Справа № 0916/3107/2012
Проваджееня № 22ц/779/35/2013
Категорія 31
Головуючий у 1 інстанції Бондаренко Г.Ю.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого: Меленко О.Є.
суддів: Вакарук В.М., Проскурніцького П.І.
секретаря Бойчука Л.М.
з участю: апелянта ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
представника прокуратури Івано-Франківської області Челій-Пушкар О.І.,
представника КП «Тлумач-водоканал» Твердохліб П.М., представника Тлумацької районної ради Білана В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2012 року по справі за позовом прокурора Тлумацького району в інтересах держави в особі КП «Тлумач-водоканал», третя особа на стороні позивача Тлумацька районна рада до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих злочином,-
в с т а н о в и л а :
У травні 2012 року прокурор Тлумацького району в інтересах держави в особі КП «Тлумач-водоканал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих злочином.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора КП «Тлумач-водоканал», засновником якого є Тлумацька районна рада, будучи службовою особою, неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для КП «Тлумач-водоканал» у вигляді недоотримання коштів на розрахунковий рахунок підприємства в сумі 119706,42 грн.
За ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу.
В ході розгляду кримінальної справи судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуваючи на посаді директора КП «Тлумач-водоканал» у вересні-жовтні 2008 року тільки на підставі висновку постійної депутатської комісії Тлумацької районної ради №5 від 10.06.2008 року, без рішення районної ради, провів демонтаж 1,3 км. Водогону чавунної труби O 300мм. При цьому, в порушення вимог п.1 ст.9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вищевказані труби демонтованого водогону не були оприбутковані та не проведено їх комісійне зважування. Незважаючи на це, ОСОБА_2 затверджено акт без дати від 2008 року про демонтаж 1,3 км водогону, встановлення ваги 1 метра погонного чавунної труби O 300 - 31,6269 кг та отримання металобрухту в кількості 41,115 т. Вказаний металобрухт реалізовано кооперативу «Іскра», за що на рахунок підприємства поступили кошти на загальну суму 82351,63 грн.
Згідно проведеного контрольного зважування встановлено, що маса 1 метра погонного чавунної труби O 300 (ГОСТ 21055-75) становить 77,6 кг.
Таким чином, ОСОБА_2 шляхом заниження розрахункової ваги погонного метра демонтованих труб спричинив КП «Тлумач-водоканал» збитків на загальну суму 119706,42 грн., які не надійшли на розрахунковий рахунок підприємства.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України визнав повністю, підтвердив обставини вчинення злочину і заявив клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2011 році».
Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 04.04.2012 року кримінальну справу закрито, а ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст.1,ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році».
Крім цього, даною постановою цивільний позов прокурора Тлумацького району в інтересах держави в особі КП «Тлумач-водоканал» до ОСОБА_2 про стягнення завданих злочином збитків на суму 119706,42 грн. залишено без розгляду.
Оскільки збитки, завдані підприємству залишились невідшкодовані, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 в користь держави в особі КП «Тлумач-водоканал» шкоду заподіяну внаслідок вчинення злочину в сумі 119706,42 грн.
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 23.10.2012 року позов прокурора Тлумацького районного задоволено.
Вирішено стягнути з ОСОБА_2 в користь держави в особі КП «Тлумач-водоканал» 119706,42 грн. завданих збитків, а також 1197,42 грн. судового збору в користь держави.
ОСОБА_2 з таким рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування істотних обставин справи.
Зазначає, що статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право прокурора представляти у суді інтереси громадян і держави. Однак, КП «Тлумач-водоканал» створене Тлумацькою районною радою і є господарюючим суб'єктом з муніципальною власністю, а не органом державної влади, в інтересах яких прокуратура має право звертатися до суду.
За таких обставин, на думку апелянта, суду першої інстанції слід було застосувати положення п.2 ч.1 ст.207 ЦПК України і постановити ухвалу про залишення заяви прокурора без розгляду, як такої що подана особою, яка немає повноважень на ведення справи.
ОСОБА_2 не погоджується з висновком суду про те, що його вина у спричиненні збитків державі на суму 119706,42 грн. доведена постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 04.04.2012 року, якою його звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році».
Зокрема апелянт вказує, що при розгляді кримінальної справи він визнав свою вину лише в тому, що демонтував 1,3 км. водопроводу без рішення Тлумацької районної ради, в чому і полягає службова недбалість.
Однак дане порушення є відмінним від спричинення підприємству збитків на суму 119706,42 грн. і при розгляді кримінальної справи судом не встановлено і не доведено, що такі збитки завдані саме винними діями ОСОБА_2 Тому, на думку апелянта, обставина щодо завдання збитків є такою, що підлягає доказуванню в загальному порядку, і не може бути визнана встановленою на підставі ч.2 ст.61 ЦПК України.
Також вважає, що застосування судом до спірних правовідносин ст.1166 ЦК України є безпідставним, оскільки самим лише демонтажем труб без рішення Тлумацької районної ради (яке в подальшому було прийняте) збитки не завдані. Розмір коштів, отриманих КП «Тлумач-водоканал» від реалізації металобрухту не змінився б і за умови демонтажу труб на підставі рішення Тлумацької районної ради.
На думку ОСОБА_2, суд першої інстанції не дослідив і не зібрав достатньо доказів, які підтвердили спричинення підприємству збитків його діями. Так, суд обмежився лише Актом ревізії Контрольно-ревізійного відділу в Тлумацькому районі, в якому зазначено, що 1 метр погонний труби важить 77,6 кг. згідно ГОСТу 21055-74, і не взяв до уваги Акт, складений комісією в 2008 року під час здачі труб на металобрухт, згідно якого 1 метр погонний труби важить 31,3 кг.
Апелянт зазначає, що для того щоб довести правдивість твердження позивача про те, що труби здавались на металобрухт по заниженій вазі і визначити фактичну вагу 1 метра погонного труби необхідно проводити вибіркове зважування кількох різних труб з різних ділянок трубопроводу і визначати середню вагу від загальної кількості зважувальних труб або проводити зважування всіх труб на визначеній певній протяжності даного водопроводу. Однак таке зважування ніким не проведено, а тому, на думку ОСОБА_2, один лише Акт ревізії КРВ в Тлумацькому районі не є належним і достатнім доказом, який вказує на заниження розрахункової ваги погонного метра демонтованих труб.
На думку апелянта, судом також не враховано, що Акт ревізії підписаний із застереженнями, а саме: згідно даних бухгалтерського обліку знос водопроводу становить 64%, проте в Акті ревізії зазначено лише 60% ; в Акті ревізії відсутні дві проплати на суму 3660,0 грн. (аванс) та 7290,0 грн. (за труби), які поступили на рахунок підприємства в травні 2010 року; демонтовані труби не всі здавались на металобрухт, оскільки частина з них залишалась для власних потреб підприємства на заміну у випадку аварійності або обмінювались на металобрухті на труби іншого діаметру для потреб водогону (про що свідчить акт обміну); 31.03.2011 КП «Тлумач-водоканал» було передано згідно акту для потреб с. Палагичі 20 м.п. труби діаметром 300 із недіючого центрального водопроводу Нижнів-Загіря безкоштовно, що підтверджується Актом та довідкою Палагицької сільської ради від 31.03.2011 №521.
Допитана у судовому засіданні начальник КРВ в Тлумацькому районі - ОСОБА_9 визнала за належні і такі, що не були враховані ревізором в Акті від 23.03.2011 року.
Крім того, ОСОБА_2 вказує, що демонтований водопровід перебував в експлуатації з 1974 року і станом на 2008 рік на найбільшій аварійній ділянці не використовувався через знос, проте в Акті ревізії вказано, що 1 м.п. труби важить 77,6 кг згідно ГОСТу 21055-74, а такі стандарти застосовуються до нової чавунної труби, яка ще не використовувалась і не піддавалась корозії.
ОСОБА_2 вважає, що проведена ревізія стосувалася фінансово-господарської діяльності КП «Тлумач-водоканал», а вивчення питань, пов'язаних із визначенням дійсного зносу металевих труб водопроводу потребує спеціальних знань в цій сфері. Проте в ході проведення ревізії такий спеціаліст не залучався, що вказує на формальність висновків щодо продажу металобрухту із заниженням його ваги.
ОСОБА_2 посилається також на те, що балансова вартість водопроводу становила 99200,00 грн., а залишкова вартість (за мінусом зносу) становила 39680,00. За період з 2008-2010р.р., будучи на посаді директора КП «Тлумач-водоканал», апелянт реалізував металобрухту на суму 217529,00 грн. Відтак демонтажем труб збитків підприємству не нанесено, а навпаки - одержано дохід в сумі 177849,00 грн., що покращило стан КП «Тлумач-водоканал», який на той час знаходився у боргах.
В цілому апелянт вважає, що шкода, нанесена державі на суму позову є недоведеною, а рішення ухвалене із порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.
З цих підстав просив рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2012 року скасувати, а позов прокурора Тлумацького району в інтересах держави в особі КП «Тлумач-водоканал» залишити без розгляду.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник доводи апеляційної скарги підтримали, та просили про її задоволення.
Представник прокуратури Івано-Франківської області доводи апеляційної скарги заперечувала; в процесі розгляду справи частково погодилася з доводами апелянта, просила змінити рішення суду першої інстанції в частині визначеної суми збитків.
Представники КП «Тлумач-водоканал», Тлумацької районної ради апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнали, не заперечують проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 будучи службовою особою, а саме працюючи директором КП «Тлумач-водоканал» засновником якого є Тлумацька районна рада, не отримавши дозволу рішення сесії Тлумацької районної ради впродовж 2008-2010 років провів демонтаж, списання та зняття з обліку частини ( 1,3 км, O 300 мм) недіючого водопроводу Нижнів-Тлумач, 1974 року введення в експлуатацію .
У зв'язку з неналежним виконанням своїх службових обов'язків, щодо ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 367 КК України. Постановою Тлумацького районного суду від 04.04.2012 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, а кримінальну справу про його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - закрито.
Зазначених обставин жоден з учасників процесу не оспорює, як і того, що заявлений в рамках кримінального провадження цивільний позов не було вирішено.
Доводи ОСОБА_2 та його представника з приводу того, що прокуратура не мала повноважень на звернення до суду в інтересах самостійного господарюючого суб'єкта з муніципальною власністю, яким є КП «Тлумач-водоканал» на увагу не заслуговують.
Так, відповідно до вимог п.2 ст.121 Конституції України, ч. 2 ст. 45 ЦПК України на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених Законом. Зокрема, згідно ч.ч.1 та 2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво в суді прокуратурою інтересів держави полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист держави і правовою підставою такого представництва є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних бо юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.
Зазначеним Законом прокурору надано право самостійно визначати підстави для представництва у судах, форму його здійснення, а також здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Враховуючи наведене, зазначені підстави представництва є обставинами, обґрунтованість яких повинна доводитися прокурором при зверненні до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб у порядку ч.1 ст. 45 ЦПК України та підлягає правовій оцінці судом.
Із поданих позовних матеріалів вбачається, що прокурор Тлумацького району, подаючи до суду позов в інтересах в особі КП «Тлумач-водоканал», третя особа на стороні позивача Тлумацька районна рада до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих злочином навів підстави представництва інтересів держави та обгрунтував в чому саме відбулося порушення матеріальних та інших державних інтересів. Зокрема, що засновником КП «Тлумач-водоканал» є Тлумацька районна рада, а майно підприємства є комунальною власністю району.
Задовольняючи частково позов та стягуючи з відповідача ОСОБА_2 суму завданих збитків в розмірі 119706,42 грн., суд першої інстанції виходив виключно з даних, які містяться в Акті - контрольно-ревізійного відділу в Тлумацькому районі №420-21/11 та додатку до нього. Погодитись з цим колегія суддів не може.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності судом першої інстанції порушений, оскільки доводи відповідача, зокрема, на предмет відмінності маси одного погонного метра нової труби та труби, фізичний знос якої складає близько 60% судом не перевірені.
Що ж стосується посилання на постанову Тлумацького районного суду від 04.04.2012 року, якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році» та Акт - контрольно-ревізійного відділу в Тлумацькому районі №420-21/11, то ці документи відповідно до приписів ст.ст. 60, 61 ЦПК України не є підставами звільнення від доказування.
Перевіряючи доводи апелянта, колегією суддів встановлено, що станом на 2005 рік ПП «АВІВ технології» м. Рівне було встановлено зношеність труб водогону Нижнів-Тлумач 60%.
Допитаний на предмет впливу фізичного зносу чавунних труб водогону на їх массу, спеціаліст в області оцінки машин, механізмів та обладнання, ОСОБА_8, кваліфікація якого підтверджена відповідним дипломом магістра, надав висновок з приводу цього питання.
Кваліфікація спеціаліста, проведені ним дослідження та обгрунтованість наданого висновку сторонами, в т.ч. предстанивником прокуратури Івано-Франківської області під сумнів не ставляться, а тому приймаютьcя судом.
З висновку спеціаліста, зокрема вбачається, що зазначений у Акті контрольно-ревізійного відділу в Тлумацькому районі №420-21/11 ГОСТ 21055-75 взагалі не має відношення до чавунних труб, що використані у 1974 році для прокладення водогону.
Що ж до дослідження з питань, які були поставлені спеціалісту, то з висновку вбачається, що залежно від класу чавунної труби ( ЛА,А або Б) , залишкова маса її після 37 років експлуатації відповідно може складати 24,875 кг; 32,475 кг або 39,975 кг, а не 77,7 кг, як про це зазначено в акті КРВ.
Зважаючи на те, що документи про клас використаних у 1974 році труб не збереглися, за основу колегією суддів береться середній показник маси ((24,875 + 32,475 + 39,975) :3) 32,441 кг на один погонний метр.
Таким чином вага зданих на металобрухт 1300 метрів труб повинна скласти (32,441 кг х 1300) 42, 173 тонни.
Таким чином маса не до зданих труб складає (42, 173- 41,115) 1,058 тонни.
Відповідно в грошовому виразі, виходячи з середньої ціни, по якій протягом вересня-листопада 2008 року КП «Тлумач-водоканал» здавав труби ( 1,83 грн.) збитки складають (1,83 х 1058) 1936 грн. 14 коп. і саме зазначена сума підлягає стягненню з відповідача, як компенсація спричинених неправомірними діями збитків.
У зв'язку з наведеним, рішення суду першої інстанції слід в цій частині змінити.
На підставі наведеного та ст.ст. 1166 ЦК, ст. 10, 60,61 ЦПК України, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2012 року в частині стягнення завданих збитків змінити, зменшивши суму, що підлягає відшкодуванню до 1 936 грн. 14 коп..
В решті рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2012 року залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуючий О.Є. Меленко
Судді: В.М. Вакарук
П.І. Проскурніцький