ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
11 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4071/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Медяної Наталії Анатоліївни
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: Резнік І.І. - представник за довіреністю,
відповідача: Левчук С.М. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Жмеринської міжрайонної прокуратури
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Жмеринської міжрайонної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що 05.07.2012р. він звернувся до Жмеринської міжрайонної прокуратури з заявами про протизаконні дії працівників міліції. 26.07.2012р. позивачем подано третю заяву про розгляд двох попередніх заяв у присутності ОСОБА_1 згідно норм Закону України "Про звернення громадян". Посилаючись, на те, що в порушення вимог статті 18 Закону України "Про звернення громадян", відповідачем станом на 27.08.2012р. проігноровано вимоги закону та не розглянуто вищевказані заяви, позивач просить визнати неправомірною бездіяльність Жмеринської міжрайонної прокуратури стосовно відмови здійснити розгляд заяви позивача виключно у присутності ОСОБА_1 у відповідності до норм статті 18 Закону України "Про звернення громадян", зобов'язати відповідача розглянути заяви позивача виключно за особистої присутності ОСОБА_1
У судовому засіданні позивач та представник позивача надали пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просили задовольнити повністю. Крім того, позивач пояснив суду, що жодної кореспонденції від відповідача він не отримував.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення заявленого адміністративного позову з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.17-21), додатково надав суду копії листів книги вихідної кореспонденції за 13.07.2012р., 02.08.2012р., 17.08.2012р.
В судовому засіданні в якості свідків допитано ОСОБА_4 - старшого прокурора Жмеринської міжрайонної прокуратури та ОСОБА_5 - листоношу с. Мала Жмеринка.
ОСОБА_4 свідчив суду, що за результатами розгляду заяв гр. ОСОБА_1 13.07.2012р. ним винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Про що позивача було повідомлено письмово, шляхом направлення поштового відправлення. Звернення ОСОБА_1 від 26.07.2012р. про розгляд заяв від 05.07.2012р. за особистої участі заявника було зареєстровано у Жмеринській міжрайонній прокуратурі 30.07.2012р. та приєднано до матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи. Додатково про результати розгляду звернення повідомлено ОСОБА_1 02.08.2012р.
ОСОБА_5, яка працює листоношею у с. Мала Жмеринка, пояснила суду, що період з 05.07.2012р. на адресу ОСОБА_1 із Жмеринської міжрайонної прокуратури жодної поштової кореспонденції не надходило. Протягом цього періоду нею доставлено лише один лист від Вінницької обласної прокуратури датований 10.08.2012р.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
05.07.2012р. позивачем подано до Жмеринської міжрайонної прокуратури дві заяви з приводу протиправних дій посадових осіб ДАІ щодо затримання ОСОБА_1 05.07.2012р. з проханням про встановлення факту порушень та вжиття заходів прокурорського реагування. Вказані заяви зареєстровано у Жмеринській міжрайонній прокуратурі 06.07.2012р. (а.с.22-23).
26.07.2012р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про розгляд раніше поданих заяв від 05.07.2012р. за участі його особисто та його законного представника з дотриманням вимог статті 18 Закону України "Про звернення громадян".
Стверджуючи, що станом на 27.08.2012р. відповідачем по справі проігноровано норми статті 18 Закону України "Про звернення громадян" та позбавлено позивача права бути присутнім розгляді його ж звернень, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
Статтею 12 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Як вбачається з матеріалів справи, що також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні, за результатами проведеної перевірки відносно заяв ОСОБА_1 від 05.07.2012р., 13.07.2012р. старшим прокурором Жмеринської міжрайонної прокуратури ОСОБА_4 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України у зв'язку з відсутністю будь-якого із злочинів, передбачених КК України, в тому числі і передбачених ст.ст. 364, 366, 367 КК України.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії книги вихідної кореспонденції, про результати розгляду заяв від 05.07.2012р. ОСОБА_1 було повідомлено письмово 13.07.2012р., згідно вих. запису №73/2429 (а.с.32).
Як пояснив, допитаний у судовому засіданні, ОСОБА_4, заява ОСОБА_1 від 26.07.2012р. про розгляд звернень від 05.07.2012р. за його особистої участі та за участі його законного представника, зареєстрована в прокуратурі 30.07.2012р (а.с.27) та приєднана до матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи.
Згідно листа Жмеринської міжрайонної прокуратури від 02.08.2012р. №73/2687 вих. (а.с.28) позивача повідомлено про результати розгляду його звернення від 26.07.2012р. (а.с.33).
16.08.2012р. до Жмеринської міжрайонної прокуратури надійшов лист Прокуратури Вінницької області від 08.08.2012р. №06-р-12 для розгляду та при наявності підстав реагування звернення ОСОБА_1 з приводу неправомірних, як на його думку, дій співробітників ДАІ та з інших питань (а.с.29-30).
17.08.2012р. за №73/2965 вих-12 позивачеві направлено лист у відповідь на звернення від 30.07.2012р. (а.с.31), за змістом якого, повідомлено про наслідки проведеної перевірки за результатами розгляду заяв від 06.07.2012р. (копія книги вихідної кореспонденції а.с.34).
Надаючи правову оцінку діям відповідача в контексті даної спірної ситуації, суд виходить з наступного.
Статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Серед обов'язків органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, визначених статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" визначено обов'язок на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.
Разом з тим стаття 12 вищевказаного Закону регламентує сферу застосування Закону України "Про звернення громадян", так, дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України".
Зважаючи на ту обставину, що розгляд заяв ОСОБА_1 від 05.07.2012р. проводився Жмеринською міжрайонною прокуратурою на підставі та в порядку визначеному нормами статті 97 КПК України, а 13.07.2012р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд звертає увагу позивача на положення Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 21.06.2011р. №9гн (далі - Інструкція).
Згідно п.п.2.2. Інструкції заяви та повідомлення про вчинений злочин або той, що готується, розглядаються в порядку, передбаченому законодавством, і обліковуються у звіті за ф. 2-Є. Зареєстровані як звернення громадян, за наслідками перевірки яких прийнято рішення відповідно до ст. 97 КПК України, виключаються з обліку звернень та реєструються у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини.
За кожним зверненням в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій: прийнято до розгляду; передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури; направлено до іншого відомства; приєднано до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи (п.п.3.2 Інструкції).
Відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв та повідомлень про злочини не є управлінськими, а повноваження цих органів та їх посадових осіб щодо прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані КПК України.
Таким чином за умови розгляду заяв ОСОБА_1 від 05.07.2012р. та від 26.07.2012р. в порядку визначеному КПК України, та винесення постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 13.07.2012р., відповідачем жодним чином не було порушено вимоги статті 18 Закону України "Про звернення громадян". Адже, в даному випадку законом визначено порядок вирішення вказаних заяв, відмінний від порядку закріпленого Законом України "Про звернення громадян".
Крім того, з урахуванням вищевикладеного, суд звертає увагу позивача на відсутності повноважень адміністративного суду щодо оцінки дій, рішень органів прокуратури вчинених при розгляді заяв в порядку визначеному КПК України.
Згідно статті 236 КПК України скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу.
Статтею 261-1 КПК України визначено, що скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
За наслідками викладеного, суд наголошує на відсутності ознак протиправності у бездіяльності відповідача, а відтак і виключення можливості суду щодо зобов'язання Жмеринської прокуратури розглянути заяви позивача за особистої присутності ОСОБА_1
Відповідно до статей 71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що мотивація та докази, надані відповідачем у власних запереченнях, дають суду підстави для постановлення висновків, які спростовують доводи позивача, а встановлені у справі обставини підтверджують обґрунтованість позиції відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович