Справа № 11-1040/06 Категорія ст. 187 ч.І

головуючий в І інстанції Колодко Л.В. доповідач Нагорний A.M.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 листопада 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

головуючого Беха М.О.

суддів Нагорного A.M., Дриги A.M.

з участю прокурора Хомич С.П.

та адвоката ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженогоОСОБА_2., його адвоката ОСОБА_1. та прокурора Ревеги В.М., який підтримував обвинувачення в суді, на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2006 року. Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець Черкаської області, житель м. Переяслав-Хмельницький, раніше судимий за ст. 185 ч.І КК України до штрафу

засуджений за ст. 185 ч.З КК України до 3 років позбавлення волі, за ст. 187 ч.І КК України - до 4 років позбавлення волі. За сукупністю злочинів остаточне покарання визначене - 4 роки позбавлення волі, застосована ст. 96 КК України.

ОСОБА_2.визнаний винним і засуджений за те, що він 03.06.2006 року, близько 21 години вчинив викрадення велосипеда „Ардіс", вартістю 600 грн., що належить потерпілому ОСОБА_3., з проникненням в приміщення будинку №АДРЕСА_1 в м. Переяслав-Хмельницький, де викрадений велосипед тимчасово перебував.

Крім того, ОСОБА_2. 05.06.2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння в буд. № АДРЕСА_2 в м. Переяслав-Хмельницький, де перебувала і потерпіла ОСОБА_4., і разом з якою він вживав алкогольні напої, запропонував потерпілій ОСОБА_4. вступити з нею в статеві стосунки, на що потерпіла відмовила.

Після цього потерпіла, близько 10 год. пішла до свого будинку по вул. Замкова, 1, куди невдовзі прийшов і ОСОБА_2.

По місцю проживання ОСОБА_4, ОСОБА_2. знову запропонував потерпілій вступити з нею в статеві стосунки. У відповідь на відмову потерпілої ОСОБА_2. взяв кухонного ножа і, погрожуючи ним потерпілій, почав домагатись від неї статевої близькості. Потерпіла стала відмовляти ОСОБА_2 від його намірів і категорично відмовилась від його домагань.

У відповідь ОСОБА_2. прийняв від шиї ножа, після чого зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок вартістю 765 грн. і з місця злочину пішов.

У поданій апеляції засуджений не оспорює фактичних обставин справи, але вважає вирок занадто суворим, вказує, що він щиро покаявся у скоєному злочині, давав правдиві покази.

Вказуючи на те, що він є сиротою з дитинства і характеризується виключно позитивно, засуджений просить визначити йому покарання без позбавлення волі.

Апеляція адвоката аналогічна за змістом апеляції засудженого, крім того адвокат вказує, що суд необгрунтовано визначив, що ОСОБА_2. раніше судимий, оскільки його судимість погашена, а також - суд не обгрунтовано застосував стосовно засудженого ст. 96 КК України і призначив йому примусове лікування від алкоголізму.

Адвокат просить покарання засудженому пом"якшити, застосувавши ст. 75 КК України.

В поданій апеляції прокурор також ставить питання про виключення з вироку застосування ст. 96 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого свою апеляцію і частково апеляцію адвоката, захисника ОСОБА_1., який підтримав апеляції свою, засудженого і прокурора, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, судова колегія вважає їх обгрунтованими.

Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд повно, всебічно і об"єктивно дослідив всі докази і обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, обгрунтовано визнав доведеним винність засудженого у вчинених ним злочинах.

Кваліфікація дій ОСОБА_2. за ст. 185 ч.З КК України є обгрунтованою, оскільки він викрав велосипед потерпілого ОСОБА_3. з приміщення.

Однак кваліфікуючи дії засудженого по факту заволодіння золотим ланцюжком потерпілої ОСОБА_4., суд помилково визначив ці дії як розбійний напад. І на досудовому слідстві і в суді, як потерпіла так і засуджений ОСОБА_2. показували, що ОСОБА_2. мав намір вступити з потерпілою ОСОБА_4. в статеві стосунки. З цією метою він застосував і кухонного ножа, вимоги передати йому будь-яке майно, протягом застосування насильства до потерпілої, -ОСОБА_2. не висловлював. Золотий ланцюжок засуджений зірвав з шиї потерпілої після того як добровільно відмовився від зґвалтування і закінчив потерпілій погрожувати будь-як. Про це зокрема неодноразово наголошувала в своїх показах потерпіла.

При таких обставинах судова колегія вважає, що при заволодінні особитими речами потерпілої, стосовно неї були відсутні будь-які з цього приводу погрози, а тому дії засудженого за цим епізодом мають бути кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України, - як грабіж скоєний повторно.

При призначенні міри покарання суд врахував ряд пом"якшуючих вину обставин, але не в достатній мірі враховано те, що засуджений позитивно характеризується як за місцем проживання, так і громадськістю селища Переяслав-Хмельницький, яка звернулась з клопотанням не позбавляти його волі, він з дитинства сирота, мати, що його усиновила недавно померла і він проживає з батьком - пенсіонером, в скоєному щиро покаявся, матеріальні збитки потерпілим компенсовані, тяжких наслідків - не настало.

Всі ці обставини дають підстави вважати, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства, в умовах звільнення його від відбуття покарання з випробуванням.

Також судом допущено необгрунтоване застосування до засудженого ст. 96 КК України, з призначенням примусового лікування від алкоголізму. Оскільки ні слідством ні судом не здобуто доказів, що ОСОБА_2. страждає на хворобу, що становить безпеку для здоров"я інших осіб, застосування ст. 96 КК України з вироку має бути виключене.

В решті вирок суду є законним.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, засудженого та адвоката ОСОБА_1. задовольнити.

Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 23.08.2006 року стосовноОСОБА_2. змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 зі ст. 187 ч.І КК України на ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому за цією статею покарання - З (три) роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2. визначити шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого у вигляді 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком один рік, зобов'язавши його не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу КВС.

Виключити з вироку застосування стосовно ОСОБА_2. ст. 96 КК України.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 скасувати, з-під варти звільнити негайно.