Справа № 210/259/13- ц

Провадження №2/210/747/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2013 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О. В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить суд: допитати свідків; стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 50 000 грн. та суму моральної шкоди у розмірі 15 000 грн.; забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно відповідача. 17 січня 2013 року зазначений позов було передано у провадження судді Чайкіної О.В.

Згідно з положеннями ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити в собі: найменування суду, до якого подається позов, ціну позову, точну назву відповідача і його місце знаходження; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує кожну свою вимогу; зазначення доказів, що стверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та додатками до неї, суд прийшов до переконання, що позовна заява не відповідає вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням наступного.

По-перше, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Як вбачається з позовної заяви, позивач об'єднав в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою - немайнового і майнового характеру. Так позивач просить суд допитати у якості свідків ОСОБА_4 Та ОСОБА_5, що є вимогою про забезпечення доказів в силу положень ст. 133 ЦПК України і є самостійним об'єктом сплати судового збору. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України до клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені ст. 121 цього Кодексу.

Крім того, у позовних вимогах позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно відповідача, що також являється самостійним об'єктом справляння судового збору (ст. 154 ЦПК України). При цьому, до позовної заяви додано лише квитанцію про сплату судового збору в розмірі 650 грн. за розгляд майнового спору. Поряд із цим, відповідно до вимог ст. 6 ч.3 Закону України «Про судовий збір» - за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст. 79 ЦПК України). Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» з 01.01.2013р. мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі 1147 грн. Згідно з п.13 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставкою судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову є 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає, станом на 1 січня 2013 року, 114 грн. 70 коп.

Таким чином, при подачі позовної заяви, позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір, тому суд вважає його несплаченим. Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору з позовної заяви не вбачається.

По-друге, відповідно до ст. 136 ЦПК України у заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Разом з тим, позивач не зазначив місце проживання (перебування) або місце роботи свідка ОСОБА_5. Таким чином, вимога про забезпечення доказів підлягає залишенню без руху, т.я. подана з порушенням вимог ст.ст. 133, 134, 136, 137 ЦПК України.

По-третє, відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов може бути забезпечений з накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. При цьому, позивачем не надано відомостей на яке саме майно накласти арешт і підтверджуючих документів, про належність зазначеного майна ОСОБА_3

Частиною 1 статті 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного і керуючись ст. 119-121 ЦПК України, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу - залишити без руху.

Роз'яснити позивачеві, що зазначені в ухвалі недоліки ним можуть бути усунені протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена щодо недотримання правил підсудності та визначення розміру судового збору шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого рогу. В іншій частині - ухвала остаточна і апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя:О. В. Чайкіна