, що в нього є ряд знайомих ОСОБА_31, ОСОБА_53 та ОСОБА_54, які можуть допомогти і залишив їм свій номер телефону. На вказаний телефон ОСОБА_20 18.03.2009 року подзвонив невідомий чоловік та представився ОСОБА_10 і сказав, що він від ОСОБА_54 і може допомогти у придбанні плит. Пізніше їм подзвонив інший чоловік, представившись ОСОБА_19 - підполковником збройних сил та сказав, що потрібні їм плити є в с.Озерне Житомирської області, та призначив їм зустріч в цьому районі в кафе «Русалочка». На наступний день в це місце приїхали вони та вказаний ОСОБА_19 в військовій формі підполковника -це був підсудний ОСОБА_11 Під час їх розмови ОСОБА_11 повідомив, що Міністерство Оборони через відповідні підприємства реалізує аеродромні плити по ціні -1800 грн. за 1 штуку і потмі вони сказали, що подумають над такою пропозицією.

Наступного разу вони зустрілись із ОСОБА_11 в кафе «Чайкофф» в м.Києві біля універмагу «Україна»22.03.2009 року і сказали, що вони згодні на купівлю плит за цією ціною в кількості -2000 штук, тому ОСОБА_11 повідомив, що щоб їх купити треба внести завдаток до 17.04.2009 року в сумі -1400 000 грн. та він запевняв, що все буде добре і плити їм продадуть та підстав йому не довіряти у потерпілого не було. Він був у формі підполковника збройних сил та говорив впевнено, тому вони йому повірили. В цей же день на підтвердження своїх слів ОСОБА_11 передав їм флеш-карту із переліком військового майна, в тому числі там були плити, їх фотокартки та він також сказав написати заяву на продаж плит на ім»я начальника підприємства, що буде реалізовувати плити, ОСОБА_57.

В подальшому 26.03.2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_20 із ОСОБА_11 знову зустрілись в кафе «Чайкофф»біля 14.00 год., де вони передали підсудному написану заяву про видачу плит та грошові кошти в сумі -80 000 грн. за їх купівлю, але ОСОБА_11 розписок не писав, а на їх прохання написати казав, що всі документи чеки, наряди щодо отримання грошей будуть їм надані пізніше, після повної оплати вартості плит. ОСОБА_11 сказав, що треба ще передати документи на автомобілі ,що будуть перевозити плити, щоб їх пропустили на території військової частини.

Наступна зустріч відбулась між ними та ОСОБА_11 10.04.2009 року на Солом»янській площі в м.Києві, де ОСОБА_20 передав гроші ОСОБА_11 в сумі -89 000 доларів США.

В подальшому 17.04.2009 року він та ОСОБА_20 зустрілись із ОСОБА_11 в автомобілі біля станції метро «Берестейська»і там підписав ОСОБА_37 як директор підприємства договір про купівлю плит, який йому передав ОСОБА_11 З іншої сторони вказаний договір ніким підписаний не був, вказаний договір та акт прийму-передачі плит є в матеріалах справи. В той день вони підсудному ОСОБА_11 передали іншу суму в розмірі -77 000 доларів США за купівлю плит. В цей же день ОСОБА_11 сказав, що для його шефа треба подарунок -двигун для лодки.

21.04.2009 року він та ОСОБА_20 придбали і передали ОСОБА_11 двигун для лодки та його в полальшому було працівниками міліції вилучено у брата підсудного ОСОБА_10 Цей двигун йому повернули, а чек про його придбання було приєднано до справи слідчим. Після подальших дзвінків через знайомих, що дали підсуднім їх номери телефонів, було з»ясовано, що їх обманули шахраї і тому в червні 2009 року вони написали заяву в міліції про злочин. Гроші, що вони передали ОСОБА_38 належали ОСОБА_20, ці кошти передавали в пакетах і про їх позичання у ОСОБА_20 потерпілий ОСОБА_6 писав розписки, тому він є потерпілим від злочину та писав заяву до міліції. ОСОБА_20 був його компаньйоном по бізнесу. У всіх випадках гроші в присутності ОСОБА_11 перераховувались пачками, він це бачив. Він сприймав ОСОБА_11 як представника організації, що продати військове майно, тому йому довірились. На досудовому слідстві він впевнено впізнав ОСОБА_11 та також розшукував його до затримання, навіть дізнався, де він проживає, приїзджали туди, але вдома його не застали. Вказані плити вони мали намір продати фірмі «Стройінвесттур»за більшою ціною і вже уклали навіть про це договір. Просив суд задовільнити його цивільний позов та призначити покарання підсудним.

Свідок ОСОБА_20 суду надав показання, що його знайомий ОСОБА_6 займається будівництвом і є директоро компанії «Гідробудшлях». На початку лютого 2009 року його знайомий ОСОБА_31 повідомив, що в нього є знайомий ОСОБА_53, в нього начальник ОСОБА_54, який за винагороду він може вирішити моє любе питання, на що ОСОБА_20 спитав в нього щодо можливості познайомитись з людьми щодо придбання аеродромних плит. 18.03.2009 року на його телефон зателефонував чоловік, відрекомендувався ОСОБА_10 і повідомив, що може допомогти в придбанні плит і наступного дня йому зателефонував чоловік, представившись ОСОБА_19, зазначив, що він полковник Збройних Сил, і займається відчуженням військового майна. Також, ОСОБА_11 повідомив, що в селі Озерне Житомирської області є плити, які можна придбати. Вони домовились про зустрічь біля кафе «Русалка»біля м.Вінниця на Житомирській трасі в цьому селі і на зустріч підсудний ОСОБА_11 вже приїхав у військовій формі та з ним ОСОБА_20 і ОСОБА_39 обговорили умови придбання плит. У ході розмови ОСОБА_19 -ОСОБА_11 повідомив, що 1 плита буде коштувати для них - 1800 грн. В той час на ринку була ціна більша і вони хотіли їх купити і перепродати.

В подальшому вони домовились про зустріч на 22.03.2009 року та зустрілись в цей день ОСОБА_20 і ОСОБА_39 в кафе «Чайкоф»в м.Києві, де сказали ОСОБА_11, що нам умови придбання плит їм подобаються, тому ОСОБА_11, сказав, що потрібно внести завдаток, та вони домовились про наступну зустріч.

Потім Ми зустрілись 26.03.09 біля міністерства оборони України приблизно о 2 годині дня, де сиділи в кафе «Чайкоф», де передали ОСОБА_11 заявку на плити, інші документи і передплату в сумі -80 000 грн., однак про отримання цих грошей ОСОБА_11 не розписувався в розписках. Коли виходили з кафе, то бачили, як ОСОБА_11 сів за інший столик в тому же кафе до підсудного ОСОБА_10

Вони просили у ОСОБА_11 в цей раз час для того, щоб зібрати другу суму грошей в сумі 80 000 доларів США і домовились про наступну зустріч біля Академії внутрішніх справ 10.04.09 року, де вони передали ОСОБА_11 - 80 000 доларів США та знову копії документів на погрузну плит на автомобіля і розписку про отримання грошей підсудний не писав.

Через неділю 17.04.2009 року ОСОБА_20 і ОСОБА_6 зустрілись з ОСОБА_11 біля метро «Берестейська», де передали остальну суму -70 000 доларів США та в той день ОСОБА_6 підписав 2 екземпляри договорів на куплю та продаж плит, які передали для подальшого підпису у керівництва Міноборони ОСОБА_11 Підсудний ОСОБА_11 також сказав, що для забезпечення підписання договорів, потрібно подарувати двигун «Меркурі» для лодки.

В той же день ОСОБА_6 купив цей двигун і 21.04.09 року в м.Києву на вул.Будіндустрій, 5 вони знову передали ОСОБА_11 цей двигун, який потім працівники міліції вилучили у брата ОСОБА_10

12.05.2009 року в телефонні розмові ОСОБА_11 повідомив, що їде у м.Вінницю, щоб підписати договори і після обіду передасть їх їм, але він не дзвонив. Спочатку вони звернулись до осіб, що їх познайомили з підсуднім, а потім ми звернулись до міліції.

Вони зустрічались із ОСОБА_11 біля 5 разів та дійсно передавали кошти йому у вказаних сумах. Грошові кошти, які передавались ОСОБА_6 підсудному ОСОБА_11 належать ОСОБА_20, про позичання цих грошей ОСОБА_6 писав розписки. Акти передачі грошей підсудному відсутні, але ОСОБА_11 казав, що всі документи на гроші будуть наданні після підписання договорів. Передані гроші підсуднім він позичав у знайомих, вони від продажу автомобіля.

Фактів застосування до ОСОБА_11 фізичного або морального впливу з боку працівників міліції він не бачив. Це він через знайомих дізнався і передав працівникам міліції адресу проживання підсудного.

Свідок ОСОБА_40 суду надала показання, що вона проживає вже біля 6 років до затримання із підсуднім ОСОБА_11 та знайома з ОСОБА_10, які між собою товаришували. Вказала, що у ОСОБА_11 є форма українського козацтва, яка дуже схожа на військову форму. Їй відомо, що ОСОБА_11 працював у ОСОБА_10 водієм, на автомашині останнього. З інших участинік цього процесу їй відомий ОСОБА_20 та ОСОБА_6, які приходили до неї 2 рази, представлялись працівниками міліції та шукали якусь невідому їй людину.

Свідок ОСОБА_41 суду надав показання, що його знайомий ОСОБА_6 займається будівництвом і є директором компанії «Гідробудшлях». 02.04.2009 року між вказаним підприємством в особі директора ОСОБА_6 та ним -ОСОБА_41 як директором «Стройінвесттур» було укладено договір на поставку 2 000 штук плити марки ПАГ-18. Потім цей договір фактично не відбувся і вони його розірвали. ОСОБА_6 йому розповідав, що не виконав договір, оскільки він із вирішення питання про придбання плит потрапив до непорядних людей. З розмови він зрозумів, що був раніше знайомий з підсудними, а саме з ОСОБА_10 з червня 2008 року, коли також хотів сам купити аеродромні плити. В той час ОСОБА_41 прийшов на зустріч із ОСОБА_10, який провів його до приміщення Міністерства Оборони і представив там ОСОБА_11 як працівника вказаної установи і там були інші особи. В той час він передав за купівлю плит особисто ОСОБА_10 в руки гроші в загальній сумі - 100 000 доларів США за декілька раз різними сумами. Однак, ні товар, ні гроші він не отримав назад. Він передав гроші також, оскільки його надійні товариші представили ОСОБА_10 йому як працівника підприємства «Прогрес». Розписки про отримання коштів він також в той час відмовлявся писати. Про вказаний злочин він писав заяви до Шевченківського РУ ГУМВС в м.Києві, де потім його сказали, що справу вже направлено до суду.

Після того випадку з ним він все ж таки купив плити аеродромні в компанії «Інмаш»в м.Новобогданівка Запорізької області з війського об»єкта йому передали плити з полоси знімались вони і грузились на автомобілі, Вага однієї плити ПАГ -18 складає біля - 6 тон. На одну машину можливо було погрузити біля 4 плит одразу. В той час він купив біля 3-4 тис. штук плит для своїх потреб та перепродажу, це вигідна угода була.

Крім показань потерпілих та свідків винуватість підсудних у вчиненні шахрайства щодо заволодіння коштами потерпілих по цьому епізоду також підтверджується іншими доказами, що були зібрані на досудовому слідстві та дослідженні і проаналізовані в судовому засіданні, а саме:

- даними рапорту працівників міліції від 27.06.09 про виявлення ознак злочину за ст..190 КК України в діях ОСОБА_11 по заволодінню коштами ОСОБА_6 в сумі 1400 000 грн. (т.1 а.с.31);

- даними заяви ОСОБА_6 від 18.06.2009 р. щодо прийняття мір до ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які протягом березня-травня 2009 року заволоділи шляхом шахрайства його коштами під приводом продажу аеродромних плит ПАГ-18. Вказані особи кошти від них отримали частинами в різний час та місцях в м.Києві, однак кошти не повернули та плити не продали. Поясненням від 25.06.09 із детальним описанням подій злочину по епізодам із схемою розташування місць в м.Києві, де передавались кошти підсудним в різних сумах (т.1 а.с.32-34, 35-46);

- даними явки з повинною від 24.07.09 ОСОБА_11, де він вказав, що гроші, які він отримував від ОСОБА_6, передавав ОСОБА_10 (т.1 а.с.52);

- даними більш детальної явки з повинною згідно протоколу від 24.07.09 ОСОБА_11, де він вказав, що на початку 2009 року до нього подзвонив ОСОБА_10 та за його проханням ОСОБА_11 називався ОСОБА_19 при зустрічах із потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_20 спочатку вони обговорювали питання продажу плит біля с.Гуйва Житомирської області, а потім ОСОБА_11 отримував він них кошти декілька раз в м.Києві в різних місцях. ОСОБА_11 зазначив, що саме ОСОБА_10 передав йому для передачі потерпіим по цьому епізоду копії документів для підпису ними -контракт, тощо. Гроші, які він отримував від ОСОБА_6, він кожного разу передавав ОСОБА_10, але в яких сумах, то йому невідомо, він їх не перераховував, а тільки писав суми на листках бумаги. Останій раз від цих потерпілих він отримував кошти біля метро «Берестейська»в м.Києві, які одразу передав ОСОБА_10 За вказані послуги від ОСОБА_10 він отримав 6000 грн. (т.1 а.с.56-58);

- даними протоколу огляду та вилучення від 26.06.09 у ОСОБА_6 флеш-карти червоного кольору та роз печаткою документів з неї, які оглянуто слідчим та визнано речовими доказами у справі, це проект переліку військового майна, що може бути відчужено (т.1 а.с.59-63);

- даними протоколу огляду та вилучення від 15.07.09 у ОСОБА_11 дозволів на носіння зброї, посвідчення козака та працівника «Південно-західної залізниці, мобільних телефонів з номерами телефонів НОМЕР_4, НОМЕР_1, НОМЕР_5, НОМЕР_6, протоколом їх огляду із фото таблицею та приєднання до справи в якості речових доказів у справі, де в списку номерів одного з телефонів зазначений телефон ОСОБА_10 НОМЕР_7 (т.1 а.с.64, 67-74);

- даними документів, що були приєднанні до справи, ОСОБА_6 02.07.09, згідно яких ці документи йому передавав при зустрічах ОСОБА_11 -бланк це договору купівлі-продажу плит ПАГ-18 із специфікацією товару на суму 2,2 млн. грн.. за 2000 плит та із копіями платіжних документів про купівлю мотору «Меркурі»ТОВ «Гідробудшлях»в особі директора ОСОБА_6 (т.1 а.с.83-99);

- даними протоколу пред»явлення осіб для впізнання по фотокарткам від 03.07.2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_6 серед пред»явлених йому на фото осіб впізнав особу на фото №3 (ОСОБА_11), як особу, якій він протягом березня-квітня 2009 року під приводом продажу йому аеродромних плит, заволодів його коштами в сумі -1400 000 грн. (т.1 а.с.106-108);

- даними постанови, протоколу обшуку та протоколом добровільної видачі від 29.07.09 за місцем проживання ОСОБА_10 в с.Залісся Броварського району, Київської області, звідки було добровільно видано двигун до моторного човна марки «Меркурі»Ме-15М чорного кольору з каністрою червоного кольору, який було оглянуто із фото таблицею та приєднано до справи в якості речових доказів (т.1 а.с.110, 112-114, 116-122);

- даними протоколу очної ставки від 07.10.09 між ОСОБА_11 та ОСОБА_6, згідно якого останній вказав на ОСОБА_11 як на особу, що назвалась -ОСОБА_19 та який в формі підполковника Збройних сил України в с.Гуйва Житомирської області обговорював питання продажу аеродромних плит ПАГ-18 в кількості -2000 шт., а потім вони в м.Києві зустрічались (т.1 а.с.152-153).

