ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-66/18203-2012 14.01.13
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 5011-66/18203-2012
за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова
компанія «Оранта»;
до Приватного акціонерного товариства «Народна Фінансова страхова компанія «Добробут»;
про відшкодування шкоди в порядку регресу 35650,45 грн.;
за участю представників сторін:
від позивача: Петренко В.О. представник за дов. № 08-03-29/408-12 від 14.08.12;
від відповідача: не з'явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Народна Фінансова страхова компанія «Добробут»(далі -відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як страховик, виконуючи свої обов'язки за договором добровільного страхування транспортного засобу, виплатив страхове відшкодування та, відповідно до Закону України «Про страхування», ст. 993 Цивільного кодексу України, має право вимоги, в межах фактичних витрат, до відповідача, як особи відповідальної за завдані збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012р. порушено провадження у справі № 5011-66/18203-2012 та призначено її розгляд на 14.01.2013р.
Присутній у судовому засіданні 14.01.2013р. представник позивача надав витребувані судом докази, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 14.01.2013р. не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 19.12.2012р. не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про порушення провадження у справі від 19.12.2012р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Сагайдачного-Ігорівська, 10/5-А.
Відповідач ухвалу суду від 19.12.2012р., надіслану за вищевказаною адресою, отримав 26.12.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
04.07.2011р. між позивачем (страховик) та Халіман Ольгою Сергіївною (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу УБ №534871 (далі - договір страхування), предметом якого є страхування автомобіля Civic», д.н. АЕ 7997 СІ (далі - застрахований автомобіль). Одним із передбачених договором страхових ризиків є ДТП. Відповідно до п. 1.11. договору від 04.07.2011р., строком його дії визначено період з 05.07.2011р. по 04.07.2012 р.
Згідно довідки ВДАІ Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві від 19.12.2011р. № 10/43123, 03.12.2011р. сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням Халіман Ольги Сергіївни та автомобіля », д.н. АІ 0479 ВК, під керуванням Вальцера Григорія Петровича.
В результаті вищезазначеної ДТП застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження, чим власнику пошкодженого транспортного засобу заподіяно матеріальну шкоду.
Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 28.12.2011р. в адміністративній справі № 3-8446/11 громадянина Вальцера Григорія Петровича визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави у розмірі 340,00 грн.
05.12.2011р. Халіман Ольга Сергіївна звернулася до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, а також з окремою заявою від 05.12.2011р., в якій гр. Халіман О.С., на підставі п. 7.61 договору страхування, просить страховика утримати несплачену частину страхового платежу із суми страхового відшкодування.
З метою визначення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки Civic»д.н. АЕ 7997 СІ, товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-Асістанс»провело автотоварознавче дослідження зазначеного автомобіля.
Згідно Звіту № АЕ7997СІ-12.12/5 від 12.12.2011р., складеного ТОВ «Гарант-Асістанс», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Civic»д.н. АЕ 7997 СІ в результаті його пошкодження при ДТП, склала 38023,58 грн.
При цьому, судом встановлено, що повноваження експерта ТОВ «Гарант-Асістанс»підтверджуються наявною в матеріалах справи копією кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 5858 від 05.04.2008р.
Крім того, в матеріалах справи наявні: Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 7483/08 від 23.07.2008р., виданий товариству «Гарант-Асістанс»Фондом Державного майна України, а також Агентська угода № 08-03-26/15-01-10 від 01.03.2010р., укладена між позивачем та ТОВ «Гарант-Асістанс».
Судом встановлено, що зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана позивачем страховим випадком, про що останнім 13.02.2012р. складено страховий акт № СТО-11-23652/1, з врахуванням заяви гр. Халіман О.С. від 05.12.2011р. та встановленої договором франшизи, та здійснено розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 33962,55 грн.
Відповідно до страхового акту № СТО-11-23652/1 від 13.02.2012р., на підставі заяви страхувальника позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 33962,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21518 від 03.04.2012р.
Судом, на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6431642, копія якого знаходиться в матеріалах справи, встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля »д.н. АІ 0479 ВК - Вальцера Григорія Петровича, визнаного винним у правопорушенні, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача.
Полісом ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів ЗАТ «НФСК «Добробут»№ АА/6431642 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну в розмірі 50 000 грн. та франшизу -510 грн., а отже, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 09-06-02/18171 від 18.07.2012р. про виплату страхового відшкодування, яка була отримана відповідачем 23.07.12р.. Однак, відповідач виплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.
Стаття 979 Цивільного кодексу України та стаття 16 Закону України «Про страхування»визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Таким чином, сплативши страхову виплату за завдану внаслідок ДТП шкоду автомобілю onda Civic»д.н. АЕ 7997 СІ, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В даному випадку, особою винною у скоєнні ДТП, є відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 28.12.2011р. № 3-8446/11 водій автомобіля »д.н. АІ 0479 ВК -Вальцер Григорій Петрович.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи те, що на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Вальцера Г.П. була застрахована відповідачем, відповідно до полісу № АА/6431642, то саме відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю "Honda Civic" д.н. АЕ 7997 СІ, внаслідок ДТП, оскільки відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
При цьому, згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, враховуючи обставини справи, суд дійшов до висновку, що після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатися до страховика винної у ДТП особи про виплату страхового відшкодування у порядку регресу, з огляду на те, що відповідач відповідно до полісу № АА/6431642 є особою, відповідальною за завдану шкоду.
А отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи. Водночас, відповідач у судове засідання не з'явився, незважаючи на визнання судом явку сторін обов'язковою, будь-яких заперечень, на вимогу ухвали суду, по суті спору не надав.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна Фінансова страхова компанія «Добробут»(04070, м. Київ, вул. Сагайдачного-Ігорівська, 10/5-А, код ЄДРПОУ 31093336) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186) суму страхового відшкодування в розмірі 35650 грн. 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано: 18.01.2013р.
Суддя А.І. Привалов