Справа №22-ц-1883/06                                                              Суддя першої інстанції Батченко О.В.

Категорія 44                                                     Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07  листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляцій­

ного суду Миколаївської області у складі:

головуючої                                                                          Славгородської Н.П.,

суддів:                                                                           Шолох З.Л., Козаченка В.І.,

при секретарі судового засідання Цвєтковій Ю.В.,

за участю: позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вільма" (далі - ТОВ "Вільма"), виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - Міськвиконком) та ОСОБА_2 про визнання недійсними рі­шень зборів учасників товариства, скасування державної реєстрації змін до Статуту това­риства та визнання незаконним наказу про звільнення,

ВСТАНОВИЛА:

9 вересня 2005 року позивачка звернулась до суду з указаним позовом, який вона не­одноразово уточнювала в ході судових засідань. Остаточно вона просила визнати недійс­ними пункти 1-4 рішення загальних зборів учасників ТОВ "Вільма" від 30 березня 2005 року щодо: визнання незадовільною її роботи, як директора товариства, по керівництву та збереженню майна, внаслідок недостатньої кваліфікації; про зміни в складі засновників товариства; внесення змін до статуту та про призначення директором товариства ОСОБА_2 Позивачка також просила визнати незаконним наказ від 6 вересня 2005 року про її звільнення.

8   позові ОСОБА_1 зазначала, що оскаржувані нею рішення загальних зборів

учасників ТОВ "Вільма" суперечать вимогам ч. 1 ст. 60, частинам 4 та 5 ст. 61 Закону

України „Про господарські товариства" від 11 вересня 1991 року (з наступними змінами і

доповненнями) (далі - Закон), пунктам 9.3, 9.12 Статуту товариства та п. 2 ст. 40 КЗпП

України, а тому підлягають визнанню недійсними. Наказ же про її звільнення підлягає

скасуванню як такий, що прийнятий на виконання недійсного рішення.

Посилаючись на викладені обставини позивачка просила про задоволення її вимог і скасування державної реєстрації змін, внесених до Статуту товариства.

Рішенням Центрального районного суду від 31 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні частково.

Визнано недійсними пункти 1 та 4 рішення зборів учасників ТОВ "Вільма" від 30 березня 2005 року в частині визнання незадовільною роботи директора товариства ОСОБА_1 по керівництву роботою і збереженню майна товариства, внаслідок недостатньої кваліфікації, та звільнення її з займаної посади, а також про призначення з 01 серпня 2005 року директором товариства ОСОБА_2

Визнано незаконним наказ від 06 вересня 2005 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Вільма".

Решта вимог позивачки залишена без задоволення.

*

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення місцевим судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, про­сила скасувати рішення лише в частині відмови в задоволенні її вимог про скасування пунктів 2 і 3 зазначеного протоколу зборів учасників ТОВ "Вільма" та ухвалити в цій час­тині нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та пе­ревіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеля­ційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апе­ляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції в межах заявлених позовних вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, які надали сторони, і дійшов правильного висновку, що, відповідно до ст. ст. 58, 60 вказаного Закону та п. 9,3 Статуту ТОВ "Віль­ма", збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (пред­ставники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

З матеріалів справи вбачається, що 30 березня 2005 року на зборах учасників ТОВ "Вільма" були присутні його засновники: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які мають, відповідно до повідомлення Реєстраційної палати в м. Мико­лаєві від 31 березня 2005 року, - 49,2, 6,9, 6,9 та 6,7 відсотків голосів, що в сукупності складає 69,7 % голосів учасників товариства (а.с. 16-17,68-70).

До того ж, зміни до Статуту товариства, відповідно до вимог ст. 83 Господарського кодексу України, про вивід на зборах товариства 16 серпня 2004 року з числа засновників товариства ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не вносились і державна реєстрація таких змін не проводилась. Отже, станом на 30 березня 2005 року вказані особи залишались учасниками ТОВ "Вільма".

Таким чином, посилання позивачки на те, що зазначені збори учасників ТОВ "Віль­ма" були неповноважними, є безпідставними.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянтки на те, що скликання вказаних зборів проведено з порушеннями Статуту товариства.

Відповідно до п. 9.8 Статуту, учасник товариства має право вимагати розгляду пи­тання на зборах товариства, при умові, що таке питання поставлене не пізніше 7 днів до початку зборів.

Матеріалами справи підтверджено, що розгляд вказаних питань на зборах товарист­ва ініціювала ОСОБА_3, яка за сім днів до початку зборів повідомила про це всіх засновників, що не заперечувала в судовому засіданні і сама позивачка.

За таких обставин районний суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 в задоволенні її вимог про визнання недійсними пунктів 2,3 рішення зборів учасників ТОВ "Вільма" від 30 березня 2005 року та про скасування державної реєстрації змін і доповнень до Статуту товариства, проведених на підставі зазначених рішень.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків судової коле­гії, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення районного суду.

Оскільки рішення місцевого суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права то підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,313-315 ЦПК України року, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Центра­льного районного суду від 31 липня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

2