Справа № 1-5/2006 p.
УХВАЛА
24 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати
з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в
складі:
головуючого - судді Антипець В. М.
судді - Шахової О. Г.
народних засідателів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3
при секретарі Терешко В. В., Гой Н. Г.
з участю прокурорів Скрипки Б. М. та Басюка С. В.
адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_6, українця, уродженця м. Ніжина Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1, який працював ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК
України,
ОСОБА_7, уродженця міста Васильків Київської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, мешканця АДРЕСА_2, не працюючого, раніше судимого 18.11.1998 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 141 ч.2 КК України до З років позбавлення волі, звільненого 10.03.2000 року умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 13 днів,
у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 1, 12 ч.2 ст. 115 КК
України,
ВСТАНОВИЛА:
Органами досудового слідства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2, вдень, після вживання спиртних напоїв в квартирі АДРЕСА_3 за попередньою змовою між: собою, на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою вбивства ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи спільно нанесли останньому чисельні удари ногами та руками в різні частини тіла, заподіявши закриту травму грудної клітки з множинними переломами ребер, множинні синці та садна на грудній клітці, переломи ребер зліва 6-го по середній пахвинній лінії, 7-8 по задній пахвинній лінії, 4-6 та 9-10 по лопатковій лінії, закриту тупу травму живота, синці та садна живота та спини, крововиливи в корінь тонкого кишечнику, під капсульний розрив лівої нирки з крововиливом в навколо ниркову клітковину, синці, садна та забій кінцівок, синці та садна голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких ОСОБА_9 помер.
Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя двох осіб, діючи спільно, нанесли чисельні удари ногами, руками та ніжкою від столу в різні частини тіла ОСОБА_8, чим заподіяли їй тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно мозкової травми, синців, забійних ран голови, крововиливів в шкірно - м'язовому клапті голови, субарахноідальних крововиливів на межі лобних та тім'яних часток з обох боків, закритої тупої травми шийного відділу хребта з компресійними переломами тіл 5-6 шийних хребців та вогнищами забою речовини спинного мозку, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер, множинних синців на грудній клітці, переломів ребер зліва 7-9 по лопатковій лінії, 5 - по передній пахвовій лінії, 6 - по середній пахвовій лінії, 7 - по задній пахвовій лінії з розривом пристінкової плеври, розриву нижньої долі лівої легені, лівобічного гемотораксу в кількості 400 мілілітрів, закритої тупої травми черевної порожнини, множинних синців та поверхневих забійних ран черевної стінки, зірчастого розриву правої долі печінки з кишенеподібним утворенням, внутрішньочеревного крововиливу в кількості 600 мілілітрів, забійної рани 1 фаланги З пальця з повним уламковим переломом підлеглої кістки, множинних синців верхніх та нижніх кінцівок, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, внаслідок чого ОСОБА_8 померла.
Прокурор, змінив обвинувачення в суді, виключивши з обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пункт 12 ст. 115 ч. 2 КК України, вчинення навмисного вбивства двох осіб за попередньою змовою, групою осіб. В решті, раніше пред'явлене звинувачення залишене без змін.
Захисником засудженого ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлено клопотання про повернення справи на додаткове розслідування в зв'язку з неповнотою та неправильністю досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Вислухавши доводи захисника - адвоката ОСОБА_4, думку захисника - адвоката ОСОБА_5, підсудних, які вважали досудове слідство неповним та несправедливим, думку прокурора Басюка С. В., який заперечував проти задоволення клопотання та вважав можливим закінчити розгляд справи, дослідивши всі матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що заявлене адвокатом клопотання підлягає задоволенню, а справа відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 направленню на додаткове розслідування прокурору Чернігівської області, з таких підстав.
Відповідно до ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, характер і розмір завданої шкоди.
Відповідно до презумпції невинності на обвинуваченого, а також на його захисника, не можна покладати обов'язок доводити свою не винуватість або меншу винність, наявність обставин, які виключають його кримінальну відповідальність. Винність обвинуваченого мають доводити ті органи, які висунули обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 5 лютого 2004 року, близько 19 години, за адресою : АДРЕСА_3, був здійснений виїзд працівників міліції, у зв'язку з тим, що із зазначеної квартири, в приймальне відділення Другої Чернігівської міської лікарні, була доставлена ОСОБА_8 із закритою черепно - мозковою травмою, травмою грудної клітини, переломами ребер та саднами, яка померла. У зв'язку з чим був затриманий співмешканець померлої - ОСОБА_9, 1959 року народження, раніше судимий ( а. с. 9).
Протокол затримання ОСОБА_9 в матеріалах справи відсутній, хоча в рапорті оперуповноваженого карного розшуку ОСОБА_10, прямо зазначено, що співмешканець ОСОБА_9, 1959 року народження, який проживає АДРЕСА_3, затриманий. Необхідна додаткова перевірка. Рапорт є в матеріалах кримінальної справи на а. с. 9.
При цьому, будучи неодноразово допитаний в якості свідка оперуповноважений ОСОБА_10 категорично заперечував, що ОСОБА_9 затримували. З місця пригоди, з квартири ОСОБА_9 під руки вивели, посадили в автомобіль, доставили АДРЕСА_4, де під руки завели на третій поверх, відібрали пояснення, після чого ОСОБА_9 самостійно пішов додому.
В матеріалах кримінальної справи є поясненнії, написані 05. 02. 2004 року від імені ОСОБА_9 ( а. с. 33), який правдивість їх походження не зміг підтвердити. Труп ОСОБА_9 був виявлений біля будинку АДРЕСА_5, що поряд з приміщенням міської міліції о 2 годині 20 хвилин 6 лютого 2004 року.
Якщо, оперуповноважений карного розшуку ОСОБА_10, за його ж показаннями відпустив ОСОБА_9 близько 21 години чи 21 години ЗО хвилин, то на видному місці, в центрі міста Чернігова до 2 годин 20 хвилин, на снігу лежала людини і цей факт не привернув ні чиєї уваги, ставить під сумнів правдивість свідчень працівника міліції ОСОБА_10.
За висновком судово - медичної експертизи, смерть потерпілого ОСОБА_9 настала внаслідок травматичного шоку, що розвинувся на фоні полі травми, з закритою травмою грудної клітини, в проміжок часу між: 23 годиною 05. 02. 04 та 2 годиною 06. 02. 04.
Під час експертизи трупу ОСОБА_9 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини з множинними переломами ребер - множинні синці та садна на грудній клітці. Переломи ребер зліва - 6 по середній пахвинній лінії, 7-8 по задній пахвинній лінії , 4-6 та 9-10 по лопатковій лінії; закрита тупа травма живота - синці та садна живота та спини, крововилив в корінь брижі тонкого кишечнику, під капсульний розрив лівої нирки з крововиливом в навколо ниркову клітковину; синці, садна та забій кінцівок, синці та садна голови.
Весь комплекс тілесних ушкоджень, в сукупності, носить характер тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, між якими та настанням смерті існує прямий причинний зв'язок. Отримати весь комплекс тілесних ушкоджень потерпілий міг в проміжок часу з 14 до 17 години, 5.02.2004 року, на протязі якого він міг виконувати певні цілеспрямовані дії.
В крові потерпілого виявлений спирт в концентрації 2,5 %, що у відношенні до живої людини може відповідати межі між середнім та тяжким ступенем алкогольного сп'яніння ( т.З, а.с.94-98).
Судово - медичні данні про тяжкість і характер тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_9, ступінь його сп'яніння, вказують на те, що працівники міліції допитували майже мертву людину, яка самостійно не могла покинути приміщення міської міліції.
Підставою для затримання в якості підозрюваного ОСОБА_7 стали перед смертні пояснення ОСОБА_9 про те, що його із співмешканкою прийшов та побив ОСОБА_11. При цьому пояснення написані оперуповноваженим працівником міліції зі слів ОСОБА_9, який одержав тяжкі травми, перебував на межі середнього з тяжким ступенем алкогольного сп'яніння, мова якого була утруднена, і записуючи його пояснення працівник міліції записав спочатку ім'я ОСОБА_12, потім закреслив і написав ОСОБА_11 (том 1. а. с. 33) .
Судом допитувавсь в якості свідка дільничний інспектор ОСОБА_13, який за вказівкою керівництва 05. 02. 2004 року був на місці пригоди і бачив живого ОСОБА_9. Останній послідовно розповісти, що сталось, не міг. Коли ставили запитання, на які можна відповісти так чи ні, той відповідав стверджувально.
Дільничний інспектор, так як і лікарі швидкої допомоги, слідів побоїв на обличчі ОСОБА_9 не помітив. Волосся у потерпілого пострижене коротко і відповідно закривати сліди побої на обличчі не могло.
ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 17 годині, в Чернігівській міській лікарні № 2 померла ОСОБА_8. Саме з ї смертю пов'язаний виклик працівників міліції і перевірка причетності до її побиття ОСОБА_9.
Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_8 настала внаслідок травматичного шоку, що розвинувся на тлі політравми з закритою черепно-мозковою травмою, травмою шийного відділу хребта, закритої тупої травми грудної клітини, закритої тупої травми живота. Смерть її настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в проміжок часу між: 17 та 18 годинами. Весь комплекс тілесних ушкоджень в сукупності за ознакою небезпеки для життя відносно живої людини має ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Всі без винятку тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету з прикладанням сили в місцях їх утворення, можливо від ударів кулаками, ногами та іншими тупими предметами.
Між: всім отриманим комплексом тілесних ушкоджень та настанням смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. З моменту отримання всього комплексу тілесних ушкоджень потерпіла могла жити невеликий проміжок часу, що вимірюється хвилинами до години, приблизно між 16 та 17 годинами ЗО хвилинами ІНФОРМАЦІЯ_2 на протязі якого вона могла виконувати певні цілеспрямовані дії (рухатись, чинити опір і т. і.)
Незважаючи на те, що потерпілі могли жити певний проміжок часу, їх тіла були знайдені в різних місцях, не встановлені мотиви вбивства, не досліджені особи потерпілих, їх спосіб життя, обвинувачення у навмисному заподіянні смерті ОСОБА_8 і ОСОБА_9 пред'явлено двом ОСОБА_11 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні ОСОБА_6 категорично заперечував, що 5 лютого 2004 року він перебував в квартирі потерпілих та наносив удари ОСОБА_8 чи ОСОБА_9.
З його пояснень вбачається, що 04 лютого 2004 року вранці він поїхав в м. Ніжин до своєї тітки ОСОБА_14 за продуктами харчування. Переночував у м. Ніжині і вранці ІНФОРМАЦІЯ_2 швидкісною електричкою о 9 годині 59 хвилин виїхав в м. Чернігів. В Чернігів приїхав приблизно об 11 годині 15 хвилин, пересів на електричку сполученням Чернігів-Славутич, яка відправляється о 12 годині 05 хвилин, і поїхав додому в м. Славутич. З собою у нього було дві сумки з продуктами харчування для себе та своєї матері. По дорозі з вокзалу він зайшов на роботу до своєї співмешканки, це було на початку 14-ї години, подзвонив звідти матері додому, повідомивши, що він вже приїхав та занесе їй передачу від сестри.
Потім пішов на квартиру до своєї співмешканки, в якої він проживав на той час. В квартирі знаходились квартиранти ОСОБА_15 та ОСОБА_16, він залишив вдома одну сумку, а другу через деякий час відніс матері додому. Повернувшись від матері, відпочивав вдома. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не знає, ніколи з ними не зустрічався і у них в квартирі ніколи не був.
Підсудний ОСОБА_7 під час досудового слідства відмовивсь від свого зізнання в убивстві, в судовому засіданні себе винним не визнав і показав, що він проживав у своєї співмешканки в будинку АДРЕСА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 вранці він сходив до банку дізнатись чи поступили гроші на дітей, потім повернувся додому і звідти вже разом зі співмешканкою пішли в банк, де вона отримала гроші. Повертаючись з банку, вони зустріли ОСОБА_17 і разом з нею зайшли в квартиру НОМЕР_1 до ОСОБА_18, де вже знаходився ОСОБА_19. Разом вони трохи випили, потім прийшов друг ОСОБА_19, який приєднався до них. Коли вже збирались виходити, до ОСОБА_18 прийшла її невістка та принесла молочні продукти, вони придбали у неї молоко для дітей та пішли на привокзальний ринок, де купляли продукти харчування. Додому прийшли десь біля 15 години, по дорозі ще зайшли купили пляшку самогону. Повернувшись додому, виявили, що ще не прийшла зі школи ОСОБА_20, дочка його співмешканки. Тому він на прохання своєї співмешканки Нобільської пішов до подруг її дочки ОСОБА_20, які мешкали в 1 та 2 під'їздах їхнього будинку, щоб спитати про останню, а потім пішов до школи, звідки забрав ОСОБА_20 з групи продовженого дня та привів її додому десь близько 16 години. Після цього знаходився вдома, ліпив пельмені. В цей час до них прийшли ОСОБА_19 та ОСОБА_17, разом випивали, варили та їли пельмені. Близько 18 години до них додому прийшли три працівника міліції, серед яких був і дільничний інспектор ОСОБА_21, який питав його про ОСОБА_6, а потім запропонував пройти з ним у 2 під'їзд, де біля квартири АДРЕСА_3 запитав у нього чи знає він, що там трапилось. Він відповів, що не знає, що трапилось в цій квартирі, і його відпустили додому. Після цього він весь час знаходився вдома, тільки десь близько 12 години ночі провів додому ОСОБА_17.
Під час досудового слідства показання про свою причетність до вбивства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 змушений був дати під фізичним тиском з боку оперативних працівників міліції.
В матеріалах кримінальної справи є явка з повинною ОСОБА_7 ( т. 1 а. с. 57 - 58) про те, що він 5. 02. 2004 року, близько 17 години, на запрошення ОСОБА_9 прийшов до нього в квартири випити спиртного. В квартирі в цей час вже перебували ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_22.
Ініціатором бійки, як вбачається із зізнання ОСОБА_7, був сам ОСОБА_9, який звинуватив ОСОБА_6 про умовчання певних захворювань у їхньої спільної знайомої ОСОБА_23 та повалив ОСОБА_6 та почав бити. Сам ОСОБА_7 допомагав ОСОБА_6 уникнути побиття і приймав менш активну участь в побитті потерпілих.
Показання підозрюваного, обвинуваченого, в тому числі, в яких він визнає себе винним, підлягають ретельній перевірці. Визнання своєї провини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.
До написання явки з повинною 7 лютого 2004 року, ОСОБА_7, 6 лютого 2004 року допитувався в якості свідка -потерпілого, і будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України наполягав на своїй непричетності до вбивства потерпілих і заперечував факт перебування в їх квартирі ( т. 1 а. с. 90).
Основний свідок обвинувачення ОСОБА_22, 1965 року народження, в своїх первинних поясненнях, наданих власноручно, вказувала, що конфлікт виник між: ОСОБА_9 і ОСОБА_6, після чого втрутилась з ножем ОСОБА_8 та накинулась на ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Щоб самій не бути побитою, вона покинула квартиру. ( т. 1а. с. 36) Нічого про поламаний стіл та ніжку від стола, на якій були виявлені плями бурого кольору схожі на кров та сліди від пальців її рук вона не пояснювала.
З протоколу огляду квартири АДРЕСА_3, де проживали ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вбачається, що вхідні двері в квартиру не замикаються. В кімнаті, біля ліжка, на дошці, та на шматку газети, а також: на ніжці від столу були виявлені численні плями бурого кольору . На уламках стола також були плями бурого кольору. З місця пригоди працівники міліції вилучили ніж, одну ніжку від столу з плямами бурого кольору, сліди пальців з пластикової пляшки, яку знайшли на підвіконні, з пляшки скляної, яку знайшли під ліжком, сліди пальців з ніжки стола, з підлоги, на тампон була зібрана речовина бурого кольору ( т. 1 а. с. 23- 31).
Висновки дактилоскопічної експертизи свідчать, що на вилучених скляній та пластиковій пляшках є сліди рук ОСОБА_9, на скляній пляшці, вилученій з місця пригоди, а також: на ніжці стола із плямами бурого кольору були виявлені сліди рук ОСОБА_22. Три сліди рук, які були виявлені на пляшках, залишені ні ОСОБА_8, ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_22, ні ОСОБА_7 ( т. 2, а. с. 56 - 60). Не належать сліди рук, виявлені під час огляду квартири потерпілих, і ОСОБА_6, що підтверджується експертним висновком № 150 від 16. 03. 2004 року ( т. 2, а. с. 66).
Захисником підсудного ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_4 була розшукана свідок ОСОБА_24, яка суду пояснила, що була в квартирі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на запрошення ОСОБА_22, яка привела з собою ще двох чоловіків, усі разом вживали спиртне. ОСОБА_9 з ОСОБА_8 в їх присутності полаялись з приводу того, що остання при людях ходить в нижній білизні. Коли свідок вийшла з квартири купити цигарок, зустріла іншого знайомого, в якого гостювала і повернулась до квартири ОСОБА_9 за своєю сумкою наступного дня. Квартира була опечатана, а сусіди їй пояснили, що ОСОБА_8 вбили. Ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_7 вона в квартирі не бачила. Після арешту останніх вона зустрічала ОСОБА_22, яка їй порадила краще мочати про відвідування квартири ОСОБА_9.
Судом допитані в якості свідків лікар швидкої медичної допомоги ОСОБА_25 та фельдшер ОСОБА_26, які 5 лютого 2004 року, о 16 годині 59 хвилин отримавши розпорядження диспетчера станції швидкої допомоги, приїхали бригадою швидкої допомоги по виклику на вулицю Щорса м. Чернігова та доставили ОСОБА_8 в лікарню. Зазначені свідки як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні наполягали, що зайшовши в квартиру, побачили закривавлену жінку, яка лежала на підлозі і була вся в синцях, а на ліжку лежав чоловік, який говорив, що жінку побив її співмешканець, але він не співмешканець.
Чоловік перебував у нетверезому стані, видимих синців на обличчі вони не бачили, а взагалі був зроблений висновок, що ця особа знаходиться лише в стані алкогольного сп'яніння і не потребує медичної допомоги, яка при нагоді була б йому надана. Свідок ОСОБА_26 доповнила, що маючи досвід надання фельдшерської допомоги майже ЗО років, обов'язково б помітила по тому як дихав чоловік, що в нього переломи ребер.
Свідок - лікар ОСОБА_25 також пояснив, що при наявності стількох переламів ребер, які були виявлені у ОСОБА_9, незважаючи на стан сп'яніння, в нього були б проблеми з диханням і вони б обов'язково це помітили.
З фото таблиць, доданих до протоколу огляду місця події та трупа ОСОБА_9 (т. 1, а. с. 53 - 55), вбачається, що ОСОБА_9 пострижений наголо.
Отже, фельдшер ОСОБА_26 та лікар ОСОБА_25, повинні були помітити на обличчі ОСОБА_9 багряний синець розміром 3X2 см над правою виличною дугою, багряний синець в ділянці повіки правого ока розміром 3X1 см., багряний синець на підборідді розміром 4Х 3 см.,
Показання медичних працівників узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_27 ( т. 1 а. с. 83 - 84), яка після того, як ОСОБА_8 винесли в покривалі до карети швидкої допомоги, разом із сусідкою ОСОБА_28 заглянула в квартиру і побачили чоловіка, який лежав на ліжку сильно випивши, ніяких тілесних ушкоджень у даного чоловіка вони не помітили. ( т. 1 а. с. 83 - 84).
Крім того, показання виявленого адвокатам свідка ОСОБА_24, в частині того, що ОСОБА_8 ходила по квартирі в одній нижній білизні і з цього приводу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виникла сварка, співпадають із свідченнями фельдшера ОСОБА_26, яка вказувала, що потерпіла ОСОБА_8 була без одягу, в білизні, а тому вони в квартирі серед ганчір'я намагались знайти речі щоб прикрити потерпілу.
Свідок ОСОБА_29 показання, якої перевірені судом, вказувала, що в 2004 році вона проживала разом зі ОСОБА_6 в м. Славутичі Київської області. 04 лютого 2004 року ОСОБА_6 поїхав в м. Ніжин Чернігівської області до своєї тітки ОСОБА_14 за продуктами харчування. Наступного дня ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 повернувся в м. Славутич, десь після 13 години зайшов до неї на роботу в кафе з сумками, які привіз з Ніжина, повідомив їй, що він повернувся, а також з кафе подзвонив своїй матері додому, сказавши, що зайде до неї. Того дня, ІНФОРМАЦІЯ_2 було хмарно, йшов сніг з дощем, тому даючи показання, що ОСОБА_6 приїхав ближче до вечора, вона могла помилитись.
Свідок ОСОБА_30, мати підсудного ОСОБА_6, також: підтверджувала в свої показаннях, що 04 лютого 2004 року її син поїхав в м. Ніжин до її сестри за продуктами харчування, повернувся з Ніжина ІНФОРМАЦІЯ_2. Син прийшов до неї додому о 14 чи 15 годині, точно не пам'ятає, приніс сумку з продуктами, які привіз з Ніжина, і згодом пішов додому до своєї співмешканки. Чи дзвонив він до неї перед тим як прийшов, вона не пам'ятає, але можливо що дзвонив. Даючи показання слідчому про те, що її син їздив в м. Ніжин 2-3 лютого 2004 року, вона помилилась, бо користувалась календарем за 2003 рік, а коли виявила це і повідомила слідчого про свою помилку, то він, відмовившись вносити зміни в протокол допиту, відповів їй, що це не важливо і вона ще зможе виправити свою помилку.
Тітка підсудного ОСОБА_6, ОСОБА_14, показала, що її племінник ОСОБА_6 приїхав до неї 04 лютого 2004 року приблизно о 15 годині за продуктами харчування для себе та своєї матері. Наступного дня 05 лютого
2004 року вранці о 10 годині вона дала йому дві сумки з продуктами для нього та його матері та посадила його на швидкісну електричку сполученням Київ-Чернігів, придбавши йому квитка на паспорт свого чоловіка, оскільки ОСОБА_6 приїхав без паспорта, а квитки на швидкісну електричку продаються по пред'явленню паспорта.
В матеріалах справи є залізничний квиток на ім'я ОСОБА_9 на потяг сполученням Ніжин-Чернігів, який відправився 05.02 о 09 годині 59 хвилин (т. 1 а.с. 160), який свідок ОСОБА_29, співмешканка підсудного ОСОБА_6, видала слідчому під час допиту 09 березня 2004 року.
Відповідно, свідок обвинувачення ОСОБА_32, який вказував, що близько 9 години 5 лютого 2004 року йшов на роботу і по дорозі зустрів наглядно знайомого йому ОСОБА_6, помиляється, або його свідчення не відповідають дійсності.
Підсудний ОСОБА_6 одночасно не міг перебувати в Ніжині і Чернігові. Згідно з розкладом руху поїздів, електропоїзд підвищеного комфорту Київ - Чернігів, на якому за твердженням ОСОБА_6 він приїхав з міста Ніжина в місто Чернігів, прибув на ст. Чернігів об 11 годині 02 хвилини, що підтверджується листом начальника станції ( т. 1, а. с. 226).
Суперечності в показаннях свідка ОСОБА_32 та свідків ОСОБА_29, ОСОБА_14 досудове слідство не усунуло.
Розслідуючи справу про навмисне вбивство двох осіб, органи досудового слідства поверхово провели дослідження слідчих версій, замість ретельного збирання доказів, які як викривають обвинувачених так і тих, що їх виправдовують, підпали під вплив єдиної версії, зайнявши при цьому обвинувальний ухил.
Так, в явці з повинною, написаною 07 лютого 2004 року, ОСОБА_7 зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 17 годині він привів додому зі школи дочку своєї співмешканки, потім вийшов на вулицю, де зустрів ОСОБА_9, який запропонував піти до нього та випити горілки. Коли вони зайшли в квартиру з ОСОБА_9, то там знаходились ОСОБА_6 ОСОБА_11, господарка квартири ОСОБА_8 та ОСОБА_22. ОСОБА_22 наливала горілку. Потім ОСОБА_9 почав чіплятись до ОСОБА_6, а потім накинувся на нього з кулаками. Він почав захищати ОСОБА_6, ОСОБА_8 відтягувала ОСОБА_6, а ОСОБА_9 накинувся вже на нього. Він повалив ОСОБА_9 на підлогу і почав його бити. Потім ОСОБА_6 вирвався від Наташі і вдвох вони почали бити ОСОБА_9 по всім частинам тіла. Після цього ОСОБА_9 випорожнився під себе і втратив свідомість. Вони відтягли його в іншу кімнату, а коли повернулись, то ОСОБА_8 схопила ножа зі столу і почала кричати, що заріже. ОСОБА_6 збив її з ніг і вони почали її бити руками, ногами і ніжкою від столу по ребрам та голові. Коли ОСОБА_8 втратила свідомість, він злякався та втік з квартири. В квартирі залишились ОСОБА_6 та ОСОБА_22. Під час цих подій ОСОБА_22 сиділа на дивані і ні в що не втручалась (т. 1 а.с.57-58).
Разом з тим, пояснення ОСОБА_7 про побиття ним та ОСОБА_6 ОСОБА_9 аж до випорожнення кишечнику, зовсім не відповідають даним судово-медичне дослідження трупа ОСОБА_9, яке показало, що шкіра навколо задньопрохідного отвору у нього була чистою. Не помітили характерного запаху від ОСОБА_9 працівники міліції, які відбирали в нього пояснення 5 лютого 20004 року. Сам ОСОБА_9, з урахуванням стану сп'яніння та тілесних ушкоджень, потурбуватись про чистоту свого тіла не міг.
Крім того, при перегляді відеозапису відтворення обстановки та обставин події встановлено, що показання підозрюваного ОСОБА_7 щодо локалізації та кількості ударів не співпадають з тим, що він розповів, та показав в квартирі АДРЕСА_3 під час відтворення обстановки та обставин події.
Як пояснив підсудний ОСОБА_7 написати явку з повинною і давати такі показання він змушений був через те, що його побили працівники міліції, які і продиктували йому явку з повинною.
В зв'язку з заявою як ОСОБА_7 так і ОСОБА_6 про застосування до них недозволених методів слідства і побиття працівниками міліції, проводилась прокуратурою м. Чернігова перевірка, в результаті якої було відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом застосування фізичного чи психологічного тиску до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (т.З а.с. 129-130).
Колегія суддів вважає, що ця перевірка працівниками прокуратури проводилась формально, оскільки при перегляді відеозапису відтворення обстановки та обставин події було встановлено, що на обличчі ОСОБА_7 є тілесні ушкодження, зокрема розбита нижня губа та припухла щока в області щелепи. Але походження цих тілесних ушкоджень, як видно зі змісту постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, предметом перевірки не були.
Підсудний ОСОБА_7 пояснив, що ці тілесні ушкодження у нього виникли внаслідок дій працівників міліції, які пристебнули його до батареї опалення та били. Ухиляючись від ударів, він обличчям вдарився об стіл.
Перегляд відеозапису відбувався в присутності судово -медичного експерта, який по відеофільму, без огляду ОСОБА_7 не може визначити ступінь тілесних ушкоджень, допускає що у ОСОБА_7 припухла щока та є пошкодження на нижній губі.
Таким чином, обставини вбивства ОСОБА_8 і ОСОБА_9, досудовим слідством з'ясовані однобічно і неповно, докази, покладені в обвинувачення, викликають сумніви в їх достовірності і потребують додаткової ретельної перевірки.
Так, свідок ОСОБА_22 в своїх поясненнях від 09 лютого 2004 року зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вона була в гостях у ОСОБА_8, в них була пляшка самогону і вони почали пити близько 12 години. Потім прийшов співмешканець ОСОБА_8 ОСОБА_9 з друзями ОСОБА_6 і ОСОБА_7, принесли ще пляшку самогону, яку розпивали всі разом. На нозі у ОСОБА_8 була рана, ОСОБА_6 сказав щось про венеричну хворобу, ОСОБА_8 відповіла і після цього ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_8. ОСОБА_9 заступився за ОСОБА_8, тоді ОСОБА_11 ударив ОСОБА_9, він впав. Вони вдвох стали бити його руками і ногами, а ОСОБА_8 схопила ножа і кинулась на них. Вона в цей час вийшла в іншу кімнату, бо заспокоїти їх не могла і не хотіла, щоб її побили. Потім, коли вони витягали ОСОБА_9 на балкон, вона швидко пішла. Це було близько 17 години (т. 1 а.с.36).
Будучи допитаною як свідок 09 лютого 2004 року (т. 1 а.с. 114-115) ОСОБА_22 показала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 13 годині вона зайшла до сусідки ОСОБА_8 в квартиру АДРЕСА_3. ОСОБА_8 запропонувала їй випити. Вона погодилась і вони разом випивали. Приблизно о 16 годині в квартиру прийшов співмешканець ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_9 з друзями ОСОБА_6 і ще одним хлопцем, якого звали ОСОБА_6ом. Вони принесли пляшку самогону, сіли за стіл і стали її розпивати всі разом. Коли випивали, ОСОБА_6 запитав у ОСОБА_8 що в неї з ногою і чи не заразить вона інших. ОСОБА_8 відповіла, що може й хворіє венеричною хворобою і чому б не заразити інших. На цьому ґрунті між: ними виникла сутичка, під час якої ОСОБА_6 ударив ОСОБА_8 рукою в обличчя. ОСОБА_9 почав заступатись за ОСОБА_8, підійшовши до ОСОБА_6, вдарив його рукою в обличчя. Потім ОСОБА_6 і ОСОБА_6 стали бити ОСОБА_9. Били руками по обличчю, а коли ОСОБА_9 впав на підлогу, то стали бити його ногами по всім частинам тіла, нанісши 15-20 ударів. ОСОБА_8 схопила зі столу ножа і сказала, що завалить всіх. ОСОБА_6 і ОСОБА_6 перестали бити ОСОБА_9 і стали бити ОСОБА_8, вибивши в неї з рук ножа. Побачивши, що вони б'ють ОСОБА_8 по обличчю, вона злякалась та вийшла в іншу кімнату. Звідти вона чула, що хлопці продовжували бити ОСОБА_8, потім почула як хтось з них сказав, що треба витягти ОСОБА_9 на балкон, бо він під час побиття випорожнив кишечник і в квартирі був неприємний запах. Вийшовши з кімнати, вона побачили, як вони тягнуть ОСОБА_9, та, скориставшись цим, вона вибігла з квартири та пішла до свого знайомого ОСОБА_32 в сусідній будинок, де була до ранку. Під час цього допиту ОСОБА_22 заявила, що не бачила щоб хлопці били ОСОБА_9 чи ОСОБА_8 ніжкою від столу.
В первинних показаннях обвинуваченого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_22 були суттєві відмінності, на які органи досудового слідства не звернули уваги і формально проведи очну ставку, яка суперечностей в показах про обставини вбивства двох осіб, не усунула, а навпаки поглибила (том 1 а. с. 118-122).
На ніжці столу, вилученій з місця події, знайдена кров людини жіночої генетичної статі, походження якої не виключається від ОСОБА_8, що ймовірно свідчить про те, що ця ніжка була знаряддям злочину ( т.2 а.с.98-100)
З висновку дактилоскопічної експертизи ( т.2 а.с.56-60) видно, що сліди пальців рук, вилучені під час огляду квартири АДРЕСА_3, зокрема, на ніжці столу, належать ОСОБА_22.
В той час як слідів пальців рук ні обвинуваченого ОСОБА_6, ні обвинуваченого ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_3, в тому числі і на знарядді злочину, виявлено не було, хоча згідно з обвинуваченням, вони тривалий час знаходились в даній квартирі і завдавали тілесні ушкодження ніжкою від столу.
Крім того, у висновку судово - медичної експертизи, зазначено, що у ОСОБА_8 на лівій кисті по тилу з переходом на тильну поверхню пальців 2 -5 був виявлений синець розміром 18x8 см. та синець розміром 3, 5 х 0,8 см в ділянці 1 фаланги 3 пальця з повним уламковим переломом підлеглої кістки ( т. 2, а. с. 22). Не з'ясовано, за яких обставин потерпіла одержала ушкодження на руці, як названі тілесні ушкодження узгоджуються з тими обставинами, про які давали пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_22.
Основний свідок обвинувачення, ОСОБА_22, будучи допитаною в судовому засіданні, стверджувала, що взагалі не пам'ятала подій 5 лютого 2004 року. Показання про побиття потерпілих давала під тиском працівників міліції, які її побили, а потім повідомили, що ОСОБА_7 в усьому зізнався, і їй заперечувати нема сенсу. Свідка ОСОБА_24 вона знає за прізвиськом і дійсно з нею вживала спиртні напої в квартирі ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
Свідок ОСОБА_33, стверджувала, що приблизно о 16 годині 05. 02. 2004 року вона бачила ОСОБА_7, як той виходив з загального коридору, де знаходиться квартира АДРЕСА_3, тоді як сам ОСОБА_7 стверджує, що приблизно в цей час він заходив в сусідній під'їзд будинку, так як розшукував дитину дружини від першого шлюбу. В протоколі допиту свідка зроблено виправлення часу з 17 години на 16 годину, фактично переплутане по батькові свідка і дата її народження ( т, 1 а. с. 89). Така неохайність при оформленні протоколу допиту свідка, ставить під сумнів правдивість фактичних даних, повідомлених свідком.
Будучи допитаною в даному судовому засіданні свідок ОСОБА_33 вказала, що взагалі не могла визначитись з часом, бо при собі не мала годинника, пам'ятала, що в будинку було темно. Вона перебувала в компанії друзів, відповідно і вони повинні були бачити ОСОБА_7 та чути крики та шум від падіння та побиття, про які розповідала свідок ОСОБА_33.
Підсудний ОСОБА_7 пояснював, що близько 18 години його приводив в квартиру АДРЕСА_3 дільничний інспектор. Той факт, що ОСОБА_7 хтось з працівників міліції приводив до квартири АДРЕСА_3 підтвердив і свідок дільничний інспектор ОСОБА_13, після чого ОСОБА_7 був відпущений і самостійно повернувся в свою квартиру.
