ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13581/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України до кодо комунального підприємства Верхньодніпровське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства Верхньодніпровської районної ради про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
08.11.12р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України (далі - Верхньодніпровська ОДПІ), в якому позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу комунального підприємства Верхньодніпровське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства Верхньодніпровської районної ради (далі - КП «Верхньодніпровськ ВОЖКГ») у розмірі 759 092,50 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно рішення Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області від 04.10.2012 року.
В обгрунтування своїх вимог позивач вказав на необхідність реалізації визначеного п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України права податкового органу на звернення до суду для отримання дозволу на погашення за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, усієї суми боргу по платежам до бюджету в розмірі 759 092,50 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань.
Ухвалою суду від 13.11.2012р. відкрито провадження у справі №2а/0470/13581/12 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 27.11.2012р., в подальшому відкладалося на 11.12.2012 року.
04.12.12 року до суду надійшла заява КП «Верхньодніпровськ ВОЖКГ» в якій просять суд розглянути справу без їхньої участі, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечують.
05.12.12 року до суду надійшла заява представника Верхньодніпровська ОДПІ в якій просить розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримують та просять суд задоволити їх в повному обсязі.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним задоволити позов з наступних підстав:
комунальне підприємство Верхньодніпровське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства створено 01.04.1991 року на підставі наказу №66 управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації, зареєстроване як суб'єкт господарювання Верхньодніпровською районною державною адміністрацією 29.11.1993 року, перереєстроване останньою 17.03.1997 року.
Відповідно до чинного законодавства відповідач є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Верхньодніпровська ОДПІ з 22.11.94р. за №3.
За даними довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 22.10.12р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 759 092,50 грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Верхньодніпровською ОДПІ винесено першу податкову вимогу №1/3 від 11.10.01р., яка отримана відповідачем 11.10.01р., та другу податкову вимогу №2/32 від 20.11.01р., яка отримана відповідачем 28.11.2001 року.
У зв'язку із тим, що на протязі 2001-2011р.р. відповідачем ніколи податковий борг повністю не був погашений, а законодавством передбачено, що на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається, то на новостворений борг нові податкові вимоги не формувались.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Також орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).
Зі змісту вищевказаних норм права вбачається, що податковий орган повинен дотримуватись процедури черговості способів погашення податкового боргу платника податків, тобто спочатку стягнути податковий борг з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а лише в разі їх недостатності - за рахунок продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Судом з'ясовано, що позивач звертався з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, постановою суду від 27.07.2011 року у справі №2а/0470/6479/11 було задоволено адміністративний позов про стягнення податкового боргу на суму 59 142,87 грн.
Позивач мотивує неможливість стягнення коштів, в зв'язку з тим, що рахунки відповідача заблоковані згідно постанови про арешт коштів боржника у відповідності до постанови НБУ №22 від 21.01.2004 року щодо черговості надходження постанов на арешт коштів боржника.
Зі справи вбачається, що позивачем надано докази того, що ним надсились до установ банків, в яких відкриті рахунки відповідачем, платіжні вимоги про сплату суми боргу в розмірі 759 092,50 грн., які повернення банківськими установами без виконання.
Рішенням Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області від 04.10.2012 року (наявне у справі) затверджено перелік майна спільної власноснті територіальних громад району (обладнання), яке не задіяно у виробничому процесі відповідача та підлягає відчуженню у 2012-2012 роках (додається).
За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України - що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України до комунального підприємства Верхньодніпровське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства Верхньодніпровської районної ради про стягнення заборгованості - задоволити.
Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу комунального підприємства Верхньодніпровське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства Верхньодніпровської районної ради (далі - КП «Верхньодніпровськ ВОЖКГ») у розмірі 759 092,50 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно рішення Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області від 04.10.2012 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук