Справа № Провадження №1007/1768/2012 22-ц/780/377/13 Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.
Категорія4Доповідач у 2 інстанціїПриходько К.П.
17.01.2013
____________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16 січня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Приходька К.П.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
при секретарі Бутенко М.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частину спадкового майна в рахунок погашення боргу за договором позики,
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила :
у лютому 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом обґрунтовуючи його тим, що 09 листопада 2007 року було укладено договір позики відповідно до якого, ОСОБА_5 позичила у позивачки 28 000 доларів США.
Відповідно до умов договору, суму позики ОСОБА_5 зобов»язалась повернути ОСОБА_4 у повному розмірі до 15 червня 2008 року, а у випадку не виконання умов договору передати право власності ОСОБА_4 на 1\2 частину, житлового будинку з його надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, сума позики не була повернута ОСОБА_4 в строк, передбачений договором.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Спадщину після її смерті прийняв син ОСОБА_5, ОСОБА_3, оскільки два інших спадкоємці: мати - ОСОБА_6 та старший син - ОСОБА_7, спадщину не прийняли і звернулися з заявами про відмову від прийняття спадщини.
22 грудня 2009 року Броварський міськрайонний суд Київської області прийняв рішення, яким задовольнив позовну заяву ОСОБА_4 в повному обсязі та вирішив стягнути з ОСОБА_3, який прийняв спадщину ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4 215 600 гривень за договором, який був укладений 09 листопада 2007 року між спадкодавцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4
13 квітня 2010 року Апеляційний суд Київської області виніс ухвалу, якою відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_3, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2010 року залишив без змін.
Посилаючись на викладене, позивачка просила суд визнати за нею право власності на майно ОСОБА_3, яке отримано останнім шляхом спадкування за законом на спадщину своєї матері ОСОБА_5, а саме 1\2 частину житлового будинку з його надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення боргу за договором позики від 09 листопада 2007 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2012 року позов задоволено.
Визнано за позивачкою право власності на 1\2 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами сарай - «Б», сарай - «В», погріб - «Г», вбиральня - «Д», літня кухня - гараж - «Е», погріб - «Ж», сарай - «З», огорожа - «N», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення боргу за договором позики від 09 листопада 2007 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 09 листопада 2007 року було укладено договір позики відповідно до якого, ОСОБА_5 позичила у позивачки 28 000 доларів США.
Відповідно до умов договору, суму позики ОСОБА_5 зобов»язалась повернути ОСОБА_4 у повному розмірі до 15 червня 2008 року, а у випадку не виконання умов договору передати право власності ОСОБА_4 на 1\2 частину, житлового будинку з його надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, сума позики не була повернута ОСОБА_4 в строк, передбачений договором.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Спадщину після її смерті прийняв син ОСОБА_5, ОСОБА_3, оскільки два інших спадкоємці: мати - ОСОБА_6 та старший син - ОСОБА_7, спадщину не прийняли і звернулися з заявами про відмову від прийняття спадщини.
22 грудня 2009 року Броварський міськрайонний суд Київської області прийняв рішення, яким задовольнив позовну заяву ОСОБА_4 в повному обсязі та вирішив стягнути з ОСОБА_3, який прийняв спадщину ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4 215 600 гривень за договором, який був укладений 09 листопада 2007 року між спадкодавцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4
13 квітня 2010 року Апеляційний суд Київської області виніс ухвалу, якою відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_3 та вирішив рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2010 року залишити без змін.
14 вересня 2010 року державним виконавцем Русецьким П.С. державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою ОСОБА_3 було встановлений строк до 21 вересня 2010 року для добровільного погашення боргу.
Як вбачається з листа ВДВС Броварського МРУЮ від 23.12.2011 року №41469 та з пояснень сторін, що вищевказане рішення суду боржником ОСОБА_3 не виконано.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що не поверненням боргу порушуються права позивачки як кредитора та вона не може реалізувати своє право на отримання боргу, відповідач ухиляється від сплати боргу і таким чином за доцільним визнати за позивачкою право власності на 1\2 частину будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не можливо погодитися виходячи із наступного.
Згідно ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов»язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов»язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов»язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу і суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачкою по справі не подано доказів на підтвердження того, що відповідачем отримано у натурі спадкове майно, після смерті його матері.
Крім того ст.1282 ЦК України передбачена можливість накладення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Визнання права власності на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, даною статтею не передбачене.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм матеріального права, а тому за таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,309,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2012 року скасувати та постановити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частину спадкового майна в рахунок погашення боргу за договором позики, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді