КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-10097/11 Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 19.12.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 19.12.2011 позов задоволено частково: визнано дії управління праці та соціального захисту населення Іванківської РДА Київської області, щодо відмови ОСОБА_2 у виплаті недоотриманих сум відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей, віком до 6 років, неправомірними; зобов'язано відповідача - управління праці та соціального захисту населення Іванівської РДА Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з період з 29.09.2010 з урахуванням вже виплачених сум.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує державну допомогу при народженні дитини та державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Колегія суддів звертає увагу на те, що умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно з ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Аналогічні положення передбачені і в Законі України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Колегія суддів зазначає, що на даний час чинна постанова КМУ від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми». Пункт даного 13 Порядку визначає, що допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007 р., надається у розмірі 12240 гривень - на першу дитину, 25000 гривень - на другу дитину, 50000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини - 4840 гривень, третьої та наступної дитини - 5000 гривень, решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 гривень щомісяця), на другу дитину - 24 місяців (840 гривень щомісяця), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 гривень щомісяця) рівними частинами.
Відповідно до пункт 22 вищезгаданого Порядку, визначено, що, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Колегія судів звертає увагу на те, що конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу. Про те, Конституційний Суд України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Аналізуючи наведені положення Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»фактично змінено положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», які діяли у часі раніше, колегія суддів приходить до висновку, що пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Норми ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»неконституційними визнані не були, а тому при нарахуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідач діяв в межах та у спосіб передбачений законодавством України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 202 КАС України апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду -скасувати, з урахуванням того, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту Іванківської районної державної адміністрації Київської області -задовольнити.
Постанову Іванківського районного суду Київської області від 19.12.2011 -скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.