Справа № 22- ас - 415 - 2006 р. Головуючий у 1 -й інст. - Музичук Н.Ю.
Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Малько О.С.
Суддів - Оніпко О.В., Собіни І.М.
При секретарі - Томашевській І.М.
З участю прокурора Кухти І.С. розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації та управління праці та соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації на постанову Рівненського міського суду від 2 червня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації та управління праці та соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації про визнання відмови в призначенні і виплаті надбавки на догляд за дитиною-інвалідом неправомірною, зобов'язання прийняти рішення про призначення та виплату такої надбавки та стягнення на його користь 749 грн. 25 коп.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-
встановила:
Постановою Рівненського міського суду від 2 червня 2006 р. позов ОСОБА_1 задоволено : визнано відмову Рівненського районного управління праці та соціального захисту населення і Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської ОДА від 20.05.2005 р. у призначенні та виплаті надбавки на догляд за дитиною-інвалідом до досягнення нею 18-ти років за період з 1.04.2005 р. по 16.08.2005 р. неправомірною. Зобов'язано Рівненське районне управління праці та соціального захисту населення визначити право на призначення та виплату позивачу такої надбавки та видати йому відповідну довідку для управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі.
В поданій на постанову апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Рівненської РДА вказує на її незаконність, оскільки вона суперечить обставинам справи та нормам матеріального права. Судом не враховано, що ОСОБА_2 вперше звернулась до них 28.07.2005 р. та написала заяву за дорученням від імені чоловіка, позивача в справі про призначення вказаної надбавки на дочку ОСОБА_3, однак при поданні заяви у неї був відсутній медичний висновок, на підставі якого визначається право на призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом. Дату на заяві ОСОБА_2 відмовилась ставити. На час звернення, її чоловік отримував соціальну пенсію на дочку, як інваліда дитинства 3-ї групи, встановленої згідно акту МСЕК на період з 13.05.2004 р. по 1.06.2007 р. Отже, дочка позивача мала статус інваліда дитинства 3-ї групи. А не дитини інваліда і права на таку надбавку не мала. 23.03.2005 р. було внесено зміни до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 р." стосовно виплати різниці між розміром соціальної пенсії та розміром державної соціальної допомоги інвалідам дитинства та дітям-інвалідам. ОСОБА_2 медичний висновок
НОМЕР_1, датований 17.08.2005 p., був наданий в цей же день., а 26.08.2005 р. вона надала такий же висновок за НОМЕР_1, але датований 1.04.2005 р. Згідно поданих та перевірених в судовому засіданні доказів, було встановлено, що медичний висновок фактично був виданий 17.08.2006 p., з цієї дати і призначено надбавку позивачу. Просили постанову скасувати, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
В поданій на постанову апеляційній скарзі Головне управління праці та соціального захисту населення Рівненської ОДА вказує на її незаконність, оскільки вони не відмовляли ОСОБА_2 у призначенні надбавки, а лише 20.05.2005 р. надіслали їй роз'яснення про порядок її призначення. Окрім того, Рівненська облдержадміністрація не є розпорядником коштів по виплаті соціальної допомоги, а здійснює лише контроль за використанням їх Рівненською райдержадміністрацію, куди (за місцем проживання) із заявою і повинен звертатись один з батьків інваліда дитинства або дитини-інваліда. Просили постанову скасувати, в позові відмовити.
Апеляційні скарги підлягають до задоволення, а постанова суду 1-ї інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 8 Закону України " "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" обов'язковою умовою для призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом є звернення заявника за місцем проживання до управління праці та соціального захисту населення з письмовою заявою з додаванням необхідних документів, в т.ч. і медичного висновку і така надбавка призначається лише з дня звернення з усіма необхідними документами (ст. 9 цього Закону).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, дружина позивача, вперше звернулась з такою заявою до управління праці та соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації вперше 28.07.2005 p., а медичний висновок, датований 17.08.2005 р. за НОМЕР_1, про необхідність надання якого їй було повідомлено листом Рівненського райуправління від 10.08.2005 р. ( а.с. 29), вона подала також 17.08.2005 р. і з цієї дати і була призначена надбавка .
Доводи позивача про те, що дружина до липня 2005 р. неодноразово зверталась за призначенням такої надбавки, окрім його пояснень іншими доказами не стверджується. Окрім того, ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердила, що з письмовою заявою до 28.07.2005 р. до Райуправління не зверталась, оскільки у неї був відсутній медичний висновок про стан здоров'я дитини.
Посилання ОСОБА_2 на те, що їй не було запропоновано працівниками Райуправління подати хоча б письмову заяву про призначення надбавки, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, а також тим, що їхній сім'ї неодноразово призначалась державна соціальна допомога на дитину і ОСОБА_2 була обізнана з встановленим порядком для її призначення, що стверджується її особистими поясненнями, наданими суду.
Що стосується визнання неправомірною відмови Управління праці та соціального захисту населення Рівненської ОДА від 20.05.2005 р. у призначенні такої надбавки, то висновок суду 1-ї інстанції з цього приводу не відповідає обставинам справи, оскільки з цього листа ( а.с. 11) вбачається, що на адресу ОСОБА_2 було направлено роз'яснення щодо порядку призначення державної соціальної допомоги та надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18-ти років, також, зазначено і про необхідність медичного висновку на таку дитину та про те, ким він видається. Окрім того, призначенням вказаних надбавок займається управління праці та соціальної політики Рівненської райдержадміністрації, а не Головне управління праці та соціальної політики Рівненської ОДА, яке лише контролює цільове використання бюджетних коштів на виплату соціальної допомоги.
За таких обставин, у суду 1-ї інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання листа Головного управління праці та соціального захисту населення ОДА від 20.05.2005 p., як відмову у призначенні надбавки на догляд на дочку ОСОБА_3 , інваліда з дитинства, неправомірною, тим більш, в період з 1.04.2005 р. по 16.08.2005 р. , а також зобов'язувати Рівненське районне управління праці та соціального захисту населення визначити право ОСОБА_1 на призначення ти виплату такої надбавки за вказаний період.
Керуючись ст.стІбО-163, 195, 198, 202, 205,207 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційні скарги Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації та управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації -задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду від 2 червня 2006 р. - скасувати.
В позові ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації та управління праці та соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації про визнання неправомірною відмови про призначення надбавки на догляд за інвалідом дитинства від 20.05.2005 р. та зобов"язання визначення права і призначення та виплату надбавки на догляд за дитиною-інвалідом з 1.04.2005 р. по 16.08.2005 p.- відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Постанова набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.
Головуючий Судді