Справа №22-ц-1407-06       Головуючий  уі інстанції Шатковський СВ.

Категорія  31,42                                    Доповідач Оношко Г.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 06 листопада      2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого Воробйової Н.С., суддів   Олійника В.І.,  Оношко Г.М., при секретарі Велицькому О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за

апеляційною     скаргою                         ОСОБА_1    на рішення

Макарівського районного суду від 14 грудня 2005" року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , колегія суддів  , -

встановила:

У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2. з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. У позові зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 1988 року він є власником жилого будинку №АДРЕСА_1 Макарівського району Київської області. Відповідачка - власник будинку №АДРЕСА_1, суміжний землекористувач, 19 квітня 2003 року порушила межі суміжного землекористування, переставивши огорожу на їм в сторону земельної ділянки позивача. Просив зобов"язати відповідачку переставити межові знаки відповідно до схем земельних ділянок. Крім того, просив стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі 2223,8 грн., завдану знищенням дерев, кущів та квітів на самовільно зайнятій земельній ділянці та моральну шкоду, завдану неправомірними діями відповідачки, в сумі 1510 грн.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Макарівського районного суду від 14 грудня 2005 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

/

Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна  скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається , що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 1988 року є власником жилого будинку №АДРЕСА_2 Макарівського району, а відповідачка Можегова Н.К є власником жилого будинку №АДРЕСА_1 по цій же вулиці, земельні ділянки сторін   суміжні.

За правилами с т. 60 ЦПК України, кожна з сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи позивача про те, що відповідачка , встановивши межу, яка

розділяє земельні    ділянки,                       по    прямій    лінії    ,    порушила    межі

землекористування не підтверджуються доказами та спростовуються планом земельної ділянки від 18 жовтня 1989 року з якого вбачається , що земельна ділянка позивача має форму прямокутника, межа проходить по прямій лінії. Доказів про іншу конфігурацію земельної ділянки , переданої позивачеві у встановленому законом порядку , про надання йому в установленому порядку та відведення в натурі/ на місцевості/ земельної ділянки площею 0,11 га позивач суду не надав.

За відсутність зазначених доказів суд не мав підстав зробити висновок про порушення відповідачкою меж землекористування. Так само не доведені позовні вимоги в частині заподіяння матеріальної та моральної шкоди, а тому суд обґрунтовано ухвалив рішення про відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не витребував доказів, які обґрунтовують позовні вимоги, не заслуговують на увагу , Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Гаврощинської сільради від 18 грудня 1997 року постановлено передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,11 га, проте Державний акт не виготовлявся, в натурі /на місцевості / земельна ділянка не відводилася. В судовому засіданні сторони підтвердили, що документи про встановлення меж земельних ділянок в натурі / на місцевості/    відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , викладених у рішенні.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів ,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Макарівського районного суду від 14 грудня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена  в касаційному    порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.