Категорія №8.3.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10240/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області ДПС до ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2012 року державна податкова інспекція у м. Лисичанську Луганської області ДПС звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що 22.09.2011 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, як платника податків відповідача було встановлено на податковий облік в ДПІ у м. Лисичанську з 23.09.2011р. Висновком державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області ДПС підтверджено, що податкова звітність не надавалася з моменту реєстрації. У зв'язку з чим, позивач просить припинити підприємницьку діяльність відповідача.

Ухвалою суду від 26 грудня 2012 року було відкрито скорочене провадження, яка була отримана відповідачем 02.01.2013 року.

09 січня 2013 року на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій він позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22.09.2011 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, як платника податків відповідача було встановлено на податковий облік в ДПІ у м. Лисичанську з 23.09.2011р.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Здійснюючи господарську діяльність, фізичні особи -підприємці відповідно до вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування"(який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) зобов'язані були вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, платник податків зобов'язаний:

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16);

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16);

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Висновком державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області ДПС від 06 грудня 2012 року підтверджується, що податкова звітність до органу державної податкової служби відповідачем не надавалася з моменту реєстрації, заборгованості перед бюджетом у нього немає (а. с. 7).

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (абзац 4 частини 2 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Приймаючи до уваги, що відповідач не має заборгованості перед бюджетом і більше року декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для припинення підприємницької діяльності відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 11, 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області ДПС до ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити повністю.

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, і/номер НОМЕР_1.

У день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця (виконавчий комітет Лисичанської міської ради) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Тихонов