Справа № 22ц-1585                                        Головуюча першої інстанції: Селіщева Л.І.

Категорія: 20                                                    Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

УХВАЛА

Іменем   України

7   листопада 2006 року                 колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Славгородської Н.П.,

суддів:             Шолох З.Л.,

Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання:                                                                             Цвєтковій Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у    відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою                представника ОСОБА_4-

ОСОБА_2 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2006 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

У жовтні 2005 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивач вказував, що 22 березня 2005 р. відповідач спричинив йому тілесні ушкодження, у зв'язку із чим він 28 днів знаходився на лікуванні в лікарні, декілька з них був у важкому стані, тривалий час потребував сторонньої допомоги. Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26 вересня 2005 р. ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України на підставі п. "б" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 21 травня 2005 р.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача 466 грн., витрачених на лікування, 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2006 р. позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 466 грн. матеріальної шкоди і 3000 грн. моральної шкоди.

8   апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди змінити, зменшити суму відшкодування, оскільки, на його думку, суд не врахував поведінку позивача, якій спровокував спричинення тілесних ушкоджень, а також не взяв до уваги матеріальне становище відповідача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів правильно встановив, що 22 березня 2005 р. ОСОБА_4 навмисно спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження середньої важкості, у зв'язку з чим останній тривалий час проходив лікування, переніс значні фізичні та моральні страждання.

Враховуючи такі обставини та положення ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 466 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. - моральної.

Колегія не може погодитись з вимогами апелянта про зменшення розміру моральної шкоди, оскільки судом правильно визначено розмір цього відшкодування з урахуванням характеру та обсягу фізичних й душевних страждань, які внаслідок отриманої з вини відповідача травми зазнав позивач, тривалості цих страждань, їх наслідків, а, крім того, судом врахований матеріальний стан сторін.

За такого колегія суддів не вбачає підстав для зміни судового рішення в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 303,307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 відхилити, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.