- даними уточненої позовної заявою ОСОБА_6 на загальну суму матеріальної шкоди - 1 529 195 грн. (1 329 279 грн. кошти передані внаслідок злочину, вартість двигуна до моторного човна - 16 310 грн. та 606 грн. на придбання ліків в зв»язку з вчиненим злочином) та 20 000 грн. витрати на правову допомогу і моральна шкода на суму - 100 000 грн. із копіями підтверджуючих документів - росписки про отримання в борг коштів для подальшої їх передачі підсудним по справі для придбання плит, листами ОСОБА_6 про придбання плит та договором про їх подальшу продаж від ТОВ «Гідробудшлях»на ТОВ «Стройинвест-Тур», а також медичними документами про лікування потерпілого ОСОБА_6 (т.5 а.с.76-97).

- даними копій розписок ОСОБА_6 про отримання ним в борг коштів у ОСОБА_20 протягом березня-квітня 2009 року (т.5 а.с.140-142).

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні шахрайства щодо заволодіння коштами ОСОБА_6 у відповідних сумах згідно доведеного в суді обвинувачення за нібито вирішення підсудними питання про придбання потерпілими аеродромних плит доведена в судовому засіданні з огляду на сукупність досліджених у справі доказів.

Так, не дивлячись на відсутність будь-яких розписок про передачу потерпілими і отримання коштів та майна підсудними на придбання плит, з показань потерпілого ОСОБА_6 та безпосереднього свідка передачі коштів ОСОБА_20 та майна підсуднім від потерпілих вбачається отримання вказаних коштів підсудними в різних сумах протягом квітня 2009 року саме за вирішення питання про придбання потерпілим плит для себе. Потерпілий та свідки по цьому епізоду із вказівкою на дати та місця передачі коштів ОСОБА_11 із хронологічною точністю вказали про суми передачі коштів, їх обставини, присутніх при цьому осіб, спосіб передачі і отриманні коштів підсудними. Надані в суді показання потерпілих і свідків суд приймає до уваги, вважає їх правдивими і такими, що узгоджуються між собою та з показаннями, наданими ними на досудовому слідстві в заявах про злочин, протоколах слідчих дій і з іншими письмовими доказами у справі.

Підстав не довіряти і не приймати до уваги такі показання потерпілих і свідків у суду не має. Обставини знайомства потерпілих із підсудними, отримані рекомендації щодо повноважень з вирішення різного роду важливих питань підсудними, їх зовнішній вигляд (ОСОБА_11 був у військовій формі, яку потерпілі сприйняли як форму підполковника Збройних сил України, його було представлено і рекомендовано іншими особами і підстав не довіряти підсуднім у потерпілих не було), манери та спосіб введення в обману потерпілих вказують на вчинення підсудними саме злочинів згідно доведеного в суді обвинувачення.

Крім того, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 надав суду зізнавальні показання, вказавши на причетність його та ОСОБА_10 до вчинення вказаного злочину щодо ОСОБА_6. Так, в суді ОСОБА_11 зазначив, що дійсно він виконував вказівки ОСОБА_10, представившись потерпілому -ОСОБА_19, зустрічався із потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_20, розмовляв за вказівкою ОСОБА_10 із ними про купівлю плит та їх кількість та їх вартість, передавав документи, отримував у них документи та грошові кошти, які одразу біля місця вчинення злочину передавав в автомобілі ОСОБА_10 особисто в руки. При цьому в суді ОСОБА_11 точно вказав на місця зустрічі із потерпілим в м.Києві, факт передачу йому коштів, які він не перераховував, передачу ним флеш-картки ОСОБА_6, а також отримання ним від потерпілого двигуна до моторного човна, який він передав ОСОБА_10 також.

Суд приймає до уваги такі зізнавальні показання ОСОБА_11 та вважає їх правдивими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ці показання узгоджуються із показаннями ОСОБА_11 на досудовому слідстві згідно протоколів слідчих дій із ним, даних явки з повинною, протоколах допиту в якості обвинуваченого в присутності захисника (т.1 а.с.52, 56-58, т.3 а.с.36-39, 49-52.)

Крім того, вказані показання узгоджуються із даними протоколу огляду і вилучення у потерпілого флеш-накопичувача із інформацією про перелік військового майна, що можливо придбати (т.1 а.с.59-63), документами підписаними ОСОБА_6 на зустрічі із ОСОБА_11 про купівлю плит -договір купівлі і документами щодо купівлі потерпілим двигуна до моторного човна (т.1 а.с.83-99).

Крім того, за місцем проживання на дачі ОСОБА_10 було вилучено двигун до моторного човна (т.1 а.с.110, 112-114, 116-121), який купив та передав ОСОБА_11 21.04.2009 року потерпілий ОСОБА_6, що вказує на беззаперечну причетність до вчинення цього злочину саме підсудного ОСОБА_10 та підтверджує показання ОСОБА_11 про організацію вчинення злочинів та передачі отриманого внаслідок вчинення злочину майна ОСОБА_10

До невизнання вини підсудним ОСОБА_10 суд відноситься критично та вважає це способом захисту від пред»явленого обвинувачення, оскільки такі показання не узгоджуються із вище дослідженими в сукупності показаннями ОСОБА_11, потерпілих і свідків про вчинення злочину підсудними.

Суд не приймає до уваги показання підсудних про те, що потерпілий ОСОБА_6 не міг передавати їм грошових коштів в таких великих розмірах, таких коштів вони не мали при собі та мати не могли, оскільки джерело їх походження не вказано, а двигун ОСОБА_10 передав в рахунок боргу ОСОБА_11, а потерпілі в суді їх оговорюють, суд вважає це способом захисту від пред»явленого обвинувачення. Зокрема, в судовому засіданні було встановлено, що потерпілий були досить заможною людиною на час вчинення злочину та могли мати при собі значні кошти, оскільки ОСОБА_6 був директором підприємства, передані кошти підсудним були отримані потерпілим під розписки у інших осіб, зняти з банківських рахунків ними ж (т.5 а.с.80-85).

Крім того, суд не приймає до уваги показання в суді підсудного ОСОБА_10 про те, що підсудний ОСОБА_11 його також оговорює і ОСОБА_11 не міг зустрічатись і отримувати кошти в м.Києві у викладені в обвинуваченні дати, оскільки в ті дні його в м.Києві не було, а він був далеко поза його межами -в м.Житомир та області. Так, з огляду на матеріали виконаного судового доручення до справи надійшли матеріали та вони були в суді дослідження -це протокол огляду роздруківки телефонних переговорів (т.6 а.с.79-115), тобто розшифровка даних телефонних дзвінків згідно розкритої інформації телефонних дзвінків (т.2 .а.с116-176). Згідно вказаних роздруківок та телефонних розмов вбачається про хибність твердження підсудних та сторони захисту з цього приводу, оскільки по епізодам вчинення злочинів щодо ОСОБА_6 в дні отримання його коштів ОСОБА_11 він перебував на території м.Києва, зокрема 22.03.09, 26.03.09, 10.04.09, 17.04.09 та 21.04.09. (т.6 а.с.81,85,86,87).

По епізоду щодо заволодіння шляхом шахрайства коштами потерпілого ОСОБА_7 в лютому 2009 року, то винуватість підсудних підтверджується показання потерпілого та свідків, що були надані в судовому засіданні та на досудовому слідстві, дослідженні і проаналізовані в суді.

Так, потерпілий ОСОБА_7 суду надав показання, що в 2008 році він займався бізнесом та йому потрібно було десь придбати аеродромні плити і в організації «МГБ»у нього був знайомий, що порадив звернутись до ОСОБА_59 і той надав йому телефон особи на ім»я ОСОБА_19, але йому повідомили, що цю особу вони не знають і за нього не ручаються. При зустрічі із ним біля м.Житомир в с.Озерне з»ясувалось, що це підсудний ОСОБА_11, який повідомив, що скоро у цьому селі буде демонтаж плит і подальша реалізація через Міністерство Оборони по ціні 1750 грн. за 1 плиту. Вказана ціна ОСОБА_7 задовольнила і вони домовились в подальшому зустрітись в м.Києві та ОСОБА_11 просив подарунки для керівництва - оптичні приціли. Наступного разу він із ОСОБА_11 зустрівся в м.Києві в кафе біля Верховної ради, де ОСОБА_7 передав йому 2 оптичні приціл для зброя, по 27 000 грн. приблизно вартість кожного, один з яких він купив в м.Києві, а другий в м.Вінниці в магазинах з продажу зброї. Вказані приціли він передав ОСОБА_11 разом з документами на них і тому у нього інших документів не лишилось. Взагалі то він передав ОСОБА_11 3 приціли для зброї, а саме перший раз він передав два приціли без грошей, а третій приціл передав вже потім із грошима біля моста біля станції метро «Берестейська»в м.Києві.

В той же час ОСОБА_11 передав йому документи про схему продажу плит і домовились про продаж 1000 штук плит. на загальну суму біля 1700 000 грн.

На наступну зустріч із ОСОБА_11 в м.Києві ОСОБА_7 із охоронцями ВАТ «Плазматек»привіз нарочним суму коштів -700 000 грн. і передав їх в автомобілі. В цей час гроші лежали з-заду на сидінні, а ОСОБА_11 сів спереду. Під час передачі коштів охоронці вийшли з автомобіля і були на вулиці біля нього.

Вказану і інші суми ОСОБА_7 брав в позику в фірмі ВАТ «Плазматек»в м.Вінниці, де працював в той час і отримував кошти в присутності охоронців цієї фірми -400 000 грн., які повіз під охороною цих же охоронців в м.Києв, де в кафе «Чайкофф»біля універмагу «Україна» передав знову їх ОСОБА_11, а охоронці в цей час вийшли з автомобіля. В присутності ОСОБА_11 потерпілий перераховував кошти по пачках.

Потім через 7 днів ОСОБА_7 привіз в м.Києв суму коштів - 620 000 грн. і передав знову їх ОСОБА_11 біля Міністерства Оборони.

Після того, передав в м.Києві біля 30 000 грн. коштів біля станції метро «Житомирська» жінці ОСОБА_11 в чорному целофановому пакеті.

Охоронці ВАТ «Плазматек»ОСОБА_42, ОСОБА_43 їхали з ним на зустріч із підсудним, і гроші він отримував і передавав в різних купюрах, і в банківській упаковці. Ці кошти вони бачили як потерпілий їх отримував і передавав підсудному. Вказані грошові кошти він отримував на підприємстві без розписок і передавав підсудному також без розписок, оскільки він щойно звільнився з лав Збройних сил України та вірив на слово військовим, тим паче ОСОБА_11, який був у формі підполковника Збройних сил та виглядає порядною людиною. Із ним була мова про офіцерську честь, тому ОСОБА_7 не брав у підсудного жодних розписок. Підсудний привозив договори, документи на плити, що вказувало на дійсні його наміри з їх продажу.

Вказані грошові кошти ОСОБА_7 отримував у позику в фірмі ВАТ«Плазматек»- це корпорація, до якої входила його фірма, де він був директором ВАТ «Материк»за адресою м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 13, 3 поверх 301 кабінет. Загальна сума моєї позики, яку він там отримав становила 1550000 грн., яку йому видали готівкою в 3 рази, в перший раз - 58000 грн. на закупку прицілів, потім 700 000 грн. та 400 000 грн., а власних коштів він вклав біля -260 000 грн. Він отримував вказані кошти на підставі його усного звернення до голові корпорації ОСОБА_44, який є одним із співвласників корпорації. Вказане звернення не оформляли, а коли він отримував кошти, то розписувався за них в присутності охоронця ОСОБА_43. Кошти він отримував як приватна особа підприємець. Він кошти ці не повернув, на ньому рахується борг , тому його було виключено з ВАТ «Плазматек»та його фірма була у нього забрана. На даний час офіційних документів про отримання коштів в ВАТ «Плазматек»напевно немає, оскільки кожні 3 роки вони знищуються.

Під час проведення слідчих дій фізичний стан ОСОБА_11 був нормальний, він був у цивільній формі, і він його одразу впізнав. На впізнанні було ще декілька чоловік та понятих, і йому треба було впізнати ОСОБА_11 серед декількох чоловік, що він і зробив. Пред»явлений йому слідчим приціл для зброї він впізнав, оскільки там була подряпина, однак чек на їх купівлю він не зберіг. Просив суд задовольнити його цивільний позов та призначити покарання підсудним на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_43 суду надав показання, що на початку весни 2009 року він разом з потерпілим ОСОБА_7 та Чернілєвським згідно розпорядження кервіництва поїхали в м.Київ для супроводу грошей. Він працював охоронцем на ВАТ «Плазматек»в м.Вінниці. Перший раз коли вони втрьох із потерпілим ОСОБА_7 приїхали в м.Київ, то сумка з грошима була спортивна, чорна. Вони приїхали зі слів до ОСОБА_7 до Міністерства Оборони в м.Київі, де ОСОБА_43 та інший охоронець ОСОБА_42 вийшли з машини «Субару»на вулицю, попередньої він переставив сумку з грошима на переднє сидіння і інших об»ємних предметів в автомобілі не було. В цей же час підсудний ОСОБА_11, що був вдягнутий в чорний плащ, підійшов до автомобіля і сів в середину до потерпілого ОСОБА_7 та через 10 хв. вийшов із тою ж сумкою, де були гроші, та пішов в невідомому напрямку. Сумка була розмірами 70х40х30 см та там були гроші в пачках купюрами по 200 і 100 грн. Вказані кошти отримувались в касі підприємства ВАТ «Плазматек».

Другий раз ОСОБА_43 також їздив із ОСОБА_45 в м.Київ, на автомашині ОСОБА_42 марки «БМВ» та вони везли гроші в целофановому пакеті. Під час передачі коштів знову він із ОСОБА_42 вийшли з автомобіля, а підсудний ОСОБА_11 та ОСОБА_7 переговорили в машині, і підсудний вийшов з машини з целофановими пакетами, де точно були гроші, оскільки він бачив як в ці самі пакети клались гроші в м.Вінниці в ВАТ «Плазматек».

До вказаний зустрічей він лише один раз сам бачив як ОСОБА_7 вказані кошти брав у фінансового директора ВАТ «Плазматек» ОСОБА_58, в його кабінеті, але йому не відомо кому належали ці гроші. Також, ОСОБА_7 казав, що це гроші на купівлю плит.

На початку весни у березні 2009 року він супроводжував ОСОБА_7 вперше, а вдруге приблизно через 2 тижні. Він впевнено впізнає ОСОБА_11 як особу, що зустрічалась двічі із ОСОБА_7 та отримувала від нього кошти і виходила з коштами в невідомому напрямку.

Потерпілий ОСОБА_7 працював директором ВАТ «Материк», що входило в корпорацію ВАТ «Плазматек», і там він працював вже давно. Він пам»ятає, що ОСОБА_7 купував приціли перед передачею коштів, але які приціли і чи в м.Вінниці, чи у м.Києві, точно не пам»ятає. Гроші в перший та другий раз привозили вони в м.Київ біля 500 000 грн. в перший та таку ж суму в другий раз. Наскільки йому відомо вказані кошти ОСОБА_7 брав в борг в ВАТ «Плазматек».

Згідно даних протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_42 (оголошено в суді протокол допиту цього свідка т.2 а.с.80-85, оскільки згідно рапортів працівників міліції останній за місцем вказаним в обвинувальному висновку по справі не проживає, на території м.Вінниці не зареєстрований т.7 а.с.49-52) зазначено, що станом на липень 2009 року він працював інспектором служби безпеки ВАТ «Плазматек»в м.Вінниці і на початку березня 2009 року до нього підійшов працівник вказаного підприємства ОСОБА_7 і попросив супроводити його з значною сумою коштів в м.Київ. На що він погодився і разом з ОСОБА_43 та ОСОБА_7 на особистому автомобілі «Субару»потерпілого в м.Київ, але перед передачею коштів вони заїзджали до мисливського магазину «Ібіс», де ОСОБА_7 купив оптичний приціл для зброї. Під час зустрічі із невідомими чоловіком вони приїхали на місце та він із ОСОБА_43 вийшли з автомобіля і відійшли метрів на 10 та стояли, а невідомий чоловік сів на переднє сидіння автомобіля до ОСОБА_7 і через 10 хв. він вийшов із спортивною сумкою, в яку при ньому раніше ОСОБА_7 на ВАТ «Плазматек»поклав отримані гроші.

Приблизно через тиждень вони знову втрьох -ОСОБА_7, він та ОСОБА_43 поїхали із грошима в м.Київ, де відали тій же саме людині кошти в районі Міністрерства Оборони в м.Києві у тому ж самому порядку як і перший раз. Потім вони повернулись додому.

Крім показань потерпілого та свідків винуватість підсудних у вчиненні шахрайства щодо заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_7 по цьому епізоду також підтверджується іншими доказами, що були зібрані на досудовому слідстві та дослідженні і проаналізовані в судовому засіданні, а саме:

- даними рапортів працівників міліції від 16.07.09 про виявлення ознак злочину за ст..190 КК України в діях ОСОБА_11 по заволодінню коштами ОСОБА_7 в сумі 1 820 000 грн. (т.2 а.с.9-10);

- даними заяви про злочин від ОСОБА_7 від 18.06.09 щодо прийняття мір до чоловіка на ім»я ОСОБА_19 - ОСОБА_11, який протягом лютого 2009 року заволодів його коштами, що потерпілий передав йому в декілька прийомів в присутності охоронців в різних місцях м.Києва для купівлі аеродромних плит в загальній сумі -1820 000 грн. Вказана особа перша до нього зателефонувала та представилась підполковником Збройних сил і запропонувала вирішити питання про купівлю плит, що він у цьому може допомогти. Крім грошей ОСОБА_7 передав ОСОБА_19 в якості подарунків на його прохання -2 приціли для зброї фірми «Цейс» (т.2 а.с.11-12);

- даними пояснення від 15.07.09 та протоколом явки з повинною ОСОБА_11 від 24.07.09, де останній власноручно зазначив про обставини вчинення злочину щодо ОСОБА_7 по заволодіння його коштами під приводом продажу аеродромних плит. Вказаний злочин він вчинив на прохання ОСОБА_10 та передав йому кошти та приціли від ОСОБА_7, за отримував винагороду. Під час зустрічей ОСОБА_11 був вдягнутий у форму підполковника та представлявся ОСОБА_19, він передав від ОСОБА_10 ОСОБА_7 записки з переліком потрібних на купівлі плит документів, інші документи на підпис (т.2 а.с.13, т.1 а.с.53-55);

- данми протоколу огляду та вилучення від 25.07.09 з квартири ОСОБА_10 прицілу до зброї марки «Своровськи», протоколом його огляду та постановою про визнання його речовим доказом у справі (т2 а.с.15-20);

- даними протоколу огляду та вилучення від 25.07.09, де з автомобіля марки «Фольгсваген-Туарег», що належить дружині підсудного ОСОБА_3 було вилучено документи щодо переліку війського майна із фотокартками його, лист паперу з номерами телефонів співробітників Міністерства Оборони, мобільні телефон, протоколом їх огляду та визнання речовими доказами у справі (т.2 а.с.23-50);

- даними протоколу огляду та вилучення від 25.07.09, де з квартири ОСОБА_10 в смт.Чабани Київської області було вилучено 3 мобільний телефони «Нокіа», «Самсунг»та «Верту»із сім-картками і номерами телефонів, протоколом їх огляду та постановами про визнання їх речовими доказами у справі (т.2 а.с.51-61);

- даними позовної заяви ОСОБА_7 на загальну суму матеріальної шкоди -1820 000 грн. (т.2 а.с.74);

- даними протоколу пред»явлення осіб для впізнання від 20.07.2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 серед пред»явлених йому 4 осіб впізнав особу на фото №2 (ОСОБА_11), як особу, якій він протягом лютого 2009 року під приводом продажу йому аеродромних плит ПАГ-18, заволодів його коштами в сумі -1820 000 грн. (т.2 а.с.76-79);

- даними документів, що було подано та долучено до справи потерпілим ОСОБА_7 -актом звірки по ПАТ «ПлазмаТек»за 3 квартал 2009 року, де за ВАТ «Материк»рахується заборгованість в сумі -2 700 690 грн. та листом з банку «Приват-банк»про заборгованість по кредиту від 2007 року за ОСОБА_46 в сумі -46 000 доларів США. Вказані обставини підтверджують показання потерпілого в суді у сукупності із показаннями свідків та іншими доказами про наявність у нього дійсно коштів в таких значних розмірах як працівника та директора ТОВ «Материк», що отримав кошти у директора ВАТ «ПлазмаТек», якими в подальшому заволоділи підсудні (т.7 а.с.34-35);

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні шахрайства щодо заволодіння коштами ОСОБА_7 у відповідних сумах згідно доведеного в суді обвинувачення за нібито вирішення підсудними питання про придбання потерпілими аеродромних плит доведена в судовому засіданні з огляду на сукупність досліджених у справі доказів.

Так, не дивлячись на відсутність будь-яких розписок про передачу потерпілими і отримання коштів та майна підсудними на придбання плит, з показань потерпілого ОСОБА_7 та безпосереднього свідка передачі коштів ОСОБА_43 вбачається передача коштів та майна підсуднім від потерпілого і отримання вказаних коштів підсудними в різних сумах протягом лютого 2009 року саме за вирішення питання про придбання потерпілим плит для себе. Потерпілий та свідки по цьому епізоду із вказівкою на дати та місця передачі коштів ОСОБА_11 із хронологічною точністю вказали про суми передачі коштів, їх обставини, присутніх при цьому осіб, спосіб передачі і отриманні коштів підсудними. Надані в суді показання потерпілих і свідків суд приймає до уваги, вважає їх правдивими і такими, що узгоджуються між собою та з показаннями, наданими ними на досудовому слідстві в заявах про злочин, протоколах слідчих дій і з іншими письмовими доказами у справі.

Підстав не довіряти і не приймати до уваги такі показання потерпілого і свідків у суду не має. Обставини знайомства потерпілого із підсуднім, отримані рекомендації щодо повноважень з вирішення різного роду важливих питань підсудними, їх зовнішній вигляд (ОСОБА_11 був у військовій формі, яку потерпілий сприйняв як форму підполковника Збройних сил України, його було представлено іншими особами і підстав не довіряти підсуднім у потерплих не було), манери та спосіб введення в обману потерпілих вказують на вчинення підсудними саме злочинів згідно доведеного в суді обвинувачення. Крім того, потерпілий ОСОБА_7 нещодавно звільнився з лав Збройних сил України та для нього слова офіцера, за якого він сприйняв ОСОБА_11, було важливим та багато значило.

Крім того, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 частково підтвердив факт отримання майна від ОСОБА_7, вказавши на причетність його та ОСОБА_10 до вчинення вказаного злочину. Так, в суді ОСОБА_11 зазначив, що дійсно він виконував вказівки ОСОБА_10, представившись потерпілому -ОСОБА_19, зустрічався із потерпілим ОСОБА_7, отримував від нього коробочки (ОСОБА_7 казав, що там приціли для зброї) та отримував пакети із документами та ще якимось майном, але що там він не знає, не дивився і вказані речі одразу біля місця вчинення злочину передавав в автомобілі ОСОБА_10 особисто в руки.

Суд приймає до уваги такі зізнавальні показання ОСОБА_11 та вважає їх правдивими і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ці показання узгоджуються із показаннями ОСОБА_11 на досудовому слідстві згідно протоколів слідчих дій із ним, даних явки з повинною, протоколах допиту в якості обвинуваченого в присутності захисника (т.1 а.с.53-55, т.2 а.с.13, т.3 а.с.36-39, 49-52.)

