ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" січня 2013 р.Справа № 5017/2849/2012
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
суддів: Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г.
(Склад колегії суддів згідно розпорядження голови суду № 975 від 06.12.2012р.)
Секретар судового засідання: Стеблиненко В.С.
За участю представників сторін:
від Військової частини А-2171 - Дідок Н.П., довіреність № 350/304/1/1256/пс, від 13.06.2012р.;
від Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - Набекало М.М., довіреність № 85, від 20.08.2012р.;
від Міністерства оборони України - Іванов В.Ф., довіреність № 220/778/д, від 29.11.2012р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2012 р.
по справі № 5017/2849/2012
за позовом Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України та Військової частини А-2171
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про розірвання договору оренди та стягнення 136 824,18 грн.
Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.12.2012р. було оголошено відкладення розгляду справи до 15.01.2013р.
Встановила:
У жовтні 2012 року Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А 2171 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про розірвання договору № 37 оренди нежитлових приміщень та технічного майданчику від 19.12.2005р. та стягнення з відповідача заборгованості у сумі 136 824,18грн., у тому числі 109 623,40грн. боргу по орендній платі за період з травня по серпень 2012р., 1 015,00грн. пені, 20 589,25грн. штрафу, 5 596,53грн. компенсації податку за землю.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2012р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено. Розірвано договір №37 від 19.12.2005р. оренди нежитлових приміщень та технічного майданчику, розташованих на території військового містечка № 204 в Одеському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Військовою частиною А2171 та ФОП ОСОБА_4. Стягнуто з відповідача на користь Міністерства оборони України в особі Військової частини А2171 109 623, 40 грн. боргу по орендній платі, 1 015,00 грн. пені, 20 589, 25 грн. штрафу, 5 596, 53 грн. компенсації податку за землю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь державного бюджету України 2 192, 46 грн. судового збору по майновим вимогам та 1 073, 00 грн. судового збору по немайновим вимогам через ДПІ у Київському районі м. Одеси.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку що відповідач порушує умови договору укладеного між сторонами в частині орендної плати, наслідком чого позовні вимоги відносно розірвання договору є обґрунтованими. Факт наявності у відповідача боргу перед Військовою частиною А2171 підтверджується матеріалами справи.
Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, порушення судом норм матеріального права та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом в порушення чинного законодавства України розглянуто справу за відсутністю представника відповідача, який був не повідомлений належним чином про місце засідання суду.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що :
- в порушення ст. 5,6 ГПК України, позивачем було порушено порядок досудового врегулювання спору;
- в порушення приписів ст. 33 ГПК України, судом першої інстанції залишено без уваги та не надано юридичної оцінки тому факту, що позивачем не надано доказів заборгованості відповідача.
Відповідач звертає увагу на те, що судом в порушення чинного законодавства України розглянуто справу за відсутністю представника відповідача, який був не повідомлений належним чином про місце засідання суду.
Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином. Судова колегія розглядає справу за його відсутністю, оскільки неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2005р. між Військовою частиною А-2171 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір № 37 оренди нежитлових приміщень та технічного майданчику, розташованих на території військового містечка №204 в Одеському гарнізоні за адресою: АДРЕСА_1., за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно, - не житлові приміщення загальною площею 1 012,4кв.м., загорожу загальною площею 361,4кв.м. та технічний майданчик загальною площею 7кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, військове містечко 204, що знаходиться на балансі військової частини А2171, вартість яких визначена згідно з актом оцінки і становить незалежною оцінкою 686 308,30грн., у тому числі :
бокс загал. пл. 218,8кв.м. за генеральним планом №1/1 вартістю 90 076,00грн.;
бокс загал. пл. 114,9кв.м. за генеральним планом №1/2 вартістю 40 503,00грн.;
їдальня загал. пл. 138кв.м за генеральним планом №6 вартістю 150 721,00грн.;
бокс загал. пл. 140,6кв.м. за генеральним планом №9/1 вартістю 57 882,00грн.;
бокс загал. пл. 106,9кв.м. за генеральним планом №9/2 вартістю 37 683,00грн.;
диспетчерська загал. пл. 50,2кв.м. за генеральним планом №3 вартістю 54 828,00грн.;
казарма загал. пл. 184,7кв.м. за генеральним планом №2 вартістю 201 726,00грн.;
склад загал. пл. 18,8кв.м. за генеральним планом №7 вартістю 6 627,00грн.;
гараж загал. пл. 39,5кв.м. за генеральним планом №8 вартістю 16 261,00грн.;
загорожа загал. пл. 361,4кв.м. вартістю 29866,40грн.;
технічний майданчик загал. пл. 7,0кв.м. вартістю 134,90 грн.
Майно передається в оренду з метою проведення технічного обслуговування та ремонту автомобілів.
Відповідно до п.1.3 додатку № 1 до Договору склад орендованого майна згідно з актом інвентаризації.
Згідно п. 2.1 додатку № 2 до Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання -передачі майна.
Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеному за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. У разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Орендодавець повинен скласти акт приймання - передачі та прийняти майно протягом одного місяця. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.п. 2.2 - 2.5 Договору).
Приписами п.п. 3.1 - 3.5 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої КМУ і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (квітень 2005р.) 8 578,85грн.; Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством; Орендна плата за перший місяць визначається шляхом коригування плати за базовий місяць на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди. Орендна плата за кожний наступній місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступній місяць. Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до державного бюджету (на спеціальний реєстраційний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства) щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках передбачених чинним законодавством. Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 3.7 Договору, зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової оплати але не менш ніж орендна плата за один місяць. Орендар сплачує авансову оплату протягом 10 днів з моменту підписання договору.
Орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору (п. 5.1 договору); своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2 договору); понад орендну плату за нерухоме майно сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загальноексплуатаційні витрати на його утримання (додаток №7). Обов'язково встановити прилади обліку електро -, водопостачання і заключити прямі договори з постачальними організаціями (п. 5.11 договору); щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, згідно виставлених рахунків. (п. 5.12 договору).
Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Приписами п.п. 10.1-10.4 Договору встановлено, що договір діє з 19.12.2005р. по 18.12.2006р. з гарантованим щорічним продовженням терміну дії договору оренди (за письмовим погодженням сторін) на загальний строк до п'ятнадцяти років за умови сумлінного виконання орендарем всіх зобов'язань за умовами договору. Умови договору зберігають силу протягом всього терміну дії договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань. Зміни і доповнення або розірвання договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. За ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, не вніс плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу (п. 10.8 договору). Чинність договору припиняється за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. (п. 10.9 договору).
Пунктом 11.3 Договору визначено, що плата за надані комунальні послуги перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення платежів по орендної платі, за надані комунальні послуги та за невиконання вимог п.5.3. понад три місяці, орендар сплачує штраф в розмірі 3% від вартості орендованого майна.
Згідно актом інвентаризації об'єкту оренди не житлових приміщень від 20.02.2005р. позивач передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення за ГП №1/1, 1/2, 2, 3, 6, 7, 8, 9, 9/2 загальною площею 1 012,4кв.м. та технічний майданчик загальною площею 7кв.м, військового містечка №204 за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до додаткової угоди №1 до Договору, укладеної між сторонами, Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (січень 2007 року) на рівні 13 357,62грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95р. №786 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27.12.06р. №1846, яка становить без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (січень 2007р.) 13 357,62грн. (додаток №2); Орендна плата за базовий та перший місяць (січень 2007р.) визначена до опублікування індексу інфляції за січень 2007р. та підлягає коригуванню на зазначений індекс інфляції. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством; Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди (п. 1 угоди). Дія додатку № 6 договору припиняється з моменту підписання цієї додаткової угоди (п. 2 угоди). Всі інші умови договору оренди не порушені дійсною додатковою угодою залишаються незмінними (п. 3 угоди).
Сторони щорічно погодженнями продовжували дію договору. Востаннє, 16.12.2010р. сторонами підписано погодження про продовження дії договору № 37 від 19.12.2005р., відповідно до якого дія договору була продовжена до 18.12.2012р.
На підставі ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З матеріалів справи вбачається наявність заборгованості орендаря по сплаті орендних платежів у сумі 109 623,40 грн. (а.с. 35), яка згідно показників бухгалтерського обліку рахується як дебіторська заборгованість.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.
Оскільки відповідач не сплатив орендну плату своєчасно та у повному обсязі, судом першої інстанції зроблений правомірний висновок про стягнення сум орендної плати та штрафних санкцій.
Перевіривши правильність нарахування зазначених сум, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 109 623,40 грн., пені у розмірі 1 015 грн. за період з травня по липень 2012р., дебіторську заборгованість по сплаті компенсації податку на землю за період з червня по серпень 2012р. у сумі 5 596,53грн. та штрафу у розмірі 20 589,25грн.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з приписами статті 782 ЦК України передбачено право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У відповідності до положень ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з вимогами статті 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За таких обставин, договір оренди нежитлового приміщення від № 37 від 19.12.2005р., укладений між сторонами, підлягає розірванню.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи апеляційної скарги відносно неповідомлення відповідача щодо місця і часу розгляду справи судова колегія відхиляє на підставі приписів постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме пункт 3.9.1 "Особи, які беруть участь у справі вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частині 1 ст.64 та ст. 87 ГПК України". Оскільки судом першої інстанції належним чином виконані вимоги ст. 64 та 87 ГПК України, про що свідчать матеріали справи, відповідач не має правових підстав для твердження про його неповідомлення.
Інші доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, як необґрунтовані.
Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2012 р. по справі № 5017/2849/2012- залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 17.01.2013р.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя П.Ф. Мацюра
Суддя І.Г. Філінюк