КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9812/11 Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 12.12.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 12.12.2011 позов задоволено частково: визнано дії управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області неправомірними; зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва ОСОБА_2 (у т. ч. її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 2004 року народження ОСОБА_4 2008 року народження) та стягнуто перераховані кошти відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, за період з липня 2010 року з рахуванням виплачених коштів; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є особами, які постійно проживають у зоні гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796 громадяни, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення мають право на щомісячну грошову допомогу у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»та статтею 2 Закону України від 20.10.2009 № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні, а статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Зміст Законів України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія якої у зазначений період не зупинялась.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, щомісячна грошова допомога у вищевказаний період відповідачем неправомірно виплачувалась на підставі постанови КМ України, якою обмежені права позивача, порівняно з правами, встановленими положеннями статті 37 Закону № 796, а тому застосуванню підлягає саме остання, що вірно встановлено судом першої інстанції та в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не спростовано апелянтом.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області -залишити без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 12.12.2011 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.