АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження №22-ц/796/63/13 Головуючий в 1 інстанції - Антонова Н.В.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.

при секретарі Дубик Ю.Г.

за участю прокурора: Мельник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року в справі за позовом Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району», Комунальне підприємство «ЖЕО-105» про звільнення самовільно зайнятого приміщення, приведення горища у попередній стан та зобов'язання використання житлового приміщення за цільовим призначенням, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах Київської міської ради, Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району, Комунальне підприємство "ЖЕО-105" про зобов'язання про звільнення самовільно зайнятого приміщення, приведення горища над квартирами НОМЕР_1 у попередній стан та зобов'язання використання житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 за цільовим призначенням. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що власниками квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 самовільно реконструйовано власну квартиру з об'єднанням її з даховим простором (мансардним поверхом) без затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. ст. 28, 29 Закону України «Про планування та забудову територій».

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29.02.2012 року позов Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району», Комунальне підприємство «ЖЕО-105» про звільнення самовільно зайнятого приміщення, приведення горища у попередній стан та зобов'язання використання житлового приміщення за цільовим призначенням - задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 використовувати належну їм на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 за цільовим призначенням.

Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняте мансардне приміщення (горище) будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 привести у попередній стан мансардне приміщення будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу самовільно зведених конструкцій на рівні горища за власний рахунок.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь держави судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. В скарзі посилалася на те, що докази на підтвердження обставин викладених у позовній заяві в матеріалах справи відсутні, а суд першої інстанції постановив рішення по справі не дослідивши в повній мірі всі докази та обставини та не дав їм належної оцінки, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 152 Житлового Кодексу України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 45 від 24.01.06 власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Відповідно до п. 1.4.1 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Згідно п. 1.4.6 вищевказаних Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Відповідно до ст. 10 Житлового Кодексу України громадяни зобов'язані використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Житлового Кодексу України жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Відповідно до ст. 319 Цивільного Кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у двоквартирному або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно з п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Рішенням Конституційного Суду України у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (справа № 1-2/2004 від 2.03.2004 № 4-рп/2004) встановлено, що допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.

Відповідно до п. 1.1. резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 2.03.2004 № 4-рп/2004 питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦК України, розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Відповідно до ст. 29 Житлового Кодексу України державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду має своїм завданням забезпечити додержання громадянами правил користування житловим фондом і утримання його в технічно справному стані.

Згідно зі ст. ст. 15, 30 Житлового Кодексу України державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду здійснюється виконавчими комітетами районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством, на території району, міста, району в місті.

Згідно зі ст. 24 «Про основи містобудування» державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами.

Порядок здійснення державного контролю у сфері містобудування визначається законодавством.

Вирішення спорів відповідно до статті 26 «Про основи містобудування» здійснюються судом відповідно до законодавства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини: власниками квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 самовільно реконструйовано власну квартиру з об'єднанням її з даховим простором (мансардним поверхом) без затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст. ст. 28, 29 Закону України «Про планування та забудову територій».

Факт встановлення перегородок на мансардному поверсі над квартирою НОМЕР_1 та будівництво проходу у стелі зазначеної квартири на мансардний поверх підтверджено поясненнями ОСОБА_2, наданими в прокуратурі району. Переобладнані приміщення ОСОБА_2, який є засновником ТОВ «Ноекс Україна» та ТОВ «Експрод», використовуються під робочий кабінет. При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було отримано проектно-дозвільної документації на проведення будівельних робіт та переобладнання мансардного простору, а виконані будівельні роботи по реконструкції мансардного приміщення призвели до виникнення тріщин на стінах будинку.

За результатами перевірки, проведеної Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві, встановлено що Відповідачем виконані будівельні роботи з реконструкції квартири, яку об'єднано з частиною дахового простору (виконані будівельні роботи з влаштування прорізу під сходи, влаштовано дерев'яні сходи. Влаштовано міжкімнатні перегородки та виконано спорядження приміщення), про що складений акт позапланової перевірки та винесено постанову про накладення штрафу про адміністративне правопорушення від 07.12.10 № 1529, згідно з якою гр. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 96 КУпАП. Дана обставина також підтверджує факт незаконного переобладнання мансардного поверху відповідачами.

В матеріалах справи відсутні докази, що Відповідачем по справі отримана згода всіх власників квартир - співвласників будинку № 10 по вул. Горького щодо виконання будівельних робіт з реконструкції квартири шляхом об'єднання її з частиною дахового простору.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ті обставини які мають значення для вирішення спору і які суд вважав встановленими є доведеними.

Висновки суду , щодо наявності підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідають цим обставинам та вимогам закону.

Доводи представника відповідача про недоведеність заявлених позовних вимог спростовуються, вищеперерахованими доказами, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку, а також листом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 21.01.2011 року, з якого вбачається, що перевіркою з виїздом на місце встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 виконані будівельні роботи з реконструкції квартири, яку об'єднано з частиною дахового простору. (а.с. 123).

Ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду ні відповідачем ні його представником не подано докази на спростування встановлених інспекцією фактів, а також доказів з яких вбачалося б, що перепланування відповідачі зробили , дотримавшись вимог законодавства, щодо отримання дозвільної документації та згоди інших співвласників на користування допоміжним приміщенням.

Посилання в скарзі на те. що представник ОСОБА_2- ОСОБА_4 не мав повноважень на надання від його імені пояснень в.о. прокуратури м. Києва, також не спростовують висновки суду, щодо встановлення факту проведення будівельних робіт без відповідних дозволів з зайняттям частини допоміжного приміщення (горища).

Інші доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків районного суду.

Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та його скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: