Головуючий 1 інстанції - Кучма А.Ю. Доповідач - Кісь П.В.

Справа № 22-а-5165/2006р Категорія - про розірвання договору купівлі-продажу квартири

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2006 року.                                                     Колегія суддів судової палати у

цивільних справах  апеляційного  суду Харківської області у складі: головуючого-судді Кіся П.В., суддів колегії - Кругової С.С., Пилипчук Н.П., при секретарі Соколовій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2і ОСОБА_3на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2006 року по справі

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2і ОСОБА_3до ОСОБА_4і ОСОБА_5про розірвання договору купівлі-продажу та приведення сторін до попереднього стану

та за зустрічним позовом ОСОБА_4і ОСОБА_5до ОСОБА_1, ОСОБА_2і ОСОБА_3про виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

5 травня 2006 року подруження  ОСОБА_1 та їх син звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і просили розірвати укладений 05.04.2006 року між ними і відповідачами договір купівлі-продажу АДРЕСА_1м. Харкова, яка належала їм на праві спільної сумісної власності, і повернути сторони у попередній стан, посилаючись на те, що відповідачі - подружжя ОСОБА_4 - порушили взяті зобов'язання і не розрахувались з ними в обумовлений договором строк - до 01 травня 2006 року.

11 травня 2006 року ОСОБА_4. і ОСОБА_5 звернулись до суду з зустрічним позовом у якому просили виселити ОСОБА_1х зі спірної квартири, посилаючись на те, що ОСОБА_1 ухиляються від виконання взятих за умовами договору купівлі-продажу зобов'язань про погашення боргів за користування комунальними послугами, зняття з реєстрації і звільнення квартири в строк до 02 травня 2006 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.08.2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1м відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено.

Суд вирішив виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2і ОСОБА_3з АДРЕСА_1 м. Харкова зі

зняттям їх з реєстраційного обліку (а.с.101-106).                        

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким їх позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову подружжя ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, що призвели до неправильного вирішення спору. Апелянти посилаються на те, що відповідачі ОСОБА_4 не виконали передбачені умовами договору купівлі-продажу зобов'язання, а тому вони у відповідності з вимогами ст..697 ЦК України вправі вимагати повернення свого майна.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, вважає що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано і у відповідності до вимог ст..525, 530, 538, 651 ЦК України задовольнив позов ОСОБА_4. і ОСОБА_5 в частині вимог про виселення ОСОБА_1х та відмовив ОСОБА_1м у задоволенні їх позову до ОСОБА_4і ОСОБА_5. про розірвання договору купівлі-продажу квартири та відшкодуванні моральної шкоди.

Відповідно до вимог СТ.65 України договір може бути  змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, а сторони не заперечують того факту, що 5 квітня 2006 року між ними був укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_3, ОСОБА_2і ОСОБА_1продали, а ОСОБА_4та ОСОБА_5купили за 212100 грн. трикімнатну АДРЕСА_1

Договором передбачалось, що ОСОБА_2 і ОСОБА_2 відразу отримують по 70700 грн. кожний, а їх син ОСОБА_1 одразу після укладення договору - 16160 грн, а решту 54540 грн. - в строк до 01.05.2006 року. Під час укладення договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 заявили, що заборгованість за комунальні та інші платежі відсутні.

За умовами договору продавці ОСОБА_1 зобов'язались в строк до 02 травня 2006 року зняти з реєстрації усіх зареєстрованих у вказаній квартирі осіб, звільнити квартиру, передати покупцям ключі, вчинити інші дії, необхідні для реалізації покупцями права власності у повному обсязі.

Виконуючи умови договору, ОСОБА_4 передав 05.04.2006 р. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 по 70700 грн. кожному, тобто передав їм в передбачений договором строк повністю суму коштів за квартиру, а їх сину ОСОБА_1 ОСОБА_4. передав 16160 грн. в день укладення договору купівлі-продажу квартири і 25250 грн. - 18.04.2006 року. Борг ОСОБА_4. і ОСОБА_5 перед ОСОБА_1м Віталієм становить 29290 грн.

В передбачені умовами договору строки ні покупці ОСОБА_4. і ОСОБА_5, ні продавці ОСОБА_1 повністю взяті на себе зобов'язання не виконали.

