Судове рішення #272764
Головуюча у 1 інстанції Можайська Г

Головуюча у 1 інстанції Можайська Г.Д. Доповідач в апеляційній інстанції Опейда В.О.

№11-597 2006 р.

 

ст.296 ч.2, ст.186 ч.2 КК України

 

 

 

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                       21 листопада 2006 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської

області в складі: головуючого - судді                        Хлапук Л.1.

суддів                                                                                Матвієнко Н.В., Опейди В.О.

з участю прокурора                                                         Артиша Я.Д.

засудженого                                                                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Володимир-Волинського міського суду від 15 вересня 2006 року, яким ОСОБА_1, уроженця м.Нововолинська, жителя АДРЕСА_1, гр. України, з повною середньою освітою, розлученого, має на утриманні дитину, не працюючого, судимого 16.11.2001 р. Володимир-Волинським міським судом за ст.ст. 141 ч. 1, 143 ч.2 КК України (в редакції 1960 р.) до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 10.12.2002 р. по відбуттю строку покарання;

- 14.05.2003 р. Володимир-Волинським міським судом за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 07.05.2005 р. по відбуттю строку покарання. Засудженого за ч.2 ст.296 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. - за ч.2 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбування - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

За ст.304КК України - виправданий. Постановлено початок строку відбування покарання засудженому рахувати з 20 травня 2006 року.

ОСОБА_2, уроженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, засудженого за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 104 КК України звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік.

Покладено на матір засудженого - ОСОБА_3 обов'язок щодо нагляду за засудженим ОСОБА_2 та проведення з ним виховної роботи.

Постановлено запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набранням вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирішено судом також питання щодо речових доказів по справі. Розглянувши справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати,-

ВСТАНОВИЛА

Засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнані винними в тому, що 07 травня 2006 року близько 18 години вони знаходячись в лісовому масиві поблизу с.Поничів Володимир-Волинського району, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, використовуючи нікчемний привід, умисно нанесли чисельні удари руками та ногами по різних частинах тіла потерпілому ОСОБА_4, який в той час проїзджав на велосипеді через лісовий масив. Внаслідок зазначених дій останньому було спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді чисельних забійних ран обличчя, забою лівого вуха, саден спини, синця лівої руки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, після чого кинули потерпілого у рівчак з водою. Крім того, тоді і там же ОСОБА_1, після вчинення хуліганських дій і спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, відкрито викрав велосипед «Кетлер» вартістю 320 грн, який був у користуванні потерпілого і належить ОСОБА_5.

В апеляції на вирок суду засуджений ОСОБА_1 зазначив, що був безпідставно засуджений за ч.2 ст. 186 КК України, оскільки велосипедом не заволодівав. Судом також не враховано ряд обставин що характеризують його, а тому просив пом'якшити міру покарання. Засудженим ОСОБА_2 вирок не оскаржувався.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає.

Висновок суду про доведеність вчиненого злочину засудженим відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на доказах, досліджених у судовому засіданні.

Винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна за обставин, зазначених у вироку, доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні й належно оцінених судом доказів, а його діям у цій частині дано правильну юридичну оцінку.

Як вбачається з показань засудженого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6, після вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_4 саме ОСОБА_1 заволодів велосипедом. Потерпілий ОСОБА_5, свідок ОСОБА_7 підтвердили, що велосипед привів ОСОБА_1, що спростовує посилання засудженого на те, що він не заволодівав велосипедом. Враховуючи дружній характер відносин між вказаними особами, підстав оговорювати ОСОБА_1 не вбачається. Обставини при яких було вчинено хуліганські дії і спричинені тілесні ушкодження потерпілому у сукупності, свідчать про наявність кваліфікуючих ознак хуліганства - вчинення дій з особливою зухвалістю і групою осіб.

Зважаючи на викладене дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ч.2 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинене групою осіб і супроводжувалось особливою зухвалістю, а також за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

У відповідності до положень ст.65 КК України при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Наведені в апеляції ОСОБА_1 обставини враховані судом при призначенні покарання, яке є мінімальним, а отже необхідним і достатнім для виправлення засудженого.

Вивченням матеріалів справи порушень норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування постановленого у справі судового рішення, не встановлено.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення. Вирок Володимир-Волинського міського суду від 15 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Головуючий                          

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація