ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 січня 2013 року № 2а-14406/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийон»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС Державної казначейської служби України у місті Києві

про стягнення бюджетного відшкодування

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2004 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Кийон" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач-1), Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач-2) про стягнення коштів з бюджету у розмірі 4 122 505, 00 грн. у якості бюджетного відшкодування за період квітня 2004 року, виходячи із даних податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2004 року.

Постановою Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2005 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2008 року, адміністративний позов задоволено. Стягнено з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кийон" бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за квітень 2004 року в сумі 4 122 505, 00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2012 року постанову Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2012 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 листопада 2012 року, яке відкладалось у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 26 листопада 2012 року протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва на належного Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби.

У судовому засіданні 26 листопада 2012 року представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. Право на бюджетне відшкодування у розмірі 4 122 505, 00 грн. представники позивача мотивували підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", пунктом 4 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" від 07 серпня 1998 року № 857/98.

Представники відповідача у судовому засіданні 26 листопада 2012 року адміністративний позов не визнали, з посиланням на безпідставність позовних вимог просили суд відмовити у задоволенні. Обґрунтовуючи заперечення, представники відповідача послались на недоведеність надмірної сплати в бюджет податку на додану вартість та на порушення кримінальної справи відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийон" та зазначили, що за змістом положення Закону України "Про податок на додану вартість" право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, які оплачені платником податку.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві у судове засідання 26 листопада 2012 року не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засіданні був повідомлений належним чином.

Слід зазначити, що судом касаційної інстанції замінено неналежного відповідача Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва на належного Державну казначейську службу України у місті Києві.

Враховуючи неявку представника відповідача та третьої особи, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув адміністративну справу № 2а-14406/12/2670 в порядку письмового провадження.

Вивчивши додані до справи матеріали, з урахуванням всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1.8. статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон №168/97-ВР) бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.3 статті 7 Закону №168/97-ВР у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Аналіз змісту зазначених вище норм права свідчить про те, що до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до підпункту 7.4.5 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 Закону №168/97-ВР передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачалося, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Як вже зазначалось, зазначена адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийон" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, Відділення Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва про стягнення коштів з бюджету у розмірі 4 122 505, 00 грн. у якості бюджетного відшкодування за період квітня 2004 року, виходячи із даних податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2004 року вже розглядалась судами першої, апеляційної та касаційної інстанції, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2012 року постанову Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, під час попереднього розгляду справи Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом встановлено, що з декларації по податку на додану вартість за квітень 2004 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийон" вбачається, що за результатами фінансово-господарської діяльності позивача у квітні 2004 року різниця між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту має від'ємне значення та становить загалом 24 250 032,00 грн., з яких 20 127 527,00 грн. - експортне відшкодування (рядок 23 декларації), 4 122 505,00 грн. - залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів (рядок 25 декларації).

В обґрунтування правомірності формування податкового кредиту та наявності заборгованості по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість, представниками позивача наведено наступні доводи: рішенням Господарського суду міста Києва від 20 жовтня 2004 року у справі № 33/509, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2004 року, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийон" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, ВДК у Шевченківському районі м. Києва про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 20 127 527,00 грн. за квітень 2004 року та про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 694/23-4/24097'17А від 22 червня 2004 року (яким позивачу зменшено заявлену до відшкодування за квітень 2004 року суму ПДВ у розмірі 24 250 032,00 грн.).

Постановою Вищого господарського суду України у справі № 33/509 від 02 березня 2005 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2004 року у справі № 33/509 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 19 квітня 2005 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задоволено, постанову Вищого господарського суду України у справі № 33/509 від 02 березня 2005 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2004 року, рішення Господарського суду міста Києва від 20 жовтня 2004 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При розгляді справи № 33/509 господарським судом досліджені обставини щодо формування позивачем податкового кредиту у квітні 2004 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2005 року у справі № 28/27 було зупинено апеляційне провадження до закінчення розгляду Господарським судом м. Києва справи № 33/509.

Постановою Господарського суду м. Києва у справі № 33/509-29/273-А від 01 червня 2007 року позов задоволено, визнано недійсним податкове повідомленні-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 694/23-4/24097174 від 22 червня 2004 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийон" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2004 року у сумі 20 127 527,00 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийон" 1 903,00 грн. судових витрат.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2008 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 01 червня 2007 року в адміністративній справі № 33/509-29/273-А без змін.

Постановою Господарського суду м. Києва від 01 червня 2007 року у справі № 33/509-29/273-А встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кийон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПромТехІмпЕкс" був укладенний договір постачання № 23/04 від 23 квітня 2004 року, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ПромТехІмпЕкс" прийняло на себе обов'язок поставити та передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийон" біологічно активні добавки "Еректіум форте" у кількості 1 161 400 шт. на загальну суму 145 500 192,00 грн., в т.ч. ПДВ 24 25 160,00 грн.

Факт отримання позивачем товару підтверджується актам прийому-передачі товару. Оплата позивачем отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПромТехІмпЕкс" товару підтверджується платіжними дорученнями в загальну суму 145 500 192,00 грн. в т.ч. ПДВ 24 250 160,00 грн. Продавцем виписані на адресу позивача податкові накладні, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства України. Витрати позивача по сплаті податку на додану вартість в розмірі 24 250 160,00 грн. підтверджуються належним чином оформленню податковою накладною № 5 від 26 квітня 2004 року. Зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кийон" бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2004 року на суму 24 250 160,00 грн. податковим повідомленням-рішенням № 694/23-1/24097174 від 22 червня 2004 року, прийнятим ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, є необґрунтованим.

Крім цього, при розгляді господарським судом справи № 33/509-29/273-А встановлено, що факт експорту позивачем товару та правомірність застосування нульової ставки з податку на додану вартість за квітень 2004 року у сумі 20 127 527,00 грн. підтверджуються належним чином оформленими документами.

Факт існування у позивача бюджетної заборгованості за квітень 2004 року у сумі 4 122 505,00 грн. та її непогашення у визначений Законом України "Про податок на додану вартість" строк відповідачами не оспорюється.

До того ж, позивач має бюджетну заборгованість з ПДВ за квітень 2004 року, а статею 12 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (на яку посилається відповідач-1) передбачено здійснення погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом її оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років до бюджетної заборгованості з ПДВ, яка виникла станом на 1 листопада 2003 року і не відшкодована на 1 січня 2004 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва, керуючись приписами частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, бере до уваги вищезазначені обставини, як такі, що не потребують доказування при розгляді цієї адміністративної справи.

В свою чергу, суд касаційної інстанції, в ухвалі від 24 вересня 2012 року як підставу скасування постанови Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2005 року, ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2008 року та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зазначив, що по-перше, судами не належним чином досліджено питання щодо умов поставки товару, зокрема, щодо передачі товару від продавця до покупця, належним чином не досліджені усі первині документи у їх сукупності, складені за наслідками здійснення операцій з придбання товару та його оплати; по-друге, залишено поза уваги обставини, що порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ "Кийон" ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого статтею 15, частина 5 стаття 191, частина 2 стаття 366 Кримінального кодексу України, а саме, скоєння службового підроблення податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2004 року, шляхом внесення неправдивих відомостей, а також замах на заволодіння державними коштами, шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість з бюджету по декларації за квітень 2004 року, яка перебуває на розгляді у суді.

У судовому засіданні 26 листопада 2012 року представником позивача повідомлено суд про закриття кримінальної справи відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийон", у зв'язку з чим Окружним адміністративним судом міста Києва направлено судовий запит від 26 листопада 2012 року до старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС Зері К.Ф. із проханням надати завірену належним чином копію постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва Зері К.Ф. від 25 жовтня 2012 року, винесену в межах кримінальної справи № 80-0088; інформацію щодо кримінальної справи № 80-0088, порушеної відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийон" ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

У відповідь на вищезазначений судовий запит, 12 грудня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) повідомлено суд, що 25 жовтня 2012 року старшим слідчим СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Зеря К.Ф. винесено постанову про закриття кримінальної справи 80-0088, порушеній відносно директора ТОВ "Кийон" (код 24097174) ОСОБА_3 та інших осіб за замахом на заволодіння майном, шляхом зловживання службовим становищем та службове підроблення, за ознаками злочинів, передбачених ст.15 , ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України (завірена належним чином копія постанови про закриття кримінальної справи від 25 жовтня 2012 року міститься в матеріалах справи).

За таких обставин, на вимогу Вищого адміністративного суду України, з метою встановлення чи мало місце злочинне діяння директора ТОВ "Кийон" (код 24097174) ОСОБА_3 та інших осіб за замахом на заволодіння майном, шляхом зловживання службовим становищем та службове підроблення, за ознаками злочинів, передбачених ст.15 , ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України, Окружним адміністративним судом міста Києва досліджено копію постанови про закриття кримінальної справи від 25 жовтня 2012 року, з огляду на що, суд не бере до уваги послання податкового органу на факт порушення кримінальної справи кримінальної справи 80-0088, порушеній відносно директора ТОВ "Кийон", оскільки станом на момент розгляду адміністративної справи у суді такі доводи є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Щодо дослідження питання про умови поставки товару, зокрема, щодо передачі товару від продавця до покупця, належним чином не досліджені усі первині документи у їх сукупності, складені за наслідками здійснення операцій з придбання товару та його оплати суд зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Матеріали справи містять Договір постачання № 23/04 від 23 квітня 2004 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПромТехІмпЕкс" (Постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кийон" (Покупець за Договором), за умов якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товар -Біологічно Активні Добавки "Еректіум-форте", ТУУ 15.8-32308619-001-2003 відповідно до Специфікацій, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Передача товару Покупцю здійснюється за видатковою накладною (пункт 4.1. Договору постачання № 23/04 від 23 квітня 2004 року).

В матеріалах справи містяться копія специфікації товару № 1 від 23 квітня 2004 року, акту прийому -передачі товару № 1 від 23 квітня 2004 року, акти прийому-передачі товару на відповідальне зберігання №1 згідно договору постачання № 23/04 від "23"квітня 2004 року від 26 квітня 2004 року та від 28 квітня 2004 року, копія накладеної № 4 від 26 квітня 2004 року, які підписані уповноваженими представниками позивача та його контрагента ТОВ "ПромТехІмпЕкс", а саме: директором ТОВ "Кийон" ОСОБА_3, та директором ТОВ "ПромТехІмпЕкс" Булигіним В.П., із закріпленням печатками підприємств.

При цьому, на підтвердження оплати отриманого позивачем товару надано суду копії платіжних доручень, завірених банком, з доданням банківських виписок.

На підтвердження подальшої реалізації отриманого товару, позивачем надано копію Договору комісії № 26/04 від 26 квітня 2004 року, за умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Кийон" (Комітент за Договором) доручає Товариству з обмеженою відповідальністю "Ураїнська промислова експортна компанія" (Комісіонер за Договором) за винагороду здійснити для Комітента від свого імені угоду з продажу Біологічно Активні Добавки "Еректіум-форте", ТУУ 15.8-32308619-001-2003.

Матеріали справи містять копії Специфікації № 1 від 26 квітня 2004 року, акту прийому -передач від 28 квітня 2004 року, звіту Комісіонера за Договором комісії № 26/04 від 26 квітня 2004 року за квітень 2004 року.

Слід зазначити, що згідно Контракту № В-04 від 27 квітня 2004 року, специфікації № 1 від 27 квітня 2004 року, розрахунку -фактури № 04 від 28 квітня 2004 року, товар - Біологічно Активні Добавки "Еректіум-форте", ТУУ 15.8-32308619-001-2003 передані на умовах продажу компанії ,INC.».

Згідно п. 7.7.4 Закону №168/97-ВР із змінами і доповненнями, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Пунктами 7.7.5 та 7.7.6 вказаного Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Подібні норми містяться також в статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 200.7, 200.8. статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Згідно пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пункту 200.11. статті 200 Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 200.12. статті 200 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пункту 200.13. статті 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

В той же час, відповідно до положень пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами державного казначейства згідно з Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 та Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23.

Відповідно до вищезазначених Порядків Державна податкова служба здійснює формування узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, яку на постійній основі надсилає Державній казначейській службі та інформує органи державної податкової служби для подачі висновків органам державного казначейства. Порядок та строки надсилання узагальненої інформації визначаються Державною податковою службою.

Органи державного казначейства на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість платникам податку на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2004 року у справі № 33/509, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2004 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2009 року, позивачу скасовано податкове повідомлення - рішення № 694/23-4/24097'17А від 22 червня 2004 року, яким зменшено заявлену до відшкодування за квітень 2004 року суму ПДВ у розмірі 24 250 032,00 грн.), що свідчить про закінчення судового оскарження та узгодженість суми з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню.

За таких обставин, враховуючи, що попередньо, вищезазначеними рішеннями Господарського суду міста Києва та Київського апеляційного господарського суду, які набрали законної сили, відповідно і обставини, встановлені ними, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, встановлено, що факт експорту позивачем товару та правомірність застосування нульової ставки з податку на додану вартість за квітень 2004 року у сумі 20 127 527,00 грн. підтверджуються належним чином оформленими документами; факт існування у позивача бюджетної заборгованості за квітень 2004 року у сумі 4 122 505,00 грн. та її непогашення у визначений Законом України "Про податок на додану вартість" строк відповідачами не оспорюється, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із доводами позовної заяви.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформований податковий кредит, по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПромТехІмпЕкс", тому і вимога про стягнення коштів з бюджету у розмірі 4 122 505, 00 грн. у якості бюджетного відшкодування за період квітня 2004 року, виходячи із даних податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2004 року є обґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийон" задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийон" на його банківський поточний рахунок № 260093010411 в ЗАТ "ПРАЙМ-БАНК", МФО 300669; код ЄДРПОУ 24097174 з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у місті Києві у якості бюджетного відшкодування бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 4 122 505,00 (чотири мільйони сто двадцять дві тисячі п'ятсот п'ять ) грн., за період квітень 2004 року.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова