ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" січня 2013 р. Справа № 5019/2011/12
За позовом заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі
- Рівненської міської ради м. Рівне
- Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради м. Рівне
- Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради м. Рівне
до Дочірнього підприємства "Житломехбудсервіс" Акціонерного товариства закритого типу "Мехбудсервіс"м. Рівне
про стягнення 37 038 грн. 10 коп., з яких 36236грн. 84коп. - основного боргу, 685грн. 56коп. - пені, 131грн. 71коп. - 3% річних, 10грн. 99коп. - інфляційних втрат
Суддя Кочергіна В.О.
Представники сторін:
від позивача 1: не з'явився
від позивача 2: не з'явився
від позивача 3: Кириченко О.В.- за довіреністю №5 від 14.03.2012 року
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
за участю Бучинського В.А. - прокурора віділу прокуратури м. Рівне
В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
Заступник прокурора м. Рівне звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Рівненської міської ради м. Рівне, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради м. Рівне, Комунального підприємства "Теплотранссервіс" м. Рівне про стягнення з Дочірнього підприємства "Житломехбудсервіс" Акціонерного товариства закритого типу "Мехбудсервіс"м. Рівне 37 038 грн. 10 коп., з яких 36236грн. 84коп. - основного боргу по оплаті за надані послуги теплопостачання за період травень-жовтень 2012р., 685грн. 56коп. - пені, нарахованої за несвоєчасну оплату наданих послуг, 131грн. 71коп. - 3% річних, 10грн. 99коп. - інфляційних втрат за версень 2012р. В обгрунтування позовних вимог посилаються на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті за отримані послуги теплопостачання згідно договору на відпуск теплової енергії №1301 від 01.08.2007р.
11.01.2013 року на адресу суду від Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
15.01.2013 року на адресу суду від Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради м. Рівне надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій рахунків, довідку про стан заборгованості відповідача.
В судовому засіданнні представник позивача 2 та прокуратури позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання явку поважного представника не забезпечив, письмової позиції з приводу поданого позову не подав.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру місцезнаходження Дочірнього підприємства "Житломехбудсервіс" Акціонерного товариства закритого типу "Мехбудсервіс"м. Рівне - м. Рівне, вул. О. Дундича, 1Б.
Ухвала суду від 21.12.2012р. про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та внесену до Єдиного державного реєстру - м. Рівне, вул. О. Дундича, 1б, однак повернута до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Судом враховується, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( тобто повідомленою суду стороною, а разі ненадання суду відповідної інформації-за адресою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
01.08.2007р. між позивачем (Підприємство) та Дочірнім підприємством "Житломехбудсервіс" Акціонерного товариства закритого типу "Мехбудсервіс" (Споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії № 1301.
За умовами договору Підприємство зобов'язалось надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у терміни передбачені договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п.4.2 договору облік спожитої теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом по опалення та вентиляції згідно з навантаженням зазначеним в договорі, по гарячому водопостачанню - по пропускній здатності вузла вводу при швидкості 2м/с.
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів (п.5.1 договору).
Згідно п.5.2 договору розмір щомісячної плати за опалення та підігрів води на момент укладення даного договору становить: а) теплоенергія на опалення при відсутності приладів обліку - в розмірі 4,16грн. в місяць протягом опалювального періоду за 1кв.м., в) теплоенергія на підігрів води при цілодобовій подачі води при відсутності приладів обліку - в розмірі 24,25грн. в місяць на одну людину для споживачів першої групи (населення); г) теплоенергія на підігрів води при наявності приладів обліку в розмірі 7грн. 58коп. в місяць за 1 куб. м. для споживачів першої групи.
Пунктом 5.4 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Згідно п. 5.7 договору Споживач в платіжних дорученнях повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. При наявності боргу за спожиту теплову енергію кошти, що надходять , зараховуються в погашення боргу за теплову енергію, спожиту в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному доручені призначення платежу.
Відповідно до п.6.3.3 договору у разі несвоєчасного проведення розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді нарахування пені у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно п.8.1 договір укладається терміном на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.8.4 договору).
Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.
На виконання умов договору у період з травня 2012р. по жовтень 2012р. позивачем - КП "Теплотранссервіс" надано відповідачу послуги по відпуску теплової енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату послуг теплопостачання за травень 2012р. - жовтень 2012р. Відповідач своїх зобов'язань щодо оплати отриманих послуг по постачання теплової енергії належним чином не виконав. Станом 16.11.2012року заборгованість відповідача перед КП "Теплотранссервіс" становить 36 236 грн. 84 коп., що підтверджується довідкою КП "Теплотранссервіс" №02-02/84 від 15.01.2013р.
За порушення термінів виконання грошових зобов'язань позивачем, відповідно до п.6.3.3 договору нараховано 685грн. 56коп. - пені, нарахованої за період з 11.06.2012р. по 16.11.2012р., 131грн. 71коп. - 3% річних, нарахованих за період з 11.06.2012р. по 16.11.2012р. та 10грн. 99коп. - інфляційних втрат, за вересень 2012р.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 23 "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 р. № 1198 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором на відпуск теплової енергії виконав належним чином, проте відповідач за отримані послуги теплопостачання не розрахувався.
Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме рахунками на сплату за послуги теплопостачання, довідкою КП "Теплотранссервіс" №02-02/84 від 15.01.2013р.
Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання послуг теплопостачання.
За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача - КП "Теплотранссервіс", суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 36 236 грн. 84 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі - 685грн. 56коп. - пені, нарахованої за період з 11.06.2012р. по 16.11.2012р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 131грн. 71коп. - 3% річних, нарахованих за період з 11.06.2012р. по 16.11.2012р. та 10грн. 99коп. - інфляційних втрат за версень 2012р.
Пунктами 6.3.3 укладеного між сторонами договору на відпуск теплової енергії визначено, що у разі несвоєчасного проведення розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Врахувавши наведені правові норми та перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 685грн. 56коп. - пені, 131грн. 71коп. - 3% річних, 10грн. 99коп. - інфляційних втрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 685грн. 56коп. - пені, 131грн. 71коп. - 3% річних, 10грн. 99коп. - інфляційних втрат.
У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради м. Рівне, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради м. Рівне, Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради м. Рівне до Дочірнього підприємства "Житломехбудсервіс" Акціонерного товариства закритого типу "Мехбудсервіс" м. Рівне про стягнення 37 038 грн. 10 коп., з яких 36236грн. 84коп. - основного боргу, 685грн. 56коп. - пені, 131грн. 71коп. - 3% річних, 10грн. 99коп. - інфляційних втрат задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Житломехбудсервіс" Акціонерного товариства закритого типу "Мехбудсервіс" (м. Рівне, вул. О. Дундича , 1б, код ЄДРПОУ 30461143) на користь комунального підприємства "Теплотранссервіс" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код 30841056) 36236грн. 84коп. (тридцять шість тисяч двісті тридцять шість гривень 84коп.) - основного боргу, 685 грн. 56 коп. (шісот вісімдесят п'ять гривень 56коп.) - пені, 131грн. 71коп. (сто тридцять одна гривня 71 коп.) - 3% річних, 10 грн. 99 коп. (десять гривень 99коп.) - інфляційних втрат.
Видати наказ.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Житломехбудсервіс" Акціонерного товариства закритого типу "Мехбудсервіс" (м. Рівне, вул. О. Дундича , 1б, код ЄДРПОУ 30461143) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1609грн. 50коп. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50коп.).
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено та підписано 21.01.2013р.
Суддя Кочергіна В.О.
Віддруковано 6 примірників:
1 - до справи;
2 - позивачу 1. рекомендованим (м. Рівне, вул. Соборна, 12а);
3 - позивачу 2. рекомендованим (м. Рівне, вул. Шевченка, 45);
4 - позивачу 3. рекомендованим (м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27);
5 - відповідачу рекомендованим (м. Рівне, вул. О. Дундича, 1Б);
6 - прокуратурі м. Рівне