Справа №0603/4632/12
Провадження № 2/0603/1920/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
25.10.2012
в складі головуючого судді - Хуторної І.Ю.,
при секретарі Соломянюк Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Свої вимоги мотивувала тим, що в період шлюбу з відповідачем вони за спільні кошти 05 лютого 2009 року придбали квартиру. 29 вересня 2009 року шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано, але згоди щодо поділу спільного майна не досягнуто, тому просить поділити спільне майно подружжя однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, визнавши за нею та відповідачем право власності на 1/2 частку АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 підтримали позов з підстав зазначених в заяві, підтвердили обставини зазначені в позовній заяві.
Відповідач визнав позов частково, погоджується на визнання за відповідачкою частки на квартиру в межах - суми 15 тисяч гривень, які були сплачені ним та відповідачкою в період шлюбу за квартиру. З залишку боргу за квартиру, в сумі 45 тисяч гривень, - 10 тисяч гривень він сплатив ОСОБА_4 вже після розлучення, а 35 тисяч гривень боргу стягнуті з нього згідно рішення Бердичівського міськрайсуду від 20.01.2012 року на користь ОСОБА_4 Також зазначив, що після розлучення в квартирі зробив ремонт, потративши близько 37 тисяч гривень.
Представник відповідача підтримав позицію свого довірителя, доповнивши, що квартира була куплена відповідачем коли він з позивачкою вже разом не проживали і дана обставина підтверджується рішенням суду про розлучення, де позивачка сама вказала, що з 2008 року з відповідачем не проживають разом.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працює разом з ОСОБА_2. В 2009 році він продав ОСОБА_2. квартиру АДРЕСА_1 в кредит. Спочатку він сплатив 15 577 гривень, а потім ОСОБА_2 перестав сплачувати кошти. До цього часу ОСОБА_2 йому ще не виплатив 35 тисяч гривень боргу за вказану квартиру. Ці кошти стягнуті на його користь рішенням суду. Виконавчий лист він ще не отримував в суді та не пред'являв його до виконання.
Суд, дослідивши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.09.1998 року. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 04 серпня 2009 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 8, 44). 29.09.2012 року -видано свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с. 4)
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 5 лютого 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_6, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1. ( а.с. 5-6), квартира однокімнатна, загальна площа квартири 28,3 кв.м. Вказана квартира зареєстрована за ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами ст. 70 СК України.
Відповідно ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Можливість відступити від засад рівності часток за певних умов встановлена ч.2.3 ст. 70 СК України. Відповідно до ч. 2 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Відповідно до ч.3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
У даному конкретному випадку шлюбний договір між сторонами не укладався, ніяких домовленостей між сторонами про розмір часток у квартирі не виявлено. Відсутні інші підстави які б давали право відступити від засад рівності в частках при поділі квартири.
Твердження відповідача, що спільно з позивачкою вони сплатили за квартиру близько 15 тисяч гривень, і що він зобов'язаний сплатити борг ОСОБА_4 в сумі 35 тисяч гривень, які стягнуті з нього згідно рішення Бердичівського міськрайсуду не може бути підставою для збільшення його частки у спільному майні, виходячи з вищенаведених норм Сімейного кодексу України.
Крім того, як встановлено рішенням Бердичівського міськрайсуду від 20.01.2012 року, що набрало чинності, в частині стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, боржником за борговим зобов'язанням судом визначено ОСОБА_2 Доказів того, що ОСОБА_2 заборгував ці кошти саме за квартиру у розпорядженні суду немає.
Пояснення свідка ОСОБА_4, про те, що 35 тисяч йому не доплатив ОСОБА_2 за квартиру, яку він йому продав не заслуговують уваги і суд ставиться до них критично, оскільки, як пояснив ОСОБА_4 у судовому засіданні він не звертався до суду за отриманням виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2. боргу і не пред'являв його до виконання, це при тому, що рішення суду набрало чинності ще 31 травня 2012 року. ( а.с. 40-42). Окрім того, як встановлено в судовому засіданні ціна квартири АДРЕСА_1 за домовленістю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 склала 60 477 гривень, і відповідно до п.2.2. договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 сторони підтвердили факт повного розрахунку за вказану квартиру ( а.с. 5,6). Іншого відповідачем не доведено в судовому засіданні.
Твердження представника відповідача, що квартиру відповідач придбав коли сторони уже разом не проживали, що стверджується тим, що при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу, позивачка вказала, що з відповідачем не проживає з вересня 2008 року ( а.с. 26) - не заслуговує уваги, виходячи з наступного.
Як зазначалось вище, на майно набуте в шлюбі поширюється презумпція спільною власністю подружжя
Суд, відповідно до положень ч. 6 ст. 57 СК України, може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.
Доказів того, що відповідач звертався до суду з позовом про визнання квартири його особистою приватною власністю, з підстав фактичного припинення шлюбних відносин, останній суду не надав.
Натомість, як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 надавала нотаріально посвідчену згоду дружини на придбання вищезазначеної квартири ( а.с. 33).
Твердження відповідача про те, що він витратив 37 тисяч гривень на ремонт квартири не підтверджена в судовому засіданні належними доказами.
Згідно ст.372 ЦК України - у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Отже, за фактичними обставинами справи судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить сторонам в рівних частках сторонам.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі - 303 гривні 28 копійок. ( а.с. 1).
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, - суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -квартиру АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 за кожним, залишивши квартиру у їх спільній частковій власності.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 303 (триста три) гривні 28 копійок у відшкодування витрат по оплаті нею судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.
Суддя: