Справа № 2/422/4466/2012р.

422/6475/2012р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»(далі -Банк), звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 29.03.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»(далі -Банк) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено Кредитний договір № DNUOGК00000169, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 59 640,00 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.03.2027 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинна надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також і інші платежі. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»і ОСОБА_1 уклали Договір іпотеки № DNUGК00000169 від 29.03.2007року (далі -договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 53,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2007року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 250 985 грн. 00 коп. У свою чергу відповідач порушила умови укладеного договору, у зв'язку з чим, станом на 05.10.2011 р. виникла заборгованість на загальну суму у розмірі 91 243, 01 доларів США, яка складається із наступного: 49 982,92 доларів США -заборгованість за кредитом, 19 664, 18 доларів США -заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 379, 60 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 18 216,31 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Оскільки відповідач добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажає, позивач змушений був звернутись до суду та просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNUOGК00000169 від 29.03.2007р. в розмірі 91 243, 01 доларів США звернути стягнення на домоволодіння загальною площею 53,40 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені Відповідача договору купівлі -продажу будь -яким способом з іншою особою -покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, та виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають у вищевказаному домоволодінні, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі по справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Дніпропетровській області.

26 грудня 2012 року до суду надійшла заява від представника Позивача, в якій він просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить рапорт працівника міліції, заяв чи клопотань від неї не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 169 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочну форму розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, з'ясувавши обставини справи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що 29.03.2007року між Публічним акціонерним товариством КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № DNUOGК00000169, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 59 640,00 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.03.2027року. Відповідно до умов договору у визначений період погашення повинно було здійснюватись щомісяця згідно за графіком погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, а також інших витрат, відповідно до умов кредитного договору (а.с.13-17).

Відповідно до п.4.1 та 7.4 вказаного договору за порушення термінів оплати заборгованості по кредиту відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Публічне акціонерне товариство КБ "ПриватБанк" та відповідач ОСОБА_1, того ж дня уклали Договір іпотеки № DNUGК00000169, за умовами якого п.п.7 відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння загальною площею 53,40 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.62-66). З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір пройшов процедуру нотаріального посвідчення, а відомості щодо обтяження вказаного майна іпотекою були внесенні до Державного реєстру іпотек за № 11873022. Судом також встановлено, що на момент передачі вказаного майна в іпотеку відповідач була його власником, право власності якого зареєстровано у встановленому порядку у Реєстрі прав власності.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує у зв'язку з чим станом на 05.10.2011 р. загальна заборгованість склала 91 243, 01 доларів США, яка складається із наступного: 49 982,92 доларів США -заборгованість за кредитом,

19 664, 18 доларів США -заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 379, 60 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 18 216,31 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п.22 іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.33, ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до приписів ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Так, відповідачу банком направлялось повідомлення про невиконання ним умов договору кредиту, необхідності усунення таких порушень, намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушень, та пропонування добровільно виселитись з житлового приміщення, що є предметом іпотеки (а.с. 23).

На підставі викладеного, а також враховуючи розмір заборгованості, обставину, що борг відповідача за основним зобов'язанням є значним, наявна стабільна тенденція до збільшення суми заборгованості, яка не погашена тривалий час, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань по погашенню кредиту, суд доходить висновку, що позивач обґрунтовано порушив питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 24 -27 договору іпотеки від 29 березня 2007 року передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані (а.с. 62-66). Відповідно до п.24 вказаного договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку»на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться у цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; приоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку»якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі -покупцеві, то дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.

З укладеного між банком та позичальником (відповідачем по справі) договору іпотеки вбачається, що умовами договору іпотеки передбачено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу банком предмету іпотеки (п. 29 договору).

Разом з цим, Відповідно до ст. 34. Закону України «По іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути передано іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Судом встановлено, що між сторонами у справі Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, не укладався, але відповідне застереження міститься у Іпотечному договорі, та суду не надано право надавати доручення щодо отримання витягу з Реєстру прав власності, а тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України, яка підлягала застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги . Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є зареєстрованим у спірному домоволодінні. Суд вважає, що позов в частині виселення будь-яких інших осіб із спірної квартири задоволенню не підлягає через неконкретизованість позовних вимог та недоведеності предмету спору, що не позбавляє права позивача звернутись до суду окремо з такою вимогою к конкретним особам при наявності спірних правовідносин між ними.

Суд також не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в частині зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку у Відділі по справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Дніпропетровська, адже відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.

Статтею 7 цього ж Закону встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм матеріального закону, прийняте рішення суду про виселення відповідно є підставою для зняття цієї особи з реєстрації, тому вимоги про додаткові зобов'язання реєстраційного органу вчинити ці дії є такими, що не узгоджуються з вказаними вимогами чинного законодавства та є передчасними.

Суд вважає вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення відповідача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід звернути стягнення на вказане домоволодіння та провести процедуру виселення, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Крім того згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати, і його вимоги задоволені, з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3219 грн. 00коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 61, 88,207, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 526,530, 553, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст. 109 ЖК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення -задовольнити частково.

2. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNUOGК00000169 від 29.03.2007 року в сумі, що становить 91 243, 01 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння, загальною площею 53,40 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1.

3. Встановити способом реалізації предмета іпотеки - домоволодіння, загальною площею 53,40 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1-шляхом продажу вказаного домоволодіння іпотекодержателем Публічним акціонерним товариством Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням договору купівлі-продажу з будь -якою третьою особою покупцем, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень необхідних для здійснення продажу такого майна.

4. Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1, з домоволодіння АДРЕСА_1.

5. В решті позову - відмовити.

6. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" судовий збір в розмірі 3219 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Д.В. Мовчан