Справа № 22-877 Категорія - Ц-44
Голов, в 1 інст.-Якимчук О.М. Доповідач-Василевич B.C.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді-Василевича B.C. Суддів Демянчук СВ., Гордійчук С.О. при секретарі Колесовій Л.В. з участю представника Корецького районного центру зайнятості Малі-новського І.А., відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Корецького районного центру зайнятості на рішення Корецького районного суду від 10 травня 2006 року в справі за позовом Корецького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 3816 грн. 49 коп.,-
встановила:
Рішенням Корецького районного суду від 10 травня 2006 року відмовлено в задоволенні позову Корецького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 3816 грн.49 коп.
В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі позивач доводить про необґрунтованість та незаконність рішення через невідповідність висновків суду матеріалам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Вважає, що , відмовляючи в позові, суд першої інстанції необгрунтовано поклав в основу рішення подану 5 квітня 2004 року відповідачем заяву до ДШ у Корецькому районі про зняття його з обліку як платника податків, а також його пояснення про те,що він взагалі не займався підприємницькою діяльністю, не врахувавши при цьому положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", згідно з якими припинення підприємницької діяльності здійснюється державним реєстратором районної державної адміністра-ци.
Окрім того, позивач не погоджується з викладеними в рішенні доводами про те,що відповідач в березні 2003 року проходив курси цільового призначення "підприємець-початківець" в Рівненському навчальному центрі державної служби зайнятості, отримавши при цьому одноразову допомогу для зайняття підприємницькою діяльністю і що з отриманням від районної державної адміністрації інформації про реєстрацію відповідача підприємцем при повторному його зверненні до районного центру зайнятості йому необхідно було відмовити в наданні статусу безробітного. В компетенцію центру зайнятості не входить контроль за діями громадян щодо іхньої реєстрації чи припинення підприємницької діяльності.
По наведених підставах позивач просить про скасування рішення та ухваленням нового про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом, відповідач 31 березня 2003 року був приватним підприємцем ( а.с-10).
5 квітня наступного року він подав заяву в державну податкову інспекцію у Корецькому районі про зняття його податкового обліку.
Згідно довідки цього органу НОМЕР_1 доходів від підприємницької діяльності він не отримував (а.с-31).
15 квітня 2005 року відповідач звернувся в Корецький районний центр зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного і з цієї дати його було прийнято на облік з подальшою виплатою щомісячної допомоги по безробіттю.
В розпорядженні центру зайнятості населення на цей час були відомості про реєстрацію відповідача підприємцем (а.с-42).
Про це ж ствердила свідок ОСОБА_2, яка пояснила в судовому засіданні про щомісячне надходження з райдержадміністрації відомостей про реєстрацію суб"єктів підприємницької діяльності (а.с-48). За наявності таких даних позивач мав би відмовити відповідачу в наданні йому статусу безробітного, а в разі виявлення таких відомостей під час проведення виплат їх припинити. Проте цього зроблено не було.
З врахуванням того, що відповідач фактично підприємницькою діяльністю не займався і доходів від цього не отримував, що стверджено довідкою податкових органів,а саме по собі неприпинення державної реєстрації є формальною обставиною суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для повернення отриманих відповідачем отриманих коштів по безробіттю.
4.1 ст.ЗО Закону України "Про зайнятість населення" передбачено підстави припинення та відстрочення виплати допомоги по безробіттю і не зазначено випадків, за наявності яких отримана допомога підлягає поверненню. Позивачем ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не приведено норми закону, на підставі якої він вимагає стягнення з відповідача отриманих коштів.
За встановлених судом обставин не вбачається свідомого введення відповідачем працівників служби зайнятості населення в оману, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу не можуть бути прийняті до уваги.
Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують підстав для скасування рішення немає.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.І ст.307, ст.308,ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Корецького районного центру зайнятості відхилити.
Рішення Корецького районного суду від 10 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.