РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/79/13Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
"15" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В.
СуддівПриходченко А.П., Авраміді Т.С.
При секретаріБогданович О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради, що діє в інтересах малолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 09 листопада 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2012 року Служба у справах дітей департаменту з соціальних питань Керченської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_6, 2005 року народження, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка є матір'ю ОСОБА_6, 2005 року народження, у зв'язку із тим, що покладені на неї обов'язки по вихованню, утриманню та опіки над своєю дитиною вона не виконувала, 31.05.2012 року Керченським міським судом було прийнято рішення про відібрання неповнолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав. З 21.04.2009 року малолітня ОСОБА_6 є вихованкою міського дитячого будинку для дітей дошкільного та шкільного віку. За весь час її знаходження мати нею не цікавилась, допомоги не надавали, дитину з дитячого будинку не забрала. Відповідно до розпорядження Ленінської районної адміністрації АР Крим від 01 жовтня 2012 № 663 про створення прийомної родини та улаштування дитини на виховання та сумісне проживання, малолітня ОСОБА_6 зараз проживає в прийомній сім'ї ОСОБА_8
На підставі вищезазначеного, з урахуванням уточнення до позовної заяви позивач просив стягнути з ОСОБА_7 аліменти на користь ОСОБА_8 в розмірі ? частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 9 листопада 2012 року позовні вимоги задоволені, стягнуто з ОСОБА_7 аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення позивача з позовом до суду і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір.
Не погодившись з таким рішенням суду, відповідачка ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення Керченського міського суду АР Крим від 9 листопада 2012 року, постановити нове рішення з направленням справи до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 посилається на те, що їй не була своєчасно надана позовна заява, її аргументи ігнорувалися судом, позивач намагається обвинуватити її в ухиленні від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дитини, висновки спеціалістів служби по справам дітей про незадовільність житлово - побутових умов, про те що в неї неадекватна поведінка є необгрунтованими, оскільки без її згоди її дитину було передано до іншої родини, вона не зловживає алкогольними напоями, ніякої ні моральної, ні фізичної шкоди дитині не спричиняла та взагалі хоче сама утримувати дитину та виховувати її.
В запереченнях на апеляційну скаргу Служба у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради та третя особа ОСОБА_8, посилаючись на неспроможність доводів апеляційної скарги, просить скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін.
ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, в апеляційній скарзі просила розглянути справу за її відсутністю, про час і місце розгляду справи повідомлена. Представник позивача також просив розглянути справу за його відсутністю. При таких обставинах, колегія суддів розглядає справу з урахуванням вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 є матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 3), рішенням Керченського міського суду від 31 травня 2012 року, яке ухвалою Апеляційного суду АР Крим в м. Феодосія від 17 липня 2012 року залишено без змін, у відповідачки відібрано малолітню доньку без позбавлення її у відношенні дитини батьківських прав (а.с. 4-7), а тому ОСОБА_7 зобов'язана утримувати дитину до повноліття.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає матеріалам справи та нормам ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом першої інстанції встановлено, що малолітня ОСОБА_9 поступила до дитячого будинку 21.04.2009 р. на підставі путівки № 11/2009 від 15.04.2009 року Управління освіти Керченської міської ради, виданої у зв'язку із скрутним матеріальним становищем та неможливістю утримувати дитину матір'ю ( а.с.8).
Відповідно до розпорядження Ленінської районної державної адміністрації від 01 жовтня 2012 року № 663 «Про створення прийомної родини та улаштування дитини на виховання та сумісне проживання», малолітню ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2, позбавлену батьківського піклування, улаштовано на виховання в прийомну родину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15-16).
Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта стосовно того, що вона не була повідомлена про розгляд справи та не отримала своєчасно копію позовної заяви, що її заперечення ігнорувалися судом, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, так, ОСОБА_7 особисто приймала участь при розгляді справи судом першої інстанції 09.11.2013 року, давала пояснення та висловлювала свої заперечення стосовно позовних вимог.
Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з того, що дитина проживає в прийомній сім'ї, а ОСОБА_7 ухиляється від виконання батьківських обов'язків: вихованням дитини не займається, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, матеріально не допомагає.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково, виходячи з такого.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Статтями 150,180 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання, розвитку дитини та її утримування.
Частинами 2, 3 ст. 193 Сімейного кодексу України передбачено що, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного чи комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних засадах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Відповідно до ч. 4 ст. 256-3 СК України за прийомними дітьми зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до прийомної сім'ї.
Суд першої інстанції вищезазначені норми права не врахував, не перевірив наявність у дитині особистого рахунку у відділенні Державного ощадного банку України і можливість перерахування аліментів на такий рахунок.
Крім того, судом першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 11, 34, 35, 36 ЦПК України не звернуто уваги на те, що ОСОБА_8 при розгляді справи має процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, вона не є стороною по справі відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, а тому стягнення аліментів на її користь є процесуально не допустимим.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів з ОСОБА_7 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6, проте в порушення норм процесуального права судом винесено рішення про стягнення аліментів на користь третьої особи. Оскільки малолітня ОСОБА_6 перебуває в прийомній сім'ї і не має особистого рахунка у відділенні Державного ощадного банку України, про що свідчить лист Служби у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради від 08 січня 2013 року, перебування у прийомній сім'ї може носити тимчасовий характер, тому аліменти на утримання дитини необхідно стягнути на користь державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу чи особи, куди влаштована на виховання дитина.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що суд першої інстанції, ухваливши рішення про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів, в порушення ч. 1 ст. 191 СК України, не зазначив час, з якого присуджуються аліменти на дитину, обмежившись посиланням на день пред'явлення позову. Оскільки позовна заява була пред'явлена до суду 03 вересня 2012 року, то і аліменти на дитину присуджуються з 03 вересня 2012 року.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, зведені до незгоди ОСОБА_7 з відібранням у неї дитини, що не є предметом позовних вимог і не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування або зміни рішення суду.
Відповідно до п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для зміни або скасування рішення.
Таким чином, з урахуванням вимог п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині стягнення аліментів з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 на утримання малолітньої ОСОБА_6, та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки с. Сінний, Темрюцького району, Краснодарського краю, аліментів на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу чи особи, куди влаштована вказана дитина, у розмірі ? частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 вересня 2012 року щомісячно, до її повноліття.
В решті рішення Керченського міського суду АР Крим від 09 листопада 2012 року - залишити без змін.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати Апеляційного суду АР Крим,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 09 листопада 2012 року - задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 09 листопада 2012 року скасувати в частині задоволення вимог Служби у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради про стягнення аліментів з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 на утримання малолітньої ОСОБА_6.
Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення вказаних вимог Служби у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради, що діє в інтересах малолітньої ОСОБА_6.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки с. Сінний, Темрюцького району, Краснодарського краю, аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу чи особи, куди влаштована дитина на виховання, у розмірі ? частки від усіх видів доходів ОСОБА_7 щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 вересня 2012 року щомісячно, до її повноліття.
В решті рішення Керченського міського суду АР Крим від 09 листопада 2012 року - залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
О.В.Самойлова Т.С. Авраміді А.П. Приходченко