ОСОБА_4. і ОСОБА_5 в строк до 01.05.2006 р. не передали ОСОБА_1остаток боргу у сумі 29290 грн., посилаючись на те, що затримка в передачі вказаної суми виникла з вини продавців, які ввели його в оману відносно оплати боргу за комунальні послуги. З пояснень ОСОБА_4. вбачається, що він, довідавшись про великі борги ОСОБА_1х перед комунальними службами за спожиті електроенергію, теплопостачання, водовідведення та інші послуги, передав 18.04.2006 р. ОСОБА_1 не всю суму належної до сплати в строк до 01.05.2006 p., а лише її частину, притримавши остаточний розрахунок, бажаючи таким чином спонукати ОСОБА_1х до погашення боргів перед комунальними службами. Разом з тим, бажаючи в цілому "дотриматись умов договору, ОСОБА_4. доручив ТОВ «Юридична компанія сармак» забезпечити виконання умов договору. Працівники останньої склали акт, згідно з яким 28.04.2006 р. вони в цей день близько 10 години ранку приїхали до ОСОБА_1х за місцем їх реєстрації у спірній квартирі, але передати ОСОБА_1 5800 доларів США, згідно доручення ОСОБА_4 не змогли, оскільки ОСОБА_1х не було вдома.

З іншого боку ОСОБА_1 також ввели покупців ОСОБА_4 в оману, запевнивши при укладенні договору про відсутність боргів за комунальні послуги і ці борги не погасили, квартиру в строк до 02.05.2006 р. не звільнили, з реєстраційного обліку в проданій квартирі не знялись, ключі від квартири покупцям не передали.

З позовом про зміну умов договору купівлі-продажу квартири сторони до суду не звертались.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та апеляційної скарги, судова колегія погоджується з рішенням суду про виселення ОСОБА_1х і відмову в розірванні договору купівлі-продажу квартири та відшкодуванні моральної шкоди, оскільки неповне виконання покупцями ОСОБА_4.- і ОСОБА_5 в передбачений договором строк зобов'язання в частині оплати ОСОБА_1 належної суми, не є істотним порушенням договору з огляду на те, що обидві сторони обопільно несумлінно віднеслись до виконання передбачених умовами договору зобов'язань.

ОСОБА_1 не заперечують тих обставин, що вони, скориставшись отриманими від ОСОБА_4. та ОСОБА_5 коштами, погасили борг, який був у них за договором іпотеки,

купили собі інше жиле приміщення і гараж, а ОСОБА_4 і ОСОБА_5., сплативши за куплену квартиру 86% її вартості і переїхавши до Харкова з протилежного кінця країни, позбавлені можливості проживати  в цій квартирі, вимушені орендувати приміщенні у готелі.

Разом з тим, ОСОБА_1, вимагаючи розірвання договору купівлі-продажу квартири, не внесли на депозитний рахунок виконавчої служби отримані від ОСОБА_4 кошти з метою забезпечення виконання рішення суду у випадку задоволення їх позову.

За таких обставин вирішення спору на користь ОСОБА_1х суперечило б таким загальним засадам цивільного законодавства, передбачених п.6 ст.З ЦК України, як справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, судова колегія зважує на ту обставину, що сторони не позбавлені права вимагати в судовому порядку виконання зобов'язань, згідно укладеного 05.04.2006 р. договору в частині повної сплати належних коштів за квартиру, за комунальні послуги.

Більш того, надані сторонами копії позовних заяв, поданих в подальшому ними до Комінтернівського районного суду, свідчать про те, що вони скористались таким правом.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції шляхом виключення з резолютивної частини посилання на те, що виселення ОСОБА_2. і ОСОБА_1 має бути виконане зі зняттям з реєстраційного обліку.                                                  

Включення в рішення такої умови виселення ОСОБА_1х суперечить вимогам ч.І ст.П ЦПК України,.яка передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що з позовом про зняття ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 з реєстраційного обліку ні ОСОБА_4. і ОСОБА_5 ні уповноважений ними представник до суду не звертались. Суд вийшов за межі заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.З, 525, 526, 530, 538, 651 ЦК України, ст..ст.10,11, 60, 303, 304, п.З ч.І ст.307, п.4 ч.І ст.309, ст..ст.313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, -ОСОБА_2і ОСОБА_3задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2006 року змінити, а саме:

Виключити з 3-го абзацу резолютивної частини рішення в частині вирішення позову ОСОБА_4і ОСОБА_5слова «зі зняттям з реєстраційного обліку».

В іншій частині рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.8.2006 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.