Головуючий 1 інстанції Буцький В.В.

Доповідач - Кірсанова Л.І.

Справа № 22-Ц-5624- 2006 p. Категорія: про стягнення заборгованості за водопостачання

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 08 " листопада 2006 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого -              Карімової Л.В.

Суддів -        Кірсанової Л.І.

Зазулинської Т.П. при секретарі -        Зелінській І. В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5

на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від " 22 " серпня 2006 р. по справі за позовом комунального підприємства „Виробничо - технологічне підприємство „Вода" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5про стягнення заборгованості за водопостачання,-

встановила:

В червні 2006 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачі є споживачами послуг з водопостачання, отримують та користуються цими послугами. Між тим, тривалий час не сплачують за ці послуги. Тому за користування холодною водою утворилася заборгованість з 01 лютого 2001 р. по 01 червня 2006 р. в сумі 1672,64 грн. Просили стягнути цю суму, а також судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1, який діяв від свого імені та від імені інших відповідачів за довіреністю позов визнав частково. Зазначив, що в листопаді 2005 року одночасно сплатив заборгованість за три попередніх роки, а саме з 01.11.2002 року по 01.12. 2005 року включно в сумі 1684 грн. , з яких 707 грн. сплачено грошима, а 977 грн. перераховано Ощадбанком відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про заходи  проведення у 2005 р. розрахунків з погашенням зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості за житлово - комунальні послуги". З 1 лютого 2001 р. по жовтень 2002 р. включно вважає, що сплинув строк позовної давності. З 1 січня 2006 р. по час звернення позивача з цим позовом заборгованості не має.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2006 року позовні вимоги задоволені частково. На користь позивача з відповідачів солідарно стягнута заборгованість за водопостачання в сумі 676, 97 грн. за період з червня 2003 року по червень 2006 року. Також з відповідачів стягнутий судовий збір у доход держави в сумі 51 грн. та солідарно витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах інших відповідачів звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Зазначив, що оскільки 16.11.2005 р. він сплатив 1684 грн., за період з 01. 11. 2002 p. по QJ.i^ 2005 р., то заборгованості у них за водопостачання не існує.

Вислухавши відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що позивач обгрунтовано відповідно до по станови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2005 року № 664 зарахував оплачену відповідачем в листопаді 2005 р. суму 977 грн. за період з 1996 по 2000 роки та що відповідач визнав, що має заборгованість за водопостачання з червня 2003 року по червень 2006 року в сумі 676 грн. 97 коп.

Між тим, судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції так як

він не відповідає обставинам справи , зроблений у зв"язку з неповним з'ясуванням судом

обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального

права.                                                                                      

З позовної заяви вбачається, що позивач в червні 2006 р. звернувся з позовом про стягнення заборгованості за водопостачання в сумі 1778 грн. 64 коп. за період з 01.02. 2001 р. по 01.06. 2006 року.

З пояснень відповідача в суді першої та апеляційної інстанції убачається, що відповідачі ще до звернення позивача з позовом в листопаді 2005 р. сплатили борг за водопостачання в сумі 1684 грн. за період з 01.11.2002 р. по 01.12. 2005 р. З 1 січня 2006 р. по час звернення з позовом вони не мають заборгованості, що вбачається з довідки (а. с. 22).

Зазначення представника позивача в суді першої інстанції, що підтверджується і довідкою відповідача (а. с. 22), що сума 977 грн. віднесена за період з 1996 р. по 200(р. суперечить вимогам вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України № 664 від 29 липня 2005 р. Цією постановою затверджений Порядок проведення в 2005 році розрахунків з погашення зобов"язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян. Правомірність віднесення платежів за будь -який конкретний термін цією Постановою не встановлений.

Зарахування позивачем сплаченої відповідачами суми боргу 977 грн. за період 1996- 2000 роки суперечить вимогам ст. 256, 257 ЦК України відповідно а

справі звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу протягом трьох років.

Зазначене свідчить, що відповідачі на час звернення з позовом не мали боргів за водопостачання.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що ухвалене судом 1 інстанції рішення не відповідає встановленим обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам матеріального црава і підлягає згідно ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ч. 1 п. 2 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1в своїх інтересах та в інтересах інших відповідачів задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2006 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства „Виробгичо- технологічне підприємство „Вода" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4," ОСОБА_5про стягнення заборгованості за водопостачання.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.