Свідок ОСОБА_10, будучи допитаний в якості свідка в попередніх судових засіданнях пояснював, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він чергував у складі слідчо-оперативної групи. Надійшло повідомлення з лікарні чи зі швидкої допомоги, що від тілесних ушкоджень померла ОСОБА_8. Вони виїхали на місце події. Коли приїхали, першим в квартиру зайшов експерт, потім вони зі слідчим. В квартирі був безлад, багато слідів крові, поламаний стіл. ОСОБА_9 сидів на підлозі біля стіни, п'яний, побитий. Коли він розпитував його про те, що сталося, ОСОБА_9 сказав, що тілесні ушкодження спричинив ОСОБА_11. Оскільки ОСОБА_9 погано ходив, то йому допомогли спуститись сходами і повезли в міськвідділ міліції. Старшим на місці пригоди був слідчий, хто давав вказівку доставити ОСОБА_9 у відділ міліції на вулицю Шевченка, 13 він не знає. На місці події було багато працівників міліції, в тому числі і керівництво. В міськвідділі він розмовляв з ОСОБА_9, але той поскаржився на погане самопочуття і він його відпустив додому, провівши до виходу і допомагаючи йому спускатись сходами. Чому не викликали ОСОБА_9 швидку допомогу і чому в своєму рапорті він написав, що ОСОБА_9 затриманий, пояснити не міг.
За таких обставин, органу досудового слідства необхідно встановити працівників міліції, які виїжджали на місце пригоди ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартиру АДРЕСА_3, спілкувались з потерпілим ОСОБА_9 і ОСОБА_7, та з'ясувати хто розпорядився доставити ОСОБА_9 в міськвідділ міліції, в якому стані знаходився потерпілий ОСОБА_9 та звідки у нього виникли тілесні ушкодження, яких згідно показань свідків, не було на потерпілому при огляді місця події.
Версія причетності до даного злочину свідка ОСОБА_22, що витікає з того факту, що на ніжці столу зі слідами крові, якою завдавались удари потерпілим, виявлені відбитки пальців ОСОБА_9, ОСОБА_8 і ОСОБА_22, органом досудового слідства взагалі не розглядалась і не перевірялась.
Згідно висновку дактилоскопічної експертизи (т.2 а.с.56-60) на предметах, вилучених з квартири АДРЕСА_3, крім слідів пальців рук ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_22, були виявлені сліди пальців рук невідомих людей.
Суд вважає, що при додатковому розслідування необхідно встановити коло осіб, які відвідували квартиру ОСОБА_9 та ОСОБА_8, в тому числі і особу, чиї відбитки пальців були виявлені в квартирі АДРЕСА_3, та перевірити їх на причетність до вчинення даного злочину.
Під час огляду місця події була вилучена ніжка столу зі слідами бурого кольору, схожими на кров, яка ймовірно є знаряддям злочину. Але при перегляді відеозапису відтворення обстановки та обставин події було встановлено, що на ліжку лежала ніжка від столу зі слідами бурого кольору і на неї вказав ОСОБА_7 як на знаряддя злочину, хоча з протоколів огляду місця події (т. 1 а.с.23-31, 56) не вбачається, що на ліжку в кімнаті знаходилась ніжка від столу і що на інших ніжках столу були виявлені сліди бурого кольору, схожі на кров.
Згідно висновку трасологічної експертизи (т.2 а.с. 72-74) слід низу підошви взуття, що мається на кришці кухонного столу, вилученій під час огляду місця події, залишений жіночими чоботами представленими на дослідження, які також: були вилучені під час огляду місця події. Але кому належать ці чоботи і яким чином слід від них залишився на кришці кухонного столу, що був розбитий під час побиття ОСОБА_8 і ОСОБА_9, органи досудового слідства також; не встановили.
Як було встановлено і органом досудового слідства, і в судовому засіданні, ОСОБА_9 ввечері ІНФОРМАЦІЯ_2 був доставлений до міського відділу міліції, а згідно рапорту ОСОБА_10 (т. 1 а.с.9) - затриманий. 06 лютого 2004 року о 2 годині 20 хвилин ОСОБА_9 був знайдений мертвим поблизу міського відділу УМВС.
Не з'ясування обставин смерті ОСОБА_9 було підставою для направлення справи на додаткове розслідування апеляційним судом 12 січня 2005 року. Колегія суддів вимушена зазначити, що вказівки апеляційного суду в цій частині органом досудового слідства не виконані. Тому при додатковому розслідування необхідно встановити хто з працівників міліції був присутній при огляді місця події, хто прийняв рішення про затримання і доставку ОСОБА_9 в міськвідділ міліції, хто доставив ОСОБА_9 в міськвідділ УМВС, при цьому в якому стані знаходився потерпілий. Також слід встановити де саме і протягом якого часу знаходився ОСОБА_9 в міськвідділу УМВС, коли і яким чином він залишив приміщення міськвідділу міліції і де він знаходився до того часу, коли був виявлений його труп.
За таких обставин суд вважає, що через наведену неправильність і неповноту досудового слідства неможливо зробити однозначний висновок про причетність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до скоєного злочину та їхню винність у вчиненні інкримінованих їм дій, тому справу необхідно повернути прокурору для додаткового розслідування.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 22, 281 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого п. 1, ч.2 ст. 115 КК України, повернути прокурору Чернігівської області на додаткове розслідування в зв'язку з неповнотою та неправильністю досудового слідства.
Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити підписку про невиїзд з місця проживання.
Ухвала може бути оскаржена учасниками судового розгляду до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.