Крім того, за місцем проживання на квартирі у ОСОБА_10 було вилучено оптичний приціл для зброї (т.2 а.с.15-20), який купив та передав ОСОБА_11 разом з 2-ма іншими прицілами потерпілий ОСОБА_7, що вказує на беззаперечну причетність до вчинення цього злочину саме підсудного ОСОБА_10 та підтверджує показання ОСОБА_11 про організацію вчинення злочинів та передачі отриманого внаслідок вчинення злочину майна ОСОБА_10

До невизнання вини підсудним ОСОБА_10 суд відноситься критично та вважає це способом захисту від пред»явленого обвинувачення, оскільки такі показання не узгоджуються із вище дослідженими в сукупності показаннями ОСОБА_11, потерпілих і свідків про вчинення злочину підсудними.

Суд не приймає до уваги показання підсудних про те, що потерпілий ОСОБА_7 не міг передавати їм грошових коштів в таких великих розмірах, таких коштів він не мав при собі та мати не міг, оскільки джерело їх походження не вказано, а оптичний приціл не потерпілого, а належить ОСОБА_47, а потерпілий в суді їх оговорює, суд вважає це способом захисту від пред»явленого обвинувачення. Зокрема, в судовому засіданні було встановлено, що потерпілий були досить заможною людиною на час вчинення злочину та могли мати при собі значні кошти, оскільки ОСОБА_7 був директором ТОВ «Материк», передані кошти підсудним були отримані потерпілим в ВАТ «ПлазмаТек»(т.5 а.с.80-85), що підтверджує заборгованість його підприємства перед ВАТ «ПлазмаТек». Крім того, свідок ОСОБА_43 як на слідстві, так і в суді підтвердив факт отримання потерпілим коштів в бухгалтерії ВАТ «ПлазмаТек»і передачу їх саме ОСОБА_11 в м.Києві декілька раз в салоні автомобіля, що не заперечував в суді і сам ОСОБА_11.

По епізоду щодо заволодіння шляхом шахрайства коштами потерпілого ОСОБА_13 в серпні 2007 року, то винуватість підсудного ОСОБА_10 підтверджується дослідженими в суді показаннями потерпілого, що були надані на досудовому слідстві та дослідженні і проаналізовані в суді, а також іншими доказами у справі по цьому ж епізоду.

Так, згідно даних протоколу допиту потерпілого ОСОБА_13 (в судовому засіданні оголошено показання потерпілого т.1 а.с.158-160, оскільки згідно рапортів працівників міліції останній за місцем проживання в м.Черкаси не проживає і його знаходження встановити не можливо т.7 а.с.42-45) зазначено, що в ОСОБА_13 був по роботі компаньйон ОСОБА_12, який на жаль 12 листопада 2007 року загинув в автомобільній катастрофі. Вони давно займалися купівлею аеродромних плит ПАГ-14. В 2007 році при розмові з ОСОБА_12, той повідомив, що в нього є знайомий ОСОБА_10, який працює в ОРНБО та допоможе придбати аеродромні плити. ОСОБА_13 погодився зустрітися з даним чоловіком та обговорити умови і вони домовилися зустрітися в м. Києві у серпні 2007 року. На дану зустріч ОСОБА_13 приїхав разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_48. Вони під'їхали до приміщення ресторану „Прем'єр плаза", де ОСОБА_12 набрав на телефон ОСОБА_10 і приблизно через хвилин 10 хв. до них підійшов ОСОБА_10 і тоді він перший раз його побачив. ОСОБА_12 познайомив їх та вони всі разом пішли до ресторану, де в розмові з ОСОБА_10, останній повідомив, що він може допомогти у придбанні будь-якого військового майна. Після чого, вони попрохали його, щоб він допоміг у придбанні аеродромних плит ПАГ-14. На що ОСОБА_10 сказав, що зможе допомогти та, зателефонувавши комусь, назвав ціну за одну плиту 1200 гривень і сказав, щоб вони збирали гроші на ту кількість плит, яку вони хочуть придбати. Потім вони домовилися, що на наступну зустріч вони привезуть всі гроші та домовилися за 500 штук плит на суму - 600000 гривень, але ОСОБА_10 поставив умову, що сума повинна передаватися в валюті. Конкретного строку він не давав, але сказав, як найшвидше привезти гроші.

Приблизно в кінці вересня 2007 року він зібрав грошей більше ніж - 100000 доларів США та сказав про це ОСОБА_12 і вони разом з ним та з ОСОБА_49 та ОСОБА_48 виїхали на м.Київ. В той час до ОСОБА_10 телефонував ОСОБА_48 та сказав, що вони зібрали суму та можуть приїхати і домовилися зустрітися в центрі м. Києва. Коли вони приїхали до Києва, то їм не вистачало коштів, тому його знайомий перерахував їм ще чи 40000 гривень чи 70000 гривень через банк, тому навіть в банку прийшлося показувати паспорт ОСОБА_12.

Зустрілися вони із ОСОБА_10 на вул. Хрещатик біля магазину взуття „Монарх", де сиділи в автомобіль „Міцубісі Педжеро" -це його автомобіль, куди до них підійшов ОСОБА_10 та повідомив, що потрібно буде їхати в місце яке він покаже, так вони приїхали десь недалеко від центра міста біля якогось кафе. В автомобілі ОСОБА_13 дістав з пакету гроші та почав перераховувати на очах у ОСОБА_48 та ОСОБА_49, а також ОСОБА_12, перерахувавши гроші в сумі 120 000 доларів США, їх він передав особисто ОСОБА_10 в руки. Потім той вийшов з грошима з автомобіля та сказав чекати його в якомусь кафе та через деякий час повернувся. На його запитання про оприбуткування переданих грошей, то ОСОБА_10 повідомив, що на даний час бухгалтера не було на місці, а потім він пришле йому корінці ордерів маршруткою та він сказав, що плити будуть через 2-3 тижні. Потім на старий номер телефона ОСОБА_12, який загинув в автокатастрофі подзвонили працівники міліції щодо їх номера на бланках фірми «Інрек-7»і дружина ОСОБА_12 сказала, що знає про плити, які мав придбати ОСОБА_13 та його обманули, взявши гроші. Потім він подзвонив працівникам міліції та повідомив, що передавав ОСОБА_50 гроші за плити, та плити не купив і гроші назад не отримав.

Крім показань потерпілого, винуватість підсудного ОСОБА_10 у вчиненні шахрайства щодо заволодіння коштами потерпілого ОСОБА_13 підтверджується іншими доказами, що були зібрані на досудовому слідстві та дослідженні і проаналізовані в судовому засіданні, а саме:

- даними заяви про злочин від ОСОБА_13 від 31.07.09 щодо прийняття мір до ОСОБА_10, з яким він познайомився через ОСОБА_51 та з яким зустрічався разом із товаришами ОСОБА_12, ОСОБА_48 і потерпілий передав ОСОБА_10 в кінці вересня 2007 року в їх присутності в автомобілі у невідомому місці в м.Києві грошові кошти для придбання аеродромних плит в загальній сумі -120 000 доларів США. Вказані кошти в присутні усіх перерахованих осіб він перерахував і передав підсудному. ОСОБА_10 пообіцяв вирішити питання про придбання вказаних плит для нього, оскільки працює в апараті РНБО (т.1 а.с.155);

- даними довідки НБУ про курс валют, де вказано станом на вересень 2007 року курс валюти долар -505 грн. (т.1 а.с.161);

- даними позовної заяви ОСОБА_13 на загальну суму матеріальної шкоди в розмірі - 606 000 грн. (т.1 а.с.162);

- даними протоколу пред»явлення осіб для впізнання по фотокарткам від 09.09.2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_13 серед пред»явлених йому на фото осіб впізнав особу на фото №2 (ОСОБА_10), як особу, якій він в кінці вересня 2007 року в автомобілі «Мітсубісі-Паджеро»під приводом продажу йому аеродромних плит, заволодів його коштами в сумі -120 000 доларів США (т.1 а.с.164-165);

- даними протоколу очної ставки від 08.10.09 між ОСОБА_10 та ОСОБА_13, згідно якого останній вказав на ОСОБА_10 як на особу, яку він знає за вказаним прізвищем та з яким його познайомив ОСОБА_12 і в присутності вказаної особи, ОСОБА_49, ОСОБА_48 в його автомобіля марки «Мітсубісі-Паджеро»ОСОБА_13 передав ОСОБА_10 гроші в сумі -120000 доларів США за вирішення питання продажу аеродромних плит ПАГ-14 в кількості -500 шт. Ці гроші він перераховував в присутності всіх названих осіб. В подальшому ні плит, ні грошей він назад не отримав (т.1 а.с.166-167);

- даними постанови та протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 в АДРЕСА_2, звідки було вилучено копії договорів купівлі-продажу аеродромних плит від 10.10.2007 року між директором ТОВ «Інрек-7»ОСОБА_12 м.Черкаси та ДП «Зовнішньоторгівельна фірма ТАСКО-Експпорт»на загальну суму понад 4 млн.грн. із специфікацією товару - плит в двох екземплярах, грошові кошти, зброя, ноутбук марки «Самсунг»договори оренди індивідуальних сейфів в банках м.Києва на ім»я дочки ОСОБА_10, його фотокартки у формі, схожої на форму працівника міліції, мобільні телефони, рації та кредитні картки (т.1 а.с.209, 211-227);

- даними актового запису про смерть жителя м.Черкаси ОСОБА_12 від 16.11.07 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (т.6 а.с.134).

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_10 у вчиненні шахрайства щодо заволодіння коштами ОСОБА_13 згідно доведеного в суді обвинувачення за нібито вирішення підсудними питання про придбання потерпілими аеродромних плит доведена в судовому засіданні з огляду на сукупність досліджених у справі доказів.

Так, не дивлячись на відсутність будь-яких розписок про передачу потерпілими і отримання коштів та майна підсудними на придбання плит, з досліджених в суді показань потерпілого ОСОБА_13 вбачається передача коштів підсудному від потерпілого і отримання вказаних коштів підсудними в вересні 2007 року саме за вирішення питання через ОСОБА_10 про придбання потерпілим плит для себе. Потерпілий по цьому епізоду із вказівкою на дати та місця передачі коштів ОСОБА_10 вказав про суми передачі коштів, їх обставини, присутніх при цьому осіб, спосіб передачі і отриманні коштів підсудними. Показання потерпілого на досудовому слідстві суд приймає до уваги, вважає їх правдивими і такими, що узгоджуються між собою та з показаннями, наданими ними на досудовому слідстві в заявах про злочин, протоколах слідчих дій і з іншими письмовими доказами у справі. Підстав не довіряти і не приймати до уваги такі показання потерпілого у суду не має.

Крім того, обставини знайомства потерпілого із підсуднім, отримані рекомендації щодо повноважень з вирішення різного роду важливих питань підсуднім, його зовнішній вигляд, впевненість у викладенні справжності його намірів по допомозі в придбанні плит, манери та спосіб введення в обману потерпілого вказують на вчинення підсуднім саме злочину згідно доведеного в суді обвинувачення.

Так, на досудовому слідстві в протоколах очної ставки і пред»явленні осіб для впізнання (т.1 а.с.164-165, 166) потерпілий впізнав ОСОБА_10 як особу, якій він в кінці вересня 2007 року передавав кошти в присутності інших осіб та ОСОБА_12 Вказані показання потерпілого на досудовому слідстві узгоджуються із даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 в квартирі в смт.Чабани Київської області було вилучено копії договорів купівлі-продажу аеродромних плит від 10.10.2007 року між директором ТОВ «Інрек-7»ОСОБА_12 м.Черкаси та ДП «Зовнішньоторгівельна фірма ТАСКО-Експпорт»на загальну суму понад 4 млн.грн. (т.1 а.с.209, 211-227), що вказує на факт участі ОСОБА_10 у вирішенні питання придбання плит ОСОБА_13, який в той самий час в якості потерпілого передавав ОСОБА_10 грошові кошти, не виключено що на виконання цього ж договору.

Крім того, суд не приймає до уваги показання підсудних і сторони захисту про те, що вони не обіцяли і не пропонували потерпілим допомоги в придбанні аеродромних плит, оскільки таке військове майно взагалі не можливо придбати в законний спосіб, а такі показання суд вважає неправдивими та наданими з метою уникнення ним відповідальності за вчинення злочинів та створення враження про непричетність їх до вчинення злочину.

Зокрема, в суді було досліджено копію листа Демартаменту економічної та господарської діяльності Міністерства Оборони України (т.7 а.с.78), де зазначено, що реалізація військового майна здійснюється уповноваженими органами, чим не спростовано факт можливості їх продажу. Також, в судовому засіданні було допитано свідок ОСОБА_41, який зазначив в суді, що був раніше знайомий з ОСОБА_10 з червня 2008 року і також хотів купити аеродромні плити, однак щодо нього також було вчинено ОСОБА_10 злочин, однак в подальшому він все ж таки купив плити аеродромні в компанії «Інмаш»в м.Новобогданівка Запорізької області з війського об»єкта.

До невизнання вини підсудними в суді своїх показань підсудним суд відноситься критично і не приймає до уваги та вважає їх неправдивими і такими, що не узгоджуються з показаннями потерпілих, свідків і іншими доказами у справі, а ці покази надані з метою уникнення ним кримінальної відповідальності за фактично вчинені ними злочини.

Так, не відповідають дійсності показання ОСОБА_11 про незаконні дії працівників міліції на слідстві щодо примушування його до визнання вини, застосування незаконних методів дізнання та досудового слідства, оскільки за наслідками перевірки такої заяви прокуратурою Шевченківського району м.Києва постановою від 17.09.2012 року в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України в зв»язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.364,365 КК України (т.7 а.с.88-89). Даних щодо втрати чинності вказаною постановою у суду на час винесення вироку немає.

Суд також не погоджується з позицію захисту щодо неможливості отримання коштів ОСОБА_11 у ОСОБА_7 і ОСОБА_52, оскільки роздруківка телефонних розмов підсудного ОСОБА_11 НОМЕР_8 на час вчинення ним злочинів щодо отримання коштів згідно обвинувального висновку не був в м.Києві, а знаходився в м.Житомир та інших місцях. Так, згідно протоколу огляду та вилучення від 15.07.09 (т.1 а.с.64) декілька мобільних телефонів біля 4 мобільних телефонів із картками з номерами різних операторів, які використовував під час вчинення злочинів ОСОБА_11 та можливо були інші номери телефонів, однак який саме телефон був при ОСОБА_11 саме на час вчинення злочину категорично точно не можливо встановити.

Крім того, по епізодам злочинів щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підсудний ОСОБА_11 визнав фактичні обставини зустрічі з потерпілим, отримання та передачі йому документів, коштів зазначивши, що матеріальне становище ОСОБА_10 значно покращилось в той час, він купив квартиру, почав будувати будинок, купив автомобіль собі, дружині і дочці, що вказує на отримання прибутку ним від злочинної діяльності, оскільки останній в той час не працював (т.4 а.с.177).

Також, суд не приймає до уваги та вважає неправдивими показання підсудного ОСОБА_10 про те, що всі потерпілі змовились проти нього, в зв»язку з чим щодо нього було порушено кримінальну справу по цим епізодам, злочинів по яким він не вчиняв насправді і до їх вчинення ніякого відношення він немає. Зокрема, такі показання не відповідають фактичним обставинам справи, де вбачається, що всі потерпілі з різних міст України, між собою раніше знайомі не були, познайомились на досудовому слідстві, надавали слідству та суду показання в різний час, у відсутності один одного із викладенням точних обставин, які придумати і таким чином оговорити підсудних не було можливим.

В той же час, умисел підсудних на шахрайське заволодіння коштами потерпілих був очевидним, оскільки розміри вчинених ними злочинів - особливо великі розміри отриманих коштів, спільні родові ознаки об»єкту (аеродромні плити), що намагались купити потерпілі через підсудних, участь ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, його роль -підполковник Збройних сил України по всіх епізодах, однаковий спосіб отримання коштів (в кафе, в автомобілях і на вулиці) щодо різних потерпілих, вимагання і отримання «подарунків для керівництва»шляхом повідомлення неправдивої інформації -приціли для зброї, кон»як, ноутбук, двигун до човна -це все поєднує злочинні дії підсудних, вказує спільність цих епізодів і на одну особу, що могли організувати та їх вчинити.

Підсудні діяли спільно за попередньою змовою групою осіб, оскільки ОСОБА_11 отримував та виконував вказівки ОСОБА_10 щодо повідомлення ним неправдивої інформації потерпілим, незаконно отриманні, заволодіння та обернення на свою користь і користь ОСОБА_10 чужого майна шляхом обману, усвідомлюючи, що ніяких плит вони потерпілим не допоможуть придбати.

В подальшому ні коштів, ні аеродромних плит підсудні згідно домовленості із потерпілими не передали, питання не вирішили, а коштами заволоділи, повідомивши потерпілим завідомо неправдивих даних про можливість вирішення ними цього питання, що вказує на вчинення підсуднім шахрайства шляхом обману, оскільки вони заволоділи грошима потерпілих, не маючи наміру на їх повернення, повідомивши завідомо неправдиву інформацію.

За таких обставин, дії підсудного ОСОБА_10 необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Дії підсудного ОСОБА_11 необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

При призначенні виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, їх функції та ролі під час вчинення злочинів, особи підсудних та обставини, що пом'якшують та обтяжують їх покарання.

Зокрема, при обранні покарання ОСОБА_10 суд враховує, що він раніше не судимий (т.3 а.с.171), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (т.3 а.с.174-175), позитивно характеризується по місцю проживання (т.3 а.с.176-177).

При обранні покарання ОСОБА_11 суд враховує, що він в силу ст..89 КК України раніше не судимий (т.3 .а.с.76), на обліку у нарколога чи психіатра не перебуває (т.3 а.с.86-87), позитивно характеризується по місцю роботи (т.3 а.с.88).

Обставинами, що пом'якшують або обтяжують покарання підсудного ОСОБА_10 судом не встановлено.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_11 суд вважає з»явлення з зізнанням, оскільки судом було прийнято до уваги його явки з повинною подані відповідно до ст.96 КПК України (т.1 а.с. 52, 53-55, т.2 а.с.13) про вчинені злочини до винесення постанови про притягнення його в якості обвинуваченого.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_11 обставин судом не встановлено.

З урахуванням наведених обставин справи, особи підсудних, думки потерпілих щодо призначення їм покарання, не відшкодування ними шкоди та вчинення злочину по заволодінню коштами в особливо великих розмірах і суспільного резонансу вчиненого ним злочину, ролі кожного з підсудних у вчинюваних ними злочинах, суд вважає, що виправлення підсудних не можливе без ізоляції їх від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для їх виправлення і попередження вчинення ними нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк та з конфіскацією майна.

З огляду на викладені обставини підстав для застосування до підсудних вимог ст..ст.69, 75 КК України при призначення покарання суд не вбачає.

На досудовому слідстві та на початку судового слідства потерпілими по справі було заявлено позовні заяви про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

В той же час відповідно до ст..28 КПК України цивільний позов розглядається разом з кримінальною справою та позови суд має розглядати в тому об»ємі, що випливає з пред»явленого підсудним обвинуваченню, а тому позовну заяву потерпілого ОСОБА_6 слід задовільнити частково, стягнувши солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суми отриманих незаконних шляхом коштів, за виключенням суми вартості двигуна до моторного човна, що був повернутий потерпілому (т.1 а.с.122).

Крім того, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_6 щодо стягнення моральної шкоди з підсудних також підлягає частковому задоволенню на суму -50 000 грн., оскільки вказаним злочином потерпілому безумовно було заподіяно моральні страждання та переживання в зв»язку з втратой зароблених тяжкою працею грошей, що підтверджується витратами на лікування в зв»язку з вчиненням щодо нього злочину (т.5 а.с.89-95).

Також, з аналізу вищедосліджених обставин вчинення злочинів підсудним та з врахуванням думки учасників процесу, суд вважає, що цивільні позови потерпілих по справі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 -слід задовільнити повністю в зв»язку з доведенням їх розміру цивільних позовів матеріалами справи.

При вирішенні позовних вимог потерпілого ОСОБА_13 суд керується роз»ясненнями згідно Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 26.12.1992 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставного нажитого майна», згідно якої цивільний позов при постановленні вироку може бути залишено без розгляду лише у випадках виправдання підсудного за відсутністю складу злочину або неявки цивільного позивача чи його представника у судове засідання, тому суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 слід залишити без розгляду, в зв"язку з неявкою останнього в судове засідання.

Судові витрати на послуги адвокатів слід стягнути з підсудних солідарно, оскільки згідно угод про надання правової допомоги та фактичного прийняття участі у всіх судових засіданнях по цій справі вбачається, що представниками потерпілих дійсно надавалась правова допомога потерпілим.

Речові докази по справі, що були долучено та які зберігаються при матеріалах справи, - залишити при справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_10 -визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді - дев»яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_10 -залишити без змін у виді - утримання під вартою.Строк відбування покарання щодо ОСОБА_10 рахувати з моменту його затримання, тобто з 25.07.2009 року.

ОСОБА_11 -визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді - восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_11 -залишити без змін у виді - утримання під вартою. Строк відбування покарання щодо ОСОБА_11 рахувати з моменту його затримання, тобто з 15.07.2009 року.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - задовільнити повністю.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у відшкодування збитків заподіяних злочинами кошти матеріальної шкоди на користь:

- ОСОБА_7 в сумі -1 820 000 гривень;

- ОСОБА_8 в сумі -183 400 гривні;

- ОСОБА_9 в сумі -180 295 гривень.

Цивільні позови потерпілого ОСОБА_6 -слід задовільнити частково.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_6 кошти матеріальної шкоди у відшкодування збитків заподіяних злочинами в сумі -1 358 200 гривень та кошти моральної шкоди в сумі -50 000 гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 - залишити без розгляду.

Стягнути в рівних долях з засуджених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 судові витрати по справі щодо надання правової допомоги на користь ОСОБА_6 в сумі - 20 000 гривень, на користь ОСОБА_9 в сумі -10 000 гривень та на користь ОСОБА_8 в сумі -10 000 гривень.

Речові докази по справі, а саме:

-носій інформації «Кінгстон»із роздруківкою одного аркушу паперу з назвою «Проект переліку 2008-2011», сім-картку оператора мобільного зв»язку «Київ-стар», сім-картку оператора мобільного зв»язку «Лайф», кредитну картку «Укрсоцбанк», що приєднані і зберігаються в матеріалах справи, - залишити на зберігання при справі;

-ноутбук марки «Самсунг»NP-R40 plus, що зберігається в камері зберігання речових доказів ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві, - повернути власнику ОСОБА_10;

-мобільний телефон марки «Верту», марки «Нокіа»6300»згідно постанови від 01.10.09, дві рації фірми «МІДЛАНД», навігатор «Гармін», що зберігається в камері зберігання речових доказів ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві, - конфіскувати в дохід держави;

-підвісний двигун марки «Меркурі МЕ-15-М», що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6, - залишити власнику ОСОБА_6;

-оптичний приціл марки «Сваровські», що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , - залишити власнику ОСОБА_7.

Арешт на майно ОСОБА_11, згідно постанови слідчого від 01.10.09, - скасувати. Вказані мобільні телефони марки «Нокіа 1202-2», №Нокіа 1209», Нокіа 3110с»та Нокіа 3110с», що зберігаються в камері зберігання речових доказів ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві, - передати в дохід держави.

Арешт на майно ОСОБА_10, згідно постанови слідчого від 01.10.09, - скасувати. Вказані мобільні телефони марки «Нокіа 6300», «Нокіа 2680», «Нокіа 3600с»та «Самсунг Д880»», що зберігаються в камері зберігання речових доказів ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві, - передати в дохід держави.

Арешт на майно ОСОБА_10, згідно постанови слідчого від 17.08.09, - скасувати. Вказані вироби з жовтого металу, а саме ланцюжок довжиною 640 мм, хрестик з металу жовтого кольору, що направлені на зберіганні в фінансовій частині Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві, - передати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя: підпис